17/09/2018
0Ниже статьи с сайта Ресурс. К сожалению они анонимны. Удивительно….Пишут о лесном хозяйстве под диктовку или непосредственно с Шота, а главного завета лесного кормчего не придерживаются. Напоминаю призыв Нальковича:”… перш за все, потрібно працювати чесно та відкрито…” М.П.
Українські ліси обдеруть до нитки, а потім продадуть?
Президент підписав закон про стимулювання діяльності фермерських господарств, який безпосередньо стосується лісогосподарської галузі. «Фермерський» закон запроваджує подвійне оподаткування державних лісових господарств, що унеможливлює нормальну роботу лісгоспів, як пише Ресурс. На думку експертів галузі, подібну поправку навмисно «просунули» в нейтральний закон про фермерів, аби підставу не виявили ані депутати, ані президент. Головною метою цієї оборудки є погіршення фінансового стану державних лісових господарств, подальше банкрутство та продаж за копійки.
Держава не дає, а бере
Останні роки держава проводить надзвичайно дивну політику щодо лісової галузі, яку інакше, як саботажем назвати не можна. Спочатку «нагорі» понизили статус уповноваженого державного органу, підпорядкувавши його Міністерству аграрної політики. Потім лісову галузь позбавили фінансування, припинивши у 2015 році державну програму із захисту та відтворення лісів. Це поставило на межу вимирання лісові господарства Півдня та Сходу. Однак господарствам ресурсних областей вдавалося виживати й навіть підтримувати східних та південних колег.Основним заробітком державних лісових підприємств є експорт деревини за кордон. Вирубки та експорт контролює як держава, так і спеціалізовані міжнародні організації. Здебільшого деревина лісгоспів потрапляє на експорт після санітарних вирубок, які мають попередити наслідки масового всихання лісу.
фото Голос Карпат
Однак держава не оцінила зусиль лісгоспів, які виживають самотужки та ще й самостійно відновлюють ліси, і вирішила обмежити, а потім і скасувати експорт деревини. Водночас, влада не запропонувала альтернативних варіантів, куди збувати цю деревину. Адже внутрішній ринок не може переробити таку кількість сировини,через що накопичується на складах. Остаточно добити галузь міг закон Верховної Ради, який забороняє експорт дров. Наразі президент наклав на нього вето, інакше це б призвело до повної зупинки лісових підприємств і обвалу цін на деревину на внутрішньому ринку.
Хто підставив президента?
Зрозумівши, що довести до банкрутства лісові підприємства у такий спосіб не вийде, вороги держлісгоспів зайшли з іншого боку. А саме внесли до скромного законопроекту про підтримку сімейних фермерів поправку, яка ставить під питання подальше існування державної лісової галузі. На даний час лісові господарства платять ренту в розмірі 900 млн грн. на рік. З них 50% йде до державного бюджету, а 50% до місцевого. Складником цих виплат був і земельний податок.При загальному обсязі реалізації на майже 14 млрд грн. за 2017 рік, загальна сума податків підприємств лісового господарства становила близько 4 млрд грн. Додатковий земельний податок додасть до цієї чималої суми від 3 до 10 млрд гривень, залежно від рішення місцевих громад. Загалом сума податків зросте вдвічі.
Це матиме наступні наслідки:
1. Подорожчання 1,5-2 рази деревини2. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості буде зупинена, а тому припинять роботу й лісогосподарські підприємства.3. Ризики збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття в лісах.4. Значне збільшення вартості утримання мисливських господарств.
«Не важко спрогнозувати, що через таку високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості просто зупиниться, а отже, припинять роботу й постачальники сировини — лісогосподарські підприємства. Тисячі людей відтак можуть втратити роботу й засоби для існування, зросте соціальна напруга в суспільстві. Зрештою, втратять замість того, щоб отримати більше від подвійного оподаткування, і місцеві бюджети», – зазначив голова бюджетної комісії Житомирської облради, керівник ДП «Малинське лісове господарство» Олег Дзюбенко в інтерв’ю малинській газеті «Соборна площа».
фото ДП “Малинський лісгосп”
Варто відзначити, що лісгоспи, реалізувавши деревину, майже нічого не залишають собі. Більша частина доходів йде на виплату заробітних плат лісівників (штат працівників сягає понад 48 тисяч людей), оплату податків, а також ведення господарської діяльності.
