ЗАКОН УКРАЇНИ «На захист українських лісів!»

Ниже текст лаконичного законопроекта и длинной пояснительная записка. М.П.

Проект

вноситься народні депутати України

Ляшко О.В.

Галасюк В.В.

Кіраль С.І.

Єфімов М.В.

Кужель О.В.

Кривошея Г.Г.

Дубінін О.І.

Розенблат Б.С.

Козир Б.Ю.

Кірш О.В.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

«На захист українських лісів!»

(Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла)

 

Верховна Рада України постановляє:

1. Статтю 2-1 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 2-3, ст.34) доповнити новою частиною такого змісту:

«Тимчасово, до 1 січня 2027 року, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок тощо (код 4401 10 00 00 УКТЗЕД).

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 Голова Верховної Ради  України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «На захист українських лісів!» (Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Верховною Радою України з метою збереження природних ресурсів та запобігання екологічної катастрофи, зумовленої зокрема стрімкою вирубкою українських лісів, а також для унеможливлення масового неконтрольованого вивозу закордон стратегічної для країни сировини – лісу-кругляка – 9 квітня 2015 року прийнято Закон України №325-VIII «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді».

Цим Законом з 1 листопада 2015 року введено мораторій на експорт необробленої деревини (лісу-кругляка) щодо всіх порід деревини, крім сосни. Мораторій на експорт необробленої сосни вступив в силу 1 січня 2017 року.

Незважаючи на незначний термін дії мораторію на експорт лісу-кругляка, вже можна звітувати про перші позитивні наслідки його впливу як на екологію, так і в цілому на економіку країни.

Найперше слід зазначити, що за інформацією Держлісагентства України, за 2017 рік підприємствами лісової галузі від усіх видів рубок заготовлено 15,9 млн куб. м деревини, що на 412 тис. куб. м (2,5%) менше в порівнянні з 2016 роком. З цього обсягу на рубках головного користування заготовлено 7,3 млн куб. м, що становить 89% від ліміту заготівлі 2017 року, та на 125 тис. куб. м менше, ніж у 2016 році[1].

Крім того, відповідно до інформації Держлісагентства України, у 2016 році проведено відтворення лісів на площі 52,6 тис. гектарів, що майже на 10% більше від запланованого річного завдання. Площа відтворення лісів перевищує площу суцільних зрубів (50,1 тис. га) майже на 5%. Садіння і висівання проведено на площі 34,4 тис. гектарів, що на 14% більше від запланованого річного завдання, з яких 2,6 тис. га – лісорозведення або нові ліси[2].  Обсяг відтворення лісів у 2017 році збільшився і становив 53,2 тис. га[3].

Разом з цим, слід зазначити, що мораторій на експорт лісу-кругляка з України вже приносить суттєву вигоду для української деревообробки та меблевої промисловості та економіки в цілому, незважаючи на поки що дуже короткий термін його повноцінної дії (трохи більше року) та фактичне скорочення рубок, як зазначено вище. Зокрема, згідно офіційних даних Державної фіскальної служби України та Державної служби статистики України, у  2017 році у порівнянні з 2016 роком:

• випуск деревообробної промисловості в доларовому еквіваленті зріс на 18%, меблевої промисловості – на 26%[4];
• за індексом промислової продукції промисловість в цілому скоротилась на 0,1%, а деревообробка зросла на 2%, меблева промисловість – на 18%[5];
• експорт оброблених лісоматеріалів зріс на 17% (+ $66 млн), облицювальних листів – на 30% (+ $40 млн), столярних виробів – на 13% (+  $16 млн). Лише по цим 3 позиціям експортна виручка додатково виросла на $122 млн[6];
• зростання несировинного експорту (+ $153млн) з великим запасом перекрило скорочення експорту необробленого лісу-кругляка (- $105 млн);
• податкові надходження від деревообробної та меблевої галузей зросли на третину (+ 400 млн грн лише за 9 міс. 2017 р.);
• капітальні інвестиції у галузь зросли вдвічі (+ 2,1 млрд грн лише за 9 міс. 2017 р.)[7].

Така активізація інвестиційної діяльності, особливо в період трикратної девальвації національної грошової одиниці, є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Позитивні тенденції щодо розвитку деревообробної галузі також збережено і посилено у 2018 році. Так за 11 місяців 2018 року (в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року) обсяг реалізованої продукції деревообробної промисловості (код КВЕД 16) в доларовому еквіваленті зріс на 22%, меблевої промисловості (код КВЕД 31) – на 15%. За індексом промислової продукції за 11 місяців 2018 року (в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року) промисловість в цілому зросла на 1,6%, а деревообробка майже на 6%. За 9 місяців 2018 року капітальні інвестиції у деревообробку та меблеву промисловість (код КВЕД 31) зросли майже на 300 млн грн.

