21/03/2019
20
Я уважаю автора, но не согласен с ним…Надеюсь он поймёт.. Песня – подарок….М.П.
У семи няньок…. Чому лісовим господарствам потрібно своє міністерство?
Відсутність державної політики в сфері лісового та деревообробного господарства призвела до важкої кризи в цій галузі. Лісівники опинилися без бюджетних грошей, водночас їх намагаються позбавити можливостей для самостійного заробляння грошей та заборонити повністю вирубання стиглого лісу. Лісівники та деревообробники впевнені, що лише створення профільного міністерства у сфері регулювання лісу допоможе їм захистити галузь, пише Ресурс.
Державний ліс без державної підтримки
На початку 2019 року галузь опинилися без жодної державної підтримки. Хоч у держбюджеті цього року запланована певна державна допомога Сходу та Півдню, але вона відбувається за рахунок грошей самих лісівників, а саме збільшення рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%. До того ж, держава погодилась поділитися лише третиною зібраних у лісівників грошей, але й ті їх не бачать вже третій місяць.Податки уряд збирає ретельно, а от ділитися коштами не поспішає. Вже 3 місяці ліси Півдня та Сходу залишаються без державних грошей, а отже, люди сидять без зарплат. Держлісагентству доводиться докладати максимум зусиль, щоб «вибити» ці гроші у Кабміну. Частина цих коштів, як заявив заступник голови Держлісагентства, незабаром таки надійде на рахунки лісогосподарств степової України, які найбільше потерпають від відсутності фінансування.
Кошти від додаткової ренти зараховується у спеціальний фонд держбюджету, а уряд сам вирішує, скільки саме виділяти грошей на ліс. Здавалось би, було б краще додаткову ренту відразу перераховувати на рахунки лісгоспів нересурсних областей, які не мають можливостей повністю себе забезпечувати. Однак лісівники не мають впливу на уряд, оскільки повноважень в Держлісагентства небагато.
Однак це ще півбіди. Представників галузі набагато більше хвилює волюнтаристська та непередбачувана політика Кабміну та Верховної Ради, які під виглядом захисту лісу роблять все можливе, щоб цей ліс зруйнувати.
«В останні роки відбулася явна екологізація суспільства. Всі хочуть мати чисту воду, чисте повітря, органічні продукти харчування. Всі хочуть жити в комфортних умовах. Так і має бути. Але екологія стала політичним піаром, окремі політичні партії піаряться на темі лісового господарства. Ніхто не голосує за те, щоб прийняти закон, який би допоміг лісовому господарству. А от розказати про ряд негараздів, навіть тих, яких немає, бажаючих більше ніж достатньо. Тому хотілося б, щоб політичні проблеми партії не вирішували за рахунок приниження 100-тисячної галузі лісівників України», – заявив Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.
Ліс під опіку лісового Міністерства
Варто сказати, що лісівники десятиріччями працювали під опікою профільного міністерства. Міністерство лісового господарства було утворено в 1992 році і мало широкі повноваження, в тому числі отримувало всю необхідну інформацію, виходило із пропозицією нових нормативних актів, і навіть могло ініціювати законопроекти в рамках Кабінету міністрів. За часів УРСР також існувало профільне міністерство, яке мало великі господарські та фінансові повноваження, що дало змогу активно займатися створенням нового лісу на величезних територіях.
Поступово повноваження міністерства стали зменшувати, фінансування галузі також. Тисячі фахівців стали звільнятися, а через брак кадрів лісогосподарства не так ретельно доглядатися. У 2010 році Міністерство було переформовано у Комітет із підпорядкуванням Міністерству охорони навколишнього природного середовища. У 2014 році комітет був реорганізований у Державне агентство лісових ресурсів із підпорядкуванням Міністерству агрополітики.
Подібна чехарда негативно вплинула на галузь. Істотно зменшились нормативні та фінансові повноваження. Будь-яке рішення треба узгоджувати в міністерстві, а тут некомпетентні чиновники всіляко саботували будь-яке рішення, займалися інтригами, внаслідок чого галузь постійно отримувала недофінансування, а робота лісогосподарств була сильно ускладнена. Зокрема, лісівники не могли вчасно отримувати дозвіл на санітарні рубки, внаслідок чого ліси стали беззахисними перед масовим всиханням, жуком-короїдом, лісовими пожежами та браконьєрством. Все це веде країну до багатомільйонних збитків.