Лісгоспи не лише вирубують дерева, але й висаджують нові, причому винятково за власний кошт. За перше півріччя новий ліс утворено на 25 тисячах гектарів. В багатьох регіонах саме лісгоспи рятують місцеве населення від безробіття та злиднів. В глухих селах Полісся та Карпат лісогосподарства за власний кошт утримують транспортну та сільську інфраструктуру. Завдяки експортним коштам лісогосподарства Заходу та Півночі утримують ліси Півдня та Сходу, які загалом виконують лише рекреаційну функцію, захищаючи країну від перетворення на пустелю. В І півріччі поточного рокувони отримали фінансову допомогу на загальну суму 65,3 мільйонів гривень. Частину з цих грошей держава забирає у вигляді податків.
Херсонські ліси / фото Ресурс
Таким чином, «протиснувши» поправку про новий податок, противники лісгоспів хотіли їх загнати у фінансову яму. До того ж, зробити це руками президента, який був би впевнений, що підписує позитивний закон про підтримку фермерів. Головною метою подібного закону є знищення лісгоспів фіскальним тягарем.
Ліси Волині. Сосни пошкоджені короїдом /фото Волинського ОУЛМГ
Якщо в країнах Європи лісові господарства отримують податкові пільги та бюджетне фінансування, то в Україні їх лише душать заборонами та податками. «Наразі «нагорі» лобіюють ідею передачі лісів у приватну концесію, яка дасть можливість приватникам за кілька років вирубувати весь ліс, і зробити це цілком офіційно. Тому всіляко й намагаються нищити держлісгоспи…», – зазначив Олег Дзюбенко.
«Прихватизатори» завдають удару
Не дивно, що майже одночасно із тиском у ЗМІ у владних кабінетах з’являються ініціативи щодо створення приватних концесій чи об’єднання всіх державних лісових господарств у єдину компанію. Це дозволить спростити приватизацію лісів, водночас робити це під гаслом боротьби із незаконною вирубкою та контрабандою лісу. За іронією долі, з незаконними вирубками воюють ті, хто сам їх і організував.
В той час, коли лісгоспи намагаються протидіяти спробам розбазарювання народних ресурсів, проти них розпочалася брудна кампанія, яку швидко підхопили ЗМІ. В подальшому виявилося, що інформація «британської неурядової організації» Earthsight є фейком, але це дало привід прем’єр-міністру Володимиру Гройсману заявити про позапланові перевірки лісових господарств. У такий спосіб уряд «віддячив» лісгоспам за те, що вони в умовах фінансового голоду зберігають ліси від всихання, жука-короїда та пожеж, відновлюючи їх та висаджуючи нові дерева.
Якщо в уряді переможе думка щодо концесії та приватизації, то вже протягом кількох років український ліс буде порубаний вщент, а нашим нащадкам залишиться лише степ та пустеля. Тому захист державних лісогосподарств є справою не лише лісівників, але й кожного громадянина України.
https://resource.com.ua/ukrayinski-lisy-obderut-do-nytky-a-potim-prodadut/
Податки для лісу: постраждають всі, крім політиків
РЕЗОНАНС
, 17 Вересня 2018
Закон про підтримку сімейних ферм, який нещодавно підписав президент, може остаточно вбити лісову галузь. Також це призведе до знищення лісової флори і фауни, а в подальшому – до екологічної катастрофи.
Схоже, ініціатори «фермерського» закону, які сидять в уряді, захотіли скинути на плечі лісгоспів фінансування багатьох лісових районів. У такий спосіб вони вбивають двох зайців: скидають з себе тягар фінансових зобов’язань перед депресивними лісовими регіонами, а також знищують державні лісові господарства, що відкриває їм шлях до безкарного розграбовування лісових ресурсів країни, про це пише Ресурс.
Нижче ми перерахуємо 5 наслідків того, чим нові податки для лісгоспів обернуться для країни, і як вони погіршать, без цього проблемне, матеріальне становище українців.
