КЛНДС, ЯК АПОФЕОЗ ЛІСОВОЇ КОРУПЦІЇ (??? М.П.)

Старопетровская станция по-жизни всегда была дорога мне: там работает мой близкий друг -Николай Савущик, работают или работали Юрий Савич, Валентина Митроченко, чета Шлончаков, с которыми меня  связывают очень  давние и теплые отношения… Большинство  выходцев из Лютежа и КЛНДС я хорошо знаю и практически всем симпатизирую. С лесами  станции я тоже более-менее знаком… Первый раз побывал в них во времена Моренко, а  при Петре Подкуре  и после стал бывать регулярно…

Я не думаю, что в этой статье всё так однозначно, как пишет автор. Думаю, что происходящим в рекреационных леса Киевщины  процессам, зафиксированным на космических снимках, видео и фото  есть и другие объяснения. Далеко не все объясняется стяжательством и коррупцией: очень много вызвано объективными обстоятельствами или привнесено не дальновидностью и ошибками тех, кто писал действующие в лесном хозяйстве правила и нормативы.  Многие изложенные  и зафиксированные факты правдивы. В этой связи мнение автора  заслуживает внимания и уважения: очевидно что пишет  человек который любит лес и свою малую родину. Размещая его материалы, я по ходу делал комментарии, которые начинаются со знакомого “МП” и выделены синим цветом. Все они касаются леса и лесного хозяйства.

Именно потому, что я давно лично знаю большинство упомянутых в  статье лесоводов я   не верю многому о них написанному. Мне кажется, что говоря о людях,  автор пользуясь верными фактами из их  биографий, но сам додумывает  мотивы их поступков и  причинно-следственных связи, связывающие  их деятельность с состоянием лесов. При этом выдвигаемые обвинения в коррупции выглядят не убедительно, так как в качестве  доказательств используются  теории и  предположениями. Однако этот жанр не запрещен и иногда приводит к громким разоблачениям…

Все о ком идет речь , -люди взрослые и  государственные. Они должны воспринять эту статью как вызов,  разобраться в ситуации и самостоятельно защитить честь мундира. Если они на это не способны… то надо искать другую работу: лес достояние народное, а значит управлять им должны публичные люди… Кстати игнорировать подобные публикации себе дороже…так как молчание воспринимается обществом, как знак согласия. М.П. 

ПІДКОРЮВАЧИ СТОЛИЦІ

Ще Козьма Прутков казав, що все пізнається у порівнянні. Вашій увазі пропонуються скрини Google Earth лісових масивів під трьома знаковими містами країни: Львівом, Харківом та Києвом. 

Поруч зі Львовом – Яворівський нацпарк, майже незайманий рубками взагалі. Нацпарк – це нацпарк, закон – є закон. А поруч, де дозволено, таки мають місце масштабні рубки. 

Не набагато гірша ситуація з лісами під східною столицею України: рекреаційні ліси під Харковом стоять з мінімальними ділянками рубок.

 А от під рекреаційним поясом, легенями найкрупнішого мегаполіса, сучасною столицею країни, символом її свободи та Майданів, ситуація зовсім інша. Ми б сказали – жахлива. 

МП: Сравнение не совсем корректно.

Зеленые зоны харьковщины это – порослевые дубравы. Их полог всегда зеленый. На самом деле, все более -менее деловое там выбрано выборочными санитарными рубками. Остались сплошные дрова. Рубить такие  насаждение в сплошную не выгодно: сплошь и рядом даже затраты на рубку и восстановление не окупаются. Вот и стоят они радуя жителей опятами и раздражая пометом ДЗЛ (дубовой зеленой листовертки) который по весне падает  на голову отдыхающим. Хвастать нечем, но сверху – всё хорошо.

Яворовский НПП, – это не только ПЗФ, но и Разточье. Здесь выше, влажнее , много дуба, граба и смешенных лесов с участием сосны.

Рекреационая зона Киева – это сосняки на глубоких песках…

Сравнивать эти объекты по космоснимкам – пустое занятие: результат понятен заранее. 