Для прикладу, в Білорусі, де залишилося міністерство лісового господарства, лісівники самі визначають час та територію санітарних рубок, що дає змогу швидкого попередження ушкодження лісу. Не мають білоруси проблем з фінансуванням, оскільки повністю забезпечені всім необхідним для роботи. Відсутність міністерства призводить до суттєвого кадрового голоду, бо держава зменшує державне замовлення на навчання нових кадрів. Зокрема, більше не навчають спеціалістів на «мисливське господарство», а меблеву та деревообробну спеціальності повернули лише «з боєм».
Від слів до діла
Про необхідність повернення міністерства говорили на з’їзді лісівників 14 березня у Луцьку. Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар зазначив, що для ефективного вирішення проблем галузі лісівникам потрібно зосередити повноваження, які «розкидані» між Міністерством аграрної політики, яке, власне, курує Держлісагентство, та Міністерством екології та природних ресурсів й іншими структурами.
«Держлісагентство на якомусь етапі втратило право законодавчої ініціативи. Всі наші ініціативи, бачення та напрацювання розбиваються об стіну нерозуміння на всіх рівнях. Які б чудові ініціативи ми з вами не готували, вони якимось чином нівелюються. Нам стверджують, що Держлісагентство зосередило всю повноту влади, але це далеко не так», – пояснив він.
Тому Бондар вважає, що лісівникам треба власне міністерство: «Я вважаю, що на цьому з’їзді нам пора чітко і конкретно поставити питання про повернення суб’єктності лісовій та переробній галузі. Якщо не ховатися за словами, ми повинні повернути Міністерство лісової та переробної політики. Коли ми будемо самі писати, визначати та відповідати за формування цієї політики, тоді можна буде звинувачувати лісівників. Але я переконаний, що тоді ми розробимо стратегічні і тактичні кроки, зможемо вивести цю частину економіки на такий рівень, який дасть можливість і сплачувати дуже серйозні податки, вирішувати соціальні проблеми, допоможе ефективніше підтримувати лісові господарства півдня і сходу, дасть відповідь на ключові питання цієї галузі».
За його словами, для швидкого вирішення, в тому числі законодавчим шляхом, всіх проблем у лісовій галузі необхідні три ключові речі – створення національної лісової політики, проведення національної інвентаризації лісів і належне фінансування всіх робіт в лісовому господарстві.
«Лише тоді ми зможемо працювати у напрямку збільшення лісистості України та розвитку української деревообробної промисловості. Цими питаннями має займатися окреме Міністерство лісового господарства та деревообробної промисловості», – сказав Володимир Бондар.
Діалог із владою: нагорі не розуміють
Відсутність державної політики призводить до того, що на неї впливають справжні профани та навіть вороги. Вони виступають не тільки за повну заборону експорту лісу, але й абсолютну заборону вирубки лісів. На жаль, саме псевдоекологи та екологічні профани останніми роками безпосередньо впливають на лісову політику держави, ухвалюючи абсурдні рішення.Саме через недолугу діяльність влади ми ледь не втратили всю переробну галузь та повністю втратили целюлозно-паперову галузь, які залежні від нормальної роботи лісогосподарств, які постачають сировину.
Відновлення Міністерства дозволить повернути лісову та деревообробну політику в руки професіоналів, і водночас, дозволить громадськості більш ретельно перевіряти роботу лісівників.Статус агентства не дозволяє ефективно налагодити управління лісовим господарством. Для порівняння, Мінагрополітики володіє незначною кількістю підприємств, які складають лише пару відсотків від всього сільського господарства. Але це не заважає їм мати статус міністерства, по суті, ні на що не впливаючи. І навпаки, Держлісагенство зберегло державний статус українських лісів, що дозволило захистити їх від масового знищення, що, до речі, визнали міжнародні інституції, наприклад, Європейська Бізнес Асоціація (EBA). Наразі понад 70% лісів країни підпорядковуються Держлісагентству, а от широких повноважень щодо захисту лісових ресурсів агентство немає.
