17/09/2018
0
Лісівники Тернопільщини просять не заганяти дією нового закону підприємства в податкову кабалу
Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ 13.09.2018 15:03 Загальні новини
13 вересня, під час скайп-наради в облдержадміністрації, лісівники, податківці, голови об’єднаних територіальних громад і райдержадміністрацій разом із куратором лісового господарства області, заступником голови ОДА Ігорем Вонсом обговорили Закон України від 15.08.2018 № 2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».
Під час свого виступу начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко акцентував увагу присутніх на тому, що малоресурсній Тернопільщині при кількості 80 відсотків дров’яної деревини та 40 відсотків грабу в сортиментній структурі не витягнути сплату нового податку навіть при ставці 0,1%, що в грошовому еквіваленті становитиме більше 90 мільйонів гривень. Даним же законом передбачено від ставки від 0,01 до 5 відсотків.
Крім того, головний лісничий області нагадав, що основне завдання лісівників – це не заготівля, а вирощування, догляд і охорона лісів від пожеж і незаконних рубок.
– Даний закон фактично ставить лісогосподарські підприємства Тернопільщини на коліна. Лісгоспи вже сплачують рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів і це не малий податок. Адже за 8 місяців поточного року лісогосподарськими підприємствами сплачено рентної плати у сумі 6 мільйонів гривень, із них до місцевого бюджету – 1 млн грн. Власне, земля під всіма лісами не дає економічного результату. Автори даного закону фактично змушують заготовляти більше лісоресурсів, та нагадаю, що основне завдання лісівників – це вирощування лісу, а ліс – це не агрокультури, які збирають щороку. Аби ліс давав прибуток, потрібно від 60 до 120 років. Закон же вимагає платити податок на землі, де ліс буде називатися таким через мінімум два десятиліття. Тож навіть при ставці 0,1% підприємства не будуть спроможні фінансово працювати. Зокрема, у більш потужних Бережанського й Чортківського лісгоспів після сплати податків на рахунках залишиться 70-80 тисяч гривень. Відтак, аби виходити з ситуації, лісогосподарські підприємства змушені будуть підняти ціни на ділову і дров’яну деревину в 2-3 рази, аби сплатити податки і залишитися в результаті в плюсі, щоб забезпечити працівників зарплатою та мати змогу спрямовувати кошти на лісогосподарські заходи, – резюмував начальник управління.
Заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Сергій Господарик дав роз’яснення керівникам органів місцевого самоврядування щодо даного закону та висловив думку, що для лісогосподарських підприємств дані ставки є досить неадекватними.
– На сьогоднішній день, коли вже проведені розрахунки, ми зрозуміли, що суми, які будуть сплачуватись до місцевих бюджетів лісогосподарськими підприємствами, при тих ставках, які прийняті на 2018-2019 роки, є дуже значними. Хочу зазначити, що, наприклад, середня сума по області по тих ставках, які ви прийняли на 2018 чи 2019 рік становить у межах 200 мільйонів гривень. Ми всі чудово розуміємо, що ставки є досить неадекватні. Справа в тому, що і у 2018 році і 2017, коли ви ці ставки приймали, такого податку не існувало. Тому що існувала лише рентна плата за лісові ресурси. Зараз у рентну плату буде входити земельний податок за лісові ресурси, тобто земля під лісовими ресурсами буде оподатковуватися. Справа в тому, що даний закон набув чинності з 15 серпня. Відповідно вашими радами на 2018 рік були прийняті ставки. Дуже багато ставок 1%, а там де «інші на 2018 рік» – і 3, і 5 відсотків. Є дві сільські ради, які взагалі прийняли 12 відсотків, що є аномально, тому що така ставка не може бути прийнята по лісових ресурсах. Відповідно до цих змін, лісові господарства повинні на сьогоднішній день уже сплачувати земельний податок на лісові ресурси. З метою того, щоб дати їм можливість реально сплачувати ті кошти, які вони фактично можуть сплатити, наше з вами завдання донести до сільських і селищних рад про термінове проведення сесій та відповідних рішень по змінах ставок на 2018 і 2019 роки і встановити більш адекватні ставки. Адже відповідно до Закону України від 07.12.2017 року № 2245, вони ще мають змогу і можуть зробити відповідні зміни.