Безробіття
Відповідно до цього документу, лісові господарства мають сплачувати і земельний податок, і рентну плату. Автори закону приписали лісові господарства до сільськогосподарських, помилково вважаючи, що лісівники отримують такий самий регулярний та великий прибуток, як і аграрії. Однак лісове господарство отримує «врожай» з гектару не щорічно, як агровиробники, а раз на 40, а то й 100 років! Виростити стиглий ліс товарної якості – довга та кропітка робота, яка вимагає залучення значних людських ресурсів.
фото Чернігівського ОУЛМГ
молодий ліс в Бучачі
Розсадник Малинського лісгоспу
Наразі лісгоспи і так сплачують до казни понад третину своїх доходів. Після того, як закон запрацює, рівень навантаження зросте, щонайменше, вдвічі, внаслідок чого лісовим господарствам доведеться звільняти лісівників, або ті звільняться самі через брак коштів. Нині до лісового господарства залучено понад 40 тисяч людей. Отже, за кошт лісгоспів живуть сотні тисяч українців, якщо враховувати сім’ї лісівників та місцеве населення, яке виживає завдяки лісу.
В деяких регіонах сума податку на ліси може вирости у 8 разів. Для того, щоб спромогтися виділити кошти на вирощування лісу, охорону від незаконних рубок і пожеж, врешті-решт, на заробітну плату і податки, лісові господарства змушені будуть підняти ціну на свою продукцію. Раптове подорожчання деревини зменшить ринок збуту і призведе до втрати доходів, а з часом, і до банкрутства державних лісових підприємств. Сам новий податок регулюватимуть місцеві органи влади. Хтось з місцевих чиновників розуміє, що лісгоспи – це основна сфера зайнятості населення лісових регіонів. Але, з іншого боку, для них новий податок – це можливість затулити дірки у місцевому бюджеті. Хоча, це можливість лише на папері, адже для лісового господарства сплатити її хоча б одноразово – фізично неможливо.
Наслідки цьогорічного буревію на Закарпатті
Всихання лісу
Херсонські фахівці підселяють мурахожука, який поїдатиме короїда
Залишившись без лісгоспів, місцеве населення масово кинеться у браконьєрство, наслідком чого буде масове знищення лісів. На багато років лісові райони можуть стати депресивними регіонами із високим рівнем безробіття, злочинності та забрудненості.
Втрата деревообробної промисловості
Експерти підрахували, що через дію нового податку деревина на внутрішньому ринку подорожчає в 1,5-2 рази. Ціни на деякі породи стануть просто захмарними. Якщо сьогодні, в середньому, куб дров твердої породи коштує 450 грн, то після вступу закону в дію він коштуватиме 3600 грн. Пиловик сосновий подорожчає з 1550 грн до 12,4 тис. грн. (!) Офіційні лісопильні та деревообробні підприємства втратять ринку збуту та збанкрутують. Натомість процвітатиме контрабанда лісу за кордон та тіньовий ринок деревини. Безумовно, цей чинник відкриє двері для імпортерів меблів та іншої продукції з дерева, які пропонуватимуть свої товари значно дешевше, ніж українські виробники, водночас, використовуючи для виробництва українську контрабандну деревину.Теперішній рівень контрабанди українського лісу виявиться сміховинним, якщо його порівняти з тим, яким він буде після запровадження нових податків для лісогосподарств.
Зубожіння сільської інфраструктури
Не секрет, що лісові господарства працюють, здебільшого, в депресивних лісових регіонах, де немає розвиненої індустрії. Рівень безробіття тут дуже високий, а в місцевої влади хронічно не вистачає грошей, адже основним джерелом наповнення районної чи сільської казни є податок з доходів фізичних осіб, тобто заробітної плати.
Більшість населення працює у тіньових секторах економіки, або їде на заробітки за кордон, тому «світити» свої доходи не бажає. Через це офіційні доходи працівників лісових господарств для сільрад є справжньою манною небесною, бо тут люди отримують офіційну зарплату. З цих податків і фінансується утримання шкіл, дитячих садків та лікарень (або фельдшерсько-акушерських пунктів). Водночас, самі лісгоспи в умовах, коли держава фактично вмила руки щодо виконання своїх безпосередніх функцій, за свій кошт утримують сільську інфраструктуру багатьох лісових районів: доглядають за дорогами, ремонтують школи та лікарні, допомагають пенсіонерам тощо. Після того, як лісгоспи зникатимуть, місцеве населення переїде на заробітки до міст або за кордон.
