Богдан Колісник: Є багато людей, які жодного дерева не посадили, а дуже люблять давати оцінки іншим

Цими днями головний лісівник Волині святкуватиме День народження. Богдан Іванович – за рік до ювілею і каже, що нинішня життєва доба для нього є періодом філософських роздумів про зроблене. Взагалі-то пан Колісник належить до тих людей, яким складно давати однозначну оцінку зараз і, мабуть, найбільш об’єктивно її поставить час.

Вагома сторінка в історії області цією людиною вже написана і ще далеко не завершена. У цьому інтерв’ю – розмови не про свято, а про роботу і політику, які є частиною історії, яка пишеться безпосередньо сьогодні.

– Богдане Івановичу, найперше хотілося би почути ваші коментарі щодо передачі комунальних лісів. Відомо, що це відбулося згідно з розпорядженням голови ОДА. Тема набула резонансу і не без політичного підтексту. Що буде далі з колишніми комунальними лісами і що буде з людьми, які колись у них господарювали? Чи залишаться вони з роботою?

– Погано, що в екологічні та соціальні питання втручається політика і політикани. Я не бачу для волинського лісу трагедії в тому, що розпорядженням голови ОДА ліси передані під юрисдикцію агентства лісових ресурсів. Хто би що не говорив, а рівень ведення лісового господарства і контроль за веденням у державних лісах кращий, ніж в інших лісокористувачів. Будьмо об’єктивними та справедливими. Я не хочу применшувати праці тих людей, які працюють в інших лісокористувачів. Це – також ентузіасти і люди, віддані своїй справі. Ми не говоримо і про інтереси тих чи інших людей, а ведемо мову про загальний стан лісів Волині. Наше головне завдання – щоб ліси були високопродуктивні, якісні і високо бонітетні. Від цього, що вони перейшли в управління лісового господарства, ніхто не програв. Я не бачу, щоб хтось програв: ні громадськість, ні населення. Розповсюджуються міфи, що пускати не будуть, чи не буде дров. Але це – розмови. Вся лісова охорона залишається на місцях. Ніхто не буде звільнятися, якщо виконуватиме свої службові обов’язки. Це більше політичні причини змусили привернути увагу до цього питання. Це – не проблема лісівників.

– Ви можете зараз чітко сказати, що люди, які працювали на дочірних підприємствах «Волиньоблагролісу» залишаться на своїх місцях?

– У нас у лісах сьогодні людей не вистачає. Нема робочої сили, щоб виконати той фронт робіт, який вимагається кошторисом. Сьогодні є розпорядження голови ОДА і є наказ агентства лісових ресурсів про створення двох підприємств. У Маневцькому районі це буде лісгосп «Поліський», а в Любомльському – «Прибузький». Дві юридичні структури вже створені.

– А в Ківерцівському районі як?

– Там тільки 5 тисяч гектарів було в дочірнього підприємства «Волиньоблагроліс». Воно розпливлося між Цуманським та Ківерцівським держлісгоспами. Лісова охорона залишається, лісничі залишаються. По майну. Це питання уповноважена вирішувати облрада. Як вона вирішить, так і буде. А роботою ми всіх забезпечимо. Переробників ми забезпечимо роботою, водії та трактористи також працюватимуть.

– Ваша особиста думка щодо майна «Волиньоблагролісу». Обласна рада має подарувати його державі?

– Я не думаю, що обласна рада може щось подарувати, і чи потрібно це робити. Ці дочірні підприємства можуть працювати й ефективно. Я як депутат облради зацікавлений, щоб вони працювали. Але питання в тому, чи вони будуть працювати.

– Ви вже трохи обмовилися про дрова, і що навколо теми про них забагато політики. Але дочірні підприємства «Волиньоблагролісу» дійсно реалізовували дрова населенню. Варто зауважити, що той же Маневицький район – не газифікований. Як буде далі?

– На Волині ніколи не було проблем із дровами.

– Я маю на увазі ще й ціну на них.

– Це питання я б розділив на дві частини. Ми не будемо піднімати ціни через ту ситуацію, яка сьогодні породжена політичними силами. Ціни на дрова на Волині є найнижчими в Україні. Але вся економіка каже про те, що куб дров вартує 50 гривень, а мав би коштувати – 80-90. Але ми не зможемо підняти цін в цьому році завдяки політикам і цій епопеї «комунальні ліси». Ті, що такі добрі, за державний рахунок далеко не зайдуть зі своїми ідеями.