Куратор лісового господарства Ігор Вонс висловив сподівання, що голови райдержадміністрації оперативно поінформують сільські й селищні ради щодо ситуації, що склалася на даний час зі вступом в дію даного закону. Відтак райдержадміністрації мають стати рятівним майданчиком для виживання лісового господарства області.
– Що на сьогодні представляють собою лісгоспи? Це не лише півтори тисячі робочих місць. Це не лише ті податки, які вони сплачують у різні рівні бюджетів, а це і сировина як паливна для населення, так і сировина для промисловості, яка використовує її для переробки. Ми розуміємо, якщо сьогодні непосильними податками заженемо цю галузь у банкрутство, то завтра питання стоятиме ще більш актуально і більш гостро. Більше того, крім державних лісових господарств є ще й комунальні ліси, які так само будуть нести таке ж навантаження. Тобто ті ставки, які будуть прийняті, відповідно сплачуватимуть по них будуть і інші постійні лісокористувачі. Ми не хочемо, щоби сьогодні залишити і ці підприємства стали перед вибором існувати чи ні, працювати чи не працювати. Адже маємо в області приклад такого господарювання, коли цілі галузі, які колись були бюджетоутворюючими і визначальними для нашої області, на сьогодні або знищені, або ледь жевріють.
Свою позицію щодо вступу в дію даного закону висловив голова райдержадміністрації найбільш лісистого району області – Шумського, Юрій Головатюк. Зокрема, очільник району поінформував, що збільшення ставок спричинить ріст ціни на дрова, відтак це буде катастрофічним для населення, враховуючи те, що села Шумщини найменш газифіковані.
Відтак у короткі строки голови райдержадміністрацій повинні зібрати всіх причетних до даного закону на місцях – лісівників, голів ОТГ, сільський і селищних рад, аби здійснити аналіз даного питання та обрати найменш відчутну ставку, аби залишити на плаву лісове господарство, аби «не зарубати курку, яка несе ще хоч якісь яйця» та не залишитись в результаті ні з чим.
В Євросоюзі і розвинених країнах подвійного оподаткування лісових земель немає, а в Україні – є!
11.09.2018
Відбулося засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на якому проаналізовано Закон України від 10.07.2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», розглянуто питання ефективності використання підприємствами лісового господарства лісосировинних ресурсів, питання роботи зі ЗМІ.
Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Бондар А.О., відкриваючи колегію, проаналізував результати роботи держлісгоспів Вінниччини за 8 місяців 2018 року, Закон України від 10.07.2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».
Бондар А.О. наголосив, що лісівники області, розуміючи скрутне фінансове становище держави, лісового господарства України, роблять все можливе для забезпечення високоефективного господарювання в умовах відсутності державного фінансування, щоб заробити кошти і вкласти їх у створення державних лісів.
За 8 місяців 2018 р. держпідприємствами лісового господарства управління реалізовано продукції на 471 млн. грн. (119% до відповідного періоду 2017 р.). За січень-липень 2018 р. перераховано до Зведеного бюджету 128,5 млн. грн., з них до Державного – 94 млн. грн., місцевого – 34,5 млн. грн. Перераховано 35,5 млн. грн. єдиного соціального внеску. На ведення лісового господарства спрямовано за цей період 415 млн. грн. власних коштів держпідприємств лісового господарства області.
Робота кожного держлісгоспу направлена на максимальне отримання надходжень від ефективного використання деревини, водних, земельних ресурсів, рекреаційних можливостей, побічного користування, реалізації посадкового матеріалу.
Але всі зусилля лісівників врятувати лісове господарство можуть виявитися марними! Бо Законом України від 10.07.2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» внесено поправку, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України! Цим законом фактично винесено вирок лісовому та мисливському господарству України, деревообробці.
За попередньою системою оподаткування нараховувався податок на лісові землі, як складова рентної плати. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів була заготовлена деревина в деревостанах понад 40 років, в яких вже можна отримати деревину на реалізацію, та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо).
Чистий земельний податок надходив до місцевого бюджету, обраховувався на нелісові землі, що є в складі земель лісогосподарського призначення, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, споруди і адмінбудівлі підприємств лісового господарства, лінії електропередач тощо.