Знищення флори та фауни
Коли дія вбивчих податків зробить лісгоспи неплатоспроможними, їх можна буде ліквідувати (адже готовий закон про концесію лісів). Ліси перейдуть у приватну власність. І одразу постає питання: хто з нових власників дбатиме про відновлення і охорону лісів? Звісно, що таких можна буде порахувати на пальцях. 
Приватними стануть лише комерційно вигідні господарства. Інші перейдуть на баланс місцевої влади або стануть нічиїми. Враховуючи, що купувати дрова стане дуже дорого, то місцеве населення стане масово вирубати дерева для опалення домівок. І валитимуть тоді не просто сухостій, стиглі за віком або хворі дерева, а все підряд. Садити ліс, звісно ж, буде нікому.
Результат: нема лісових господарств – немає відновлення і збереження лісу – немає і самого лісу. Після того, як не стане дерев, не стане ягід, грибів та лісових тварин, зникне, як вид господарчої діяльності, і мисливство.
Тварини, врятовані лісівниками від голоду та браконьєрів
Не секрет, що саме діяльність мисливських господарств при лісгоспах дає можливість виживати багатьом диким тваринам. Після того, як лісогосподарства зникнуть, захищати та годувати лісових звірів буде нікому, і вони швидко вимруть від голоду або їх знищать браконьєри. Наслідком такого господарювання буде втрата десятків видів лісових тварин!
Екологічна катастрофа
Нові лісові податки принесуть місцевим органам не нові гроші, а величезні проблеми, а країні загалом – масштабну екологічну катастрофу.
ліси на Херсонщині фото Ресурс
Олешківські піски фото Ресурс
Останні роки відбувається масове всихання лісу через зниження рівня підземних вод. Санітарні рубки засохлих дерев, які так не подобаються псевдоекологам, за досвідом багатьох країн дають змогу зменшити шкоду від жука-короїда та інших лісових паразитів, які так стрімко знищують лісові насадження. Крім того, це зменшує ризики лісових пожеж. Лісівники активно висаджують нові дерева, які більш придатні до низького рівня підземних вод, ніж сосни та дуби, які висаджувалися 50-100 років тому. Ось так, непомітна, на перший погляд, робота лісівників дає змогу захистити країну від масового опустелення.
Бюджетний саботаж з боку влади (немає держфінансування вже 3 роки) вже довів ліси Херсонщини до межі знищення. Тут залишилися лише ентузіасти, але робочих рук не вистачає через брак фінансування (гроші на зарплати колегам видають лише працівники західноукраїнських лісгоспів). Після запровадження нового податку фінансувати херсонські ліси буде, спеціалісти підуть з галузі, а райони стануть повністю непридатними для проживання. Доля лісів області – залишитися сам на сам з пісками Олешківскої пустелі. Ще кілька масштабних пожеж і пустеля прорве лісовий кордон і вкриє орні землі Херсонщини та Миколаївщини, внаслідок чого країна може опинитися на межі голоду.
І це не прогнози з далекого майбутнього або параноїдальні побоювання. Про швидкий наступ нових кліматичних змін весь час попереджають метеорологи. За їхніми даними, південь країни стрімко втрачає вологу і вже дорівнює показникам пустелі Калахарі у Африці. Вже протягом цього року світ відчув на собі ці різкі кліматичні зміни і коливання температур, які раніше не були властиві певним регіонам: урагани і повені в Європі, Америці, Азії, сніг в Африці, страхітливі і смертельні лісові пожежі по всьому світу.
Лісові пожежі в Швеції
Повінь в Японії, липень 2018, фото ВВС
Сніг в африканському заповіднику, серпень 2018 фото Facebook
Відтак, дії законотворців нагадують волюнтаристські дії радянської влади, яка наробила багато лиха природі та населенню своїми безглуздими рішеннями. І нові поправки до фермерського закону мають бути терміново скасовані, поки вони не наробили лиха.
https://resource.com.ua/podatky-dlya-lisu-postrazhdayut-vsi-krim-politykiv/
Не буди лихо: облради обурює вбивчий «фермерський» законРЕЗОНАНСResource Останнє Оновлення 13 Вересня 2018
0 3,223 Поділитися
Дивна «допомога» фермерам
Закон про підтримку сімейних ферм, підписаний нещодавно президентом, все більше нагадує профанацію, яким не задоволені не лише лісівники, але й представники тих самих фермерів, яких депутати захотіли підтримати. Саме ця верства населення забезпечує понад 80% виробництва фруктів, овочів, молока та м’яса, однак не має жодної підтримки з боку держави, пише Ресурс.
