Володимир Бондар: “Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор”

Минулий рік для лісової галузі України був непростим, бурхливим і багатим на позитивні зміни.

© depositphotos / BrandonHot

Рік прийдешній обіцяє бути ще інтенсивнішим. Про це та інше — із заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) Володимиром Бондарем.

— Володимире Нальковичу, яка нинішня “лісова” політика держави, як виконуються зобов’язання президента, Верховної Ради й уряду щодо галузі?

— Упродовж звітного року було проведено три засідання Комітету ВР України з питань агрополітики, на яких обговорювалися проблеми розвитку лісового господарства. З ініціативи Товариства лісівників України на базі Іванківського держлісгоспу відбулося виїзне засідання екологічного комітету з питань усихання сосни в українському Поліссі. У жовтні 2017 року в Івано-Франківську відбулася нарада за участі президента України Петра Порошенка з порядком денним “Про сталий розвиток Карпат”. Невдовзі за її результатами група фахівців галузі підготувала указ президента №381/2017 “Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду”, який підписано 21 листопада 2017 року. За останнє десятиріччя це найбільш місткий і комплексний указ президента, який урегульовує проблемні питання лісового господарства й екології. Залишається один важливий нюанс — його виконання урядом. В указі є три надважливі доручення уряду, яких не виконано з вини самого уряду: створення фонду фінансування лісового господарства; затвердження Програми “Ліси України до 2030 року”; затвердження Державної стратегії розвитку деревообробної промисловості. Вони стануть предметом обговорення у березні нинішнього року.

Ми спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування розробили законодавчі зміни, які внесено до Податкового і Бюджетного кодексів України на 2019 рік, і, вперше від 2016 року, отримано фінансування лісів Півдня та зменшено податкове навантаження в частині земельного податку на ліси з 5% до 0,1. За останні три роки було підготовлено 10 проектів законів України, п’ять з яких уже працюють. Нам вдалося відстояти державну власність на ліси, незважаючи на ухвалене урядом 4 липня 2017 року рішення про їх концесію. Призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх ресурсних областей. І знайшло підтримку в указі президента. Таке рішення підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів. Ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава. Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів.

— З’явилася інформація про підготовку ДАЛРУ до першої національної інвентаризації лісів (НІЛ) України за участі фахівців з Німеччини. Які результати очікуються від неї?

—Роботи з підготовки до інвентаризації практично завершено, і німецька сторона позитивно оцінила зрушення у підготовці до проведення 2019 року НІЛ за результатами переговорів у рамках 15-го засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Оскільки на сьогодні до Лісового кодексу України не внесено відповідних змін і немає затвердженого Мінагрополітики порядку проведення НІЛ в Україні, єдиним юридично можливим шляхом виконання домовленостей з німецькою стороною і започаткування НІЛ є проведення робіт ВО “Укрдержліспроект” із застосуванням процедури контролю якості виконання робіт Мінагрополітики та верифікації результатів фахівцями з Німеччини.

Для цих цілей у ВО “Укрдержліспроект” створюється спеціальний підрозділ із штатом 10—12 постійних працівників і 12—16 інвентаризаційних груп із тимчасових працівників для виконання польових робіт. Запропоновано їх комбінований технологічний цикл, згідно з яким щорічно здійснюватиметься обстеження інвентаризаційних ділянок у Поліській, Лісостеповій зонах і в Карпатах на площі 7,9 млн га лісів. Один раз на п’ять років обстежуватимуться ліси всіх областей України на площі 9,6 млн га. Це складний і відповідальний процес, під час якого ДАЛР зробить запит про необхідну інформацію до органів виконавчої влади суб’єктів України, органів самоврядування, юридичних осіб і громадян, які згідно з лісовим законодавством забезпечують проведення лісовпорядкування, розробку лісових планів і лісогосподарських регламентів. 

