05/07/2018
6Вчергове прокотився паводок Карпатами, тож саме час дізнатися, як подібна справа попереджається в інших країнах. Рік тому пощастило познайомитися з американським прикладом, тож мова піде про нього.
Річка, чия чистота стоїть однією з перших цілей при проведенні лісового господарства
Питання впливу рубок на довкілля в США описується в документі, під назвою оцінка впливу на довкілля – те саме ОВД, що з грудня має робитися і у нас. Проте, якщо у нас ОВД по рубкам поки що нагадують нашвидкуруч написану халтурку на 5 сторінок, із фразами «У зв’язку з тим, що підприємство існуюче технічної альтернативи не потрібно» та «Технічна альтернатива заготівлі деревини в порядку рубок головного користування відсутня», ОВД в США має 500 з чимось сторінок з детальними описами мінімум трьох альтернатив, одна з яких – просто не робити нічого, і з детальним описом, зокрема, впливу рубок на повені.
Як це виглядає?
Вирубка лісу в Айдахо
Почати варто з того, що на початку ОВД вказано причини проведення господарської діяльності. Там їх три: відновлення корінних лісів (з західної білої сосни, тут і далі мова йде про ОВД одного з лісів штату Айдахо), fire management і water management. Навіть немає ні слова про комерційну і економічну причину, типу «причиною проведення діяльності є існування лісгоспу».
Якщо описати стисло ключові тези розділу гідрології, то, все зводиться до аналізу двох індикаторів – рівня води та якості води.
Так, при плануванні рубок розраховують, наскільки може піднятися рівень води при певному рівні господарського використання. Наприклад, наводяться дані двох місцевих досліджень, згідно яких виходить , що видалення 50% деревостану на 24% площі басейну малого струмка (менше 370 акрів, це десь 150 з лишком гектар) призводить до зростання стоку води на 20%. Згідно ж інших досліджень, при вирубці 15% площі басейну річки рівень паводку зростає більше, ніж на 10%. Зазначається, що паводки залежать не лише від обсягів вирубки, а й від щільності доріг (адже дороги сприяють поверхневому змиву і ерозії) та власне щільності струмково-яружної мережі. Відповідно, за умов високих показників вирубки, густої мережі доріг і ярів/струмків імовірність значного підвищення води в річці вище за середні показники.
Пораховані площі вирубок в басейні кожного з струмків – притоків річки Бівер Крік. Ці розрахунки потім лягають в основу калькуляції даних загалом по річці
На основі наявних даних для всього басейну річки пораховано, що збільшення стоку води річки Бівер Крік (яка є прикладом в нашому випадку) становитиме 2%, на що вплине вирубка 7% басейну річки.
Цікаво, що крива стоку річки є у чіткій залежності від обсягів вирубок. Пік обсягів повеней припадав на роки, з найбільше вирубаними площами. Модель подальших коливань так само перебуває у чіткій залежності від того, яка альтернатива буде обрана (і відповідно, якої площі будуть рубки і де вони будуть розміщені).
Діаграми, що показують залежність зростання річкового стоку від площі вирубаного річкового басейну (і подальші альтернативи)
Інший ключовий момент у водному менеджменті – це забезпечення якості вод.
Це взагалі фантастика. Порахована не лише загальна протяжність і щільність доріг в басейні кожного струмка, а й скільки тон седиментів (назвемо просто, грязюки) змивається в рік з них в струмки. Як в абсолютних величинах, так і в перерахунку на один кілометр тощо. І одна з ключових вимог проведення вирубки лісу там – проведення робіт таким чином, щоб мінімізувати площинний змив і ерозію внаслідок прокладання та підтримування доріг, і відповідно щоб зменшити кількість тих самих седиментів у річці.
Карта доріг з позначеннями, які дороги скільки багнюки привносять в річки
Один з елементів таких робіт – це подальше закриття і консервування доріг, після проведення лісозаготівельних робіт, або їх по факту ліквідація. Так, в ході одної з альтернатив пропонується закрити 48 миль доріг, і під 12 миль – ліквідувати. І все це для того, щоб зменшити кількість седиментів, що трапляють у річку, з 863 тон на рік, до 704, за відповідними вимогами. Дороги ж дають 1700 тон седиментів на рік (206 з них йдуть у річки).
Теж про дороги – таблиця по кожному з притоків річки, скільки він має доріг і скільки вони седиментів привносять до нього
На виході можна порівняти, яку із альтернатив слід прийняти (відповідно, яку площу рубати і де, які дороги будувати/закривати і де тощо), аби забезпечити : 1) кращу якість води в річках 2) менше підняття повеневих/паводкових вод.
Звісно проведення всього вищезгаданого аналізу – клопітка штука, але це не є чимось не реальним. І якщо ми досі прагнемо наблизитися до стандартів цивілізованого світу, то потрібно буде впроваджувати подібну оцінку і у нас.