Щоб зрозуміти, НАСКІЛЬКИ ненормальна ситуація зі збереження лісів на КЛНДС (Київській лісовій науково-дослідній станції), варто порівняти її ділянки з аналогічними ділянками Вищедубечанського лісгоспу на лівому березі Київського водосховища: навіть там, де дозволена промислова заготівля деревени (РГК- рубки головного користування), навіть там немає такого нахабного оголення лісової площі кварталами поспіль. Що ж відбувається з унікальними лісами КЛНДС, видом економічної діяльності якої є «Дослідження та експериментальні роботи в галузі інших природничих та технічних наук», що є структурним підрозділом харьквського УкрНДЛГіА, на сайті якого зазначено:

МП: Рекреационное нагрузк на лесные массивы по левому берегу Киевского водохранилища многократно меньше, в  связи с чем их состояние лучше, а необходимость в санитарных рубках возникает реже.

Кївська лісова науково-дослідна станція (до листопада 1998 року – Старопетрівська лісова дослідна станція з селекції та підвищення продуктивності лісів) створена у 1985 році на базі Старопетрівського та Першотравневого лісництв Клавдіївського держлісгоспу. Виробнича частина представлена двома лісництвами загальною площею 10,5 тис. га, у т.ч. – 10 тис. га площі, вкритої лісовою рослинністю. До завдань станції входять селекційно-насінницькі роботи в зоні Українського Полісся, дослідження щодо радіологічного впливу на деревно-чагарникову рослинність та організації ведення лісового господарства в радіоактивно забруднених лісах. Під селищем Гутою-міжігірською науковці станціїї заклали Банк плюсових сосен України.

Але рубки….Для розуміння ситуації пропонуємо уважно подивитися історичні скрини Google Earth. Як ви можете бачити, до 1995 р. станція була практично незайманою. Ліше окремі точкові вирубки мали місце лише під Гутою Міжигірською, Мощуном, в зоні ЛЕП. З 1996 р. станцію очолив 35 річний Валерій Цибулько, виходець з м. Хмільник на Вінничині. Перші роки обсяг видимих суцільних рубок не сильно змінювався.

МП: До 1997 года в Украине велось нормальное лесное хозяйство с интенсивными рубками ухода. В 1997 году “дятлы от лесной науки” приняли новые правила, значительно повысив полноту при которой было можно назначать прореживания и проходные  рубки. Единовременно и повсеместно упали площади рубок ухода. Насаждения стали слабеть и как следствие сохнуть… При накоплении дольше 5 кбм сухостоя надо назначать выборочные …, а если сухостоя много и в процессе “мысленного эксперимента” лесник был в состоянии представить, что при его удалении  полнота упадет ниже 0,4 то сплошные санитарные рубки… Тут и началось повальное увлечение “санитарией”: причем по экономическим причинам в сосновых регионах “увлекались” сплошными, а в дубравных – выборочными рубками… При этом во всех регионах, стало модно перед трапезой споласкивать руки водкой… Тут дело совсем не в Адольфовиче: он этих правил не писал… Подобная ситуация во всех “сосновых” областях Украины…

На той момент на станціїї вже працював з 1992 р. 25-річний Олександр Лавринюк, підкорювач столичних лісів з села Манцівці, теж Вінничини. Зорь з неба ні в сільгоспакадемії, ні на станціїї Лавренюк не хапав, вже в 18 років став батьком. Але дуже розумівся на мистецтві вбивства тварин і незабаром став неабияким спеціалістом з організації ВІП-мисливств. Мабуть це й найбільше сприяло його подальшому кар’єрному росту: Валерій Цибулько теж був затятим мисливцем. І вже з 1995 по 2005 р.р. став Лавренюк хазяїном Старопетрівського лісництва.

