Регулювання ринку деревини в Україні та Німеччині

Ниже  отчет украинско-немецкого проекта “Агрополитический диалог”.

Первая часть, посвященная Украине, подготовлена  сотрудницей офиса АПД в Киеве Анастасией Пилаевой, являющейся специалистом по сельскохозяйственной политике и коммуникации.  Основными источниками данных были публикации на Украинском лесном портале, в основном основанные на данных официальной украинской статистики и данные ФАОSTAT.  Несмотря на некоторые расхождения в цифрах общие тенденции и выводы совпадают. Вторая, более объемная и интересная для украинских специалистов часть отчета, написана профессором Альбрехтом Беманном . Он на  заглавном фото. Профессор многих известных учебно-исследовательских  центров господин Беманн  20 лет, (1994- 2014)  руководил исследованиями по лесам и лесной продукции стран Восточной Европы.  Он широко известен лесным специалистам многих  постсоветских стран, но особенно признан и популярен  в России, где учился, и в Литве. Для него и Фолькера Зассе  в конце пару  клипов (спонтанно вспомнились и мало кто поймёт почему)…

. В целом отчет безусловно полезен, но , мне кажется, он не совсем отвечает заявленной теме… в которой главное слово “регулирование”.

Ниже приводится незначительно сокращенный текст отчета: опущены аннотация, информация об АПД, оглавление, списки таблиц и иллюстраций, а также постраничные сноски. Полную версию отчета в формате pdf можно скачать ЗДЕСЬ.  Доступен вариант на немецком языке. М.П.

1.Регулювання ринку деревини в Україні

1.1.Політичні рамкові угоди щодо експорту лісу

Збереження лісів та сталий розвиток лісового господарства є надзвичайно значущими для Ук­раїни. «Для України ліс є одним із найважливіших сировинних матеріалів, що може забезпе­чити задоволення не лише потреб населення у дровах, а і динамічний розвиток національної промисловості, будівництва та альтернативної енергії».

Для розвитку деревообробної і мебельної промисловості та переорієнтації експорту з сировин­ної на продукцію з високою доданою вартістю було прийнято низку законодавчих актів. Зок­рема, були встановлені обмеження щодо експорту лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід відповідно до ст. 2 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’яза­ної з реалізацією та експортом лісоматеріалів». До цих порід відносяться акація, вишня, бе­реза, груша, каштан, горіх, черешня, тис ягідний, явір, ялівець.

Впродовж довгого часу Україна являла собою нетто-імпортера деревини та експортера дере­вних плит, фанери та меблів. Але за період незалежності, країна стала найбільшим експорте­ром кругляка, у середньому експортувавши 5 млн. мз деревини у круглому виді, а також бли­зько 2 млн. мз дошок, бруса та іншої пильної продукції щороку. Переорієнтацію на сировинну направленість експорту було обумовлено, по-перше, кризою лісо-промислового сектору пов’язаного з розпадом СРСР, а починаючи з 2006 року – політикою, орієнтованою на досяг­нення швидкого фінансового результату, що призвело до вкрай занепадницького положення лісової галузі країни та визвало низку скандалів які викривали корупційні схеми представників влади стосовно експорту деревини та матеріалів.

Для боротьби зі складною ситуацією у лісовому господарстві, обумовленою неефективним ви­користанням лісових масивів, екологічними проблемами, пов’язаними з незаконними рубками лісів, неконтрольованою вирубкою та експортом сировини, заниженими цінами експорту кру­гляка та кризою в роботі деревообробних підприємств через нестачу сировини було прийняте рішення ввести заборону на експорт деревини у круглому вигляді (ЗЕД). У жовтні 2015 року набули чинності зміни до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», що означає заборону строком на 10 років на вивезення за межі митної території України нео- броблених лісоматеріалів (код 4403 УКТЗЕД):

• деревних порід, крім сосни, – з 1 листопада 2015 року;
• деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року.

Порівняти зміни обсягів експорту різних товарів лісової промисловості у грошовому еквіваленті у 2014-2015 рр. допоможуть дані з Таблиці 1.

Із введенням ЗЕД, експорт деревини у круглому виді значно зменшився у порівнянні до рівня 2014 року. У 2015 році найбільшого зниження зазнали поставки кругляка (КВЕД 4403) (-32%), фанери (-37%), ДВП(-56%) і ДСП(-14%). У 2015 – 2016 рр., зменшення експорту деревини необробленої було компенсовано зростанням поставок деревини паливної (+16%), пиломате­ріалів (+1,6% дпр і +9% дпр відповідно) і шпона (+5.2% дпр і +36% дпр відповідно), тобто продукції з низькою доданою вартістю.