Тепер же зміни вносяться до пункту 273.1 ст. 273 Податкового кодексу України. При застосуванні нових норм, окрім рентної плати, передбачається на всі лісові землі ще один податок. Фактично це подвійне оподаткування! І держпідприємства лісового господарства Вінниччини змушені відповідно до цього закону додатково заплатити 300 млн. грн. податку!
Введення нового земельного податку на всі лісові землі України призведе до необхідності оподаткування земель, які знаходяться в стадії створення деревостанів (не зімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) або на яких зростають насадження до 40-річного віку, і в яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації. Оподатковуватимуться ліси з обмеженим лісокористуванням – в заказниках регіонального і місцевого значення, інших об’єктах природно-заповідного фонду.
У такому випадку це призведе:
1. До подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку.
2. До зупинки більшості підприємств деревообробної промисловості через високу вартість деревини та припинення роботи лісогосподарських підприємств.
3. До ризиків збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття в лісах.
4. До значного збільшення вартості утримання мисливських господарств.
Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄС та розвинених країнах світу!
А сьогодні доля лісів України – в руках місцевих громад, які мають прийняти рішення щодо відсотку сплати нового податку. Якщо це буде максимальний відсоток (5% нормативної вартості 1 га лісових земель), то через місяць всі держлісгоспи стануть банкрутами, зупинять роботу, звільнять з роботи працівників.
У зв’язку з цим, до керівництва держави звернулися науковці, громадська рада при Держлісагентстві, Всеукраїнська громадська організація «Товариство лісівників України», Асоціація «Меблідеревпром», Українська асоціація деревообробного обладнання та Українське товариство мисливців і рибалок. Підписанти звернення пропонують відмінити внесені зміни до законодавства, а для виправлення ситуації прийняти необхідні для розвитку лісового господарства законопроекти. Держлісагентство України звернулося до народних депутатів України з проханням створити робочу групу у Верховній Раді України для швидкого напрацювання необхідних змін, щоб врятувати лісове господарство держави.
Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
https://vinwood.gov.ua/no_cache/pres-sluzhba/novina/article/v-jevrosojuzi-i-rozvinenikh-krajinakh-podviinogo-opodatkuvannja-lisovikh-zemel-nemaje-a-v-ukrajini-je.html
Оподаткування лісу — лісівники проти
14 Вересня 2018
З якими труднощами би не доводилося стикатися працівникам лісу, вони бажані гості скрізь. На кожному урочистому відкритті відремонтованого бюджетного закладу чи якійсь святковій акції з врученням подарунків від лісівників — про них завжди згадують із вдячністю. Серед найперших меценатів у Новограді-Волинському та районі — керівник Городницького лісгоспу, депутат обласної ради Віктор Мельник, який очолює великий колектив із 320 працівників. Середня зарплата на підприємстві — 9372 гривень.
Професійне свято працівники лісу зустрічають 16 вересня. Приїхавши у відрядження у показовий Городницький лісгосп, який є одним з головних меценатів нашого краю, ми сподівалися почути лише про успіхи державного підприємства. Втім, настрій у працівників склався, як і загалом в Україні, не надто оптимістичний: нерозуміння реформ, що стосуються лісового господарства, постійні перевірки контролюючих служб. А тепер ще й поповзли чутки, мовляв, невдовзі українські лісгоспи можуть збанкрутувати, що за собою потягне втрати робочих місць.
— Ліс — це потужний ресурс, і кому він має належати, — питання постало на вістрі сьогодення. Відповідно до нового закону, уряд хоче приватизувати ліс, — розповіли нам. — Через високі ставки оподаткування, яке загрожує нині усім лісгоспам, вони можуть стати банкрутами.
У новий закон про стимулювання фермерських господарств законодавці включили питання про оподаткування земель лісового фонду України. Тобто, стимулювати розвиток фермерських господарств уряд збирається, у тому числі, за рахунок оподаткування лісу.
— До цього часу, відповідно до податкового кодексу, ми платили 8 мільйонів податку за деревину, яку заготовляємо, — розповів головний лісничий Леонтій Валінкевич.
