Кадри гниють з Голови

• «Ніщо так не спонукає говорити вголос правду,
• як брехня в газетах»
• Б. Сенека-молодший

 Історія знає безліч прикладів, коли спірна ситуація приватно-локального, особистого характеру гучно висвітлювала і, врешті, вирішувала приховані глобальні проблеми вагомого суспільного значення.  

Справа Тимофєєва (нинішнього директора Чернівецького лісгоспу), як і справа Олійника (заступника начальника Івано-Франківського ОУЛМГ), щодо суперечки з ДАЛРУ з кадрових питань можуть стати називними і зіграти роль детонатора, який допоможе викрити усі недоліки і відверті корупційні схеми нинішньої системи державного управління таким важливим суспільним ресурсом як ліси.

Українські ліси – не власність ДАЛРУ

Чернівецький лісгосп став третім підприємством лісогосподарської галузі Буковини, де трудові колективи одностайно і відкрито виступили проти кадрового свавілля нового керівництва Чернівецького обласного управління лісового господарства (ЧОУЛМГ), яке чинилося за підтримки (а може, і з прямої вказівки) керівництва Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ). А також виступили проти махінацій, які нав’язував директорам буковинських державних лісогосподарських підприємств призначений начальником ЧОУЛМГ вчорашній директор волинського Ківерцівського лісгоспу Віктор Сахнюк. Про ці схеми – перегодом.

Наразі зазначимо дві важливі речі.

За законами держави Україна, ДАЛРУ та підпорядковані йому ОУЛМГ – лише управлінські структури в системі виконавчої влади країни, які не мають жодного відношення до лісів як власники чи користувачі. Їхнє завдання – контролювати і допомагати в роботі лісгоспам, яким держава надала ліси у постійне користування з метою їх охорони та експлуатації, забезпечення лісоматеріалами вітчизняних деревопереробників, створення робочих місць, наповнення бюджетів і соціальних фондів. Про свою управлінську діяльність ДАЛРУ та його територіальні органи в областях разом з лісокористувачами зобов’язані звітувати перед облдержадміністраціями, які є розпорядниками лісового природного ресурсу від імені його конституційного власника – народу України.

На сьогодні жоден орган державної влади – ні ДАЛРУ з ЧОУЛМГ як органи управління, ні Чернівецька облдержадміністрація як орган розпорядження ресурсом, ані правоохоронні, фіскальні, інші контролюючі структури – не надали жодного документу про зловживання з боку постійних лісокористувачів як про факт, виявлений і зафіксований в результаті проведених перевірок, у тому числі і слідчих дій. Зате довкола лісового господарства області, довкола обласної митниці нагромаджено нечуваний словесний негатив, який незаслужено очорнює всю Буковину. У цьому відвертому шабаші проти трудових колективів державних галузевих підприємств і проти всієї області беруть, як не дивно, найактивнішу участь нинішні керівники ДАЛРУ і ЧОУЛМГ. Про це докладно, а також про нашумілу «справу Череватого» – також перегодом.

Зараз – про свавілля ДАЛРУ і ЧОУЛМГ у кадрових питаннях, яке є продовженням і необхідною умовою їхнього економічного свавілля із загальнонаціональним ресурсом і державними галузевими підприємствами.

Буковина – багата на ліси. Окремі її лісгоспи – багаті на цінні породи дуба і бука. Серед них – Чернівецький лісгосп.

Зауважень нема, але посаду звільняйте!

Без сумніву, вирішення кадрових питань і призначення/звільнення директорів галузевих державних підприємств – не просто право, а обов’язок ДАЛРУ та його територіальних представництв в областях. Проте кадрові зміни в державному секторі економіки повинні бути аргументовані об’єктивними факторами, відбуватися в рамках закону винятково з позиції державницьких інтересів, а не задовольняти «хотєлкі» галузевих чиновників, які через призначення слухняних директорів і звільнення непоступливих прибирають до рук народний ресурс, щоб набивати кишені і партійні каси.

Минулого року новопризначений начальник ЧОУЛМ Віктор Сахнюк, направлений з Волині наводити порядок в буковинських лісах, розгорнув активну кампанію зі звільнення директорів найпотужніших і ресурсних лісгоспів – Сторожинецького, Хотинського, Чернівецького. Хоча фінансово-економічні показники цих державних підприємств свідчили про успішну роботу їхніх трудових колективів, а отже і керівників. Трудові колективи, природно, зажадали від ЧОУЛМ пояснень, за що звільняють директорів і які недоліки в роботі підприємствам треба виправляти.

«У нас немає жодних зауважень до діяльності директора Хотинського лісгоспу Івана Вілянського і до роботи очолюваного ним підприємства», – сказав перед трудовим колективом ДП «Хотинське ЛГ» заступник начальника ЧОУЛМ, мисливствознавець за попередньою посадою у Волинському ОУЛМГ Сергій Смічик.