В той час, коли олігархи отримають з держбюджету мільярди на нові яхти, старенькі бабусі та дідусі утримують корову на свою жалюгідну пенсію, бо лише так можуть отримати якісь гроші.Цього року уряд Володимира Гройсмана обіцяв надати фермерам та селянам-одноосібникам дотацію, однак більша частина мільярдної фермерської допомоги так і не була витрачена через надмірні вимоги до претендентів. Натомість, бюджетні гроші були знову використані олігархами, близькими до влади.
фото Урядовий кур’єр
Проваливши виплату дотацій фермерам, чиновники вирішили зайти з іншого боку, легалізувавши самозайнятих селян з допомогою закону про підтримку сімейних ферм. «Підтримка» полягає лише в тому, що претендентів вносять до четвертої групи платників спрощеного податку. Таким чином, «сімейних» сільгоспвиробників влада хоче просто поставити на облік, оскільки чиновникам очі муляють ті важко напрацьовані копійки, які заробляють літні селяни, тримаючи козу, корову чи город. Після легалізації селяни платитимуть гроші до соцфондів та податки.
Але для того, щоб стати сімейним фермером, треба відповідати таким вимогам:
– займатися тільки вирощуванням і відгодівлею сільськогосподарської продукції;
– уся фермерська діяльність має відбуватися за місцем податкової адреси;
– не можна використовувати працю найманих робітників;
– членами фермерського господарства фізичної особи-підприємця можуть бути тільки члени його сім’ї;
– розмір фермерської ділянки повинен бути не менше 2 га і не більш як 20 га.
Таким чином, для того, щоб отримати четверту групу єдиного податку, бабусям і дідусям, які виживають завдяки торгівлі на ринку овочами, фруктами і молоком, потрібно бігати інстанціями, доводити свій статус сімейних ферм, та ще й відмовитися від найму сезонних працівників, що похилим селянам практично неможливо в умовах низької автоматизації праці.
Фермери ставляться до закону дуже скептично:«Закон хороший, але й що з того? Як він буде виконуватися? На місцевому рівні закони не діють. У нас фіскальні органи ніколи не працюють в правовому полі. Податкова міліція не мала права ходити по фермерських господарствах «колядувати», але продовжувала відвідини, навіть після того, як її законодавчо скасували. Навіщо селянину оформлювати фермерство, якщо до нього почнуть ходити «колядники»? Так його «нема» і податківці його «не бачать»», — обурився президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.
«Немає дурних. Люди не хочуть йти в фермерство, тому що вони розуміють, що це ризик, що це обман. Закони не працюють! Кругом потрібно багато платити. Обіцяні на цей рік мільярд дешевих кредитів в 1,5-2% річних на підтримку фермерських господарств ми так і не отримали. Кредити ми беремо 30-32%! », — підкреслив UBR.ua фермер Черкаської області Василь Драч.
Диявол у деталях: б’ють по лісгоспах
Крім цього, у «фермерський» закон автори заклали новелу, яка загрожує знищити державні лісові господарства. Закон раптово запроваджує додатковий земельний податок на усі лісові землі, який буде йти до місцевих громад. Попри назву закону, гроші від податку не обов’язково будуть спрямовані на підтримку місцевих сімейних фермерів.
фото УкрНДІгірліс
Як стосується це державних лісогосподарств, не можуть відповісти самі автори закону. Прем’єр-міністр всіляко ухиляється від незручних запитань депутатів. Торік, при загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн до 2017 року, загальна сума податків та інших обов’язкових платежів підприємств лісового господарства становила понад 5 млрд грн. Тобто майже кожна третя зароблена гривня пішла до бюджету. Додатковий земельний податок забере у лісівників від 3 до 10 млрд грн, залежно від рішення місцевих громад. У такий спосіб, у лісгоспів не залишиться нічого, або копійки, які не дозволять вести господарську діяльність. Через високу вартість деревини більшу частина підприємств деревообробної промисловості буде зупинено, а тому припинять роботу і лісогосподарські підприємства. Напевно, зазнають банкрутства і мисливські господарства, які також «годують» чимало сільського населення.
