До двох хронічних проблем додалася й третя – деревне вугілля…

У поліських районах Рівненщини досі були дві хронічні проблеми — незаконні вирубки лісів та видобуток бурштину, що перетворює лісові угіддя на місячні пейзажі. Останніми роками до них додалася ще одна — випалювання деревного вугілля. Справа, кажуть, вигідна для тих, хто нею займається, бо на деревне вугілля великий попит за кордоном. Однак не для місцевих мешканців, які, живучи у радіаційно забруднених районах, мусять вдихати ще й шкідливі відходи такого виробництва.

Ось і мешканці сіл Сновидовицької сільської ради Рокитнівського району, куди перемістилися «виробництва» з випалювання деревного вугілля у нечуваних масштабах, не хочуть жити в екологічно забрудненому середовищі. Скільки стихійних чадних діжок нині отруюють повітря, скажімо, у селі Сновидовичі, не знають навіть у сільській раді, оскільки їх кількість постійно зростає. За підрахунками одних мешканців села їх 24, інших — 27, а дехто називає цифру 34. До того ж розміщені вони не тільки на околицях, а й у межах населеного пункту. Зайве казати, що ця потужна батарея смердючих діжок псує довколишнє повітря. Дихати чадом люди не бажають, а тому рішуче налаштовані покінчити з цим промислом не тільки у селі, а й узагалі на території сільської ради, остерігаючись негативних наслідків для власного здоров’я, здоров’я своїх дітей та онуків.

Цілком зрозуміло, що люди звертаються зі скаргами до місцевої влади. Сільська рада відреагувала на ці звернення тим, що у вересні 2017 року на сесії прийняла рішення про заборону на території сільради будь-якої діяльності з випалювання деревини піролізним методом без дозвільних документів, попередньо не провівши громадських слухань. Проте «підприємці» проігнорували це. Для реагування на становище, що склалося, Сновидовицька сільська рада письмово зверталася в управління Служби безпеки України у Рівненській області, прокуратуру Рівненської області, Головне управління Національної поліції у Рівненській області, Державну екологічну інспекцію в Рівненській області, Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області, Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА. Проте у відповідь надходили здебільшого формальні відписки. А перевірки окремих служб, які все-таки приїздили у Сновидовичі, не дали жодних конкретних результатів.

Зрозуміло, що безкарність стимулює беззаконня, тому кількість отруйних діжок і далі збільшувалася. Розмістивши їх на власних паях, підприємці вважають, що мають повне право господарювати на свій розсуд, не дотримуючись норм і правил співжиття. Деякі з них ведуть цю діяльність навіть на самовільно захоплених територіях.

І терпець у людей урвався. Першу протестну акцію вони провели 22 жовтня. До будівлі сільської ради зійшлися кілька десятків найбільш активних мешканців села з безкомпромісними намірами негайно покінчити з чадним промислом у своєму селі. Свою рішучість підтвердили ще й тим, що підігнали автокран для демонтажу діжок, які отруюють повітря.

На збори прибули голова Рокитнівської райдержадміністрації Микола Кушнір, депутат Рівненської обласної ради Віктор Охремчук та група працівників Рокитнівського відділу поліції. Після емоційного спілкування з людьми всі учасники зборів відвідали місця розташування чадних діжок. Окремі мешканці Сновидовичів були готові негайно їх демонтувати. Проте керівник Рокитнівського району Микола Кушнір взяв ситуацію під контроль, наголосивши, що у такому разі люди самі стануть порушниками, адже приватна власність є недоторканною. Учасники рейду обмежились взяттям з підприємців, з якими спілкувались, письмових зобов’язань негайно припинити роботу й у семиденний термін забрати діжки у свої домашні обійстя або деінде.

Проблема виробництва деревного вугілля має комплексний характер, оскільки, крім того, що викиди отруйних речовин забруднюють повітря та землю, процес вимагає колосальних ресурсів деревини, тож мешканці села небезпідставно побоюються, що у недалекому майбутньому може виникнути ще й дефіцит та дорожнеча звичайних паливних дров. До того ж під час виступу перед учасниками подій, про які йшлося вище, головний лісничий Державного підприємства «Остківський лісгосп» Володимир Радчук сказав, що жодного кубометра деревини для виробництва деревного вугілля у держлісгоспі офіційно не виписували. Коментарі, як кажуть, зайві.

Після рейду по місцях роботи діжок голова Рокитнівської РДА Микола Кушнір у приміщенні Сновидовицької сільської ради зібрав підприємців, котрі займаються випалюванням деревного вугілля, для предметного спілкування щодо узаконення та легалізації їхнього промислу, хоча мешканці села категорично проти цього, принаймні ті, які брали участь у протестних заходах.

— На сході села 28 жовтня мешканці Сновидовичів висловилися проти того, щоб на території їхньої сільської ради працювали чадні діжки, з допомогою яких виготовляють деревне вугілля. Але діжок і досі ніхто не прибрав, — розповіла сновидовицький сільський голова Надія Василевич, яка запевняє, що жодному із тих, хто займається цим промислом, сільрада не давала дозволів на таку діяльність. Вона, як керівник громади, як мати і бабуся, хоче, щоб її односельчани, діти й онук жили в екологічно чистому середовищі.

Сподіваємось, що на цю публікацію не формально, як на звернення Сновидовицької сільської ради, відреагують правоохоронні органи та екологічні служби області й перевірять законність існування таких чадних шкідливих виробництв. До речі, така проблема є і в інших поліських районах Рівненщини.

Леонід ІЩУК.Підготувала наш власкор у Рівненській області Олександра ЮРКОВА.

Рокитне