Проект інструкції з проведення НІЛ, підготовлений і схвалений науково-технічною радою ДАЛР з урахуванням думки науковців, визначає зміст робіт, схему вибіркового обстеження, форму вибіркових одиниць, встановлює перелік ключових показників та звітних таблиць національної інвентаризації лісів. Звіт щодо національної інвентаризації лісів включатиме до ста звітних таблиць, об’єднаних в окремі цільові групи: площа лісів; загальні запаси деревостанів; об’єм і кількість дерев; приріст, рубки; середні таксаційні показники; показники біорізноманіття та структури насаджень; показники санітарного стану насаджень; відновлення лісу. Потреба провести національну інвентаризацію лісів викликана відсутністю в Україні достовірної та надійної інформації щодо всіх лісів держави, оскільки останній державний облік їх у повному обсязі проводився 1996 року. Очікується, що за результатами НІЛ буде отримано достовірну оцінку загальних запасів насаджень (розрахункова похибка до ±3%), і вперше для України після проведення двох циклів інвентаризації буде визначено показники поточного приросту насаджень, необхідні для оцінки рівня інтенсивності лісокористування. Серед інших важливих очікуваних результатів — визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель та уточнення звітності до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату й Кіотського протоколу щодо щорічного рівня поглинання парникових газів лісами України тощо.

— Нині перед галуззю гостро поставлено завдання підвищити ресурсно-екологічний потенціал лісу. Сподіваюся, вам про це є що сказати?

— Цивілізований світ успішно втілює модель інтенсивного відтворення лісів на генетико-селекційній основі. Нам потрібні потужні фабрики з виробництва насіння з поліпшеними спадковими властивостями, що значно підвищить якість, темпи й масштаби робіт у галузі лісового насінництва.

Якщо ж вести мову про довгострокову програму розвитку насінництва, то ми не уникнемо створення широкої мережі таких спеціалізованих господарств із навченими кадрами, сучасними технологічними рішеннями, фінансуванням, технічним оснащенням усіх видів робіт за останнім словом техніки, заготівлі насіннєвої сировини та її переробки, аналізу якості насіння і його довготривалого зберігання.

У структурі Львівського облуправління лісового та мисливського господарства функціонує підприємство, яке застосовує сучасні технології в лісовому насінництві, — державне підприємство “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”. На його базі розроблено проект будівництва сучасного розсадницького комплексу із залученням обладнання і технологій шведської компанії ВСС АВ, яка є лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насіннєвих центрів і розсадників. Кошторисна його вартість становить 86,2 млн грн, в тому числі кошти на закупівлю обладнання та устаткування — 55,3 млн грн.

У першій половині поточного року його буде здано в експлуатацію. Проектом передбачено вирощування сіянців високопродуктивних лісових порід (модрини європейської, сосни звичайної, дуба звичайного) для лісорозведення та лісовідновлення, а також для плантаційного вирощування на Прикарпатті й рівнинній частині Львівщини; сіянців біотичностійких порід (ялиці, бука) для лісовідновлення на території Карпат на місці ялинових насаджень, що всихають. У перспективі проект разом з уже діючими потужностями дасть змогу отримати садивний матеріал: 6 млн сіянців із закритою кореневою системою і 4 млн з поліпшеною кореневою системою. Разом із тим український ліс отримає наукові розробки та рекомендації щодо вирощування високопродуктивних лісових порід, найсучаснішу лабораторію лісового насінництва. Увага до цього регіону в нас особлива: природне середовище та природні ресурси українських Карпат мають загальнодержавне значення. Особливою є їхня роль у збереженні біо- й ландшафтного різноманіття, регулюванні клімату, формуванні водно-ресурсного, лісового, рекреаційного потенціалу країни. Разом із тим, регіону притаманні складні для вирішення екологічні проблеми, серед них — значне зменшення лісистості й неоптимальна структура ландшафтів, висока паводкова небезпека, ерозія ґрунтів тощо.