Внести розбрат не вдалося
Місцеві органи влади неоднозначно поставилися до цього фермерського закону. Дехто з місцевих популістів пообіцяв селянам молочні ріки. Однак більшість обласних та районних депутатів виявила підступність цього закону, який може залишити селян без засобів до існування.Не секрет, що ліси годують значну частину селян на заході та півночі країни. Тут вони полюють, збирають ягоди та гриби, за низькою ціною купують дрова для опалення, ловлять рибу в річках на території лісгоспів. Якщо лісгоспи збанкрутують, то ліси будуть знищені, а отже селяни втратять можливості для виживання.
Варто зазначити, що лісгоспи також виконують важливу соціальну функцію: в багатьох районах тільки тут можна отримати достойну роботу, лісгоспи дбають про місцеві дороги, пожежну безпеку, допомагають школам та лікарням, соціально незахищеним верствам населення. Знищення лісгоспів означатиме справжню соціальну катастрофу для сіл Полісся та Карпат. Не дивно, що звістка про прийняття «фермерського» закону викликала справжнє обурення серед місцевих органів влади лісової частини України. Депутати Житомирської обласної ради проголосували за звернення до президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради стосовно нової поправки до податкового кодексу.
Нова поправка «схована» в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», що набрав чинності 16 серпня цього року. Даним Законом передбачається, так зване, «подвійне» оподаткування земель лісового фонду, податок на лісові землі розподілено на земельний податок та рентну плату; розмір ставки податку на землю встановлюються органами місцевого самоврядування, територіальними громадами в межах 5% від нормативно-грошової оцінки цих земель.
За найскромнішими підрахунками, навіть 0,1% такої ставки буде причиною банкрутства для п’ятьох лісгоспів області. А 1% за рік призведе до збитків в понад 30 мільйонів гривень та фактично знищить галузь. За чинною системою оподаткування нині вже є податок за лісові землі, як складова рентної плати. На основі прийнятої поправки, розмір даного податку, залежно від його ставки, для деяких лісогосподарських підприємств зросте й перевищить суму доходів, внаслідок чого настане їхнє банкрутство. Вважаємо, що лісові землі не можна прирівнювати до сільськогосподарських угідь. Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає ні в країнах ЄС, ані в інших розвинених країнах світу.
«Нас, як депутатів Житомирської обласної ради непокоять негативні наслідки, викликані впровадженням нового земельного податку для лісових господарств. Тому, відстоюючи, насамперед, права та інтереси територіальних громад, трудових колективів лісогосподарських підприємств регіону, які успішно працюють, забезпечені достойним рівнем життя та умовами праці, просимо переглянути та скасувати оподаткування лісових земель, яке спрямоване на розвал лісової галузі України», — йдеться у зверненні.
Аналогічне звернення ухвалили депутати Сумської обласної ради.«Зараз Україна – єдина держава, в якій подвійне оподаткування земель лісового фонду. Наразі ми платимо певну плату, і ще податок на землю. Таке податкове навантаження більше, ніж реалізація продукції по всій системі. Вона складає приблизно 120 млн гривень за рік, але 200 млн гривень ми маємо заплатити згідно цих податків», — наголосив депутат Олександр Будник.
Він закликав голів міст, сільських, селищних рад та ОТГ прийняти на сесіях місцевих рад мінімальну податкову ставку, щоб підприємства Сумщини могли її платити, та не допустити знищення галузі лісового господарства в області. Ймовірно, що незабаром аналогічні звернення ухвалять і в інших обласних радах і центральна влада змушена буде прислухатися до звернення обласних рад і внести зміни у вже ухвалений закон.Таким чином, непродумана політика уряду викликала обурення як з боку фермерів, так з боку лісівників і жителів лісових регіонів.
https://resource.com.ua/ne-budy-lyho-oblrady-oburyuye-vbyvchyj-fermerskyj-zakon/