— За новими правилами податок погрожує зрости до 37 мільйонів, тоді як прибуток у нас — близько 1 мільйону на рік. Платити держава збирається зобов’язати за усі лісові землі, але ж є ділянки, які ми охороняємо та доглядаємо, вкладаючи кошти і не отримуючи прибутку. Де взяти кошти і чому лісгосп має платити за це? Якщо високі податки «ляжуть» на нас, то ми повинні збільшити ціну на продукцію, щоб заробити. На окремі види — на 63%. У тому разі, коли споживачі не сприймуть такі високі ціни, — треба буде зупинятися.
Банкрутство, а тоді — приватизація? Цього лісівники остерігаються, бо єдина надія мешканців Городниці на гідну роботу буде зведена нанівець. Із 5-тисячного населення і без того понад тисячу жителів давно працюють за кордоном.
Лісівники переконані, що приватизація — не вихід: «Одне покоління садить — третє жне. Ми користуємося плодами наших дідів, а посаджені нами сосни і ялини — це врожай через 80 років. Уявляєте собі підприємця, який взяв ліс у приватне користування, вкладає у цю справу кошти і чекає 80 років, щоб отримати прибуток?».
Можливо, справді прийде час, коли в Україні, як і за кордоном, не можна буде вільно посмажити на природі шашлик чи будь-де позбирати гриби та ягоди, адже ліс стане приватною власністю. А поки що працівники лісу продовжують щоденно працювати: саджають лісові культури, доглядають, лікують.
Так, у багатьох питаннях їм доводиться бути лікарями лісу, але й на цьому шляху виникають проблеми. У боротьбі з верхівковим короїдом, який пошкодив більшу частину поліського лісу і спричиняє його знищення, — вони програють.
— Зрубати сосну і спалити крону — єдиний спосіб боротьби зі шкідником. Вражений ліс придатний лише на дров’яну сировину та переробку. Щойно з’явилися перші ознаки жовтіння хвої — отже, слід зрізати, а коли всохлася, — там вже немає короїда, він їсть кору на здоровому дереві. З нашим законодавством ми повсякчас запізнюємося: поки беремо усі дозволи, жуки мандрують і вбивають дерева. Нам дозволяють рубати лише дерева 3 категорії, коли втрачена якість і синя деревина. Другий рік не можемо проводити санітарно-оздоровчі заходи в заказниках, бо вимагають наукове обгрунтування. Поки підготували обгрунтування, — втратили ліс.
Проблема ще й у тому, що за ділову деревину у бюджет лісгосп платить близько 100 грн. за кубометр сосни. Після того, коли вражене шкідником дерево всохлося, ціна падає до 9 грн., як і надходження у казну. Що заважає внести зміни у закон, — питаю. «Зверталися на усіх рівнях, є звернення до ВР. Досі не розглянули».
Вже чотири роки у Городницькому лісгоспі для спостереження за лісовим масивом працює спеціальна система для виявлення та ліквідації пожеж. За камерами відеоспостереження на великих екранах ведеться чергування. Можна виявити у такий спосіб і крадіїв лісу — необережний господар складе порізані колодки біля хати і попадеться на камеру. Декого таким чином вдалося притягнути до відповідальності.
Втім, нарікають лісівники, здебільшого крадії відповідальності уникають. Так стається і на найбільш проблемній ділянці у Городницькому лісгоспі — у селі Борове Рокитнівського району, що межує з Рівненщиною.
Історії про напади лісокрадіїв на рейдові бригади лісової охорони та поліцію вже не раз «спливали» у ЗМІ. У селі з 42 пилорам, розповідають лісівники, лише 2 — законні. Траплялися тут перестрілки зі зброєю, рейди зі спецназом. Не допоміг навіть протитанковий рів завдовжки 15 кілометрів: «У себе ліс почистили, тепер зазіхають на наш. Приїздять озброєними бригадами. Буває й таке: жінка збирає ягоди, чоловік краде сосну, вона — «на шухері». Навіть рів не усім заважає — роблять переправу, за годину-дві зрізають десяток сосен і втікають».