— Податок на лісову землю викликав бурхливу реакцію працівників галузі. Профільні інтернет-форуми буквально вибухнули обуренням. Здивував сам механізм ухваленого депутатами рішення. Якщо точніше, то у Верховній Раді час від часу проявляється небажання депутатів вникати в тонкощі функціонування галузі, сприяти її розвитку; реальне регулювання підмінюється формальними підходами з незрозумілим економічним змістом. Хіба ні?

—Держава, яка захоплюється частим підвищенням податків і зборів, опосередковано демотивує втілення нових технологій та інвестування в галузь у цілому, ставлячи в заздалегідь менш вигідне становище стійких лісокористувачів з довгостроковим плануванням. Від цього страждають ті, хто платить найбільше, — за принципом “хто везе, того й поганяють”. Практика показує, що з точки зору планування інвестицій у лісовій галузі має йтися як мінімум про роки. А інакше проект просто не почне генерувати прибуток. Це дуже проста аналітика. Якщо говорити про модернізацію виробництва, терміни фінансового планування різко зростають. Наприклад, у деревообробній галузі типові умови надання лізингових кредитів на закупівлю обладнання — на термін до 7 років. Якщо впродовж цього часу різко змінюються правила гри (наприклад зростає питома вага витрат, пов’язаних з податками), усі розрахунки руйнуються й інвестиції не лише не окупляться, а й стануть непосильним тягарем для підприємства.

— Загальновідомо, що на сьогодні серед проблем галузі залишається низький рівень використання лісової сировини, обмежений масштаб внутрішнього ринку, низька інвестиційна привабливість галузі зі створення підприємств для глибокої переробки деревини, низький рівень її матеріально-технічного, наукового і кадрового забезпечення. Чи можливо зрушити ці проблеми?

—Нам потрібна національна лісова політика — політика держави щодо лісової галузі, яка визначає спосіб дій усіх учасників лісових відносин, спрямованих на забезпечення охорони, відтворення й раціональне використання лісових ресурсів і послуг (відпочинок населення, туризм), на які завжди є запит у суспільстві. Ця політика має формуватися відповідно до норм Конституції України, усіх видів законодавства з урахуванням принципів і норм міжнародного права, міжнародних угод у галузі збереження та використання природних ресурсів. На жаль, ми ще не маємо чітко сформульованої й офіційно прийнятої у вигляді закону національної лісової політики. Йдеться про її законодавче оформлення, яке б відображало наміри і зобов’язання уряду щодо лісової галузі. І, безперечно, про чітке виконання.

Виконавши всі ці умови, Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор, як його створив Захід, але виключно за рахунок реалізації інновацій, передових технологій, сучасної лісової техніки, знань і наукових досягнень світового досвіду ведення лісового господарства. Ми маємо реконструювати всю матеріально-технічну базу, яка закладалася ще в середині минулого століття на основі тогочасних проектних рішень, технологій та уявлень. Вона фізично зношена й морально застаріла. У процесі реконструкції маємо використовувати принципово нові рішення, уникаючи проміжних стадій з урахуванням досвіду провідних країн Європи й світу. Це підхід не лише до лісової галузі. Це стосується політики держави, владних інститутів, науки і сфери освіти.

Публікацію підготовлено з надією на те, що її зміст стане відомим не лише лісівникам і людям, наближеним до галузі, а й суб’єктам законодавчої і виконавчої гілок влади, від яких залежить ухвалення рішень, що дозволять розв’язати багато проблем українського лісу.

Владимир Бондарь: “Украина имеет шанс создать принципиально новый лесной сектор”

Минувший год для лесной отрасли Украины был непростым, бурным и богатым на положительные изменения.

© depositphotos / BrandonHot

Год грядущий обещает быть еще более интенсивным. Об этом и другом — беседа с заместителем председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины (ГАЛРУ) Владимиром Бондарем.

— Владимир Налькович, какова нынешняя “лесная” политика государства, как выполняются обязательства президента, Верховной Рады и правительства в отношении отрасли?

