Радіо «Екогармонія» – Київ 2003

Чи знаєте ви – чому в 2003 році Україна стане центром уваги світової громадськості, і хто в цьому, так би мовити, винен ?
Чому Україні потрібні екологічні громадські організації, в чому суть їхньої діяльності та їх роль?Радіо «Екогармонія» – Київ 2003

Ведуча: Вас вітають волонтери громадської організації WETI, грантодавці програми від Регіонального екологічного центру РЕЦ-Київ та Європейської Комісії.
Ведуча: А ще ми, ведучі – Ірина Ващишин та Валентина Бондаренко.
Ведуча: Та як завжди у півгодинному ефірі “Екогармонії”: новини, фаховий коментар і розмови про довкілля, екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.
Ведуча: Наприклад, чи знаєте ви – чому в 2003 році Україна стане центром уваги світової громадськості, і хто в цьому, так би мовити, винен ?
Ведуча: Або чому Україні потрібні екологічні громадські організації, в чому суть їхньої діяльності та їх роль.
Ведуча: Для тих, хто не знає, громадські організації або скорочено НДО – це є, так званий, “третій сектор”, котрий сприяє процесам демократизації суспільства через можливість кожного брати активну участь в суспільних процесах .
Ведуча: Загалом, у нас дуже мало знають про громадські організації.
Ведуча: Мабуть, тому і слово “волонтер” теж не є загальновживаним і для багатьох невідомим.
Ведуча: Волонтер – це доброволець, тобто людина, котра за власним бажанням, без примусу працює в різних чи то соціального, чи політичного, чи екологічного напрямку установах з метою допомогти іншим, реалізувати себе та принести користь суспільству.
Ведуча: І скільки ж за це волонтер отримує ? Цікаво, на мерседес вистачить чи ні ?
Ведуча: Ну що ти, принцип волонтерства не допускає корисливих цілей. Будь-яку роботу волонтер виконує просто так, на благо інших, у вільний від основної роботи час. Як от, скажімо, волонтери “Корпусу Миру”, “Грінпісу” тощо.
Ведуча: Зараз в Україні мережа НДО швидко розширює свою географію, а їх кількість зростає з кожним роком. Все більше стає небайдужих людей, котрі, завдяки власному ентузіазму, підтримці іноземних фондів, інколи влади, у вільний час реалізовують цілі певної громадської організації.
Ведуча: Причому реально – з конкретними результатами, які відчуває кожен громадянин у суспільстві.
Ведуча: Навіть нашу програму фінансує РЕЦ-Київ, а це – незалежна, неприбуткова і неполітична установа, яка допомагає Україні у вирішенні екологічних проблем, сприяє розвитку ініціативи громадськості.
Ведуча: Чимало акцій, особливо екологічних, проводять саме громадські організації, залучаючи до них студентство і школярів. Ведуча: Оце, мабуть, і є справжнє екологічне просвітництво.
Ведуча: Особисто я, як волонтер екологічної організації, можу підтвердити, що екологічну просвіту населення, вирішення екологічних проблем без участі громадськості важко уявити. До речі, вже зараз всі українські екологічні НДО готуються до “Києва 2003”.
Ведуча: “Київ-2003”? Що ж це? Може, розповіси?
Ведуча: У Києві в 2003 році відбудеться П’ята міжнародна конференція на рівні міністрів довкілля Європи у рамках процесу “Довкілля для Європи”. Українці повинні бути готовими до цієї події, та вдало скористатися цією нагодою для подолання національних проблем в галузі охорони та збереження довкілля.
Ведуча: І які ж організації взялися за представлення України на цій конференції? Ведуча: У липні минулого року екологічні організації “МАМА-86” (Україна), Stakeholder Forum (Велика Британія) та Коаліція українських неурядових екологічних організацій “Альтер-Еко” (Україна) започаткували проект під назвою “Київ-2003”. Завдяки цьому проекту населення має реальний шанс не лише отримати інформацію про зустріч міністрів, але й певним чином вплинути на рішення “міністерської конференції”, взяти участь у розбудові екологічної політики в європейському регіоні.