1.1.1.Експорт круглого лісу

Діловий круглий ліс – це загальна категорія лісу, що складається з паливної деревини і діло­вого круглого лісу (необробленої деревини). Саме круглий ліс є найважливішою категорією, яку беруть до уваги при прийнятті політичних рішень щодо управління лісовими ресурсами, а також розробці стратегій ціноутворення у країнах ЄС. «Разом з цим, експорт круглого лісу забезпечує надходження до держави валюти, але відсутність чітких та узгоджених правил державного спостереження, контролю та регулювання торгівлі круглим лісом призводить до того, що Україна, здійснюючи крупні поставки круглого лісу на світовий ринок, заробляє наба­гато менше від своїх потенційних можливостей та в порівнянні з іншими окремо взятими країнами».

За часів незалежності, експорт круглого лісу з кожним роком зростав, сягнувши рекордного обсягу – 5,294 тис. м3 у 2014 році (Див. Рисунок 1). У 2015 році, загальні поставки круглого лісу становили 5,028 тис. мз. Вже у 2016 році, експорт зменшився ще значніше, склавши 4,290 тис. мз. Отже, проти 2014 року зовнішні поставки круглого лісу впали майже на 4% у 2015, та на 18% у 2016 році.

1.1.2.Експорт паливної деревини

Багато років поспіль Україна є світовим лідером з експорту паливної деревини та єдиною кра­їною у світі, чиї поставки (починаючи з 2011 року) перевищують один млн. мз щорічно (Див. Рисунок 2). У 2015 році обсяги експорту паливної деревини досягли рекордного рівня – 2,052 тис. мз, що на 16% більше порівнюючи з 2014 роком. Поставки паливної деревини у 2016 році знизились та майже повернулись до рівня 2014 року, склавши 1,814 тис. мз. Україна експортувала паливну деревину до 34 країн, а понад 88% обсягів експорту паливної деревини здійснювалось до країн Європи, найбільше – до Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Німе­ччини, а також до Туреччини.

Українська паливна деревина експортувалась за середньою ціною, яка у 2015 році складала майже 40 доларів США / т, а у 2016 році – майже 50 дол. США / т, у порівнянні до 52 дол. США / т у 2014 році. Незважаючи на збільшення обсягів експорту паливної деревини, валютні надходження від її продажу впали порівнюючи з 2014 роком на 10,6% та 9% відповідно.

Схоже до паливної деревини, сектори деревного вугілля та деревних гранул користуються високим попитом на зовнішньому ринку та мають схожі тенденції з нарощування експорту (Див. Рисунок 3). Відповідно до Таблиці 1, у 2015 році Україна експортувала 121 тис. тонн деревного вугілля, а в 2016 – вже 151 тис. тонн, що засвідчує зростання показника у порівнянні до рівня 2014 року на 25% та 56% відповідно. З іншого боку, валютні надходження від про­дажу зростають повільніше. Так у 2016 році вони зросли на 24% порівняно до 2014 року, тоді як у 2015 році взагалі були менше на 3% дпр. Цікаво, що у 2014 році Україна знаходилась на четвертому місці серед найбільших експортерів деревного вугілля після Індонезії, Китаю та Польщі.

1.1.3.Експорт ділового круглого лісу (неотесаної деревини)

Експорт ділового круглого лісу розподіляється по виду порід, які поставляються на зовнішній ринок. Так, Україна експортує необроблену деревину хвойних та листових порід. Упродовж останніх 10 років (2006-2016 рр.) в Україні спостерігалась тенденція росту експорту ділового круглого лісу хвойних порід, тоді як обсяги поставок необробленої деревини листяних порід поступово зменшувались (Див. Рисунок 3).

Україна розділяє почесне місце серед найбільших світових експортерів неотесаної деревини хвойних порід. Але починаючи з 2014 року, обсяги експорту необробленої деревини хвойних порід почали стрімко падати, що пояснюється введенням заборони на вивезення за межі ми­тної території України необроблених лісоматеріалів. Так, у 2015 році, експорт становив 2,600 тис. м3, а у 2016 – 2,100 тис. м3, що майже на 15% та 32% менше порівняно з 2014 роком відповідно. Перші місця серед країн призначення української необробленої деревини хвойних порід займає Румунія, Китай та Туреччина.

Експорт необробленої деревини листяних порід за даними ФАО стабілізувався на рівні 376,3 тис. м³  у 2014-2016 рр. Але, лісовий портал надає інші цифри: поставки ділової дере­вини листяних порід у 2014 році складали 442 тис. мз, а у 2015 році – 444 тис. мз. До того ж, у цей рік майже у 3 рази зросли поставки до Туреччини, та зменшилися до Китаю, Румунії та Словаччини.

Валютні надходження від поставок ділового круглого лісу в Україні є значно меншими від по­тенційно можливих. Це може пояснюватися або непрофесійністю маркетингових служб в сис­темі Держлісагенства, або умисним заниженням цін з ціллю отримання корупційної вигоди. В 2016 році майже 95% деревини у круглому виді експортувалося до Китаю, Румунії та Туреч­чини, ринки яких є найменш вразливими до корупції. Більш того, торгівля організована через посередницькі фірми, які розташовані у Словаччині та Великій Британії. Отже, можливо, що корупційні схеми, які діяли до введення ЗЕД продовжують використовуватися.

