Абсолютно убежден в том, что в отрасли есть средства для полного самофинансирования лесного хозяйства всех областей. Однако, нет тех кто способен это обеспечить. Модель лесоуправления, которую я уже четверть века называю СИСТЕМОЙ в своей основе глубоко не справедлива и антигосударственна (она защищает интересы лесопользователей), но даже самые “униженные и оскорбленные” работники отрасли об этом молчат, предпочитая тихо уволиться…тем самым по сути признав то, что жизнь прожита зря… Что же говорить о тех у кого всё хорошо… включая профсоюзы, ТЛУ, лесную науку, лесных госслужащих, которые по определению должны отстаивать справедливость, а фактически заняты удовлетворением клиентов, которых им периодически подбрасывают с Грушевского или Банковой, конечно не забывая при этом о себе любимых и своей “родине”… Второе их занятие ПИАР, а также поиск виноватых в отраслевых бедах. Тут спектр широчайший: от климата до Попкова… … Фактически они уже давно раскололи отрасль и готовы отказаться от той её части, которая приносит только проблемы.
Что касается вопроса вынесенного в заголовок, то он действительно риторический…Возможно бюджет и дадут, но и в этом случае херсонским лесоводом никогда не достичь уровня зарплат, к примеру, лесоводов Подолии… Хоть ночуйте в лесу…в обнимку с мечом Колесова…МП.
Вперше, мабуть за всю історію лісгоспу, в посівному відділенні базового лісового розсадника Великокопанівського лісництва не буде проводитися інвентаризація садивного матеріалу. Останній посів насіння сосни кримської був 7 травня 2015 року. Причина – відсутність фінансування з державного бюджету на ведення лісового господарства.
Саме в цьому розсаднику заслужений лісівник, лісничий Гуляєв Олександр Васильович був ініціатором і рушієм вирощування сіянців сосни. Сіянці, вирощені в розсаднику, буяють лісами чи не в половині областей України. Досвід Гуляєва приїздили вивчати лісівники з усіх куточків колишнього Радянського Союзу і з далекого зарубіжжя.
Вирощувати сіянці продовжував його послідовник заслужений лісівник, лісничий Шапка Віталій Васильович, використовуючи великий досвід цієї справи. Нажаль згадані лісівники відійшли в інший світ, а учень Шапки В.В. виїхав за кордон шукати кращої долі.
А що далі?.. Поки лісгоспи будуть перебувати в статусі жебраків, питання ведення лісокультурного виробництва залишається невизначеним. Створення лісових культур стандартними двохрічними сіянцями сосни кримської можливе (при наявності коштів з 2019 року) лише в 2021 році.
Питання риторичне і кому його задавати. Адже ті, хто повинні дати відповідь на нього глухі і байдужі до долі наших нижньодніпровських лісів і не тільки наших…
2 коментаря
iv4nichi
А хто впевнений, що далі буде? А якщо буде – то яке? Можливо – світле майбутнє, при цих каїнах та без майдану, але схоже без К…ини не обійтись? “А что дальше?”- говорив в відомому фільмі головний герой “Лесник”.
Відпускаєм ситуацію. Спостерігаєм за британцями. Освіжаєм память – грудень 2012р. там тоже були британці “не праві”.
Петро Тєстов
На мою думку, фінансувати лісгоспи півдня та сходу повинні обласні екофонди. Там десятки та сотні мільойнів гривень витрачаються на реконструкції сквері та бульварів, природоохоронний ефект яких сумнівний. Краще б давали ці кошти на лісгоспи, тоді б ці не лізли з санітарними в байрачні ліси та в ПЗФ.
Comments are closed.