07/08/2018
4Про дерева-«агресори», пожежний менеджмент по-американськи і кліматичні зрушення
Як зберегти українські ліси? Інтерес до цієї теми підігрітий не тільки гострими політичними і галузевими дискусіями навколо незаконного експорту деревини, а й погодними умовами. Період високих температур на тлі відсутності дощів породжує високу пожежонебезпеку в лісових масивах. Станом на сьогодні в семи областях країни оголошена підвищена мобілізація сил МНС, а пожежної небезпеки присвоєно найвищий — п’ятий — рівень. Катерина Норенко, аналітик МБО «Екологія — Право — Людина», розповіла iAgro, які заходи слід застосовувати для захисту і відновлення лісових насаджень, які помилки допускаються в Україні, і привела як приклад американський досвід.
Дві головні небезпеки для будь-яких лісових масивів — це вирубка без заповнення і пожежі. В обох випадках українські реалії викликають тривогу.
Якщо проводиться рубка головного користування, то, за правилами, ця ділянка не може залишатися без заліснення. Але в тому, як воно відбувається в Україні, є суттєві недоліки.
Не завжди використовуються природні українські породи. Зараз йде масове заліснення червоним дубом. Це дерево завезено з Америки, воно не характерно для України. Червоний дуб має великий негативний вплив на тутешні ліси. Так, у нього велика швидкість росту, кубатура деревини виходить більше, він не хворіє. Але він виділяє в грунт речовини, через які під ним зовсім нічого не росте. І в підсумку витісняє всю природну рослинність, але активно розвивається сам. З роками буде все важче зупинити даний процес, і в цьому велика небезпека.
Пожежі в лісах — теж величезна проблема. Але їх не можна оцінити однозначно. Вони залежать від багатьох чинників, в тому числі — від кліматичних характеристик регіону.
У західних країнах є цілий напрям роботи з лісовим господарством — «менеджмент пожеж». Наприклад, у США дуже багато наукових розробок саме на цю тему. Там навіть є така форма корекції лісових насаджень, як цілеспрямовані пожежі. Вони проводяться для зменшення запасу мертвої деревини до певного рівня. Є і розробки про те, як вести лісове господарство, щоб зменшити пожежний фактор.
Україна в цьому напрямку сильно відстає. У тих же США враховується, як змінюються кліматичні умови по широтах. Там, коли роблять висадки дерев, висаджують їх на більшій відстані один від одного, ніж було раніше. В результаті саджанці не будуть заважати одне одному, а в посуху на одне дерево доведеться більше вологи. Таким чином дерева зможуть і чинити опір несприятливим кліматичним умовам, і будуть більш стійкі до пожеж.
Ті дерева, які раніше садили південніше, зараз висаджують північніше. Завдяки збільшенню середньорічних температур вони добре приживаються і розвиваються. Те ж саме — і з висотною зональністю. Дерева, які раніше були на рівнині, починають потроху піднімати вгору по схилу гір.
Такі, здавалося б, незначні заходи призводять до того, що лісистість зберігається, а пожежі завдають меншої шкоди. В Україні всього цього, на жаль, ще немає. Тому нам так необхідно вивчати і впроваджувати зарубіжний досвід.
