16/04/2019
7Аналіз роботи державних лісогосподарських підприємств (держлісгоспів) показав, що вони масово відійшли від практики державних закупівель через систему електронних закупівель Prozorro. Це показало дослідження представника системи Prozorro Мирослава Сімки.
Для аналізу було узято шість так званих «ресурсних» (багатих на ліс) областей: Івано-Франківська, Чернівецька, Рівненська, Закарпатська, Львівська і Житомирська. У них функціонує 96 держлісгоспів. В 2017 році систему Prozorro використовували 66 із них. Реальна економія коштів склала близько 1 млн грн для кожного держлісгоспу. Але у 2018, як видно з презентації пана Сімки, «активних» залишилось…. аж два (!), обидва — у Житомирській області.
 |
 |
 |
Хоча аналіз фінансової діяльності тих лісгоспів, які залишилися в системі, показує, що робота через Prozorro вигідна і підприємству, і державі.
До чого призведе повернення держлісгоспів до старих способів закупівлі? Народний депутат Остап Єднак вважає, що «в наших реаліях це значить масовий «розпил» державних коштів. Сотень мільйонів гривень. Держлісгоспи не лише рубають ліс продаючи його по «сірих» схемах. Для цієї діяльності вони також закуповують на мільярди гривень пального, обладнання та комплектуючі, а також підрядні роботи різного класу.
Закон Про публічні закупівлі написаний за європейським зразком і розрахований на те, що люди, які керують державними підприємствами, скористаються можливістю зекономити кошти і для підприємства, і для держави.
Чому звертаю уваги саме на цей закон – тому що він вимагає від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та породжених ними підприємств дотримуватися певних процедур закупівель – конкурентності, відкритості, прозорості тощо. Тобто усього того, що забезпечує Prozorro.
Але дотримання цих процедур вимагається тільки від тих підприємств, які не ведуть комерційної діяльності. Це записано у ст. 1 п. 9 Закону, де визначається поняття «замовник» (товарів чи послуг): «замовники — органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі…».
Держлісгоспи ж – і промислові, і комерційні. Як й інші держпідприємства. Тому, вони вважають, що їм усім, оптом, можна ігнорувати Prozorro.
«Активні Громадяни» три тижні тому звернулися із запитами до Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР) та обласних Управлінь лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) у двох поки ще суперлісових областях – Львівській та Івано-Франківській з проханням повідомити, які ж результати використання у підпорядкованих їм держлісгоспах системи Prozorro.
ДАЛР та Івано-франківське управління не надали відповідей. Підозрюю тому, що похвалитися геть нічим. А керівник ОУЛМГ у Львівській області Анатолій Дейнека повідомив, що у області лише два державних підприємства лісової галузі, у т.ч. один лісгосп, користуються системою. Решті 16-ть держпідприємств лісової галузі області мабуть економія не потрібна.
У той же час, хоча ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за ігнорування Prozorro держлісгоспи не ведуть, залишати це зовсім без уваги держава не повинна. Існує як мінімум політична відповідальність. За результатами економічного аналізу, аудиту діяльності держлісгоспів мають робитися відповідні висновки. І керівники, які не скористалися можливістю зекономити мільйони гривень для держави, мають поступитися місцем тим, хто про інтереси держави дбає краще. Те саме стосується і керівництва Державного агентства лісових ресурсів в цілому».
Громадськість неодноразово закликала владу навести лад в лісовому секторі. Зокрема, допоки лісгоспи ще добровільно робили закупівлі через Prozorro, активісти лобіювали ідею, здійснювати через Prozorro ще й продаж деревини, яка заготовляється держлісгоспами. Наразі ідея залишається лише мрією, держлісгоспи та й уся лісова галузь – темною дірою, через яку витікають державні кошти.
7 коментарів
OLEG Lystopad
Ой, вибачте, ой пробачте. Наші держлісгоспи такі цяцечьки, вони так гарно працюють, а погані дяді і тьоті їх ображають і їм заважають. Ніхто ж ні копієчки у лісгоспах не вкрав. А що у директорів вілли по кілька мільйонів – так то вітром надуло. Не треба нам ніякиї прозорів, ми такі усі хороші і чесні, просто не заважайте нам красти (закремлено) працювати.