— В течение отчетного года были проведены три заседания Комитета ВР Украины по вопросам агрополитики, на которых обсуждались проблемы развития лесного хозяйства. По инициативе Общества лесоводов Украины на базе Иванковского гослесхоза состоялось выездное заседание экологического комитета по вопросам усыхания сосны в украинском Полесье. В октябре 2017 года в Ивано-Франковске состоялось совещание при участии президента Украины Петра Порошенко с повесткой дня “Об устойчивом развитии Карпат”. Вскоре по его результатам группа специалистов отрасли подготовила Указ президента №381/2017 “О дополнительных мерах по развитию лесного хозяйства, рациональному природопользованию и сохранению объектов природно-заповедного фонда”, который был подписан 21 ноября 2017 года. За последнее десятилетие это самый емкий и комплексный Указ президента, регулирующий проблемные вопросы лесного хозяйства и экологии. Остается один важный нюанс — его выполнение правительством. В Указе есть три сверхважных поручения правительства, которые не выполнены по вине самого правительства: создание фонда финансирования лесного хозяйства; утверждение Программы “Леса Украины до 2030 года”; утверждение Государственной стратегии развития деревообрабатывающей промышленности. Они станут предметом обсуждения в марте нынешнего года.

Совместно с Национальным университетом биоресурсов и природопользования мы разработали законодательные изменения, которые внесены в Налоговый и Бюджетный кодексы Украины на 2019 год, и, впервые с 2016 года, получено финансирование лесов Юга и уменьшена налоговая нагрузка в части земельного налога на леса с 5 до 0,1%. За последние три года было подготовлено 10 проектов законов Украины, пять из которых уже работают. Нам удалось отстоять государственную собственность на леса, несмотря на принятое правительством 4 июля 2017 года решение об их концессии. Приостановлена разработанная Стратегия развития лесного хозяйства, предполагавшая и концессию, и создание одной лесной компании: она не отвечает интересам Украины. Наше обращение по поводу этого важного документа поддержали администрация президента и облрады всех ресурсных областей. И нашло поддержку в Указе президента. Такое решение подтверждает тезис, что рыночные механизмы не обеспечивают решения стратегических задач организации рационального использования и охраны природных ресурсов. Лес — это отрасль, которая наиболее остро ощущает несовершенство рынка, преимущественно ориентированного на решение нужных в какой-то конкретный момент задач. Экологические и социальные функции леса, являющиеся главными целями ведения лесного хозяйства на львиной доле лесного фонда, должны оставаться вне сферы рыночных отношений, и титульным собственником леса и лесных земель в обозримом будущем должно оставаться государство. Существенные положительные сдвиги есть в финансовой поддержке лесной отрасли. В госбюджете 2019 года на охрану и воспроизведение леса выделено 365 млн грн. Кроме того, были внесены соответствующие изменения в Бюджетный кодекс, которыми предусмотрен для этих нужд специальный фонд в составе государственного бюджета. Так, 26% ренты за специальное использование лесных ресурсов (в части древесины, заготовленной в порядке рубок главного пользования) будут зачислять в специальный фонд государственного бюджета. Эти средства (около 300 млн грн в 2019 году) направят на ведение лесного и охотничьего хозяйства, охрану и защиту лесов.

— Появилась информация о подготовке ГАЛРУ к первой национальной инвентаризации лесов (НИЛ) Украины при участии специалистов из Германии. Какие результаты ожидаются от нее?

— Работы по подготовке к инвентаризации практически завершены, и немецкая сторона положительно оценила сдвиг в подготовке к проведению 2019 года НИЛ по результатам переговоров в рамках 15-го заседания Немецко-Украинского аграрного комитета. Поскольку на сегодня в Лесной кодекс Украины не внесены соответствующие изменения и нет утвержденного Минагрополитики порядка проведения НИЛ в Украине, единственным юридически возможным путем выполнения договоренностей с немецкой стороной и начала НИЛ является проведение работ ПО “Укргослеспроект” с применением процедуры контроля качества выполнения работ Минагрополитики и верификации результатов специалистами из Германии.

