07/04/2011
0У мальовничому селі Пеньківка, що в Шаргородському районі, на території Ярошинського лісництва ДП «Жмеринський лісгосп», тепер ростиме ліс Байтали.
Василь Дем’янович Байтала народився тут 5 квітня 1922 р. у сім'ї селянина. З юності захоплювався лісом.
Працював старшим лісничим, директором держлісгоспу у м. Старокостянтинів Кам'янець-Подільської області, директором технікуму лісового господарства та за сумісництвом директором навчального лісгоспу в Лубнах Полтавської області. З листопада 1957 р. очолив управління лісових культур, лісорозведення і відновлення лісів Головлісгоспу Міністерства сільського господарства УРСР. З утворенням у 1966 р. Міністерства лісового господарства він – перший заступник міністра, а з 1980 по 1987 р.р. – міністр лісового господарства УРСР.
Головним завданням лісового господарства цього періоду було збільшення площ лісів малолісних індустріальних і сільськогосподарських регіонів шляхом заліснення деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських та інших земель. За 1956-1988 р.р. загальна площа лісів зросла на 1 млн. 458,7 тис. га, вкрита лісовою рослинністю – на 1 млн. 488,8 тис. га. Це призвело до збільшення лісистості території країни на 2,2 %.До 1988 р. було створено 440 тис. га полезахисних лісосмуг, під захистом яких знаходилося близько 13 млн. га ріллі.
Працівники лісової галузі створили систему розсадників загальною площею 6,5 тис. га, де щорічно вирощувалося понад 600 млн. шт. сіянців. Була закладена база заготівлі насіння основних лісоутворюючих порід на селекційній основі загальною площею 1200 га. Міністерство лісового господарства виконало значну роботу по раціональному використанню деревини, освоєнню недеревних ресурсів лісу. Випуск продукції зріс від 25 млн. крб. у 1960 р. до 135 млн. крб. Рівень механізації робіт підвищився у 32 рази. Вихід ділової деревини від рубок головного користування досяг 94,3 %, використання деревини від рубок догляду – 90 %, доступних відходів – 99,5 %. Виробництво Міністерством лісового господарства УРСР харчової продукції із дикорослої лісової сировини досягло 7,6 тис. тонн. Це становило 33,2 % від загального обсягу виробленої продукції всіма підприємствами системи Держлісгоспу СРСР за незначного відсотка лісів республіки від загальної площі лісів країни (0,5 %).
За досягнуті успіхи у розвитку лісового господарства України Василь Дем’янович удостоєний почесного звання заслужений лісівник УРСР (1972 р.), нагороджений орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом "Знак Пошани", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, багатьма медалями. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР десятого і одинадцятого скликання. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
З 1987 р. Василь Дем’янович – радник Президії НАН України з питань лісу, старший науковий співробітник Інституту географії НАН України.
Помер Василь Дем’янович 15 грудня 2006 р.
У квітні 2007 р. в с. Пеньківка в приміщенні школи з ініціативи Вінницького обласного управління лісового господарства, ДП "Жмеринський лісгосп", вінницького земляцтва у Києві відкрито меморіальну дошку пам’яті В.Д. Байтали. А 15 квітня 2010 р. на території місцевої школи з ініціативи ВОУЛМГ закладено Алею імені та пам’яті Байтали В.Д.
Саме в цей день, коли народився славетний земляк, вирішено цієї весни закласти тут ліс Байтали. У місцевій школі, в якій у свій час навчався Василь Дем’янович, пройшов урок, де діти розповідали біографію Байтали В.Д., ділилися думками про роль лісу в житті людини. Всі підтримали пропозицію директора ДП "Жмеринський лісгосп" Бендери П.В. про утворення при Пеньківській школі учнівського лісництва ім. Байтали. 5 квітня 2011 року, в день 89-ої річниці народження заного лісівника, на його батьківщині народився ліс Байтали. Працівники місцевого лісництва, школи потрудилися на славу.
Нехай набирається сили майбутній ліс! Нехай виростають нові покоління лісівників, гідних послідовників благородної справи Василя Дем’яновича!