1.2.Результати введення мораторію на експорт деревини

Встановлення мораторію на експорт лісу не є ефективним інструментом для розвитку лісогос­подарського та деревообробного секторів. За поширеною інформацією, експорт круглого лісу зовсім не припинився, а змінив форму, та наразі відбувається під виглядом вивезення дров та іншої деревообробної продукції.

Дрова – це основа тіньового ринку деревини. Поширеною практикою є заниження параметрів та якості сировини, яке можна провести по документам із заниженою цінністю та натомість отримати неврахований сірий прибуток. З Таблиці 1 видно, що експорт деревини паливної (дров) збільшився на 16% у порівнянні до рівня 2014 року.

Для боротьби з незаконним вивезенням ділової деревини у круглому виді, було видано Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 12.01.2017 № 12 «Деякі питання експорту лісоматеріалів необроблених». Цім наказом поставляється обмежити довжину паливних дров двома метрами, адже ділова деревина такого розміру не є для імпортерів цікавою. Деревообробна промисловість не зазнала значних змін у виробництві продукції. За даними Держстату, індекс виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна ді­яльність у 2015 року склала 88,9% дпр, а у 2016 році – 102,0% дпр. Тобто, збільшилося на 2% із вже низької бази розрахунку. Так само виробництво меблів склало 87,6% дпр у 2015 та дпр у 2016 році. Лише лісопильне та стругальне виробництво збільшилося на 6,1% дпр у 2015 та на 14,3% дпр у 2016 році. Отже, сподівання розробників ЗЕД, щодо відродженя деревообробної промисловості ще не виправдались.

Михайло Попков, експерт з питань лісового господарства, приводить світовий досвід наслідків від введення ЗЕД:

• зменшення кількості потенційних покупців;
• падіння цін на деревину;
• зниження доходів власників лісу та загальної вартості лісів як майна;
• зростання обсягів лісів, вирубка яких є економічно недоцільною;
• зростання інвестиції у первісну деревообробку;
• ріст цін та дефіцит деревини;
• нелегальні заготівлі, корупція, деградація лісів;
• банкротство деревообробних виробництв, які були сформовані в розрахунку на дешеву сировину.

Якщо повернутися до результатів 2016 року, то можна зазначити, що декілька з вищезазначе­них наслідків вже мають відображення в Україні. Експортні ціни на деревину є значно нижчими з потенційно можливих, що приводить до зменшення валютних надходжень до державного бюджету та встановлює питання можливого умисного заниження цін для отримання корупцій- ної вигоди. Це також пояснює орієнтацію експорту на країни які вразливі до випадків корупції, зокрема до Туреччини, Румунії, Китаю.

Як свідчать офіційні дані, експорт круглого лісу зменшується. Але за словами експертів та навіть офіційних представників влади, у реальності експорт ділової деревини  зовсім не зупи­нився, а прийняв форму експорту дров чи іншої пилової продукції, що також     пояснюється зна­чним зростанням лісопильної промисловості.

У той же час, значне збільшення виробництва продукції високої доданої вартості не відбува­ється. Натомість, росте виробництво та експорт продукції, яка пройшла первісну обробку, а саме: дров, пиломатеріалів, шпону та інших.

Важливо зазначити, що відношення ЄС до заборони експорту є негативним. У листопаді 2016 року Європейська комісія навіть зазвала скасувати мораторій, пояснюючи це тим, що він не відповідає даним Україною зобов’язанням в рамках Угоди про асоціацію та СОТ. Адже між сторонами є договір щодо двостороннього відкриття ринків, у той час як мораторій виступає обмеженням вільної торгівлі. До того ж, ЄС встановив вимогу уряду України скасувати мора­торій на експорт лісу кругляка для отримання макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн. євро. В офіційному зверненні представництва ЄС в Україні зазначено: «Нинішня заборона на експорт не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу. Вона лише служить потребам деяких зацікавлених груп у деревообробній промисловості, дозволяючи їм отримувати винятковий та необмежений доступ до лісових ресурсів, аби власноруч ними скористатися. Заборона на екс­порт не запобігає вирубці лісів». Питання деградації лісів та пов’язані з цим екологічні про­блеми стають надзвичайно важливими.

2 Регулювання ринку деревини в Німеччині – варіанти для України

2.1.Ліс та лісівництво в Німеччині

Згідно третьої федеральної інвентаризації 2012 року (BWI3) загальна площа лісів в Німеччині становить 11,419 млн. га, що відповідає приблизно 32% території країни, площа лісових угідь сягає 10,888 млн. га (BMEL, 2014 р., BMEL, 2017 р.; інформацію про ліс та лісівництво в Німе­ччині тут і далі наведено з цих джерел). У період з 2002 по 2012 рр. площа лісу зросла в цілому на близько 50.000 га.