Для початку. А на ліси станціїї, багаті як унікальними столітніми дубами, соснами та дичиною давно поклали око поважні люди з Києва. Починаючи з Кучмівського Генерального прокурора Шокіна. І от дивився на ці рекреаційні ліса Валерій Цибулько, радився з поважними людьми та своїми довіреними лісівниками Олександром Лавренюком та Миколою Крикуном з села Мощун (Першотравневе лісництво): як же це організувати промислові рубки рекреаційних лісів і щоб закон не порушувати? І придумали власне ноу-хау. Це ж наші люди, українці. У них мізки завжди переходять на автоматичний режим, як обійти закон. Просто напросто треба зробити так, щоб без усілякого верхового короїда сосни почали всихати. У рекреаційні ліси ж можуть заїжджати відпочиваючі? – можуть. Тобто якщо в середині кварталу виникне пожежа – «це – відпочиваючі». А дах вже зверху був непоганий. І з початку 2000 року пішла по наростаючій вакханалія суцільних санітарних та суцільних вибіркових рубок. Причому, якщо на початку на станції ще намагалися робити правильне лісовідновлення, створювати вручну ділянки різних порід у певній послідовності, то потім і на це почали забивати. Просто реально вже не вистачало рук. А чого боятися, коли мережа лівих пилорам налаштована і всюди розтавлені свої люди? Цибулько вперся в стелю, вже почав примірятися на крісло керівника області. Олександра Лавренюка за бездоганне обслуговування Поважних Людей к початку 2005 р. зробили замом , а потім – головою Вишгородського району. 

Слово одному з протеже, хазяїну Вишгородського района нардепу Ярославу Москаленко:

 «Хочу наголосити: саме при цих досвідчених керівниках нашого району (Кирієнко М.), на їхньому незаперечному прикладі була вихована ціла плеяда нових молодих амбітних управлінців, серед яких, зокрема, Ростислав Миколайович Єрема і Олександр Антонович Лавренюк» 

Однак скоро екс-міліціонер Ростислав Єрема був затриманий за хабар. А дворічне царювання Лавренюка у Вишгороді закінчилося гучним судом над його 18–річним сином, що заради помсти колишній дівчині спочатку задушив її кота, а потім підмовив товариша на подвійне вбивство коханої дівчини та її матері. Так, мабуть, його навчив батько – «не прощати зради, а за своїх стояти горою». 

Ось наприклад: за рік до того Лавренюк-старший повіз Вишгородську «еліту» (податківців, судей, чини з МВС) на межі Іванівського району з зоню АЕС у заповідник «Динамо» полювати начебто на вовків. Але по жадібності вбили трьох лосей – справа ж життєва. І все було б тишком-нишком, якби не знайшовся там принциповий місцевий єгер. Про закони почав згадувати, до власників заповідника дзвонити. Тому чисто випадково з автомобілем цього єгеря трапилася аварія і правдолюб загинув. А не треба було проти поважних людей виступати! (наберіть в Гуглі «Вышгородские оборотни-2»). Отже, довелося Олександру Лавренюку з’їджати з Вишгорода подалі від скандалу. Але ж товариші своїх не кидають? Набрав на той момент Голова Київського обласного управління лісвого та мисливського господарства Валерій Цибулько кілька номерів потрібних людей – і одразу знайшлося для Лавренюка місце на окраїні Київщині, в Богуславському лісгоспі. І не яке-небудь, а – директора. Засидівся старий директор у директорах! І от ви, «парашутист» приземлюєтесь у поважне крісло керівника державного підприємства, а як працювати? Лісів не знаєте, специфіки не знаєте, підлеглі не в захваті від такої рокіровки. І ти робиш ставку на 19-річного кмітливого амбіційного помічника лісівника. Він тобі допомагає розібратися у лісових справах, а ти вчиш його життю, вмінню стріляти та обробляти туші тварин і бути «своїм». І готуватися для скорення столиці. Через 4 роки, в 2013 Лавренюк покидає Богуслав та десантується зі своєю правою рукою-головним лісничим Олександром Хромуляком під Києвом, у Клавдієвському лісгоспі. А через 5 років хрещений батько посватає Олександра Ігоровича у крісло КЛНДС, звідки сам починав.

Але що ж було зі станцією весь цей час? 

Вже з 2003 р. це тепле місце почало готувалося під Олексія Бойко. Чи має якесь відношення його прізвище до бізнес-партнера Ярослава Москаленка Юрія Бойко, нам невідомо, можливо – ні. Але Валерій Цибулько впевнено протягував цю кандидатуру на своє місце. І це буде спостерігатися надалі.