Не було і немає у ЧОЛМГ претензій і до директора ДП «Сторожинецьке ЛГ» Ігоря Беленчука, роботу якого високого оцінюють не тільки сторожинецькі лісівники, але виконавча і представницька влада усіх рівнів.

Претензії були до директора ДП «Чернівецьке ЛГ». Дуже цікаві претензії.

Екологічні штрафи державному лісгоспу «навісили» навмисно

Торік у Олександра Тимофєєва якраз закінчувався контракт з ДАЛРУ щодо перебування на директорській посаді. Начальник ЧОУЛМ Віктор Сахнюк запропонував центральному органу виконавчої влади не продовжувати дію контракту, оскільки, мовляв, Тимофєєв має дві догани, винесені йому ДАЛРУ у 2016 році. Інших претензій у начальника обласного управління до Тимофєєва не було, хіба неофіційні через те, що директор відмовлявся виконувати протиправні вимоги нових лісових керманичів (про це докладно йшло в попередніх матеріалах зі зборів трудового колективу лісгоспу восени минулого року).

Одна догана стосувалася програних судів, коли Чернівецький лісгосп намагався оскаржити нарахування йому екологічною інспекцією штрафів у 5 млн грн за рубки догляду у ПЗФ, проведених без узгодження лімітів в Мінприроди. Адже ці рубки без будь-яких окремо погоджених лімітів були схвалені ЧОУЛМГ. Чернівецький лісгосп взагалі діяв у рамках повноважень, окреслених в окремому роз’яснювальному листі ДАЛРУ за підписом Володимира Бондаря. Жодний інший лісгосп за такі самі дії не постраждав. Виглядає так, ніби Агентство зумисне завело буковинське державне підприємство у багатомільйонні збитки.

Другу догану виніс особисто Володимир Бондар за те, що Тимофєєв не виконав його наказ і не побудував котельню на дровах, через що доводиться витрачати бюджетні кошти на опалення газом адмінбудівель лісгоспу і обласного управління.

Ще тоді, у 2016 році, Олександр Тимофєєв окремим листом пояснив лісовому Агентству, що екологічні служби категорично заборонили будівництво котельні посеред спального району Чернівців, де окрім житлових будинків розташовані школи, дитячі садочки і дві лікарні. Але Київ не зважив на заборону екологів – Києву потрібна була догана, щоб звільнити Тимофєєва і призначити Чернівецькому лісгоспу з його цінними буками і дубами нового керівника, чергового «парашутиста» без поважного імені у галузі і без жодних виробничих заслуг, колишнього директора ДП «Чортківське ЛГ» М.П. Кільчицького.

Проти такої кадрової вакханалії виступив не тільки трудовий колектив лісгоспу, профспілки, але й місцева влада.

Рішення суду – на смітник?

Закон вимагає від керівників центральних органів виконавчої влади узгоджувати з керівниками місцевих райдержадміністрацій розірвання трудового контракту з директорами державних підприємств. Глибоцька РДА, як представник розпорядника лісового ресурсу, офіційним листом повідомила ДАЛРУ про те, що не погоджує звільнення О. Тимофєєва, мотивуючи своє рішення тим, що  Чернівецький лісгосп має належні фінансово-економічні показники, заслужено увійшов до Золотого фонду промислового виробництва країни.

«Агентство цього листа не отримало, а отже Тимофєєв не має права перебувати на директорській посаді», – переконана начальник відділу кадрів ЧОУЛМГ Оксана Столяр.

Проте переконання кадровиків і юристів ДАЛРУ і ЧОУЛМГ не відповідали законодавству, а ігнорування листа з РДА було чистої води фальсифікацією документів органів влади.

Це засвідчив Першотравневий районний суд м. Чернівці, розглянувши трудовий спір між Тимофєєвим і ДАЛРУ. Суд визнав незаконним наказ центрального органу виконавчої влади (!) про звільнення і виніс рішення «поновити Тимофєєва Олександра Петровича на посаді директора державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство», зазначивши, що рішення підлягає негайному виконанню, і спрямувавши до ДАЛРУ відповідного виконавчого листа.

Але ні думка місцевої виконавчої влади, ні рішення суду Володимиру Бондарю не указ. В ДАЛРУ взагалі рішення суду першої інстанції назвали якимсь там незрозумілим «документиком» містечкових судів і виконувати його не збираються.

Услід за київськими патронами, керівники ЧОУЛМГ вважають поновлення Тимофєєва за рішенням суду протизаконним. Віктор Сахнюк наказав головному лісничому лісгоспу Вадиму Скакуну провести службове розслідування і видворити Олександра Тимофєєва з кабінету.