Ліс по-різному розподілено згідно регіонів та федеральних земель. Його частка коливається від 0,3% у районі Емден до 67% у районі Суль. Такий розподіл лісу є результатом географіч­ного розташування та культурної історії регіонів. Частка лісу в регіонах становить 20% нижче норми (норма 200 м) – тут ліс витіснили сільське господарство та населені пункти. Із зроста­ючою висотою зростає і частка лісу.

До 5,9 млн. га (54,2%) лісових угідь зайнято під хвойними породами (ялина – 2,763 млн. га, сосна – 2,43 млн. га, дугласія – 0,218 млн. га, модрина – 0,307 млн. га, європейська ялиця – 0,183 млн. га) та до 4,727 млн. га (43,4%) – під листяні породи (бук – 1,680 млн. га, дуб – 1,130 млн. га; інші листяні породи з довшою тривалістю життя [клен, ясен, каштан, липа, горобина арія, горобина домашня, біла акація, в’яз] – 0,77 млн. га та інші листяні породи з малою тривалістю життя [береза, дика горобина, вільха, тополя, чорна вишня, горобина зви­чайна, черемха, верба, дикі фрукти] – 1,148 млн. га). Пустирі та лісосіки займають приблизно 260,477 га, що становить 2,4 % площі лісових угідь.

У Німеччині ліс може належати до різних форм власності. Із загальної площі лісу (11,419 млн. га) 5,486 млн.га (48%) надано у приватну власність, 3,31 млн. га – у державну власність земель (29%), 0,403 млн. га (4%) – у федеральній державній власності та 2,22 млн. га (19 %) зайнято у корпоративній власності. Між цими частками такої власності є велика різниця на регіональ­ному рівні: так, частка у приватній власності – між федеративними землями – від 24% (Гессен) та 67% (Північний Рейн-Вестфалія), державній власності: між 17% (Північний Рейн-Вестфалія) та 50% (Мекленбург-Передня Померанія) та корпоративній власності: між 46% (Рейнланд- Пфальц) та 7% (Бранденбург).

Приватне володіння лісом характеризується малим розміром. Близько половини приватних лісів займає менш ніж 20 га, і лише 13% власників володіють понад 1.000 га. За оцінками Німеччини існує близько двох мільйонів приватних та корпоративних власників лісу.

З точки зору кількості та якості, характеристики лісів в останні десятиліття змінилися. Таким чином, відповідно до принципів, натурального лісового господарства стає дедалі більше:

• придатних листяних та мішаних насаджень на зміну хвойним («реорганізація лісів»);
• заходів, націлених на біоурізноманітнення (включаючи збільшення площі лісу зі старими деревами, більшу частку сухостійного лісу, наближення до природи).

Метою такої реорганізації лісу збільшення біорізноманіття, підвищення стійкості та витрива­лості лісів до змін навколишнього середовища та поліпшення стану лісового ґрунту.

Загальний обсяг лісових ресурсів Німеччини сягнув найвищої відмітки з початку відомої лісової таксації. Наприклад, кількість крупного дерева (круглого лісу діаметром більше 7 см) становить 3,7 млрд. запасу щільності деревини (м) або 336 м на гектар. Це робить Німеччину, після Росії, найбагатшою країною на деревину в Європі. Загальний обсяг запасів деревини становить2,242 млрд. м (61,2%) хвойних порід (1,206 млрд. м лише ялиці) та 1,420 м (38,8%) листяних порід.

Значний показник ялиці становить 25,3% від усієї площі, що є вирішенням проблеми переробки лісів, а також є вирішальним для поточної структури використання деревини в економіці, що становить 33,0% від загального запасу деревини.

Ріст використання деревини з 2002 по 2012 рр. становив 121,6 млн. м[1] на рік. Відповідно збільшення приросту деревини становить 10,8 мз га-1 а-1 для всіх видів дерев (від «площі під насадженнями» лише основного фонду). Хвойні дерева займають в середньому 12,8 мз га-1 а-1 (ялина – 15,3 мз га-1 а-1, дугласія – 18,9 мз га-1 а-1), листяні дерева в середньому 8,7 мз га-1 а-1 (бук – 10,3 мз га-1 а-1). Існують різні данні щодо лісозаготівлі в Німеччині (див. Рис.4).

 Таким чином, згідно офіційної статистики, показники заготівлі лісу занижено: так звані зворо-тні перерахунки Інституту Тюнена, які стосуються періоду з 1995 по 2015 рр., засвідчують вищі показники. Відповідно до BWI3, лісозаготівля у 2003-2012 рр. становила в середньому 75,7 млн. м³ щільних кубометрів (щ. куб.) на рік (див. ВАЙМАР, 2016 р.).