SRB
Как раз наоборот. Наши лесхозы – это унылое совковое непонятно что ( или в большинстве случаев понятно). Вопрос в том, что не такой системе как Прозорро их спасать. Пусть наведут порядок у себя. Нам преподносят ее как панацею, А на самом деле это скрытая монополия по крышей 1го вице-премьера и его зама. Еще и незаконно действующая. Если норма закона, которая прямо указывает на обязанность лх использовать Прозорро, отсутствует, значит, это всего лишь одна из возможностей лх. И тогда они рассматривают ее как маркетинговый инструмент. В конце-концов, если отбросить пиар, то Прозорро – всего лишь один реализованный сценарий оцифровки госзакупок. И всего лишь постановлением Кабмина определенный в родь администратора. Представьте, что появится равновеликий игрок, например Сетам. Со своей концепцией и Программой. Снесет эту постанову в суде как незаконную и потребует конкурс.
Относитесь ко всему, что слишком хорошо упаковано и непрозрачно, критически. Очень важная черта для журналиста.
Isachenko
Роки три тому Чернівецька міськрада увійшла в міжнародний грантовий проект ЄС за програмою Румунія-Україна-Молдова щодо модернізації очисних споруд для покращення екології транскордонних річок. Я писала про цю дивовижну ситуацію в одній із статтей в Урядовому кур,єрі. Річ у тім, що оскільки окрім грантових коштів для закупівлі обладнання йшли кошти міського бюджету (вони, на відміну від коштів лісгоспів, справді вважаються державними), то мусили оголосити тендер. За його результатами ми повинні були придбати таке обладнання, від якого у міжнародних технарів, що супроводжували проект, волосся стало дибки. Вони уклінно просили зняти критерій найменшої цінової пропозиції хоча б для важливих технологічних і технічних об,єктів.
Щодо теми “лісгоспи і Прозорро”, то усі прекрасно знають, що підневільні галузеві підприємства питання “йти чи не йти на тендер”, а також у кого купувати товари і послуги і за якими завіщенними цінами, самостійно не вирішують, а винятково з вказівки обласних управлінь і ДАЛРУ.
SRB
Я тоже хотел бы вставить 5 копеек. Модель экономии через Прозорро, которую нам настоятельно насаждают, базируется на тезисе, что она экономит деньги из госбюджета. Мол, хотели купить за 100 руб., а через Прозорро купили за 50. Значит, 50 сэкономили. И это – чистейшей воды манипуляция!! Потому что бюджет приобрел для себя то, что на рынке стоит 50 руб. И вместо того, чтобы дать по шапке плановикам, которые не ориентируются в рыночных ценах – это преподносят как достижение и экономия. Если бы такая, прости Господи, “экономия” и планирование были, скажем, Драгон Кэпитэл, на ккоторую работает в действительности Нефедов, он бы уже давно получил путевку на биржу труда. Я его прозористам когда-то объяснял, что экономия – это если после выигранного и оплаченного тендера бизнесмен сэкономит и вернет в бюджет оставшиеся деньги. Но вероятность этому равна нулю.
А народ ведь надо кормить победами, даже если для этого эти победы надо просто придумать. Чисто Сталинский подход. Когда с голой задницей, но зато пиар на виртуальные миллиарды.
Для автора статьи даю ссылку https://drive.google.com/file/d/1nY5GfVh0RBWeS4_6geDNIDt8BI360lin/view?usp=sharing. Это аудит Прозорро.
Зайдите, и прочитайте хотя бы информацию раздела 3 и 4. А лучше, покажите ее Семераку. Идеологов Прозорро, как минимум, надо выгонять. Но, скорее всего, дело дойдет до уголовки. Просто пока не настало время.
Поэтому, держите лесхозы подальше от Прозорро, у них и так хватает своих проблем, например, это само Агентство или ЛИАЦ.
