“Львівліс” заробляє самостійно

До проекту “Карпатиленд” існують серйозні питання“Львівліс” заробляє самостійно
Василь ТРУХАН, “Львівська газета” 2003.04.25

До проекту “Карпатиленд” існують серйозні питання

ВИЇЗНЕ засідання Львівського прес-клубу ринкових реформ цього тижня відбулося на території Рудківського лісництва в Самбірському районі. Журналісти мали змогу не лише ознайомитися з лісогосподарством та посадити молоді деревця, а й поспілкуватися з генеральним директором державного лісогосподарського об’єднання “Львівліс” Анатолієм Дейнекою.

За його словами, лісове господарство Львівщини нині працює досить успішно – минулого року його чистий прибуток становив 9,5 млн. грн. У 2002 році “Львівліс” збільшив заготівлю й переробку деревини на 9%, або або 27,8 тис. кубометрів порівняно з 2001 роком – до 337,7 тис. кубометрів. Приблизно 18% деревини підприємство експортує до Польщі, ФРН, Австрії, Італії, Іспанії та інших країн. Анатолій Дейнека зауважив, що його підприємство не лише зберігає площу своїх лісів, а й активно розширює їх відповідно до довгострокової Програми розвитку лісового господарства Львівщини до 2015 року. 2003 року підприємство отримає під заліснення перші 1500 гектарів з 4680 га земель, непридатних для ведення сільського господарства, хоч планує посадити 200 га лісу.

“Площа лісового фонду з 1988 по 2002 рік збільшилася на 6900 га, – зазначив головний лісничий об’єднання “Львівліс” Ярослав Целень. – Покращала структура дерев”. Окрім того, об’єднання “Львівліс” вийшло з ініціативою до Жидачівської райадміністрації та Жидачівського целюлозно-паперового комбінату про використання еродованих, непродуктивних і виведених з сільськогосподарського обігу земель району для створення на них плантацій прискореного вирощування лісових насаджень, які Жидачівський ЦПК використовував би як сировину.

Під час прес-конференції Анатолій Дейнека окремо зупинився на питанні передачі в оренду на 25 років АТ “Австрійські федеральні ліси” частини лісового господарства Львівщини. “Наразі ніхто ніяких лісів не віддає. До цього питання треба ставитися дуже зважено – у мене як керівника державної лісової галузі Львівщини є ціла низка запитань, які я поставив австрійцям, але досі не отримав відповідей”, – зазначив директор “Львівлісу”, коментуючи інвестиційний проект “Карпатиленд”, про який “Газета” писала минулого тижня.

Першим з цих запитань, за словами А.Дейнеки, є проблема працевлаштування працівників лісу, оскільки австрійці планують привести високотехнологічні машини, тож участь людей буде мінімальною, відтак персонал підприємства суттєво скоротять. Друге запитання полягає в тому, що в проекті не висвітлено питання діяльності лісової охорони – таку службу мусить мати кожне лісогосподарське підприємство.

Виклав Анатолій Дейнека і свою версію того, як цей проект реалізовуватимуть. За його словами, австрійська компанія ОBf Оsterichsche Bundesforste AG (АТ “Австрійські федеральні ліси”) та фінська Foria Metsоhallitusо (Державні ліси Фінляндії) створять дочірнє підприємство “Форія ОБФ-Львів” та запропонують на території трьох областей Західного регіону України (Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської) узяти в оренду на 25 років лісовий фонд, здійснюватимуть весь комплекс лісогосподарських робіт включно із проведенням лісозаготівель, причому це питання щодо Закарпатської та Івано-Франківської областей уже майже вирішено.

Анатолій Дейнека поінформував, що спочатку австрійці пропонували орендувати лісовий фонд Сколівського району Львівщини, однак отримали відмову. “Я категорично заперечив будь-які розмови про Сколівщину та про район Славська, оскільки в майбутньому це буде досить потужний туристичний центр”, – наголосив він. Тепер австрійці та фіни розглядають варіант Турківщини, а взагалі хочуть на Львівщині отримати в користування на 25 років ліси Турківського держлісгоспу, Турківського міжгосподарського підприємства “Галсільліс” та частково ліси Старосамбірського державного лісомисливського господарства.

На думку керівника “Львівлісу”, проект “Карпатиленд” вигідний для австрійців та фінів насамперед дешевою робочою силою, оскільки в Австрії за 200 євро в лісі ніхто працювати не буде. Зручний і доступністю карпатських лісових масивів, які не можна порівняти із австрійськими скелями. Тобто є цілий комплекс економічних чинників, які суттєво здешевлюють собівартість кінцевого продукту. Анатолій Дейнека також зазначив, що спочатку створять відповідну робочу групу з лісівників-практиків, представників Державного управління екології та природних ресурсів, науковців, а вже потім прийматимуть остаточне рішення за цим проектом. Окрім цього, до роботи залучать громадські та політичні організації, щоб кожен висловив свою точку зору. “Якщо будуть якісь загрози, то цей проект просто не ухвалять”, – наголосив Анатолій Дейнека. Він також запевнив журналістів, що навіть у разі позитивного рішення австрійці не зможуть вивезти з України лісу більше, ніж передбачено розрахунковою лісосікою та науково обґрунтованою нормою.

Нагадаємо, що проект “Карпатиленд”, про який уже писала “Газета”, передбачає створення для роботи на територіях лісогосподарств до кінця терміну проекту 340 робочих місць лише для безпосередніх робіт у лісі, без урахування лісопереробки і лісопилень. Функції контролю й охорони лісу австрійці пропонують залишити за українською державою.

У перший же рік дії проекту “Форія ОБФ-Львів” вкладе у підготовку персоналу 500 тис. євро. Гроші витратять на навчання працівників у Австрії, а також у науково-навчальному центрі, який компанія планує збудувати у Карпатах. Зарплата робітника компанії у перший рік її діяльності становитиме 200-400 євро, керівника – 500-700 євро. Інвестиції в рамках проекту розбиті за роками і за напрямками: у споруди, у персонал та в будівництво доріг. До кінця 2010 року вони мають сягнути 5 млн. 685 тис. євро, а 2003-го австрійці готові вкласти у споруди, персонал та будівництво доріг до 1 млн. 240 тис. євро.

За користування лісовими масивами ДЛГО “Львівліс” австрійці готові платити фіксовану орендну плату – 30 тис. євро на рік за державні ліси та ще 15 тис. євро на рік за міжгосподарські ліси, а також вносити попенну плату за кожен заготовлений кубометр лісу. Фірма має намір щороку заготовляти близько 40 тис. кубометрів деревини всіх видів та отриманої з усіх видів лісозаготівель. Загальна ж сума платежів за лісокористування, яку отримають Україна та Львівщина, становитиме близько 78 тис. євро на рік. Деревину збуватимуть на основі довгострокових контрактів за ринковими цінами місцевим пилорамам та паперовим комбінатам.

Довідка
За даними підприємства, запас деревин на 478,2 тис. га лісового фонду “Львівлісу” становить 109,83 млн. кубометрів, у тому числі 15,39 млн. кубометрів становить так звана “перестигаюча” деревина. Середній вік насаджень 60 років. Зараз на складах підприємства в області знаходиться 80 тис. кубометрів деревини. Щороку “Львівліс” садить на 15-20% більше лісу, ніж вирубує.
“Львівська газета” 2003.04.25