Вказана економічна тенденція, що спостерігається в деревообробній та меблевій галузях, дає підстави розраховувати на їх пришвидшене зростання та збільшення в рази вже найближчими роками. Але значну загрозу цим процесам становить контрабанда лісу-кругляка під виглядом дров, яка суттєво обмежує позитивні екологічні та соціально-економічні наслідки дії мораторію на експорт лісу-кругляка. Незважаючи на заборону експорту необробленої деревини, у 2017 році, за даними Європейської комісії, на територію ЄС з України імпортовано близько 500 тис. тонн лісу-кругляка (350 тис. тонн імпортовано в Румунію, ще близько 100 тис. тонн до Польщі).

Одним із основних механізмів такої контрабанди є вивезення лісу-кругляка під виглядом дров, про що свідчать наступні факти:

1)         суттєве зростання експорту дров з України – за даними митної статистики Державної фіскальної служби України, експорт дров з України в 2017 році порівняно з 2014 роком зріс на 214 тис. тонн;

2)         суттєве розходження української та європейської митної статистики по постачанню українських дров до ЄС – за даними Держкомстату України, в 2017 році до ЄС експортовано 1,5 млн тонн деревини паливної, а за даними Єврокомісії – з України до ЄС імпортовано близько 1 млн тонн деревини паливної.

Крім того, дані масштабного 2х річного міжнародного дослідження авторитетної громадської організації «Earthsight» свідчать про те, що фірми ЄС імпортують український ліс-кругляк в порушення мораторію на експорт круглих лісоматеріалів. Аналіз «Earthsight» показує, що до грудня 2017 року митні органи ЄС зафіксували імпорт з України майже 1 мільйона кубометрів колод, які повинні були бути заборонені для експорту. При експорті з України ці колоди навмисно класифікуються некоректно як «паливна деревина». Вказане, вважають аналітики «Earthsight», є свідченням навмисного незаконного неправильного маркування лісгоспами лісу-кругляка, в тому числі для того, щоб обійти заборону експорту і допомогти замаскувати корупційну діяльність.

Разом з цим, слід зазначити, що з метою посилення заходів збереження природних ресурсів Верховною Радою України прийнято Закон України №2531-VIII від 06.09.2018 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів“, яким запроваджено:

• кримінальну відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісоматеріалів необроблених;
• встановлення обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів необроблених.

Водночас, на підсилення вищенаведених заходів з метою упередження контрабанди лісу-кругляка пропонується додатково на строк дії мораторію запровадити заборону експорту дров паливних.

Запровадження вказаного заходу також викликано подорожчанням вартості дров паливних для населення (вже більше 1 тис. грн за м3), які змушені через низьку купівельну спроможність та чергове значне зростання вартості газу переходити на доступніший енергетичний ресурс для опалення осель. Сьогодні для опалення невеликого будинку дровами (70-80м2) необхідно витратити за опалювальний сезон близько 10-15 тис. грн. Вказана вартість є непосильною для більшості населення України.

У зв’язку з вищенаведеним, введення заборони на експорт дров паливних не тільки фактично зупинить контрабанду лісу-кругляка, а й сприятиме здешевленню вартості вкрай необхідного для населення енергетичного ресурсу.

Важливо звернути увагу на те, що мораторій на експорт лісу-кругляка, як і запропонований законопроектом мораторій на експорт деревини паливної, запроваджується як виняток із загальних норм міжнародного права і повною мірою відповідає міжнародним зобов’язанням України, що випливають з членства в СОТ, двосторонніх та багатосторонніх угод про вільну торгівлю, в тому числі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме:

1) є недискримінаційними, оскільки заборона експорту українського лісу-кругляка та дров паливних розповсюджується на всі країни;

2) носить тимчасовий характер, безпосередньо пов’язаний з існуванням екологічної загрози (відповідає статті XX(g) ГАТТ 1994 щодо можливості країн-членів СОТ вживати заходи, що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання);

3) узгоджуються з положеннями статті ГАТТ 1994 XI:2(а) (щодо можливості запровадження країнами-членами СОТ тимчасових заборон чи обмежень експорту товарів з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту товарів, що мають вагоме значення для країни, яка експортує);

4) відповідає Пункту (b) (iii) Статті XXI «Винятки з міркувань безпеки» – «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися: як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих  інтересів своєї безпеки: що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах;».

Крім того, запроваджений мораторій відповідає положенням Статті 36 «Загальні винятки» Угоди про асоціацію з Європейським союзом, якою чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».