Ведуча: Про деталі розповість Анна Гопко
ІНФОРМАЦІЯ Ганни Гопко
Після закінчення поділу Європи на Схід та Захід ідея міжнародної співпраці для ліквідації екологічної кризи не лише в одній країні, а й у єврорегіоні знайшла своє втілення в процесі «Довкілля для Європи». Початком цього процесу стала Перша загальноєвропейська конференція Міністрів з охорони довкілля, котра в 1991 році відбулась в Чехії з метою створення «Європейського екологічного простору». Пан-Європейські конференції-зустрічі Міністрів охорони довкілля відбулись також в Швейцарії, Болгарії та Данії. Зокрема, в 1998 році в Оргусі (Данія) відбулось підписання Оргуської конвенції, яка гарантує вільний доступ до екологічної інформації та правосуддя і участь громадськості в процесі прийняття рішень. Оргуська конвенція після вступу в силу 30 жовтня 2001 року є дійсною і на території України
А в 2003 році відбудеться в Києві, що, як зазначила координатор проекту Оксана Білобран, надзвичайно важливо для країн пострадянського простору, які знаходяться в стані екологічної кризи внаслідок перехідного періоду розвитку економіки та суспільства.
“Зараз Україна має унікальний шанс не тільки стати на декілька днів центром міжнародного переговорного процесу Європи з важливих питань охорони та відтворення довкілля, але й принципово розвинути національну екологічну політику на шляху гармонізації з вимогами природоохоронного законодавства ЄС. Тому важливо, щоб кожен усвідомив свою роль та взяв участь у формуванні екологічної політики. Це нагадує вибори президента чи кандидатів до Верховної Ради, з певною різницею – склад Верховної Ради ми обираємо лише на чотири роки, а стан довкілля впливатиме на нас та наших дітей протягом всього нашого життя”.
Ведуча: Цікаво, чи будуть на конференції розглядатися питання, що стосуються освіти, зокрема екологічної? Мені здається, це важливо.
Ведуча: Звичайно ж, без цього не обійтись. Так, під час “Київа-2003” буде обговорюватися вдосконалення системи освіти з екологічних питань. Його вирішення повинне сприяти кращому розумінню зв’язків між екологічними, соціальними, економічними питаннями, міркуваннями захисту і безпеки. Людям необхідні певні знання та вміння для реалізації на практиці своїх прав на доступ до інформації і правосуддя, а також на участь у прийнятті рішень.
Ведуча: Тому, напевно, наша екологічна освіта і потребує не тільки реформ, а й умов для її існування загалом. Такої освіти у нас, як на мене, поки що немає. Скажімо, відкрила підручник з біології для 10-11 класу, у якому є розділ з екології, і заплуталась серед купи наукових термінів, які призначені явно не для школярів.
Ведуча: І справді, як з такого підручника доступно можна черпати інформацію, щось пізнавати, коли його написано незрозумілою наукової мовою.
Ведуча: Я за те, щоб про основи екологічних знань (не плутати з природознавством) говорили ще в дитсадках.
Ведуча: Так, це само собою. А от, хто захищатиме наші екологічні права на чисте довкілля?
Ведуча: Це – запитання до громадських організацій також. Зокрема, в Києві, Харкові та Львові є безкоштовні центри юридичних консультацій щодо екологічних питань. Їхні волонтери реалізовують право кожного на безпечне довкілля, надаючи юридичні консультації населенню.
Ведуча: Зокрема нещодавно завдяки юристам із “Екоправо-Львів” жителька нашого міста виграла суд проти львівської гицлярні. Працівники якої вже в перший день забили собаку бідної господині. І лише на третій день їй сказали правду про скоєне. Хоча, згідно закону України, вони повинні були доглядати собаку впродовж трьох днів.