Для этих целей в ПО “Укргослеспроект” создается специальное подразделение со штатом в 10–12 постоянных работников и 12–16 инвентаризационных групп из временных работников для выполнения полевых работ. Предложен их комбинированный технологический цикл, согласно которому ежегодно будет осуществляться обследование инвентаризационных участков в Полесской, Лесостепной зонах и Карпатах на площади лесов в 7,9 млн га. Один раз в пять лет будут обследоваться леса всех областей Украины на площади 9,6 млн га. Это сложный и ответственный процесс, во время которого ГАЛР сделает запрос о необходимой информации в органы исполнительной власти субъектов Украины, органы самоуправления, юридических лиц и граждан, которые, согласно лесному законодательству, обеспечивают проведение лесоустройства, разработку лесных планов и лесохозяйственных регламентов. 

Проект инструкции по проведению НИЛ подготовлен и одобрен научно-техническим советом ГАЛР с учетом мнения ученых, определяет содержание работ, схему выборочного обследования, форму выборочных единиц, устанавливает перечень ключевых показателей и отчетных таблиц национальной инвентаризации лесов. Отчет о национальной инвентаризации лесов будет включать до ста отчетных таблиц, объединенных в отдельные целевые группы: площадь лесов; общие запасы древостоев; объем и количество деревьев; прирост, рубки; средние таксационные показатели; показатели биоразнообразия и структуры насаждений; показатели санитарного состояния насаждений; восстановление леса. Потребность провести национальную инвентаризацию лесов вызвана отсутствием в Украине достоверной и надежной информации обо всех лесах государства, поскольку последний государственный учет их в полном объеме проводился в 1996 году. Можно ожидать, что по результатам НИЛ будет получена достоверная оценка общих запасов насаждений (расчетная погрешность до ±3%), и впервые для Украины после проведения двух циклов инвентаризации будут определены показатели текущего прироста насаждений, необходимые для оценки уровня интенсивности лесопользования. Среди других важных ожидаемых результатов — определение площади самозалесненных сельскохозяйственных земель и уточнение отчетности к Рамочной конвенции ООН об изменении климата и Киотского протокола о ежегодном уровне поглощения парниковых газов лесами Украины, и т.п.

— Сейчас перед областью остро поставлена задача повысить ресурсно-экологический потенциал леса. Надеюсь, вам об этом есть что сказать?

— Цивилизованный мир успешно воплощает модель интенсивного воспроизведения лесов на генетико-селекционной основе. Нам нужны мощные фабрики по производству семян с улучшенными наследственными свойствами, что значительно повысит качество, темпы и масштабы работ в области лесного семеноводства.

Если же говорить о долгосрочной программе развития семеноводства, то нам не избежать создания широкой сети таких специализированных хозяйств с обученными кадрами, современными технологическими решениями, финансированием, техническим оснащением всех видов работ по последнему слову техники, заготовки семенного сырья и его переработки, анализа качества семян и их длительного хранения.

В структуре Львовского облуправления лесного и охотничьего хозяйства функционирует предприятие, применяющее современные технологии в лесном семеноводстве, — государственное предприятие “Львовский лесной селекционно-семенной центр”. На его базе разработан проект строительства современного питомнического комплекса с привлечением оборудования и технологий шведской компании ВСС АВ — лидера в производстве современного оборудования для лесных семенных центров и рассадников. Сметная его стоимость составляет 86,2 млн грн, в том числе средства на закупку оборудования и оснащения — 55,3 млн грн.

В первой половине текущего года он будет сдан в эксплуатацию. Проектом предусмотрено выращивание сеянцев высокопроизводительных лесных пород (лиственницы европейской, сосны обычной, дуба обычного) для лесоразведения и лесовосстановления, а также для плантационного выращивания на Прикарпатье и равнинной части Львовщины; сеянцев биотически стойких пород (пихты, бука) для лесовосстановления на территории Карпат на месте усыхающих еловых насаждений. В перспективе проект вместе с уже действующими мощностями даст возможность получить посадочный материал: 6 млн сеянцев с закрытой, и 4 млн — с улучшенной корневой системой. Вместе с тем украинский лес получит научные разработки и рекомендации по выращиванию высокопроизводительных лесных пород, самую современную лабораторию лесного семеноводства. Внимание к этому региону у нас особое: природная среда и природные ресурсы украинских Карпат имеют общегосударственное значение. Особой является их роль в сохранении био- и ландшафтного многообразия, регулировании климата, формировании водно-ресурсного, лесного, рекреационного потенциала страны. Вместе с тем региону присущи сложные для решения экологические проблемы, среди них — значительное уменьшение лесистости и неоптимальная структура ландшафтов, высокая паводковая опасность, эрозия почв и т.п.