Лісівники хочуть, щоб політичні сили не впливали на державну лісову політику, а природні ресурси повинні бути під контролем народу. Тому лісову політику мають формувати самі лісівники за допомогою власного міністерства, а галузь повинна мати чіткий план розвитку у вигляді державної програми. Лише так можна зберегти та примножити український ліс!
20 коментарів
forester18
антисеміт..це тавро причепив на мене як пан Адмін ..так і величезна кількість всяких дворових шаріків від влади…я легко цей примітивний трафарет знищу…я дам Вам ссилку на виступ поважного та мудрого єврея з Нью-Йорку ..порядна людина ..дай Бог Вам здоровя ..а у наших рагулів -забери…доречі як тут не пройде -то почитайте на ФБ Український лісовод…там вона є…https://youtu.be/4I7qe_oK8Nk
popkov
Для форестер 18:
1. Общество де-факто расколото и сделали это политиканы. Благодаря им политических проблем в нашей жизни все больше… Пусть этот сайт останется лесным… Лесникам и без политики проблем хватает.
2. Лесное хозяйство, да и всю страну, уже давно “ведут не туда”. Нельзя все их беды списывать на одного человека.
3. Критика должна быть конкретна. В противном случае она оскорбительна, разрушительна и мешает общению.
4. “Пришельцы” сплошь и рядом не понимают, что делают. Просто следуют за теми кто им льстит, демонстрирует полную лояльность и помогает выглядеть более-менее профессионально, хотя бы среди лесных неучей.. “Пришельцы” не сами себя назначают… не сами себя подобострастно хвалят… и во всем поддерживают… Что касается Бондаря то он умный и приятный в общении человек… Его беда в том, что он зависим (1), не имеет времени глубоко разбираться в лесных проблемах (2), вынужден продвигать и поддерживать то, что ему подсовывает свита (3), очень “диверсифицирован” в части личных интересов и приоритетов (4)…
5. Когда-то ВИ сказал, что “Украину должны строить не русские и армяне, а украинцы. Я тогда заметил, что он забыл упомянуть евреев и поляков (сегодня можно добавить татар и венгров) и сказал ” что я не строю, – просто кирпичи подношу”… Но в целом ВИ прав и это очевидно в канун выборов: у кого больше голосов у того и больше возможности влиять и , конечно, ответственности…
6. Обвинять в своих бедах других – дурной тон…Делить граждан на виноватых и безвинных по национальному признаку – тоже.
7. История и особенности любого народа всегда интересны. Недавно купил трехтомник “История еврейского народа в России” (по факту на территории Восточной Европы и Кавказа) и книгу Генри Форда “Международное еврейство -важнейшая проблема мира”, но…Согласитесь глупо обсуждать их на этом сайте… Однако замечу, что евреи на наших глазах создали Израиль, играли важнейшую роль в становлении США и многих иных стран…Вот только в Украине у них не получается… Может анализ ДНК поможет в причинах разобраться?
8. Хотелось бы, чтобы здесь слово имели все у кого есть что сказать о проблемах, связанных с лесом … безотносительно к партийной, национальной, религиозной или иной принадлежности… Хотелось бы, чтобы люди научились культуре спора (дискуссии). Я понимаю, что эти “хотелки” выглядят безнадежно, но как синица в том анекдоте “делаю всё что могу”…
9. Стихи очень хорошие. Спасибо.
forester18
пане Адміне …я називав публічно призвіща не простих людей – а слугів народу..моїх Ваших українських..вони виконують роботу яку доручило їм суспільство..в тому числі і я і Ви…тому я просто банально зобовязаний дати їм публічну оцінку..на яку вони заслуговують..це фундамент демократії -публічність влади..цікаво-що хамство між дописувачами не цензурується..допускається..а на “баріна”..закрий рот..кого Ви боїтесь???..рекомендую почитати..соціалістичний ренесанс…
Мне говорят — ты смелый человек.
Неправда. Никогда я не был смелым.
Считал я просто недостойным делом
унизиться до трусости коллег.
Устоев никаких не потрясал.
