Природне багатство Буковини – ліс

Ліси Чернівецької області розташовані на площі майже 260 тис. гектарів, що становить близько 30 відсотків від загальної території регіону. На одного чернівчанина в середньому припадає 0,3 гектара насаджень.
Ліси області виконують переважно екологічні функції, а саме: водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні. Фахівці стверджують, що 1 га насаджень виділяє щорічно близько 4 тонн кисню та поглинає близько 5-ти тонн вуглекислого газу. Крім того, ліс – це місце масового відпочинку, тихої охоти – заготівлі грибів, домівка для різноманітних звірів та птахів.
Природне багатство Буковини – ліс
Михайло УСАЧОВ, “Сільський час” 2003.05.14

Візитна картка: Чернівецька область
Земельний фонд області – 809,6 тис. га: в т.ч
– сільськогосподарські угіддя – 473,4 тис. га:
– багаторічні насадження – 25,8 тис. га .

ЗА ХАРАКТЕРОМ земельних і кліматичних ресурсів територія Чернівецької області є сприятливою для розвитку різних галузей сільськогосподарського виробництва.

У межах області поширені різні типи ґрунтів. На рівнинних місцевостях сформувалися різновиди чорноземів, по долинах – лучні ґрунти, в передгір’ях – дерново-підзолисті та дерново-буроземні ґрунти.

Сільське господарство області має чітко виражену територіальну прив’язаність до окремих регіонів і, як наслідок, виділяються різні за спеціалізацією виробничо-територіальні типи господарств.

Так, у помірно зволоженій лісостеповій зоні сприятливі умови для вирощування зернових, технічних культур, картоплі та овочів, виробництва тваринницької продукції. У надмірно зволоженому передгір’ї переважає тип товарного сільського господарства – молочно-м’ясне скотарство та вівчарство, картоплярство і льонарство. У гірській зоні, де невисока сума температур і велика кількість опадів, немає інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Тут спеціалізуються на м’ясо-молочному тваринництві й вівчарстві.

Перше місце серед галузей сільського господарства посідає рослинництво, яке дає 56% обсягів сільськогосподарського виробництва. Основними напрямами розвитку рослинництва є виробництво зерна, картоплі, буряків.

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області відіграють ліси. Їхня загальна площа становить майже 260 тис. га. Основними лісоутворюючими породами є ялина, бук, ялиця і дуб. Середній вік насаджень – 60 років. Щорічно на площі 1,3 тис. га проводяться роботи з лісовідновлення, що сприяє примноженню лісового фонду та підвищенню продуктивності лісів. Саме тому широко розвинена деревообробна промисловість, яка має глибоке коріння і є однією з найстаріших галузей. За обсягами промислового виробництва галузь займає шосте місце в регіоні і представлена 36 підприємствами, що становить 15,8% загальної кількості підприємств області.

Як вже зазначалося, ліси Чернівецької області розташовані на площі майже 260 тис. гектарів, що становить близько 30 відсотків від загальної території регіону. На одного чернівчанина в середньому припадає 0,3 гектара насаджень.

Ліси області виконують переважно екологічні функції, а саме: водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні. Фахівці стверджують, що 1 га насаджень виділяє щорічно близько 4 тонн кисню та поглинає близько 5-ти тонн вуглекислого газу. Крім того, ліс – це місце масового відпочинку, тихої охоти – заготівлі грибів, домівка для різноманітних звірів та птахів.

Окрім того, ліс завжди був і залишається джерелом унікальної природної сировини – деревини. На 50 відсотків ліси Чернівецької області представлені хвойними насадженнями, переважно ялиновими та ялицевими, 48 відсотків становлять листяні породи – дуб, бук, ясен, клен, граб, берест, липа та інші, приблизно 2 відсотки – м’яколистяні породи: тополя, верба, осика, вільха тощо. Для формування оптимального породного складу, густоти, співвідношення між окремими породами, збільшення приросту дерев, підвищення товарності насаджень фахівці лісного господарства проводять так звані рубки догляду за лісом.

По досягненню віку стиглості насадження поступають у рубку головного користування – кінцеву фазу вирощування лісу. Щорічний обсяг рубок головного користування регламентується Кабінетом Міністрів України і називається розрахунковою лісосікою, іншими словами, це та межа, яку підприємства-лісокористувачі не мають права переходити. Такий підхід сприяє рівномірному лісокористуванню.

ФактиЧно розмір розрахункової лісосіки – це лише третина від тієї маси деревини, що приростає за рік. Так, щорічно на одному гектарі покритої лісом площі приростає 4,3 куб. м деревини, а вирубують лише 1,4 куб. м. Це дає можливість створити запас цього природного ресурсу для рівномірного використання у перспективі. Крім того, з різних об’єктивних причин можливе недоосвоєння відведеного до рубки обсягу. Зокрема, цей показник за 2002 рік становив 92,1 відсотка.