4 коментаря
Zibtsev
Да согласен – деньги в принципе могут быть выделены. Но нужно что бы это было направление которое финансируется хотя бы лет 10-15 – что бы наработать базовые вещи – пожарное районирование, горючие материалы, регламенты – например у Белорусов все это сделано усилиями В. Усени и его лаборатории лесной пирологии – это кстати Академия Наук Беларуси. Второй вопрос – принятие этих наработок в виде правил и рекомендаций – на данный момент ликвидировали единственный источник знаний о противопожарном лесоустройстве – Дипролис. Проекты новых Правил и рекомендаций – где то глубоко спрятаны. Третий момент – внедрение – вообще как говорится не видно перспективы. Петр Степанович Пастернак когда то требовал увеличить процент внедренных разработок в 80-х – но время показал, что это было еще неплохое время. С существующей скоростью изменений климата – очень сложно оценить изменения и выдать рекомендации – пока это будет сделано за 2-3 года – уже новая эпоха наступает – акации и дуба красного
popkov
Сергей, Ты не совсем прав. Правительство выделяет деньги на науку. В этом году, если по памяти, около 3 млрд.гривен получила большая академия, где-то 440 млн.грн НААН, 22 млн.грн – Минприроды, 77 млн.грн – Минагрополитики, 15 млн. грн – Гослесагентство и т.д. Это только из общей части бюджета…
Куда направить эти средства Уряд не определяет. Это дело тех, кто руководит соответствующими структурами, а также разного рода научных и научно-технических советов. К ним и надо адресовать претензии. Ты по собственному опыту знаешь, что темы у нас формулируются не под проблемы, а под исполнителей и поэтому часто являются пожизненными, хотя и мало полезными… Отсюда дремучесть и “мозги в паутине”, что на Шота, что на Пушкинской…
Zibtsev
Шановна Катерино! Дозвольте дещо розставити акценти – не “Україна відстає” а точніше сказати – Уряд не визнає наявність проблеми лісових пожеж в нашій країні. В Україні з державного бюджету не фінансуються пірологічні дослідження – в США дослідження проводяться більше 80 років і їх бюджет становить мільйони доларів. В Україні крім нашого Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж та лабораторії лісової пірології НУБіП немає жодної спеціалізованої науково-дослідної установи пожежного профілю, в Америці їх десятки. Можна часто почути, що у нас гарна система охорони лісів від пожеж – можу сказати так вона непогана – проте тільки у випадку малих пожеж та завдяки ініціативі лісгоспів та героїзму лісівників – вони інвестують у системи виявлення пожеж – це все що робиться для переходу до “управління пожежами”, решта – радянська охорона лісів від пожеж. Інженер лісового господарства або магістр вивчає невеличкий курс 54 години лісової пірології – і після цього готовий брати на себе відповідальність за попередження пожеж, безпеку людей на пожежі, безпеку сільського населення в районі лісових пожеж, застосування стратегії та тактики при гасінні, управлінні силами та засобами і т. і. базуючись на дуже нечітких Правилах пожежної безпеки у лісах України. В нашому Центрі зараз розроблений перший Довідник лісового пожежного зони відчуження – де зібрана базова інформація якою повинен володіти і керівник гасіння лісової пожежі і кожний пожежник щодо правил гасіння та безпеки – 156 сторінок. Звічсно за кошти Лісової Служби США – бо наш Уряд не вважає це за потрібне. Професії лісовий пожежний немає в Україні – оце позиція Уряду і що казати багатьох керівників лісгоспів – вони вважають, що працівники лісового господарства зможуть гасити великі лісові пожежі – тобто бути лісовими пожежними. Результат – опіки лісників, що гасили лісову пожежу у Херсоні у 2012 році, загибель лісничого Оползневого лісничого Ялтинського заповідника у 2007 році. Проте безпека людей не є пріоритетом в лісовому господарстві. Вже думаю всім зрозуміло – що нас очікують дуже серйозні і великі і небезпечні пожежі – чи не час почати готуватися до цього – хоча би заради безпеки людей – не кажу вже лісів.
Щодо лісових порід – раджу Вам ознайомитись з досвідом підготовки до змін клімату Вінницького ОУЛМГ – багато корисного для Вас і інших ОУЛМГ – вони зрозуміли які небезпеки будуть завтра і готуються до них сьогодні. Щодо густоти – раджу подивитись курс лісових культур та лісівнитва – ці всі питання давно вивчені і рекомендації існують. Хто ними цікавиться – це вже інше питання. Зараз всі цікавляться короідом – а чим завтра будуть ….? Називається – реактивний менеджмент в науці.
Serhii
Шановний Сергію Вікторовичу! Дійсно, щодо СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ науково-дослідних установ пожежного профілю, Ви маєте рацію, тут все погано…. Але незважаючи на це пірологічні дослідження в Україні ведуться (дивно чому Ви не згадали Тарасенка – Харків(НУЦЗ), Кузика – Львів, Ворона (УкрНДІЛГА) та багато інших). Ведуться, але незкординовано, щодо обміну інформацією і методиками – кожен сам по собі, щодо об’єднання зусиль над спільними проектами – є спроби, але знову ж таки, кожен сам по собі. Фінансування, як у лісової служби США звичайно ж не буде, виходом може бути об’єднання для спільної розробки, ті ж самі ЛГМ, районування…. виконати таку роботу маленьким колективом у 2-3 особи в масштабах усієї України і ще те завдання.
Comments are closed.