У період з 1995 по 2013 рр. зворотні розрахунки використання заготівлі лісу Інституту Тюнена в порівнянні з офіційними даними в середньому були на 16 млн. м³ вище і засвідчували із мінімальним відхиленням 7,1 млн. м³ у 2000 році і 20,6 млн. м³ у 2010 році (ВАЙМАР, 2016 р.).З урахування показнику лісозаготівлі у 75,7 млн. м³ (стабільні дані на рік), лісосічні відходи становлять 22,8 млн. м³, а залишки – 7,8 млн. м³ сухостою в лісі, тобто вихід загальної кіль-кості деревини з наявного запасу становить 106,3 млн. м³ (87,4% приросту) – 15,3 млн. м³ (12,6% приросту) залишаються для подальшого щорічного накопичення в лісі.

Майже всі породи дерева засвідчують близько 55-80% приросту внаслідок активної лісоза-готівлі протягом останніх десятиліть. Лише у випадку з ялиною було використано трохи більше 115% приросту, що призвело до зменшення її запасів. Причиною цього є цілі лісового господарства (перетворення лісу на місцевому рівні), а також біотичні та абіотичні збитки.

Якщо порівнювати лісозаготівлю (лісу-кругляку згідно статистики ФАО) окремих європейських країн Росія, як багата на ліс та активно зайнята в деревообробній промисловості країна світу займає провідне положення та засвідчує тенденцію до росту (див. Рис. 5).

2.2.Лісова промисловість в Німеччині

 2.2.1.Загальний баланс деревини

Загальний баланс деревини – це порівняння сукупного обсягу деревини та загального вико­ристання деревини і виробів з деревини (усіх видів деревини, а також напівфабрикатів та готової продукції) на рік. Обидва показники є збалансованими.

2.2.2. Загальний обсяг деревини

Загальний обсяг деревини – в «еквіваленті сирої деревини» (есд) стосується лісозаготівлі, ім­порту деревини (сирої деревини та виробів з деревини), макулатури, відходів деревини та запасів (див. Рис.6).

Загальний обсяг деревини виріс у зазначений період до 2017 року більше, ніж на 250 млн. м³ (есд) та, становив у період між 2013 та 2015 рр. від 236,4 до 242,7 млн. м³ (есд) (див. Рис.6, Табл. 2).

Найбільшу частку ресурсів становить імпорт деревини та виробів з деревини (у еквіваленті сирої деревини). Друга за величиною частка виробництва деревини була засвідчена за раху-нок лісозаготівель, як показують офіційні дані.

2.2.3 Загальний обсяг використання деревини

Загальна кількість деревини в кожному році зазначеного періоду дорівнює тому ж показнику, що і загальна кількість деревини (див. Рис. 7).

При цьому очевидно, що, перш за все, експорт деревини, особливо вироби з деревини, та загальне використання деревини зросло (див. Рис. 7.).

З 2010 року експорт цих продуктів варіювався від 121,1 млн. м³ (есд) в 2013 р. до 130,3 млн м³ (есд) 2010 р. і переживав стан застою в останні роки (див. Табл.1).

Однак внутрішнє споживання майже безперервно зростало після економічної кризи в 2009 р.- з 108,2 млн. м³ до 119 млн. м³ у 2010 р. (див. Рис. 7, Табл. 1).

Індустрія лісової деревини, згідно визначень ЄС, включає в себе усі галузі переробки деревини та торгівлю деревиною, вироби з деревини, а також поліграфічні цехи та видавничу діяльність. Таку групу було створено в 2014 р., в ній задіяно близько 1,1 мільйона людей, з оборотом в 178 млрд. євро, із валовою доданою вартістю в 55 млрд. євро. Частка цієї групи в економіці, таким чином, становить 2,1% валової доданої вартості і 3,4% зайнятості робітників (BMEL, 2017). Отже, лісова деревина має велике значення для промисловості промислово розвиненої Німеччини.

Відповідно до «Статуту про деревину» Федерального уряду (BMVEL, 2004 р.) споживання деревини та виробів з деревини в Німеччині на душу населення обсягом 1,1 м³ (есд) у 2004 р. мало зрости на 20% до 1,3 м³ (есд) протягом 10 років. Цього показника було досягнуто вже в 2007 р., засвідчивши ріст на 1,43 м³ (есд) в 2013 р. та на 1,47 м³ (есд) в 2015 р. (ВАЙМАР, 2016).У порівнянні з іншими європейськими країнами Німеччина займає важливе місце у виробництві продукції з деревини. Наприклад, Німеччина є лідером з виробництва паперу та картону (див. Рис.8) і посідає друге місце після Росії у виробництві пиломатеріалів (див. Рис.9).

Тоді як споживання деревини в Німеччині значно перевищило внутрішнє використання до 2009 р., з 2010 р. воно засвідчило схожий за величиною показник, як і споживання деревини для енер-гетичних потреб. Хоча вся інша деревна маса, яку досліджують у даному аналізі (із діаметром більше 7 см) є вихідною величиною у дослідженні, проведеному МАНТАУ (2018 р.) діаметр вихідної величини становив менше 7 см.

