13/04/2011
0
Завдяки всюдисущому Інтернету ці випадки вже облетіли чи не всю Україну. Через три тижні після цунамі японські рятувальники дістали з даху будинку, який дрейфував у відкритому морі, домашнього пса. Це єдина жива істота цього помешкання, яка вижила у стихії. А на Волині, в урочищі Венському, яке можна назвати воротами у знаменитий озерний Шацький край, на старій недіючій водонапірній башті провалилося вниз лелече гніздо. Про це службу 101 повідомила місцева мешканка. Адже сам лелека з башти вибратися не міг, бо у тісному приміщенні йому не вдавалося розмахнутися крильми. Місцеві еменесники прореагували на сигнал оперативно і визволили бузька з полону. Заступник начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук каже, що лелека ще встигне збудувати собі нове помешкання і мати потомство, адже спаровування цих дивовижних птахів розпочнеться лише за два тижні.
Для Волині білий лелека не є чимось надзвичайним. Навіть більше: цього птаха сміливо можна називати істинним волиняком, оскільки мало в якому селі у нашому краї його не зустрінеш. Навіть на трасі Луцьк – Київ чи не на кожному придорожньому стовпі – лелече гніздо. Щоправда, у нас цього птаха частіше називають бузьком, буслом, боцюном, чорногузом. Є річка Чорногузка, а у селах Маневицького району поширене прізвище Бусол. Бусла називають птахом щастя і… дітонародження. Недарма ж на Волині кажуть, що "бусько дітей приносить", і наш край – один з небагатьох в Україні – може похвалитися зростанням народжуваності. Господарі будинків, поблизу яких поселяються бусли, птахів бережуть, бо існує давня легенда, що тоді у цьому помешканні будуть щастя і багатство.
Кілька років тому на Волині спробували впровадити досвід сусідньої Польщі, де облік лелек налагоджений значно краще, а цього птаха охороняють на державному рівні. Як у нас, так і в сусідів за Бугом лелеки часто облаштовують свої домівки-гнізда на опорах електропередач. Тому часто й гинуть від ураження струмом або створюють аварійні ситуації з замиканням електроліній. Проект "Bocian" було запроваджено у Польщі у час економічної кризи, коли на польських вулицях бродили жебраки і кожен думав, як вижити самому. Проте польське суспільство підтримало ідею природоохоронців облаштувати штучні лелечі гнізда на електроопорах. Цей досвід було у свій час впроваджено і на Волині, та якщо у Польщі ремонтом лелечих гнізд займалися органи місцевого самоврядування, то на Волині – за кошти волинських енергетиків, що з настанням кризи вже в нас стало нереальним.
Випадок же з порятунком лелеки в урочищі Венському на Волині не перший. У 2005 році подібна ситуація трапилася і на території Володимир-Волинської школи-інтернату для дітей-сиріт. Тут теж була стара водонапірна башта, яку багато літ для свого помешкання обирала пара лелек. Але якось (чого в сім'ї не трапляється!) лелеки почали… чубитися і разом впали униз… Мешканці навколишніх будинків це зауважили, повідомили місцевих пожежників, які змогли опуститися углиб шахти башти і під руками винесли на світ Божий спочатку одного, а потім і другого лебедя. Проте бузька шацького так просто врятувати не вийшло. Володимир Нестеров, помічник начальника Головного управління МНС у Волинській області, каже, що водонапірній башті в урочищі, де за часів Союзу діяло потужне лісопереробне підприємство, уже 40 літ. І 30 із них на ній жили лелеки. Птах впав на саме дно башти, а це 10-метрова глибина. Аби його визволити, спеціальним інструментом вирізали дірку внизу башти і за птахом поліз начальник варти самостійної державної пожежної частини №11 лейтенант служби цивільного захисту Геннадій Кравчук. Торік волинським еменесникам довелося рятувати і лебедя, який проковтнув гачок від рибальської вудки.