– Крім комунальних лісів на Волині є ще ліси військові, і вам їх не дуже хочуть віддавати. Будете добиватися?

– Я не хотів би вимальовуватися у ваших очах чи очах читачів як той, хто хоче загарбати всі ліси. В нас вистачає роботи на тих площах, якими ми опікуємося. Час покаже. До речі, в мене не було такого великого бажання братися і за ці, так звані комунальні ліси. Ми забрали і 10 тисяч гектарів площ, які самозаліснилися. Там також треба навести лад і на це потрібні кошти. Комунальні також треба привести у лад. Там треба зробити реконструкцію. Ніхто ж не говорить про те, куди пішли бюджетні кошти, які передбачалися на висадку дерев в тих лісах. Ця тема чомусь замовчується. Ми взяли на себе величезний вантаж відповідальності, величезний шмат роботи. Тому про ті військові ліси я би зараз не вів мову. Їх і не так багато – 3 тисячі гектарів. Думаю, партизани там не заведуться. Що вони там планують робити – не знаю. Якщо облраду та громадськість влаштовує стан тих лісів, то хай так і буде. В мене є досвід комунальних лісів. Хай воно все відбувається еволюційним методом, а не революційним.

– Що скажете про фінансування вашої галузі в цьому році. Ви завжди стверджували, що ваше відомство живе за власні кошти і від держави майже нічого не отримує. Як зараз?

– В цьому році коштів надійшло біля 200 мільйонів. Нам їх майже вистачає і на власні витрати, і з державою поділитися. В цьому році багато коштів лишиться в місцевих бюджетах.

Згідно з Податковим кодексом, збори від проведення рубок, формування та оздоровлення лісів надходитимуть в бюджети сільських рад. Цього року планується сплатити 3 млн. грн. (середня плата за куб – 32,43 грн.) Збір за рубку деревини головного користування буде розподілений наступним чином: 50% – до обласного бюджету, стільки ж – до державного. Прогноз надходжень збору – 12 млн. грн. Бюджети сільських рад отримають мільйон гривень зборів від заготівлі лісових матеріалів та від побічних лісових користувань. Йдеться про заготівлю живиці, пнів, лубу, кори, деревної зелені, сіна, випасання худоби, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин. Ставки цього збору встановлює обласна рада. Крім цього головний представницький орган ще повинен встановити ставки зборів від використання лісів у культурно-оздоровчих, спортивних та рекреаційних цілях, а також на проведення науково-дослідних робіт. За нашими підрахунками, до бюджетів сільських рад можна заробити до 4 мільйонів гривень від цього збору.

– Скільки плануєте посадити нових лісів? Ви завжди нарікали на органи місцевого самоврядування, що не сприяють вам у виділенні земель на нові заліснення. Чи змінилася ситуація після виборів і часткової зміни сільських голів в області? І скажіть, якою є ситуація з лісовідновленням на вирубках.

– Головне завдання – лісокультурна кампанія 2011 року. В цьому році плануємо створити 500 гектарів нових лісів. Лісовідновлення відбудеться на площі понад 3000 гектарів. Якщо ми вирубуємо гектар, то заліснюємо півтора. Тут – абсолютний позитив. Якщо вести мову про те, скільки земель і відношення між лісівниками і сільськими радами, то маємо перший позитив. 10 тисяч гектарів нам віддали самозаліснених земель. 4 тисячі гектарів ми маємо земель, які вийшли з-під сільськогосподарського користування. Маємо вже державні акти на ці землі.

До створення нових лісів хочемо залучити громадськість.

– Але попри ці заходи в народу побутує думка, що українські лісівники більше займаються вирубкою лісів, ніж охороною.

– Так може сказати людина тільки далека від лісу. Є багато людей, які жодного дерева не посадили, а дуже люблять давати оцінки іншим. Про Волинь того, про що ви говорили, казати категорично не можна. А на Півдні і Сході взагалі ніяких рубок не ведеться.

Якщо вести мову про походження деревини… Ми наживаємо багато ворогів, але доступ до лісів повинна мати тільки держава. Це – не ресурс лісівників. На Волині ліс продається на аукціонах і, в першу чергу, людям, які мають переробку. Ми забезпечуємо переробкою внутрішнього виробника в першу чергу, а потім експортуємо. Валюта приходить в державу. Непрозорими справами ми не займаємося. Ми також закінчуємо розробляти сертифікат на Волині європейський, який дає оцінку. Три роки по тому сертифікату вже працюють в Маневицькому дежлісгоспі.