Таке стрімке використання деревини для енергичних потреб в основному пояснюється двома причинами:

 Ростом цін на викопне паливо з 1990-х рр., яке призвело до активного використання дров, деревних гранул та стружки – в першу чергу у приватному секторі (у приватних лісах) для виробництва тепла, а також

 Впровадження Закону про поновлювані джерела енергії для виробництва відновлюва-ної енергії з відновлюваних джерел енергії на електростанціях та ТЕЦ також збіль-шило використання деревини для цих цілей.

«Спад» у використанні деревини у 2008 та 2009 рр. є наслідком світової економічної кризи.

2.3 Зовнішня торгівля Німеччини лісом-кругляком та лісопродуктами

Відповідно до природної кількості (кубічних метрів, еквівалентів сирої деревини), статистичні дані зовнішньої торгівлі Німеччини у 2013, 2014 і 2015 р.р. засвідчили, що загальний чистий імпорт склав у порядку зазначених років 6,4 млн. м³ (есд), 8,4 млн. м³ (есд) і 8,3 млн. м³ (есд) (див. Табл. 1).

Згідно товарних груп, зовнішньоторговельний баланс досить диференційований (див. Рис.8). У попередньо згаданих роках найвищий позитивний баланс зафіксовано для груп «паперу та картону» та «паперових виробів», а негативний баланс – для «деревмаси, целюлози та маку-латури». Це можна пояснити історичним розвитком целюлозної промисловості – з одного боку, та паперової промисловості Німеччини – з іншого.

У порівнянні з окремими європейськими країнами, основний еспорт Німеччини – це експорт паперу та картону, тобто, насамперед продуктів з високою доданою вартістю (див. рис.11).

В останні роки імпорт сировини збільшився. З 2010 (8,1 млн. м³) по 2012 рр. (6,9 млн. м³) він засвідчував низькі показники, але з тих пір він постійно збільшувався, засвідчуючи показник більш ніж 9 млн. м³ щорічно (див. Табл. 3).

З 1995 року імпорт сирої деревини з Німеччини постійно збільшувався (з певними спадами) і на даний момент Німеччина є провідною країною в Європі (див. Рис.13).

Зовнішньоекономічний баланс хвойної та листяної деревини з 2005 по 2008 рр. був позитивним (див. Рис. 13). До 2009 року відбувався імпорт переважно круглого хвойного лісу.

Експорт листяних порід все ще переважає. Такий експорт листяних порід з Німеччини вимагає особливої уваги з огляду на існуючу заборону експорту круглого лісу з України.

З кінця 19 століття структура переробки деревини в Німеччині, а також в інших європейських країнах, зосереджена в основному на використанні хвойних порід деревини. Причини цьому, на додаток до хороших характеристик росту ялини, зокрема, форми стовбуру хвойних дерев та позитивні характеристики такої деревини для переробки. Це стосується, в першу чергу, лісопильної промисловості, а також деревних матеріалів та целюлозної промисловості. Унаслідок цього, хвойні дерева вирощують в лісах Німеччини. Пройшло лише близько трьох деся-тиліть, а запланована лісова конверсія призвела до вирощення все більшої кількості листяних порід дерев, особливо букових та змішаних лісів. Причиною є те, що вони повинні збільшувати опір лісу до біотичних та абіотичних ушкоджень та призводити до їх стійкості.

Хоча букова деревина в Німеччині, звичайно, також належить до оброблюваного матеріалу і використовується все більш активно для задоволення енергетичних потреб протягом двох де-сятиліть, однаково недостатньо традиційної технологічної потужності та не вистачає інновацій-них технологій переробки букових дерев.

Отож, з кінця 90-х років, діловий круглий ліс буку звичайного широко експортували, зокрема, в Китай (АВТОР НЕВІДОМИЙ, 2002 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ, 2003 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ 2005 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ 2007 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ, 2008 р). Такий експорт лісу-кругляку буку критично розглядають та палко обговорюють лісогосподарськими компаніями та експертами галузі (МЕЛЛЕ, 2003 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ, 2008 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ, 2011 р., АВТОР НЕВІДОМИЙ, 2015 р.). У той же час фінансується все більше досліджень, які повинні призвести до виробництва інноваційних продуктів з буку.

Зовнішньоекономічний баланс Німеччини у торгівлі деревиною та виробництвом деревини зав-жди був негативним між 1990 та 2015 рр. за винятком 2004-2010 рр. (див. Табл. 4). Однак за величиною, баланс цієї торгівлі був постійно позитивним з 2002 року.

У період з 1950 по 1989 рр. цей зовнішньоторговельний баланс завжди був негативним, вра-ховуючи показники кількості та вартості (ВАЙМАР, 2016 р.).

