Справи про браконьєрство розслідуються роками

Останнім часом усе частішими стали повідомлення про браконьєрство в лісових угіддях області. Нещодавно на Ківерцівщині зловмисники застрелили оленя, а два тижні тому новою жертвою браконьєрів стала вагітна козуля. Трапився цей випадок у мисливському господарстві «Старовижівське». Як повідомляють у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, єгері затримали жителя села Рудка Старовижівського району, при ньому виявили мисливську рушницю і трофей — дику козулю.

Чоловік вийшов на полювання в час, коли самки копитних саме доношують своє потомство. Без жодних вагань совісті браконьєр вкоротив віку не лише козулі, а й двом козенятам, які мали б з’явитися на світ уже в травні. Зауважте, сезон полювання вже закінчився, а відстріл самок козулі у весняні місяці суворо заборонений. Лісівники говорять, що за такий злочин браконьєр має понести якнайсуворішу відповідальність. Лише на відшкодування збитків мисливському господарству горе-мисливець за законом має витрусити з гаманця 16 тисяч гривень: вісім тисяч вартує вбивство козулі, а ще половину від цієї суми потрібно заплатити за кожен знищений ембріон. Оскільки це порушення правил полювання з метою знищення тварини, то тягне за собою ще й адміністративну відповідальність, а саме накладення штрафу розміром від 1020 до 2040 гривень. Зважаючи на суму завданих збитків, проти псевдомисливця може бути порушена і кримінальна справа. Одначе ще не факт, що її таки відкриють, бо недосконале українське законодавство, як завжди, дає можливість викрутитися.

— За незаконне добування тварин передбачена й кримінальна відповідальність, — розповідає Руслан Люшук, заступник начальника відділу обласного управління лісового та мисливського господарства. — Вона настає, якщо збитки, завдані мисливському господарству, в 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто більші за 4050 грн. Але є певні розбіжності в законодавстві. Так, прокуратура й міліція розрахунки роблять на основі так званої соціальної пільги, що становить половину від мінімальної заробітної плати, а не на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Таким чином сума збитків, за яку належна кримінальна відповідальність збільшується в рази і зловмисникам вдається уникнути порушення судових справ. Відповідно, збитки не відшкодовують, бо ще триває слідство.

А слідство, як з’ясувалося, може тягнутися роками. Бо не завжди вину зловмисника легко довести. Виявляється, що при «тихому» полюванні, коли звіра відловлюють на петлю, лише у 10% можна довести вину браконьєра. За словами лісівників, дуже важко вичислити і порушників, які винищують тварин «на фару», або на полюванні користуються автомобілями, обладнаними приладами нічного бачення. Таким способом зазвичай полюють на зайців. Можливо, тому й так мало повідомлень про виявлення незаконного здобування цих тварин. Так, за минулий рік зареєстровано лише один такий факт: на Камінь-Каширщині зловмисники «на фару» виловили чотирьох зайців. З цього відверто посміюються мисливці, наводячи факти, коли їхні «товариші» близько десятка вухатих за раз вивозили з лісу.

Трапляється й таке, що зловмисники, затримані зі зброєю та впольованою здобиччю, нахабніють до краю і відмовляються визнавати свою вину, мовляв, звіра я в лісі знайшов.

— Коли людина запирається, відмовляється підписувати протокол, то порушника з речовими доказами доставляють у райвідділ міліції. Якщо міліція доведе порушення закону, то доведеться сплатити штраф, — ділиться пан Люшук. — Бувають випадки, коли спеціально не доводять справи до кінця. Так, по ДП «Маневицьке ЛГ» у райвідділі вже два роки ведуть слідство по двох випадках незаконного добування тварин. Маневицький райвідділ славнозвісний саме таким затягуванням справ.

Як розповів заступник директора Маневицького лісгоспу Микола Корець, іще у січні 2009-го браконьєри незаконно вполювали лося та кабана. В двох випадках діяла група зловмисників, яких було спіймано на гарячому. Пан Корець зазначає, що об’єктивних причин так затягувати слідство немає, оскільки справи можна було розкрити відразу. Нещодавно маневицькі лісівники подали запит у місцевий райвідділ міліції, аби дізнатися, як справи з цими випадками. На що отримали офіційну відповідь міліціянтів: «Проводяться слідчо-оперативні заходи». Цікаво тільки, чи є межа цієї «оперативності»? «Відомості» теж вирішили поцікавитися в маневицьких правоохоронців, як ідуть справи з розслідуванням. Заступник начальника Маневицького РВ УМВС, начальник слідчого відділу Олександр Зощук повідав, що слідство триває, всі особи допитані й призначені відповідні експертизи. Детальнішу інформацію міліціянт не надав, мовляв, таємниця слідства.

Можливість вийти сухим із води стимулює власників рушниць стріляти будь-якого звіра і в будь-яку пору року. Так, лише цьогоріч незаконно впольовані п’ять тварин: три козулі, один олень і кабан.

— Річ у тому, що у нас люди ще й досі думають, що мета полювання — це здобування їжі, — коментує мисливствознавець обласної організації «Українського товариства мисливців і рибалок» Андрій Дмитрук. — У цивілізованих країнах полювання перестало бути промислом, перетворилося на різновид відпочинку, мета якого — випробувати власні сили, а не взяти рушницю та, йдучи на хитрощі, вистріляти все, що ворушиться.

Дехто стверджує, що людей штовхає до браконьєрства бідність, і роблять вони це, щоб принести додому «халявної» їжі. Та не секрет, що серед порушників є і забезпечені особи.

— Інформації про те, хто найчастіше займається браконьєрством, немає. Проте це можуть бути різні люди: від простого селянина до чиновника.

Про присутність серед браконьєрів осіб усіх чинів і медалей говорять як самі мисливці, так і люди, причетні до охорони навколишнього середовища, проте не на диктофон. Здавалося б, таким по кишені придбати відстрілочні картки, та бажання вседозволеності перемагає. Від цілорічного полювання теж можна було б відмовитися, та де там, адже завжди існує категорія людей, яким можна все.

Рильце в пушку і в тих, хто за логікою мав би охороняти природні ресурси. Пригадаймо нещодавній випадок, коли браконьєрів забезпечував транспортом працівник організації, яка займається зеленим туризмом.

Звісно, полювання — річ не дешева, особливо на копитних, і багатьом справді не по кишені. Вартість відстрілочної картки на хутрового звіра на мисливський сезон стартувала від 200 грн. На добування копитних тварин потрібна ліцензія, а це вже набагато дорожче. Її вартість минулого сезону починалася від 800 гривень (одноразова на один вид звіра). Полювання на кабана обходилося від однієї до трьох тисяч гривень, на оленя плямистого — до п’яти тисяч. Кінцева сума залежить від результату полювання: здобуття трофея (роги, ікла) та ваги м’яса. Так, лише за роги впольованого оленя мисливець має заплатити від дев’ятисот гривень до десяти тисяч, на ціну впливає вага трофея. Та все одно це дешевше, ніж згодом платити штрафи. Для прикладу, за незаконно добутого зайця користувач мисливських угідь стягне з браконьєра 500 гривень, за козулю — вісім тисяч, за кабана — 10 тисяч, благородний олень обійдеться в 15 тисяч, а незаконне вбивство лося оцінюють у 20 тисяч гривень.

Якби всі факти браконьєрства реєструвалися, місцеві бюджети, та й самі користувачі мисливських угідь мали б непогану фінансову підтримку. Та, на жаль, далеко не всіх браконьєрів ловлять на гарячому, а як і спіймають, то, як бачимо, не завжди притягують до відповідальності.