Isachenko
Шановний мій колего Олег Листопад! Усі знають, що Ви пишете спічі Семераку. Хоча перш ніж озвучувати з папірця йому написане, народний депутат має принаймні розуміти сенс ніби своїх промов. Є чітке визначення, що таке державні кошти. Гроші лісогосподарських підприємств, хай навіть і державної форми власності, але які працюють на госпрозрахуноквих засадах і перебувають на самофінансуванні, не відносяться до державних. Про які ж темні діри для державних коштів говорите Ви з Семераком, тим більше в ресурсних областях, лісова галузь яких утримує себе і ще побратимів півдня? Цікавою, справді, виглядає ситуація з комунальними лісгоспами, яким обласні бюджети окремих областей незрозуміло навіщо виділяють кошти. Принаймні на Буковині держлісгоспи так званої системи АПК працюють нарівні з іншими держлісгоспами – на самофінансуванні зі своєї господарської діяльності і не заглядають ні у державний, ні у місцеві бюджети. Кошти місцевих бюджетів, так, вважаються державними коштами, і вони є здебільшого, цільового призначення із затвердженою статтею використання через галузеві програми. Якщо підприємство, отримавши державний кошт, не пропускає його через систему Прозоро або спрямовує не за призначенням, то питання не так до нього, як до розпорядника бюджетних фінансів і до аудиторів. До речі, у фразі – чи то Вашій, чи то Семерака “громадськість неодноразово закликала владу навести лад у лісовому секторі” про яку, власне, владу йдеться? Хто конкретно з влади має, на Вашу думку, навести лад у лісовому секторі? І ще важливо ось що. Даниіл Маландій тут на пальцях дохідливо пояснює, що продаж продукції лісозаготівлі через Прозоро нічого доброго ні лісгоспам, ні державі не обіцяє. Лише окремим державним органам та їхнім представникам. Хто ж правий? Дякую за відповіді.
OLEG Lystopad
Світлано, Ви ж журналіст, начебто? Тоді чому посилаєтеся на такі джерела, як “усі знають”? Дайте прізвища, імена, посилання. По-друге, де Ви у публікації знайшли слова “Семерак” або “Мінприроди”? По-третє, мені жаль, що на Вашому факультеті не вивчали логіку, математику, арифметику, не вчили аналізувати прочитане. Цифри у цій презентації доволі промовисті, жаль, що Вам вони нічого не говорять.
Isachenko
Може я й не знайома з логікою і арифметикою :))))) Але на відміну від таких видатних журналістів, як Олег Листопад, умію читати і навіть розуміти прочитане. В законодавчому полі держави Україна чітко визначено, що таке державні кошти. Тому Ваша, колего, сенсаційно викривальна стаття, наведена вище, про марнування державних коштів лісгоспами ресурсних областей, які ці кошти насправді від держави не отримують, є зумисне помилковою і навіть схожа на наклеп. По-друге, на факультеті журналістики КДУ, на якому я мала честь отримати професію, вивчали логіку. Вам, пане Листопад, це не відомо, бо журналістської освіти у Вас немає. Ви зайшли у журналістику на замовних статтях Мінприроди, переважно статтях упереджених і відверто брехливих. Про це скаже будь-хто хоча б в Урядовому кур,єрі. Потрібні прізвища? Неодміно назву! Щодо статті, довкола якої ця розмова, то вона також неправдива і замовна, щоб допомогти Мінрегіонрозвитку загнати державні підприємства з продажем лісоматеріалів (а не деревини, як Ви пишете, бо в силу своєї неосвіченості не розумієте суті термінів) на єдиний майданчик з реалізації продукції, до якої органи державної влади не мають жодного відношення, але з якої прагнуть отримати неправомірну вигоду. У тому числі, з Вашою допомогою.
До речі, пане Листопад! Ви так і не відповіли на мої питання у коментарі. Натомість вдалися до бабської сварки. Дякую, що хоч не до бабських образ, як тут дехто з наших колег дозволяє собі робити. :)))))
Comments are closed.