 

Примітка. Пробіли в розрахунках між 1993 (початком спільного ринку) та 1995 рр. (приєднан-ням трьох держав до ЄС) на даний час через проблеми статистики INTRA (статистика торгівлі між країнами-членами ЄС).

Такий позитивний баланс з 2002 по 2015 рр. (в євро), який ілюстровано на наступному ри-сунку, як приклад у 2013, 2014 та 2015 рр., пов’язаний переважно з експортом готової про-дукції та напівпродуктів з деревини (див. Рис.14). У цих двох групах, зокрема, друкована про-дукція та паперові вироби, а також папір та картон, засвідчують позитивну динаміку.

2.4 Висновки та поради щодо розвитку ринку деревини в Україні

Україна та Німеччина значно відрізняються за площею, населенням та валовим внутрішнім товаром (див. Табл. 4). Україна за площею майже в 2,7 рази більша за Німеччину, але її насе-лення майже на половину менше, ніж у Німеччині, а в 2015 р. валовий внутрішній продукт України становив лише близько 3% від економічного показника Німеччини.

Рекомендація: Хоча Україна має менше лісових ресурсів і менший запас деревини в порів­нянні з Німеччиною, її ліси та лісові ресурси значні в порівнянні з іншими європейськими краї­нами. З цих причин Україна повинна приділяти більше уваги цьому ресурсу як з точки зору його захисту, так і для сталого використання.

Ліси забезпечують необхідні умови життя для людей. Вони мають велике значення завдяки їх економічним вигодам («функція користі»), їх значній участі у збалансуванні природи, навко­лишнього середовища, водних ресурсів, забруднення повітря, родючості грунтів, ландшафту та відпочинку населення («функція захисту та відновлення»).

Рекомендація: Верховна Рада України повинна повідомляти уряд країни про екологічний стан лісів, лісових угідь і лісової промисловості щорічно і робити висновки.

Фундаментом досягнення стабільних цілей в галузі лісового господарства є знання статистич­них даних про природні ліси. Це стосується структурованих за адміністративними одиницями:

• лісів (дерев’яна підлога, підлога не з дерева);
• видів дерев (за площею, віком);
• запасів деревини (за площею, деревними породами, віковими групами);
• росту деревини (залежно від площі, видів дерев, вікових груп);
• зміни таких даних за певними інтервалами, а також варто визначити причини цих змін;
• інформації про екологічний стан лісів.

Тільки на основі такого безпечного і постійного таксаційного обліку стану і даних можливо укласти план управління лісами, які забезпечують проведення стратегічної лісової політики і досягнення лісогосподарської мети, а також можуть призвести до стабільного управління лісами.

Рекомендація: Найближчими роками створити постійно діючу централізовану систему управління лісовим господарством та організувати регіональні відділення.

Забезпечення стабільного ведення лісового господарства на базі використання лісових угідь вимагає сертифікування лісових компаній.

Рекомендації: Створення та підтримка приватних лісопромислових компаній, які професійно задіяні у лісівництві, технічно і економічно спроможні належним чином виконувати замовлення згідно вимог лісового господарства на основі Лісового кодексу України та сертифікації (PEFC, FSC).

Необхідно точно визначити усі заходи і умови планованої роботи в лісі, в тому числі його по­переднє та кінцеве використання на рівні лісгоспу, залежно від часу і місця спеціальної за­готівлі лісу має бути контроль компанією процесу роботи і прийняття після завершення роботи з урахуванням положень договору, виплати договірної суми в три етапи: на початку, після закінчення і після прийняття роботи.

Разом із приватними підприємствами лісового господарства варто створити підприємство в певній адміністративній області в державному лісовому господарстві, яке б на місці постійно контролювало пропоновані заявки приватних фірм.

Нині у Німеччині відбувається впровадження інновацій щодо нових виробів з деревини бука на експорт, а також на експорт ділового круглого лісу цієї породи деревини, так як вільний ринок дозволяє такий експорт. Хоча діловий круглий ліс обробляють за кордоном, державні, приватні та муніципальні власники лісів отримують позитивні прибутки від своїх лісів.

В Україні нестача інвестицій у лісопромисловість надзвичайно перешкоджає потенціалу обробки деревини в Україні. Заборона експорту лісу-кругляку чинить додатковий тиск на дер­жавний бюджет, оскільки більше прибутку з цієї галузі немає.

Зовнішньоекономічний баланс України необхідно поліпшити за допомогою економічних та адміністративних заходів, передбачених законодавством України та керівними принципами Світової організації торгівлі. Вони включають в себе розвиток відкритого ринку сирої деревини та виробів з неї. Лише через заборону експорту лісу-кругляку нелегальне вирубування лісів можливо зменшити, але незначною мірою, і його неможливо зупинити. Навпаки, через забо­рону експорту торгівельний баланс України усе погіршуватиметься, а стан лісів і лісової про­мисловості не поліпшиться.