Смеялся просто над фальшивым, дутым.
Писал стихи. Доносов не писал.
И говорить старался всё, что думал.
Да, защищал талантливых людей.
Клеймил бездарных, лезущих в писатели.
Но делать это, в общем обязательно,
а мне твердят о смелости моей.
О, вспомнят с чувством горького стыда
потомки наши, расправляясь с мерзостью,
то время очень странное, когда
простую честность называли смелостью!
popkov
Светлана, в данном конкретном случае я ПОЛНОСТЬЮ на Ваше стороне. И можете заметить, что я не удалял и не изменял Ваш диалог с Петром… Может быть зря? Вы его начали и я не увидел ничего обидного, но реакция была откровенно хамской… Напомню:
СИ: А хто автор цього опусу? Точно Чечелюк. :)))) Але чому без підпису?
ПЧ: А якби я був автором, то що? Ти б на бровах ходила? Чому такі акценти? Чому зависла така важка злість, злобне ричання, хрип? Якісь проблеми? Чоловік пішов з дому (якщо є такий)? З дітьми не лади? Це проходить, просто не варто пускатись берега. Ніхто в твоїх проблемах не винен. У всякому разі – я. Попрошу мене не чіпати, бо ти з цієї свари у будь-якому випадку вийдеш дуже присоромленою.
СИ: Чечелюку. По-перше, шановний, ми з Вами на брудершафт не пили. І Ваше “тикання”, а тим більше ще й погрози я відношу на Ваше елементарне невиховання, якого Вам у дитинстві батьки не дали. Буває. Але у Вашому більш ніж поважному віці вже треба самому розуміти, як слід себе поводити, щоб хоча б не виглядати на людях бидлом. А вже чіпати моїх дітей в бажати їм мати проблеми – то остання справа, особливо для чоловіка. Переконуюсь вкотре, що на Волині чоловіки – дешеві і ниці. Гидко, Чечелюк.
Видит Бог, я старался перевести этот диалог в иное русло, но не получилось…
На этом бы стоило остановиться, но Вы продолжили…И я Вас , как женщину, понимаю и не осуждаю…даже за обобщения…
От Петра я сегодня получил письмо из которого понял, что в части оскорблений и пошлой ругани нам всем есть чему у него поучиться… Не хочу его публиковать, причем исключительно в его интересах…Впрочем он сам может это сделать… Лично я ему ответил.
Вам простой совет: превратите обиду в стимул для работы и счастливой жизни…
Isachenko
Причем тут цензура, уважаемый Админ?! Тут некоторые Чечелюки позволяют себе не допустимое поведение в человеческом обществе. Не говоря уже об информпространстве и об этом сайте, где, вообще-то, мы все давным давно друг друга знаем и как бы уважаем. Но как-то это быдляцкое поведение Чечелюка всех устроило, оказывается. Причем не в первый раз. То есть мы не говорим конкретному человеку, что говорить подобные вещи в адрес женщины – для мужчины нижайшая низость, которую, похоже, на Волыни, считают нормой. Среди нормальных мужчин это давно должно было прозвучать. Ключевое слово – среди нормальных мужчин. Чечелюк,кстати, показал всю свою трусливую бабскую суть, просто отключив мои телефоны. Но мы с ним обязательно еще поговорим. А теперь можете цензурировать! :)))) Это все, на что тут способны! Успехов!
popkov
Коллеги! Мне приходится прибегать к цензуре… Никто не ограничивает здесь полет Ваших мыслей, но не надо личностных нападок и тем более склок. Вы все имеете свою точку зрения; все, я надеюсь, патриоты страны и отрасли; все собираетесь жить в Украине; все по разному воспринимаете друг друга… Не собираюсь на Вас как-то влиять. Просьба единственная – общайтесь ВЕЖЛИВО и не допускайте грубых личных нападок …ни на коллег….ни на руководство отрасли и страны… Этого в Интернет и без этого сайта хватает…
forester18
Важко охарактеризувати політику української держави…перша заповідь якої -якнайбільше нажраться пока ти при кориту..яка може бути політика у лісовому господарстві -коли її творить пастух???………………………… їх політика направлена на те щоби перетворити ресурс (бюджет держпромисловість надра …в тому числі і ліс) -в гроші…особистий капітал..та особисту владу…ВЛАДА і особистий КАПІТАЛ отриманий за рахунок Влади..оті вся політика…нема тут ніякого США ..ніякої Європи…………………………………Ви можете скільки хочете розказувати крокодилу про “полєзность” щавлю..на ситий шлунок він Вас може навіть послухати – якщо правильно співати будете..