Варто також наголосити на тому, що заборона або обмеження експорту лісової продукції не є унікальним випадком для України. За інформацією Інституту світових ресурсів, 33 країни мають заборону експорту лісоматеріалів:  Албанія (заборона з 2016 року),  Камерун (1999), Кот-д’Івуар (1999), Нігерія (1979), Бразилія (1969), Канада (1906), Колумбія (1997), Еквадор (2005), Гватемала (2006), Нікарагуа (1997), Панама (2002), Перу (1972), США (1926), Камбоджа (1996), Фіджі (1997), Індонезія (1985), Малайзія (1972), Нова Зеландія (2014), Філіппіни (1986), Шрі-Ланка (1990), В’єтнам (1992) та інші.

Разом з цим слід зазначити, що для збереження позитивного екологічного й економічного тренду та забезпечення подальших якісних структурних зрушень у вітчизняному лісопромисловому комплексі українська лісова галузь потребує низки наступних заходів (своєрідної комплексної “дорожньої карти”), які потрібно впровадити вже найближчим часом:

• збереження мораторію на експорт лісу-кругляка для відновлення та збереження існуючих насаджень та створення нових;
• взяття під контроль економічного кордону країни, у тому числі подолання випадків контрабанди лісу-кругляка, зокрема через заборону експорту дров (основний канал контрабанди);
• прийняття законодавства про внутрішній ринок необробленої деревини (удосконалення біржової торгівлі; встановлення пріоритетності доступу виробників до сировини, виходячи з обсягів їх експорту, сплати податків та зарплатні; лібералізація та підвищення прозорості внутрішнього ринку деревини);
• запровадження інвестиційних стимулів для нових виробництв (в тому числі міжгалузевих – через механізми індустріальних парків);
• комплексна реформа лісогосподарського комплексу (розділення видів діяльності – вирощування і заготівлі деревини з однієї сторони та переробки і виробництва з іншої; запровадження прозорих балансів деревини, онлайн звітування про реалізацію тощо);
• диверсифікація виробництва та збуту, зокрема задоволення внутрішнього попиту на готову продукцію з лісоматеріалів (у тому числі будівельні матеріали, папір, добрива тощо) та вихід на міжнародні ринки з готовою або проміжною продукцією.

Цим законопроектом пропонується реалізувати один з вищенаведених заходів – запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття законопроекту є упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла шляхом запровадження мораторію на експорт дров паливних.

 

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» та запровадити мораторій на експорт дров паливних на строк дії мораторію на експорт лісу-кругляка (до 1 січня 2027 року).

Запровадження вказаного заходу здійснюється як виняток із загальних правил міжнародної торгівлі з міркувань загрози національній безпеці, що зумовлено тимчасовою анексією Криму та антитерористичною операцією на сході країни, а також введенням військового стану на окремих територіях України, що відповідає пункту (b) (iii) Статті XXI «Винятки з міркувань безпеки» – «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися: як перешкода будь-якій стороні у здійсненні будь-яких дій, які вона вважає необхідними для захисту суттєвих  інтересів своєї безпеки: що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах;».

Вказаний захід не порушує Угоди про асоціацію з Європейським союзом, адже Статтею 36 «Загальні винятки» чітко визначено, що «Ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає вжиттю або застосуванню будь-якою Стороною заходів згідно зі Статтями XX та XXІ ГАТТ 1994 та їх примітками щодо тлумачення, які включено до цієї Угоди і є її невід’ємною частиною».

 

 

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері є Конституція України, Лісовий кодекс України, Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Кримінально процесуальний кодекс України, Митний кодекс України.

Прийняття даного законопроекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету.

 

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття даного законопроекту дозволить подолати контрабанду лісу-кругляка, а значить зберегти екологічну та економічну безпеку України, запобігти виснажливому використанню українських лісів, а також створить у довгостроковій перспективі необхідні умови для сталого розвитку лісового господарства.

Крім того, вказаний законопроект дозволить зменшити соціальну напругу через чергове підвищення вартості природного газу та забезпечить населення дешевим енергетичним ресурсом (дровами) для опалення власного житла.

 

Народні депутати України                                            Ляшко О.В.

Галасюк В.В.

Кіраль С.І.

Єфімов М.В.

Кужель О.В.

Кривошея Г.Г.

Дубінін О.І.

Розенблат Б.С.

Кірш О.В.

Козир Б.Ю.

[1] http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=189488&cat_id=32888

[2] http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=121176&cat_id=32875

[3] http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=188293&cat_id=32888

[4] http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/pr/iopp/iopp_u/iopp_17_u.htm

[5] http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/pr/ipp_vd_m/ipp_vd_m_u/ipp_vdm1217_u.htm

[6] http://sfs.gov.ua/ms/f11

[7] http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/ibd/iki_pr/iki_pr_u/kipr_17_u.htm