Після проведених рубок головного користування зруби поступають під лісовідновлення. Щорічно такі площі становлять понад 1000 гектарів. Так, у 2002 році площа суцільних зрубів становила 1096 га, а лісовідновлення проведено на площі 1103 га (частина за рахунок освоєння залишку лісокультурного фонду), в тому числі посадкою лісових культур заліснено 505 га. Майже кожний другий гектар лісу в лісовому фонді рукотворний, тобто створюється руками працівників лісного господарства. Решта відновлення лісу здійснюється за рахунок правильного проведення рубок, які забезпечують збереження природного материнського підросту.

ЛІсовІдновленнЯ природним шляхом є найбільш економічно вигідним, воно не потребує значних витрат, без яких не обійтися за умов створення лісових культур штучним шляхом, тобто посівом або посадкою лісу. Адже вартість створення таких культур становить у середньому 800-1000 грн. за 1 гектар. Сюди входять витрати на підготовку грунту, заробітна плата працівників, кошти на заготівлю насіння та вирощування посадкового матеріалу, якого держлісгоспи обласного управління вирощують щорічно обсягом 4-5 мільйонів.

Для цих цілей на лісогосподарських підприємствах обласного управління лісового господарства функціонує 51 лісовий розсадник загальною площею 84 га, в тому числі 2 базисних розсадники площею 22 та 24 га.

Крім традиційного вирощування основних лісоутворюючих та супутніх порід дерев, держлісгоспи останніми роками взяли напрямок на вирощування в лісорозсадниках порід-інтродуцентів, зокрема модрини європейської. Дерева цієї породи вирізняються хорошим приростом, стійкістю до вітрів, менше пошкоджуються шкідниками та хворобами, мають гарну текстуру, а деревина використовується у меблевій промисловості, у виробництві столярних виробів тощо.

Усього в 2002 році вирощено 32 тис. саджанців модрини європейської. Весною поточного року ще 42 тис. будуть висаджені з парників у шкільне відділення базисного лісорозсадника Чернівецького держлісгоспу, де вони пройдуть загартування та набудуть стандартних розмірів.

ДержавнІ лісогосподарські підприємства облуправління щорічно забезпечують вирощування посадкового матеріалу як для власних потреб, так і для реалізації іншим господарствам.

Неабияким попитом користуються саджанці декоративних порід, вирощуванням яких займаються держлісгоспи. Так, у 2002 році було вирощено 42 тисячі декоративних дерев і кущів, з них 14 тис. саджанців туї колоноподібної, пірамідальної, кулястої та інших форм, 3 види ялівців загальним обсягом 12 тис. штук листяних порід, серед чагарників 12 тис. штук самшиту вічнозеленого, 200 кущів форзиції повислої та інші.

Окрім того, впродовж кількох останніх років Чернівецький, а з минулого року і Хотинський держлісгоспи, займаються щепленням культурних сортів троянд з метою подальшої їх реалізації. Для цього в господарствах зібрано та закладено маточні плантації з кращих сортів цих квітів. Декоративний посадковий матеріал використовують для озеленення контор держлісгоспів, лісництв, меж та прилеглих до них територій, при проведенні весною “Дня довкілля”, решту реалізують. Щорічні обсяги реалізації становлять понад 20 тис. грн.

Для уникнення дефіциту посадкового матеріалу лісових культур держлісгоспи проводять заготівлю лісового насіння на об’єктах постійної лісонасіннєвої бази. До її складу входять клонові лісонасіннєві плантації дуба звичайного, скельного та його природних гібридів, модрини європейської, ялиці білої та інших порід на загальній площі 50,5 га, постійні лісонасіннєві ділянки на площі 252 га, генетичні резервати – 1960 га, плюсові насадження дуба звичайного на площі 3,3 га тощо. Крім того, об’єкти постійної лісонасіннєвої бази облуправління використовуються для селекційної роботи. Для цього проведено атестацію окремих об’єктів та занесено їх до державного реєстру. Серед них: 268 плюсових дерев основних лісоутворюючих порід (дуб, бук, ялина, ялиця та інші), 222 га постійних лісонасіннєвих ділянок, 18 га клонових плантацій I порядку, 3,3 га плюсових насаджень.

На жаль, слід зазначити, що обсяги державного фінансування на ведення лісового господарства останніми роками щорічно зменшуються. Так, якщо у 1998 році бюджетних коштів було виділено 2,5 млн. грн., то в 2001 році ця сума вже становила 1,8 млн. грн. Обсяги ж проведення лісогосподарських робіт зростають, зокрема щодо лісовідновлення вони зросли з 950 га в 1998 році до 1100 га торік.

Як бачимо, за недостатнього державного фінансування держлісгоспи змушені збільшувати використання власних коштів не тільки на проведення робіт з лісовідновлення, а й у цілому на ведення лісового господарства. Адже ліс – це живий організм, створений природою. Він не зважає ані на політичні, ані на економічні негаразди і не питає, у кого є кошти на догляд за ним, а в кого їх немає…

“Сільський час” 2003.05.14