oleg1965
Ще раз до лісової політики. Олег Листопад змалював систему ідеального режиму демократії, коли кожен слухає іншого і по можливості йде на компроміс. Патріархи політології описували процеси суспільного договору. Ідеалу, звісно, немає. Але в квазі демократичному режимі політичного управління, як зазначав віце-президент США Джозеф Байден, ми живемо за правилами джунглів, де тон завдає лише сила. Тож в українських реаліях політикою і не лише лісовою правлять багатші страти суспільства (олігархат). А чиновницький клас підігрує: з однієї сторони – формуючи законодавство з вигодою для себе, а з іншої сторони – його ігнорує. Це і є головна мотивація чинної бюрократичної верхівки формувати лісову політику і, звісно, з користю для себе.
popkov
Олегу Л.: Спасибо, что вспомнил… Но это было сказано по поводу стратегии… Политика это нечто более широкое. Это скорее принципы, на основе которых формируется стратегия и разрабатываются средне- и краткосрочные планы…
Кстати, я таки нашел отчет по украинско-шведскому проекту 1999 года, где впервые и достаточно обширно писал о лесной политике. Уже потом начались курсу лесной политики в университетах и т.п.
Вообще-то мы работаем над профессиональным разделом сайта, где все это будет размещено. Возможно что-либо стоит публиковать уже сейчас? Наверное так и сделаю, хотя бы для студентов…
OLEG Lystopad
Лісова політика держави – це врахування інтересів усіх громадян. Тому у ній мають бути враховані інтереси усіх груп, які зацікавлені у грамотній лісовій політиці. А не лише тих, хто безпосередньо управляє і користується лісовими ресурсами (ДАЛР і його найближче оточення).
“На жаль, зміни, проведені або ініційовані в лісовому господарстві на хвилі реформаторських настроїв, виглядають непродумано і хаотично. Це багато в чому зумовлено відсутністю продуманої лісової політики і стратегії реформ, – зазначив Михайло Попков. – Як показує аналіз, у динаміці розвитку лісового сектору спостерігаються негативні зміни: падіння обсягів догляду за лісом, різке зростання санітарних рубок, хронічне недовикористання лісосік з низькою рентабельністю заготовки, надмірна експлуатація доступних (прилеглих до населених пунктів і дорогах) лісових масивів. Також ми говоримо про погіршення структури, якості та стійкості лісів, падіння та стагнація виробництва в деревообробному сегменті лісового сектору, а також зростаюче відставання підприємств Держлісагентства від державних лісових компаній європейських країн за економічними показниками, за рівнем технологічного і кадрового забезпечення. Ми бачимо зростання корупції та тіньового сегмента в лісовому бізнесі…
Разом з тим, в даний час з’явилися сприятливі можливості для підготовки та проведення лісової реформи. Її основні напрямки зумовлені політикою держави, націленої на кардинальне зниження рівня корупції та європейську інтеграцію.
За словами Михайла Попкова, список стратегічних проблем лісового сектору, в рамках програми ФЛЕГ, складається із 11 пунктів. Це протидія корупції в лісовому секторі, удосконалення відносин, пов’язаних з реалізацією прав власності на ліси і лісові землі, удосконалення інституційної структури лісового сектору, розвиток системи управління державними лісами. Наступний комплекс питань – це перегляд лісового законодавства, удосконалення фінансового та економічного механізму забезпечення сталого ведення лісового господарства. Наступні – забезпечення збереження та відновлення біорізноманіття, забезпечення розвитку конкурентоспроможного деревообробного сегмента лісового сектору, удосконалення системи доступу до лісових ресурсів, а також забезпечення багатоцільового, стійкого й інтенсивного ведення лісового господарства на регіональній основі.