Ведуча: Львів’янка отримала компенсацію в розмірі 600 грн. за завдані моральні збитки. Але собаки все-таки не повернеш, проте доступ до правосуддя реалізовано. Ведуча: Отож, кожен може безкоштовно звернутися в Центр громадської екологічниї адвокатури і йому безкоштовно порадять та допоможуть фахові юристи. У Львові звертайтесь за адресою, вул. С. Крушельницької, 2 (парк Костюшки). Ведуча: Цікаво, а чим ще займаються юридичні НДО. Що ж слухаємо розповідь про міжнародну благодійну організацію “Екоправо-Львів”
РЕПОРТАЖ Наталії Вриги
Юристів із благодійного фонду „Екоправо-Львів” знають у світі завдяки участі в міжнародних конференціях, розробці проектів законів та прийнятті важливих документів в галузі охорони довкілля, зокрема Оргуської Конвенції. В Україні юристів благодійного фонду знають за найпрофесійніші юридичні поради та консультації. А ще 8 років тому не маючи ані свого офісу, а лише бажання розвивати юридичну екологічну культуру, професор екологічного права, член Української Академії Екологічних Наук, Світлана Кравченко та два молоді юристи-екологи Ірина Тустановська та Дмитро Скрильников, консультували громадян на юридичному факультеті ЛНУ. Вони вирішили реалізувати на практиці нове екологічне законодавство незалежної української держави з метою захисту як екологічних прав громадян, так і самого навколишнього середовища, підвищити рівень екологічної та правової свідомості і культури населення. Доброчинна робота привернула увагу представників Американської асоціації юристів (АВА/СЕЕLI), які врешті стали нашими основними партнерами та надали фінансування. Так в жовтні 1994 року розпочався спільний проект – Центр громадської екологічної адвокатури Юристи розуміли, що рівень екологічної і правової культури громадян, громадських організацій і навіть професійних юристів та державних чиновників є дуже низький, тому основним своїм завданням ми бачили розвиток цієї культури, а також привернення уваги людей до цих проблем. Ведуча: В студії для вас працюють Валентина Бондаренко та Ірина Ващишин, і сьогодні ми продовжимо говорити про подію, що відбудеться в Києві у 2003, тобто, про Європейську конференцію Міністрів з питань довкілля.
Ведуча: В усьому світі третій сектор називають п’ятою владою. Оскільки, через участь кожного, в житті відбуваються зміни на краще в усіх сферах життя, не тільки в екологічній.
Ведуча: Ти, знаєш, так і хочеться піти в громадську організацію та попрацювати – наприклад, написати статтю в газету, зорганізувати екологічну просвітницьку акцію, прибрати парк, посадити дерево, допомогти розвивати сільський туризм.
Ведуча: Отож, сьогодні ми – волонтери – зробили своєрідну безкоштовну рекламу для інших волонтерів.
Ведуча: До речі, стати волонтером ніколи не пізно. Яскравий приклад – 85-літній Богдан Сідельник зі Львова. Цей немолодий чоловік працює на добровільних засадах у львівському Червоному Хресті.
Ведуча: Отож, берімо приклад з таких-от ентузіастів і дбаймо про те, щоб вільний час провести гідно, щоб проживши життя, не соромно було оглянутися назад
Ведуча: Бачу, ти професійно загітувала всіх стати добровольцями.
Ведуча: Що ж, годинник нашого екологічного ефіру вказує на кінець нашої радіозустрічію
Цей випуск підготували: автор – Анна Гопко та Олена Дуб, редактор – Наталка Волосацька, кореспонденти – Олена Дуб, Валентина Бондаренко, Анна Гопко, Володимир Песляк, Олександр Єрохін, звукорежисер – Михайло Босяк.
Ведуча: Та ми ведучі Ірина Ващишин та Валентина Бондаренко .