Отже, не маючи належного досвіда в 30 років підкорювач столиці Олексій Бойко спішить очолити станцію в 2007 році. Зв’язки – зв’язками і дружба – це добре, але умови Валерій Адольфович поставив перед Олексієм Леонідовичем цілком конкретні. Схеми всі відпрацьовані, дах він дає. І рубки на станціїї в перші роки керівництва Бойко рвонули вгору! Можете подивитися уважно супутникові мапи. Ліси Старопетрівського та Першотравневого лісництв стрімко почали «хворіти» і їх треба було «лікувати». Лікувати так, що про своєчасність лісовідновлення мова вже не йшла. А ставка на «природне лісовідновлення» не спрацювала. Почали з’являтися гектари пустирів. Це ж досвічений, люблячий ліс лісівник вміє все прорахувати і зробити своєчасно, не буде бездумно розширювати площу рубок до кварталів. Але Олексія Бойко більше цікавила особиста кар’єра, політичні партії, знайомства і – примноження статків. Вирубки ще продовжувалися ховатися подалі від населених пунктів. Але під кінець свого керівництва Олексій Леонідович вже без вагань почав косити навіть гектарами дуби, як в 107, 118 кварталах Першотравневого лісництва. Це вже почалася підготовка до заняття нового крісла – області. Пробивати це почали ще при Христині Юркевич в 2015 році. 

Але куди дівати Цибулько? Та там де можна керувати через таксацію свією Україною – Генеральним директором Ірпінського ВО «Укрдержліспроект»! І від Києва недалеко. 

Стоп! Крісло ж гендиректора шановний Валерій Адольфович в «Укрдержліспроект» отримати може, а керувати як??? Знання не можна купити за гроші або зв’язки. Отже – треба вмовляти зміщеного з посади кілька років тому колишнього генерального Володимира Гульчака чи не хоче він стати Замом Генерального? Ось що буває, коли замість честних конкурсів все побудовано на договорняках…

І от нарешті декада керівництва Олексія Бойко на КЛНДС завершилась. Залишив він її в такому стані, як ви бачили на супутникових знімках 2017 р. 

В травні 2017 р. незрозуміло на яких підставах продовжуючий виконувати обов’язки Заступника Голови Держлісагентства Володимир Бондар, за дорученням Голови Держлісагентства Христини Юшкевич, представив нового керівника Київського обласного Управління Олексія Бойко.

«У своєму слові Володимир Бондар зазначив, що Олексій Бойко має великий досвід роботи та високий професійний рівень, також блискуче пройшов конкурсний відбір на посаду Головного лісівника Київщини. В свою чергу Олексій Леонідович запевнив присутніх у необхідності збереження здобутків, підтримці реформування та розвитку галузі» -https://www.facebook.com/photo.php?fbid=404957863236446&set=pcb.1887213271566104&type=3&theater І зі збереженням здобутків Бойко не забарився. 

З 2018 р. рівень рубок на Київщині почав нарощуватися. А на свое місце Олексій Леонідович довго підбирав кандидатуру яка б його задовольнила. І зупинився на протеже Олександра Лавренюка – Олександр Хромуляк. Хромуляк погодився збільшити обсяги рубок на КЛНДС майже в 10(!) разів – школа життя Лавренюка не пройшла дарма. Взамін Олександр Ігоревич спромігся виторгувати для себе право розставляти вже людей, які нічим не перевищують на ключових постах – він дуже болісно реагує, коли підлеглі хоч в чомусь перевершують його. Лісовідновлення ведеться дуже однобічне – по всім вирубкам садяться монокультурою 5 сантиметрові сіянці сосни.

Ось в першому наближені все, що пояснює нещадне нищення рекреаційних лісів столиці України: провінціальні співвітчизники для яких слово «честь», «закон» – абсолютно пустий звук, пов’язані круговою порукою стають учасниками корупційних схем, приховуючи реальні обсяги рубок, продаючи ліс по лівим схемам. І намагаються як зелені чоловічки, за будь яку ціну «завоювати чужі ліси», «чужу столицю». Вони не вважають їх своїми. А ліса на їх малій батьківщині перебувають у набагато кращому стані. Але ж чому не жаль рідних Лютіжських лісів народному депутату Москаленко???

В першій частині ми не згадали праву руку Олексія Бойко – Олександра Цюцюру та його сімейний підряд на станціїї, це вже не так важливо. А от про детальну організацію безглуздих підпалів, свідоме нищення лісів, заповідних урочищ двох лісництв КЛНДС заради наживи – буде друга частина матеріалу.