Не менш важливими є такі проблеми, як розвиток захисного лісорозведення, агролісомеліорації. Два останні пункти – це підвищення якості та доступності інформації про ліси, лісовому господарстві та лісовому секторі в цілому та комплекс завдань, пов’язаних з євроінтеграцією і реагуванням на глобальні зміни в економіці та екології” – експерт програми ФЛЕГ Михайло Попков, лютий 2015 року: http://pryroda.in.ua/lis/natsionalna-polityka/
Isachenko
Чечелюку. По-перше, шановний, ми з Вами на брудершафт не пили. І Ваше “тикання”, а тим більше ще й погрози я відношу на Ваше елементарне невиховання, якого Вам у дитинстві батьки не дали. Буває. Але у Вашому більш ніж поважному віці вже треба самому розуміти, як слід себе поводити, щоб хоча б не виглядати на людях бидлом. А вже чіпати моїх дітей в бажати їм мати проблеми – то остання справа, особливо для чоловіка. Переконуюсь вкотре, що на Волині чоловіки – дешеві і ниці. Гидко, Чечелюк.
Isachenko
А хто автор цього опусу? Точно Чечелюк. :)))) Але чому без підпису? І ще. Цього разу я цілковита згідна з Олегом, який дуже точно сказав: вся лісова політика присутня у нормативно-законодавчій базі, рішеннях Кабміну, МінАПК, ДАЛРУ. Ніяке міністерство лісам не потрібне. Ні лісам, ні людям. Але мені цікаво було б почути від п. Чечелюка, що таке “програма розвитку лісів на десятиріччя?” (ключове слово – програма розвитку). Це бездумний, зате пафосний набір слів, як на мене.
popkov
Несколько тезисов к обсуждению:
Что касается формулировки лесной политики и проведения лесной реформы то это необходимо и неизбежно. Но не следует сводить их к выполнению ведомственных “хотелок” , в также намерений “пришельцев”, назначенных по политическим квотам или “консультантов” всю жизнь поддерживающих свой престиж за счет присвоения чужих мыслей. Тот кто пытается это сделать, должен осознавать, что эффект может быть неожиданным и рисковать придется многим… Впрочем победа тоже возможна…но она может стать ещё страшнее поражения…
Isachenko
Зараз мене цікавить тільки гнилий старий Чечелюк, цей черговий волинський чмошник, що разом з іншими собі подібними виліз з бурштинової нори і демонструє свою убогість. Зарився, на дзвінки не відповідає. Хоч їдь у той Луцьк, щоб дати йому ляпаса. Що за чоловіки на тій Волині?! Чечелюк, умієш писати гидоту на інших – умій відповідати по-чоловічому.
popkov
Дорогая Светлана…Снизьте значимость того, как относится к Вам оппонент … и сразу полегчает… В этом исходно не красивом диалоге нет смысла побеждать и не не надо “встречаться на половине дороги” … Подумайте о чем -то хорошем… Вы же не можете быть в этом состоянии постоянно… Должен ведь настать момент о котором один поэт сказал: “..и женщина, как буря улеглась…” 🙂
Isachenko
Ко мне – ладно. Я стерплю и переступлю через быдляцкое дерьмо Чечелюка в свой адрес. Но никто никогда не позволял себе ни в каких спорах и разборках трогать чьих-либо детей. Меня не удивляет эта низость Чечелюка. Он просто вот такое чмо, одно из. За это и ответит. Пересечемся, Чечелюк, поговорим :))))
PETRO Checheliuk
Пані Ісаченко, на жаль, це не моя стаття. Текст кваліфікований і я б підписався під кожним його словом. А якби я був автором, то що? Ти б на бровах ходила? Чому такі акценти? Чому зависла така важка злість, злобне ричання, хрип? Якісь проблеми? Чоловік пішов з дому (якщо є такий)? З дітьми не лади? Це проходить, просто не варто пускатись берега. Ніхто в твоїх проблемах не винен. У всякому разі – я. Попрошу мене не чіпати, бо ти з цієї свари у будь-якому випадку вийдеш дуже присоромленою. Щодо «програми розвитку лісів на десятиріччя», то це нормальне явище. Програми розвитку повинні мати усі – від простої сільської садиби до найбільшої бізнес-компанії чи державного підприємства. Два тижні тому я побував у вінницьких лісівників. Анатолій Бондар зі своєю командою працює на проблемами вирощування дуба і повернення в Україну повноцінних дібров з 1991 року!!! Спеціалісти під його керівництвом мають розроблені програми на 10, 30, 50 і 100 років. Вони не побачать і не скористуються урожаєм цього лісу, не скористуються їхні діти і онуки, бо дуб росте 150 років. Але працюють з ентузіазмом. Це і є ті програми розвитку на десятиріччя, від яких ти чомусь морщишся і в’їдливо насміхаєшся. Я навіть статтю так назвав: «Повернення дібров в Україну – це праця на довгу дистанцію». Я її не ставлю до виборів, аби вона не загубилась в каламутній воді передвиборної кампанії. Вона стане на шпальту одного з центральних видань в наступну суботу. Отам і прочитаєш про довгострокові програми з вуст доктора наук, лісівника Бондаря Анатолія Омеляновича і його підлеглих. Можливо, ти розумніша за нього? Тоді під публікацією висунеш свої звинувачення і заперечення, яким ти вельми переповнена.