– Почалася кампанія заготівлі березового соку. Скільки планується його переробити, і де він буде реалізовуватися?

– Прикро і парадоксально, що у волинського березового соку є конкурентами дніпропетровський та одеський. Він тут реалізовується. Головне, що люди купують ту воду з ароматизатором, яку називають соком, бо вона трохи дешевша. Ми продаємо тільки екологічно чисту продукцію. Ми зберегли консервні цехи і переробляємо справжній березовий сік. В цьому році плануємо переробити 2000 тонн березового соку. Його дуже добре беруть поляки. Може, перефасовують з наших трилітрових банок.

– Крім того, що ви головний лісівник Волині, ви є ще й депутатом облради. І очолюєте комісію з питань екології. В ній працюють різні депутати і представники різних політичних сил. Як оцінюєте відносини в середині самої комісії?

– Я їх бачу жителями Волині в першу чергу, поважаю як обраних депутатів.

– Чи вважаєте ви конфліктною ту ситуацію, коли ваш заступник Василь Столяр фактично звинуватив вас у прийнятті одноосібних рішень. Йдеться про засідання комісії, яке відбувалося без вас, і коли розглядали питання про фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду навколишнього середовища. Ви одноосібно підписали перелік заходів, не порадившись з іншими членами комісії.

– Ми знаємо Василя Андрійовича людиною, м’яко кажучи, імпульсивною. Я не сприймаю серйозно його заяв. Але я визнаю, що допустив помилку, коли підписав цей перелік. Як голова комісії я – не правий, а як громадянин – правий. Цей список треба було затвердити, а я їхав у відпустку.

– Як ви ставитеся до питання надання в оренду водних об’єктів і чи є прихильником проведення ревізії рішень попередньої каденції в цьому питанні. Подібні заяви про необхідність вже були.

– Ревізувати, вважаю, нічого не треба. Варто аналізувати, як господарюють орендарі, і для чого вони брали водні об’єкти в оренду.

А щодо теми надання водних об’єктів сьогодні, то вважаю, що до кожного окремого випадку варто підходити дуже акуратно. Якщо людина має не тільки бажання, а й досвід у вирощуванні риби чи рекреації, то тоді надавати. Це дуже недешеве задоволення. Але треба сприяти в тому, щоб була своя риба на прилавках області.

– У цій темі є ще одна дражлива проблема. Орендарі часто не допускають мешканців, які живуть поблизу орендованих ними водойм, покупатися чи половити рибу. Якщо матимете конкретні факти про таке, то як будете діяти?

– Буду реагувати, виїжджати на місця і приймати рішення відповідні. Але робота нашої комісії немає зводитися тільки до надання в оренду водних об’єктів.

– Є ще питання надання в користування мисливських угідь…

– Вже нема кому роздавати. Не так багато хоче брати в користування мисливські угіддя.

– Он як. Як нема кому надавати, як завжди є багато ображених, яким не дісталося після прийнятого рішення?

– Минулого разу були ображені, бо рішення неправильно приймалося. Питання досі вивчає прокуратура.

– Сьогодні відзначається день землі. От зійшов сніг, і ми побачили, як наші люди шанують своє довкілля. Сміття в лісах повно. Проблема в лісівниках чи в культурі тих, хто в лісі відпочиває?

– Культуру в людей треба виховувати. Треба завжди залишати ліс після себе чистим. Шаную вислів Екзюпері: «Кожен повинен прибирати свою планету». Не треба багато зусиль, щоб не смітити в лісі. Ліс віддячить. А в нас ліс дуже засмічений біля Ківерців. Чим більші патріоти…

– Ви балотувалися в облраду і були висунуті від Народної партії Литвина. Ви можете зараз ствердно сказати, що залишитеся в цій партії за будь-яких обставин?

– В облраду я зайшов по мажоритарному округу. А під прапори партії мене у свій час записали. Я років 5 тому з неї вийшов. Тоді, як вона мене кинула.

– Днями ви святкуватимете День народження. Уже готуєтеся?

– Я по-філософськи ставлюся до цього свята. Грандіозного святкування не буде. 59 років – це час для роздумів. Найдорожчий подарунок – коли приїздять внуки і вітають.