Навесні 400 (!) поліцейських із трьох областей приїжджали сюди на обшук. Вилучили три пилорами, незаконне обладнання і лісопродукцію, декількох заарештували, а потім випустили під підписку про невиїзд. Сьогодні там усе починається по-новому, бо нікого не притягнули до відповідальності.
— Маємо горе-сусідство таке, — каже Іван Шаповал, лісничий Червоновільського лісництва. — У щоденній роботі займаємося плановим впорядкуванням лісу, посаджені культури — у гарному стані. Який настрій перед святом? Який у державі загалом, такий і у нас…
Одні називають лісівників корупціонерами (після низки скандалів Президент наклав вето на експорт ділової деревини і дров’яної продукції), інші, особливо у селах, вбачають у них єдину підтримку. Дрова потрібні чи будь-яка інша допомога — йдуть до лісничого, бо у сільраді нічого немає. «Ми не чекаємо виборів, — кажуть у лісництвах. — Ніхто не скаже, що відмовляємо, бо допомагаємо усім. Заберіть державні лісгоспи звідси — що буде? Нічого. У кожній структурі є чесні і нечесні люди. Нехай із ними розбираються правоохоронці, але усіх не можна під одну гребінку грести», — відповідають лісівники на закиди на свою адресу.
— Давлять з усіх сторін. Самі бачите, що веземо, чим торгуємо — здебільшого неякісну сировину, а зарплати треба платити, відновити зношену техніку, закупити нове обладнання. На все треба кошти, а держава врізала експорт, ПДВ 20% не повертається. Внутрішній ринок лісової галузі не спроможний переробити усю продукцію. Результат —накопичення, втрата якості і зменшення ціни реалізації, — каже головний інженер Іван Метлицький — Але треба працювати на перспективу, вірити у краще.
* * *
Загальний дохід підприємства від реалізації продукції за 8 місяців 2018 року складає 105 млн. 117 тис. грн. Реалізація продукції у круглому вигляді — 72 млн. 219 тис., дохід від продукції деревопереробки — 32 млн. 898 тис.З початку року сплата податків усіх рівнів — 25 млн. 803 тис. грн.: до Держбюджету — 12 млн. 475 тис., до місцевого — 7 млн. 614 тис., єдиного соціального внеску — 5 млн. 714 тис.
Юлія КЛИМЧУК
Фото Сергія ЩУРУКА
http://www.zvyagel.com.ua/?p=15217
Місцевим бюджетам – нове джерело доходів, а лісовим господарствам банкрутство?
15 серпня 2018 року набрав чинності Закон України № 2497-VIII, який покликаний стимулювати розвиток фермерських господарств, а ось лісову галузь країни він однозначно може призвести до банкрутства
Про те, що додатковий податок на землі під лісами просто може загубити лісове господарство країни, вже говорили і писали. Донести до суспільства і влади цю інформацію не вдалося.Коротко: цей податок прирівняли до податку на сільськогосподарські землі (мабуть, депутати уяви не мають, скільки років росте ліс). Пояснюємо: різниця в тому, що урожай пшениці кукурудзи, буряка і т. д. збирається щороку. Ліс росте 80-100 років. З чого платити податок на ліс, якщо перший невеликі кошти з лісу можна отримати років через 40 після того, як його посадять – під час санітарних рубок? А до того часу у молодий ліс потрібно лише вкладати кошти. Про загрози, які несе ця поправка до “фермерського”закону ми писали на нашій сторінці. Нагадаємо, про що писали 13.08.2018р. :
“В останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств, і, мабуть, не читаючи поправок, депутати підписалися за знищення лісового господарства України, деревообробки і мисливського господарства і всіх дотичних до лісу галузей. 10-го липня, в останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б далекий до лісової галузі закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств (законопроект №6490-д), і, мабуть, не читаючи поправок, депутати підписалися за знищення лісового господарства України, деревообробки і мисливського господарства і всіх причетних до цих галузей. Бо проголосували за введення додаткового земельного податку на всі лісові землі України. Це означає, що, якщо Закон підпише Президент, то за площі, вкриті лісом, користувачі платитимуть двічі. Згідно діючої системи оподаткування, сьогодні вже сплачується податок за лісові землі, як рентна плата. Ведення лісового господарства не можна прирівнювати до сільського господарства: фермер збирає урожай щороку, а лісівник раз у 80, а то і 100 років. Кілька цифр: у 2017-му році при реалізації майже у 14 млрд. грн., лісогосподарські підприємства сплатили податків близько 4 млрд. грн., а додатковий земельний податок прибавить до цієї суми від 3 до 10 млрд. грн., залежно від рішення місцевих громад. У такому випадку це призведе до подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й постачальники сировини – лісогосподарські підприємства. Страждатимуть, в першу чергу. лісові господарства Півдня і Сходу країни, бо на утримання штату охорони і захисту лісу вже третій рік (через повне припинення державного фінансування) вже зараз лісоресурсні області перераховують їм свій одноденний заробіток. Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає ні в ЄС, ані в інших розвинених країнах світу. Тому під час наради представників громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування підготували колективне звернення до керівництва держави, Верховної Ради з проханням виключити дану поправку, яка, за словами голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, направлена на розвал лісопромислового комплексу , в тому числі, всієї деревопереробної галузі країни. Цікаво було б знати, хто ініціював цю поправку, з якими цілями, чому ця поправка «залізла» в закон про фермерство, до якого вона не має ніякого відношення. Можливо, вона спрямована на те, щоб «завалити» закон про фермерство, створити соціальну напругу в областях перед виборами, показати, що влада не може ні на що впливати і приймає помилкові рішення? А, можливо, закладена міна не лише під лісопромисловий комплекс країни, а й під систему влади перед виборами…
Саме звернення читайте у прикріпленому файлі.
https://tlu.kiev.ua/uploads/media/Zvenennja_6-i_sait.docx
Громадські організації намагаються врятувати лісові підприємства від банкрутства
15 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» від 10.07.2018 р. № 2497-VIII. Законом була внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України. Фактично це – подвійне оподаткування, яке може знищити лісове господарство України.
Ведення лісового господарства не можна прирівнювати до сільського господарства: фермер збирає урожай щороку, а лісівник раз у 80, а то і 100 років. Кілька цифр: у 2017-му році при реалізації майже у 14 млрд. грн., лісогосподарські підприємства сплатили податків близько 4 млрд. грн., а додатковий земельний податок додасть до цієї суми від 3 до 10 млрд. грн., залежно від рішення місцевих громад. У такому випадку це призведе до подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й постачальники сировини – лісогосподарські підприємства. Страждатимуть, в першу чергу. лісові господарства Півдня і Сходу країни, бо на утримання штату охорони і захисту лісу вже третій рік (через повне припинення державного фінансування) вже зараз лісоресурсні області перераховують їм свій одноденний заробіток. Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає ні в ЄС, ані в інших розвинених країнах світу. Тому під час наради представників громадських організацій лісового, наукового, лісопромислового та мисливського спрямування на спільному засіданні прийняли колективне звернення до керівництва державою, голів ОДА та обласних рад народних депутатів, яке викликане тривогою за непередбачувані наслідки для лісового господарства від введення додаткового податку.
Повний текст звернення у додатковому файлі.
https://tlu.kiev.ua/uploads/media/Document0.pdf
Чтобы не потерять лес: лесники Донецкой области просят освободить их от земельного налога
12 сентября
В связи с изменениями в Налоговый Кодекс Украины, все земли, на которых произрастают лесонасаждения, облагаются налогом в размере от 0% до 5% от оценочной стоимости одного гектара пашни.
Как сообщили 0629 в Донецком областном управлении охотничьего и лесного хозяйства, в области таких земель – 76,5 тыс. га
«В Приазовском гослесхозе 12 тысяч га лесных площадей. Сумма налога, который нам придется заплатить – порядка 374 тыс. гривен в год при ставке налога 0,1%», – говорит директор Приазовского гослесхоза Игорь Москаленко.
К слову, в управлении лесного хозяйства отметили, что ставки налогообложения, согласно изменениям в Налоговый Кодекс, устанавливают местные органы власти.
Обеспокоенность работников сферы лесного хозяйства вызывает тот факт, что каждый регион может устанавливать свои ставки на оценку земель. К примеру, если ставка оценена в 0,1%, то убытки до конца года от деятельности лесхозов Донецкой области могут составить 845 тысяч гривен, а если в 5%, то убытки возрастут до 49 млн. грн.