oleg1965
Одним словом не потрібно політики, а потрібні ресурси і не завжди для лісу, а для самого себе. Інтереси завдають рух у суспільстві.
oleg1965
Цитата Лісівники хочуть, щоб політичні сили не впливали на державну лісову політику, а природні ресурси повинні бути під контролем народу.
Я щось не розумію, а що лісівники хочуть взагалі не підпорядковуватись українській владі. Так природні ресурси під контролем народу, а народ здійснює цей контроль через формування державних інституцій та органів місцевого самоврядування. А як це у розуміння лісівників – “Відсутня лісова політика”. Лісова політика присутня у законодавчих актах, рішеннях Кабміну, Міністерств. Всі постанови КМУ візуються міністерствами. Як це в уяві товариства лісівників лісова політика це як КОНСТИТУЦІЯ, яка прийнята 2/3 голосів парламенту і дії органів влади та й приняття законів не повинно суперечити ЛІСОВІЙ КОНСТИТУЦІЇ. Відповідність норм законодавства до ЛІСОВОЇ КОНСТИТУЦІЇ буде розглядати вищий лісовий конституційний суд. Суспільне життя мінливе і воно постіно впливає на лісову політику і на даний час лісова політика визначає цитую “Державний ліс без державної підтримки”. Ну те що він без політики тяжко погодитись, а те що ця політика визначає що не потрібно підтримки то так.
PETRO Checheliuk
В Україні відсутня лісова політика!!! Відсутні її цілі, не створені юридичні, економічні і організаційні умови для її появи. Йдеться про розумно сформульований, офіційно прийнятий документ, який би відображав наміри і обов’язки уряду щодо лісів. Всякі «концепції», «основні напрямки» – це радянський партійно-господарський актив. Вони лише формально, на папері відображають пріоритети галузі, але не заміняють лісової політики. Декларації не вирішать проблем, які накопичились в лісовому секторі. І шарахання від концесії до приватизації. Ядром національної лісової політики могла б слугувати стратегія розвитку галузі, але вона була наспіх підготовлена під ковдрою профільного міністерства, осміяна, не сприйнята лісівниками і виплюнута з лісового організму як чужорідний предмет. До речі, в міністерстві працював лише один спеціаліст з лісової галузі, але помер (Царство Небесне). Саме стратегія (як документ), визначала б правовий статус лісового сектору. Де лісовий фонд, де програма розвитку лісів на десятиріччя, де програма «Діброви», де програма і джерела фінансування Півдня, чому роками не приймається життєво важливі законопроекти лісової галузі, які лежать під жовто-блакитним сукном у ВР України? Олег, я тебе дуже прошу: не треба тут демагогії типу «природні ресурси під контролем народу», «формування державних інституцій», «лісовий конституційний суд». До твоїх коментарів потрібний перекладач з таджицької мови. Не треба цих «матерій», не компроментуй себе до останку. Іноді, щоб не виглядати «диваком», краще змовчати.
Comments are closed.