Рекомендації:

Невідкладні та короткострокові заходи:

• Поліпшення управління лісозаготівлею за допомогою технічних систем (включаючи безперервні польоти дронів на бездоріжжях під час лісозаготівлі, періодичний аналіз надходження деревини), а також залучення компетентних і добре оплачуваних фахівців.
• Пояснення правил експорту, відхід від бюрократії.
• Послідовне припинення вирубки та експорту сирої деревини та виробів з деревини. Поступово впровадити:
• Удосконалення умов для вітчизняних та іноземних інвестицій у лісопромислові компанії. Впровадження верховенства права та соціально-економічної інтеграції, а також процес соціальних реформ в Україні стримуються постійною корупцією (СТЕПАНЕНКО, 2018). У списку «Transparency International» за корупційним рейтингом (2016) Україна займає 131 місце – одне з останніх у списку. Якщо Національне антикорупційне бюро (НАБУ) спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) не знищать корупцію, як і опір українських судових установ проти неї, то варіант виходу на ринок деревини України навряд чи ймовірний.

Література

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2002): Діловий круглий ліс буку – Німеччина експортує на 8% більше у порівнянні з попереднім роком.

Хольц-Центральблатт, № 29, стор. 342, 8 березня 2002 р.

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2003): Ріст експорту лісу-кругляку буку до Китаю. Хольц-Центральблатт, № 51, стор 746, 27 червня 2003 р.

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2005): Laubholz-Ausfuhr wachst deutlich.

Хольц-Центральблатт, № 51, стор. 678, 28 червня 2005 р.

AВТОР НЕВІДОМИЙ (2007): Ausfuhr von Buchenrundholz nach China gewachsen. Хольц-Центральблатт, № 46, стор. 1290, 16 листопада 2007 р.

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2008): Hohere Exporte von Buchenrohholz.

Хольц-Центральблатт, № 20, стор 522, 16 травня 2008 р.

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2008): Europas Holzindustrie besorgt uber Rundholzexporte. Хольц-Центральблатт, № 11, стор 283, 14 березня 2008 р.

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2011): Nach dem China-Boom: Buche statt Baumwolle? Хольц-Центральблатт, № 47, стор 1163, 25 листопада 2011 р.

АВТОР НЕВІДОМИЙ (2015): Buche durch mehr Nutzen vor Uberalterung bewahren. Хольц-Центральблатт, № 20, стор. 468-469, 15 травня 2015 р.

BMEL (Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства) (ред. 2014 р.): Ліс Німеччини. Вибрані результати третьої федеральної інвентаризації лісу. Берлін

BMEL (Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства) (ред. 2017 р.): Звіт з лісівництва федерального уряду 2017 р.

BMEL (Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства) (ред. 2014 р.): Ліс Німеччини. Вибрані результати третьої федеральної інвентаризації лісу. Берлін

BMVEL (Федеральне міністерство захисту прав споживачів, харчування та сільського госпо­дарства) (ред. 2004 р.): Пожвавлення використання деревини: на користь клімату, якості життя, інновацій та праці (Хартія деревини). Берлін

FAOSTAT (Продовольча та сільськогосподарська організація, статистика) (2017): http://faostat3.fao.org/home/E

ХУССЕНДЬОРФЕР Е. (2014 р.) (Первозданні) ліси України. До питання первозданних лісів та розвитку лісового господарства. ЛВ на даний час. 101

МАНТАУ У. (2018 р.): Матеріальний баланс сирої деревини Німеччини. Алгоритм та сценарії надходження сировини та використання лісоматеріалів з 1987 по 2016 рр. Гамбург, попе­редні результати (ще не опубліковані)

МЕЛЛЕ Д. (2003 р.): Розвідки з питання експорту лісу-кругляку буку до Китаю. Хольц-Центральблатт, № 94, стор. 1344, 25 листопада 2003 р.

НЕЛЛЕС M. (2018 р.): від лісівника до заваленого роботою? Аналіз полеміки Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Аналіз України, № 162, 27.01.2018, www.laender-analyse.de/ukraine

ЗАЙНЧ Б., ВАЙМАР Х. (2013 р.): Баланс деревини 2010 – 2012 рр. для Федеративної Респуб­ліки Німеччина. Доповідь Тюнену. 9. Гамбург

СТЕПАНЕНКО В. (2018 р.): Скорочення шансів України в інклюзивних установах.

Аналіз України, № 162, 27.01.2018, www.laender-analyse.de/ukraine ООН (2017 р.): Видання статистичного щорічника 2017 року. https://unstats.un.org/unsd/publications/statistical-yearbook/files/syb60/syb60.pdf ВАЙМАР Х. (2016 р.): Баланс деревини 2013 – 2015 рр. для Федеративної Республіки Німеч­чина. Доповідь Тюнену, 57. Гамбург 4,5 https: //www. lisporta l.org.ua/28974/