24/09/2018
0|
В український містах котельні переводять з блакитного на деревяне паливо за потужної допомоги ЄС. Останній приклад продемонстрували журналістам Хмельниччини й Закарпаття в Івано-Франківську 21-го вересня цього року. “Шлях до енергоефективності.Успішні історії” – гасло прес-туру організованого Українським освітнім центром реформ. У місті, яке носить імя автора “Захара Беркута”, 2016 року капітально модернізували потужну котельню. Вже погнад рік вона працює на “дідівській” сировині – деревині. Щоправда не на дровах, а на похідній дров трісках, які мають вищу тепловіддачу. Встановлений котел у десятки разів більший за звичні твердопаливні котли індивідуального опалення. Його потужність сягає 5 Мегават. Багато це чи мало? Цього досить, щоб обігріти оселі мешканців 158 багатоповерхівок, двох шкіл та двох дитсадків. Плюс економія газу, який вже чи не на вагу золота, а буде ще дорожчим. Лише за один рік роботи котельні на трісках Франківськ зекономив 800 тисяч метрів кубічних газу. За ціни однієї тисяч кубів у 10 000 гривень з хвостиком для бюджетних установ, це понад 8 мільйонів гривень, які місто використовує, зокрема, на купівлю тролейбусів -“гармошок” та великих автобусів, що дозволить зменшити шкідливі викиди у повітря. Щодо викидів самої котельні, люди старшого віку памятають клуби диму над коминами хат, які опалювалися грубками. Начебто подібна картина мала б бути і над новоспорудженою котельнею, адже вона працює хай не на дровах, але все ж на деревині. Аж ніяк. З труби котельні не лише не валить дим, а за даними лаборантів рівень викидів у рази менший від спалювання газу. Але не все так райдужно з обігрівом міст трісками. По-перше це вартість сировини. Якщо кілька років тому деревообробні підприємства, яких на франківщині багато, шукали кому б віддати тирсу задарма, то тепер цю нішу зайняли підприємці, котрі переробляють тирсу на пелети й експортують їх у ФРН. Тобто ціна відходів деревооброки зросла в рази. А палива котельня потребує багато, взимку за одну годину спалюється 2 тони трісок. Інша проблема, це земля, яка необхідна для розташування котельні. Устаткування займає до 20 метрів квадратних, але склади з трісками-дровами це ще до півгектара. Зрозуміло, що в центрі міста таких площ вільних не буде. Тому подібні котельні реально споруджувати лише на околиці. Ще однією проблемою у роботі котельні на трісках може стати потенційна аварія на теплотрасі. Тоді котельню потрібно зупинити, а щоб знову запустити проце спалювання деревини потрібно до тижня часу. Щоб люди не мерзнули в екстремальній ситуації, у приміщенні надсучасної котельні зберегли казани, що працюють на газу. Про всяк випадок. Скільки ж коштує спроектувати й збудувати котельню на трісках? Один мільйон євро. Не мало. Але на допомогу українцям приходить ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку. Від європейської структури міська влада Франківська ортимала 800 тисяч євро, решту 200 тисяч виділила зі скарбниці міста. Досвід Івано-Франківців у модернізації котелень буде корисний містам Хмельниччини, які оточені лісами: Славуті, Шепетівці, Полонному, Летичеву. Для довідки – для палива використовують не ділову, здорову деревину, а відходи або ж дерева спиляні через хвороби під час санітарних рубок. а в майбутньому постачатиметься енергетична деревина – верба, тополя вирощена спеціально для котелень. Ці породи дерев, особливо верба, ростуть надшвидко – до одношго метра приросту на рік, до того ж легко проростають у заболочених, вогких місцях, де більш цінні дерева гинуть. Ну і “зелені” та небайдужі громадяни не дадуть ласим до швидких грошей бізнесменам безконтрольно рубати ліси. Тепла й затишку у Ваших оселях бажає урналіст, учасник прес-туру до Івано-Франківська |