Свої ж аудитори «стукають» прокурорам

Для того, щоб знайти якісь підстави для звільнення Тимофєєва, на неслухняний лісгосп Держлісагентство насилає одразу дві аудиторські комісії. У грудні минулого року його діяльність перевіряли вздовж троє спеціалістів, відряджених з Києва у Чернівці. З 11 по 22 березня те саме, але впоперек, перелопатили вже одинадцять посланців ДАЛРУ, оскільки перша перевірка суттєвих недоліків не знайшла.

Певно, за бюджетні кошти, які були витрачені на забезпечення роботи цих перевіряльників, можна було цілком провести ще одну лісокультурну кампанію.

Пояснення-роз’яснення працівників лісгоспу галузевих аудиторів не цікавили. У них було чітке завдання: зафіксувати якомога більше порушень у роботі буковинських лісівників, щоб використати їх у боротьбі за директорське крісло ресурсного підприємства.

Хоча мета внутрішнього аудиту зовсім інша. А саме – допомогти підконтрольному підприємству усунути недоліки. Замість цього ДАЛРУ люб’язно поділилося отриманою інформацією з правоохоронними структурами. З його наводки Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом, виявленим грудневим аудитом. Про цей факт варто розповісти окремо.

Ще у 2016 році Чернівецький лісгосп прийняв від слідчого поліції Кіцманського району на зберігання 40 кубів дубової деревини, яку правоохоронці вилучили як речовий доказ у якійсь кримінальній справі. Колоди склали на території лісопункту, що знаходиться у передмісті Чернівців. Вони вже перетворилися на труху. Але аудиторська перевірка під пильним оком завідувачки сектору внутрішнього аудиту ДАЛРУ Ірини Олегівни Петрової помітила з боку лісгоспу порушення вимог інструкції про порядок зберігання речових доказів. Державне підприємство, на переконання столичних аудиторів, зазнало збитків, оскільки не стягнуло з держави кошти за використання правоохоронцями своєї території. Наголосимо, що довготривале зберігання речових доказів – дубових колод, які лежали просто неба, не коштувало лісгоспу жодної копійки витрат і не впливало негативно на виробничу діяльність.  

Також за зверненням ДАЛРУ, законність виконання судового рішення щодо поновленні Тимофєєва на посаді зараз перевіряє Генпрокуратура.

Можливо, Генпрокуратурі і ДБР просто більше нема цим займатися, як ворушити струхнявілі колоди і з’ясовувати законність виконання судових рішень?

Чому галуззю керують неуки

Кадрові перипетії у лісовому господарстві Буковини – не унікальні. Схожі ситуації сьогодні – у кожній області. Варто тільки згадати переможну боротьбу з ДАЛРУ Романа Романовича Олійника, заступника начальника Івано-Франківського ОУЛМГ, незаконність звільнення якого підтвердили усі суди ще й Національне агентство України з питань державної служби. Посунули Олійника, а за ним і багатьох директорів прикарпатських лісгоспів, неугодних новітнім начальникам, столичним і місцевим, винятково заради розчищення доступу до лісового ресурсу.

Звільнення професіоналів і призначення на керівні посади випадкових для галузі людей вже стало дивовижною традицією.

Все починається з самого лісового Агентства, яке останніми роками чомусь очолюють взагалі далекі від лісу діячі, непрофесіонали, які незрозуміло звідки беруться. Критичний менеджер-аграрій Олександр Ковальчук, його мила помічниця-юрист Христина Юшкевич, яка спочатку сіла у крісло голови ДАЛРУ, а вже потім на студентську лаву лісового університету. І ось зараз – вчитель історії Володимир Бондар, який отримав кваліфікацію спеціаліста з лісового господарства через два роки після того, як розпочав керувати лісовим господарством країни.

Щоправда, до приходу у ДАЛРУ Володимир Налькович був дуже причетним до лісу. Він керував компанією з виробництва палива для котелень. Тих самих твердопаливних котелень, які він примушував лісгоспи будувати навіть біля шкіл і дитячих лікарень…

Дуже доречно відомий волинський журналіст Петро Чечелюк в одній із своїх недавніх статей про проблеми лісової галузі нагадав своїм землякам відому казку про жадібність і владу. «Жадібність – це факт клінічний, – наголошує журналіст. – Ліси Буковини – сакральна сфера, тому вторгнення в них грубої банальності торгашів і крадіїв рівнозначне смерті місцевої природи».

Як гублять буковинську природу зальотні крадії, спокушаючись на легкі гроші, джипи і мисливські будиночки, про їхні вимоги лісівникам відпускати цінні сортименти напряму конкретним фірмам за ціною техсировини, про спекуляції на дитячому оздоровчому таборі, а також про те, як їхні загребущі дії призвели до фіаско політичної сили, яку представляє керівник ДАЛРУ і ЧОУЛМГ, – незабаром… 

(Далі буде).