 ПІДПАЛИ

Ми не будемо витрачати багато тексту. Пропонуємо уважно подивитися на фото та відеоматеріали з лісів Киівської лісової науково-дослідної станції.

Ми самі спочатку не вірили, що таке можливо. Але практично кожна вирубка та молоді насадження межують з ділянками старих або свіжих пожеж. Зони пожеж проходіть через середини кварталів і тягнуться на десятки га. Це добре видно на супутникових знімках. Після низової пожежі сосна приблизно рік-два не втрачає якостей ділової деревини. Ось і вся хитрість. Часто пожежі починаються із спалювання порубочних залишків при ВСР(вибіркових санрубках). А іноді – цілком свідомо. Але неконтрольовані площі таких пожеж призвели до накопичення в лісах Першотравневого та Старопетрівського лісництв великих площ лісових завалів. В тому числі – серед заповідних урочищ .

Кілька відеоматериалів про рукотворні підпали буде надано у коментарях.

 МП: Я согласен, что очень часто после пожаров лесники спешат назначить сплошные рубки и вырубают в том числе  жизнеспособные деревья, которые могли бы расти дальше и служить семенниками. Однако  не думаю что они специально устраивают поджоги. Их и без них есть кому устраивать в рекреационной зоне Киева. Лучше зайдите на станцию и узнайте сколько раз за вегетационный период лесники выезжают на тушение пожаров. 

ВСЕ, ЩО ЗАЛИШИТЬСЯ ПІСЛЯ НИХ…

МП: В этом разделе около 30 фотографий и видео, которые характеризуют восстановление Киевской ЛНДС. Вы можете посмотреть фото  на фейсбуке Центра Мониторинга Влады. Очевидно, что автор старался подбирать только плохие участки, но не преуспел: в его выборку попали вполне нормальные культуры, а явно плохих участка только два. К слову , в лесах станции есть и отличные культуры и хорошее естественное возобновление.

Заповідні урочища чи лісовий апокаліпсис?.

На Київськи лісовій науково-дослідний станціїї (КЛНДС) є мережа заповідних урочищ. Клаптиками по 1/3 -1/2 лісового кварталу розкидані вони по двох лісництвах станції – Старопетрівському та Першотравневому. А площа лісового кварталу – 500 на 500 м, тобто 25 га. І навіть таку мізерну заповідну площу виявляється зберігати колишньому керівництву (яке зараз пішло на підвищення)

МП: Абсолютно не согласен с автором. Если это заповедный фонд то все идет нормально. Знаю этот участок и сам рекомендовал его не трогать…

Огонь это нормальная составляющая жизни естественных сосняков, смена поколений которых в отсутствии человека идет путем так называемых “пирогенных” сукцессий.  Полноту 0.4-0.6 надо считать оптимальной для  рекреационных и защитных насаждений уже в возрасте 60-70… Именно при такой полноте они к вековой годовщине формируют хорошую крону и затем доживают  до возраста естественной спелости ( 200-250 лет). К сожалению этого не признает ни автор материала, ни большинство лесоводов Украины.  Может быть поэтому самым старым соснам страны только 160.

Раздражают постоянные голословные фразы о умышленных поджогах, на фоне явно делового валежника, который не пущен в распиловку, а  оставлен на перегнивание, как и положено в заповедном урочище. 

В целом автор, вызывает уважение  за любовь к лесу и желание  его защитить. Он привел массу материала, который надо анализировать, обсуждать и делать выводы, внося коррективы в правовую базу и практику лесовыращивания, но… Его трактовки происходящего , на мой взгляд, часто ошибочны,  а попытки все объяснить коррупцией не состоятельны.  В данном варианте работы попытки обвинить в происходящем отдельных лесоводов  выглядят предвзято и бездоказательно. На мой взгляд, обвинения в коррупции надо выстраивать более тщательно… В противном случае вся энергия, направленная на праведный гнев и громкие обвинения с большой вероятностью  очередной раз “уйдет в свисток”…

Тем не менее, я  советую руководству Гослесагентства  и Киевского ОУЛМГ обратить внимание на эту работу и разобраться в происходящем в лесах  КЛНДС, как с научной, так и с правовой позиций, а затем объяснить это людям. 

Буду благодарен за комментарии…