«Если с сельскохозугодий фермер получает урожай ежегодно, то лесники собирают урожай (рубка древесины) не ранее чем через 40 – 50 лет». А максимальный «урожай» леса достигается в возрасте 80 – 100 лет», – замечает заместитель начальника Донецкого областного управления лесного и охотничьего хозяйства Сергей Петренко.
Между тем, в управлении лесного хозяйства отметили, что на сегодняшний день лесхозы платят за каждый куб древесины в местный бюджет. Введение же земельного налога на лесные насаждения приведет к двойному налогообложения.
Сегодня лесхозы и лесничества лишены бюджетного финансирования и практически находятся на грани банкротства. В управлении лесного хозяйства говорят, что если местные власти не пойдут им навстречу и не установят нулевую ставку налогового сбора, то предприятия не смогут выжить. «А это ставит под угрозу обеспечение населения и предприятия древесными ресурсами», – подчеркнули в управлении лесного хозяйства.
Мысли вслух, или есть конструктив в дискуссии относительно налогообложения земель лесного фонда?
11.09.2018
Как передает cntime.cn.ua, По его словам, лесные территории (преимущественно на Полесье и Карпаты) не имеют таких качественных, плодородных и в таком количестве земель как южные регионы. Соответственно, люди не имеют солидных доходов от аренды паев, а местные бюджеты доходов от налога на землю и аренды, а также единого с/х налога.
Но нельзя сказать что Полесье или Карпаты бедные, просто современная бюджетная система забирает у этих территорий доходы от их богатства (ренту от вырубки леса) в бюджеты высших уровней, а люди и общества не то что не получают компенсаторов, но и альтернативные издержки.
— Например, одна «корпорация» община Винницкой обл. и «лесная» община Черниговской обл. имеют примерно одинаковое количество населения. Но если сравнить математику, то имея в 2,5 раза меньшую территорию, аграрная община получает в 3 раза больше налогов с аренды, в 10 раз больше земельного налога с физлиц или в 16 раз больше единого СХ налога. В совокупности это более 10 млн.грн.
Источник: http://cntime.cn.ua
http://topnews.cn.ua/society/2018/09/11/107680.html
У Житомирському районі вирішували, як оподатковувати лісові землі
17-09-2018
14 вересня голова Житомирської райдержадміністрації Сергій Микитюк провів робочу нараду з питання оподаткування лісових земель зумовленого змінами до Податкового кодексу України та встановлення ставки податку.
Участь у нараді взяли голова районної ради Сергій Крутій, заступник голови РДА Микола Козарчук, керівник апарату РДА Олена Гречко, керуюча справами виконавчого апарату районної ради Тамара Подорожна, начальник управління фінансів РДА Наталія Ходоровська, начальник управління агропромислового розвитку РДА Володимир Оржехівський, голови та представники селищної і сільських рад району.
Потреба у проведенні наради обумовлена тим, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств” внесено зміни до ст. 273 Податкового кодексу України, відповідно до яких передбачено оподаткування земельним податком лісових земель.
Для інформування присутніх щодо оподаткування лісових земель, внесення змін до Податкового кодексу, встановлення розміру ставки податку, на нараду були запрошені начальник відділу адміністрування місцевих податків і зборів Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області Катерина Сімян та директор Державного підприємства «Житомирське лісове господарство» Руслан Карчевський.
З метою дотримання вимог законодавства суб’єкти господарювання, у яких в користуванні є такі земельні ділянки повинні подати уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок) до 20 вересня поточного року включно до регіональних органів Державної фіскальної служби України.
Для розрахунку сум земельного податку необхідно використовувати нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по областях відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 №262. Про це та інше проінформувала присутніх Катерина Сімян.
В свою чергу Руслан Карчевський, звернувся до голів селищної, сільських рад та їх представників з проханням прийняти рішення про встановлення ставки земельного податку на рівні 0,1%. Також він наголосив, що такий розмір податкової ставки забезпечить стабільне функціонування лісових господарств та додаткове надходження коштів до бюджетів рад, які можна буде спрямувати на соціально-економічний розвиток громади.