— Налог на лесную землю вызвал бурную реакцию работников отрасли. Профильные интернет-форумы буквально взорвались негодованием. Удивил сам механизм принятого депутатами решения. Если точнее, то в Верховной Раде время от времени проявляется нежелание депутатов вникать в тонкости функционирования отрасли, содействовать ее развитию; реальное регулирование подменивается формальными подходами с непонятным экономическим содержанием. Разве нет?

— Государство, увлекающееся частым повышением налогов и сборов, опосредованно демотивирует внедрение новых технологий и инвестирование в отрасль в целом, ставя в заранее менее выгодное положение стойких лесопользователей с долгосрочным планированием. От этого страдают те, кто платит больше всего, — по принципу “кто везет, того и погоняют”. Практика показывает, что с точки зрения планирования инвестиций в лесной отрасли речь должна идти как минимум о годах. Иначе проект просто не будет обеспечивать прибыль. Это очень простая аналитика. Если говорить о модернизации производства, сроки финансового планирования резко возрастают. Например, в деревообрабатывающей отрасли типичные условия предоставления лизинговых кредитов на закупку оборудования — на срок до 7 лет. Если в течение этого времени резко меняются правила игры (например, растет удельный вес затрат, связанных с налогами), все расчеты разрушаются, и инвестиции не только не окупятся, но и станут непосильным грузом для предприятия.

— Общеизвестно, что на сегодняшний день среди проблем отрасли остается низкий уровень использования лесного сырья, ограниченный масштаб внутреннего рынка, низкая инвестиционная привлекательность отрасли по созданию предприятий для глубокой переработки древесины, низкий уровень ее материально-технического, научного и кадрового обеспечения. Возможно ли как-то решить эти проблемы?

— Нам нужна национальная лесная политика — политика государства в отношении лесной отрасли, определяющая способ действий всех участников лесных отношений, направленных на обеспечение охраны, воспроизведение и рациональное использование лесных ресурсов и услуг (отдых населения, туризм), на которые всегда есть запрос в обществе. Эта политика должна формироваться согласно нормам Конституции Украины, всех видов законодательства с учетом принципов и норм международного права, международных соглашений в области сохранения и использования природных ресурсов. К сожалению, у нас еще нет четко сформулированной и официально принятой в виде закона национальной лесной политики. Речь идет о ее законодательном оформлении, которое бы отражало намерения и обязательства правительства в отношении лесной отрасли. И, безусловно, о четком выполнении.

Выполнив все эти условия, Украина имеет шанс создать принципиально новый лесной сектор, как его создал Запад, но исключительно за счет реализации инноваций, передовых технологий, современной лесной техники, знаний и научных достижений мирового опыта ведения лесного хозяйства. Мы должны реконструировать всю материально-техническую базу, которая закладывалась еще в середине прошлого века на основе тогдашних проектных решений, технологий и представлений. Она физически изношена и морально устарела. В процессе реконструкции следует использовать принципиально новые решения, избегая промежуточных стадий с учетом опыта ведущих стран Европы и мира. Это подход не только к лесной отрасли. Это касается политики государства, властных институтов, науки и сферы образования.

Публикация подготовлена с надеждой на то, что ее содержание станет известным не только лесоводам и людям, имеющим отношение к отрасли, но и субъектам законодательной и исполнительной ветвей власти, от которых зависит принятие решений, способных устранить многие проблемы украинского леса.