PS Саме ж ОВД, про яке я тут згадував, є тут, можете оцінити всю красу і масштаби, там дуже багато смачного тексту, таблиць і діаграм https://drive.google.com/file/d/0BxiA_YlGVhouLU9mbGVkbzRqSTQ/view?usp=sharing
6 коментарів
popkov
Надо помнить то, что после великой депрессии лесов в США практически не было, а так же то, что государственная, тем более федеральная собственность там распространяется на леса преимущественно экологического и социального значения.
Конечно, они молодцы… Возьмите хотя бы работу их научных станций и экспериментальных лесов… Я отслеживаю их сайты уже более 15 лет… Вот только вряд ли прочитаю всё скаченное…
У нас фактом является то, что независимая Украина уже “про..рала” своё не хилое лесное наследство, доставшееся от УССР, значительно ухудшила систему ведения хозяйство, а после победы Майдана пытается откровенно загнать его под плинтус или в гроб (нужное подчеркнуть).
Конечно, это не значит, что об опыт США не надо внедрять… Это, кстати, уже давно делает Сергей Зибцев… Спросите его, как этот опыт на нашей почве приживается… По-моему, он “на этой почве” преждевременно поседел …
Ну и кроме того, американский опыт трудно заимствовать: другие виды, другая системы измерений, другие деньги, другая система отношений между людьми…
Петро Тєстов
https://www.fs.fed.us/forestmanagement/products/cut-sold/index.shtml
Згідно цього графіка саме по державним лісам у них пік рубок приходився з 60 по 90-і.
А щодо наукових матеріалів – то я з Вами тут згоджуюсь. Ми за рік так і не встигли перечитати все те, що набрали в офісі Pacific Northwest Research Station
popkov
Я говорил не о динамике рубок, а о форме собственности на леса. В США 55-60% лесов (по памяти) частные из них 25-30 млн.га – леса корпораций. Конечно по регионам и штатам ситуация диаметрально портивоположная, но как всегда государственного больше в горах и лесотундре.
О депрессии я писал тоже по памяти. До 2030 года в Украине издавался отличный журнал “Украинский лесовод” и я помню иллюстрацию к статье о ситуации в США: роденовский мыслитель сидит на пеньке в центре лесосеки, где пенькам нет ни начала, ни конца… Будет время найду – опубликую.
popkov
Не только американский… любой опыт на Шота не нужен… Международная активность Гослесагентства сводится к одному: поиску поддержки и оправдания своих решений… Однако, лесная отрасль это не только агенство. На областном уровне и особенно на уровне предприятий ещё есть думающие и активные люди… Они читают и говорить с ними полезно…Жаль не пишут…
Что касается американского опыта, то он бесценный, но… Это слишком богатая страна, чтобы мы могли его копировать… Начинать надо с элементарных решений, которые могут принести конкретный и быстрый эффект… не требуя больших инвестиций.
За публикацию отдельное спасибо… Тема важнейшая…У нас о ней вспоминают только после паводков… Что касается водозаборного принципа ведения лесного хозяйства то его разрабатывали ещё когда я после института пришел в УкрНИИЛХА. 40 лет прошло – мы продолжаем искать “пути подхода к формулировке и решению проблемы…”
Петро Тєстов
Мені і моїм колегам дуже імпонує американський підхід – коли рубки проводяться в мінімальних обсягах, в форматі Win-Win (і заробіток місцевому населенню, і відновлення корінних лісів). А основні функції державних лісів – екосистемні. Але на це звісно треба бюджетне фінансуванню – станом на 2017 рік US Forest Service отримувало з бюджету 6 млрд. доларів, а заробляло сумарно менше 600 млн.
Звісно, в Україні зараз це нереально. Але в перспективі – цілком. І гроші насправді у нас є. З 6 млрд. гривень екоподатку в реальності на покращення стану довкілля максимум йдуть сотні мільйони. Решта дерибаниться. Ряд областей (Донецька, Харківська, Дніпропетровська як мінімум) цілком могли б за рахунок екофондів забезпечити бюджетне фінансування всім лісгоспам області.
А щодо паводків – то зараз весь Facebook повний звинувачень лісівників в цьому. Що теж не до кінця справедливо, бо окрім суцільних рубок лісів є ще багато інших факторів, в першу чергу знищення заплав. На сайті ЄК є величезний розділ про це, у них навіть окрема директива про це є.
Петро Тєстов
Перепостив на сайт пост Андрія Плиги з FB. Такий у них підхід не тільки до water managment , а здається до всього. Про те ж відновлення західної білої сосни можна окремо писати. Та й по лісосіці , яка зображена на фото, після рубки вони контрольований пал ще пустять..
Але здається американський досвід нікому з тих, хто приймає рішення в лісовій галузі в Україні не цікавий…
Comments are closed.