25/03/2011
0Лісопереробні підприємства селища дають роботу людям з усього району
Селище Берегомет Вижницького району, яке розташоване в західній частині Чернівецької області в передгір'ї між південно-західним краєм Подільського підвищення та північно-східними схилами українських Карпат – є осередком лісової галузі на Буковині. На території селища працюють три великі підприємства, які наповнюють бюджет селища та створили робочі місця не лише для мешканців Берегомету, а й довколишніх сіл. Зокрема, це – державне підприємство "Берегометське лісомисливське господарство", "Вижницький держлісгосп АПК" та національний природний парк.
У селищі проживає 10,5 тис. громадян. Зареєстровано 835 приватних підприємців. З них 70% займаються лісозаготівлею, лісопильним виробництвом, деревообробкою. Нещодавно розпочала діяльність ще одна Берегометська лісова компанія з розпилення дошки.
– Міський бюджет наповнюємо за рахунок лісової галузі, оренди землі та податку на землю, – розповідає селищний голова Берегомету Сергій Боднарюк. – Бюджет селища на 2011 рік складає майже чотири мільйони гривень. Та оскільки селище велике, проблем багато, і коштів на все не вистачає.
Історія селища сягає XV століття
За однією з теорій назва Берегомет походить від німецького – berg (гора). За іншою версією назва Берегомет походить від того, що річка Серет береги метає.
Точної дати заселення Берегомету немає. На основі досліджень, архівних даних, переказів припускають, що це було не пізніше XV століття.
З історичних хронік відомо про напади 1489, 1454, 1499, 1502, 1508, 1509, 1515 років (разом з кримськими татарами турки робили набіги на буковинські, подільські землі), які привели до втечі великої кількості людей у гори, аби врятуватися. Це місце вони вибрали не випадково, адже тут була річка з великими запасами риби, з деревини можна було зводити житло, господарські будівлі, виготовляти хатнє начиння, а в лісі добувати оленів, диких кіз, кабанів, зайців, зубрів, збирати гриби та ягоди.
Перша письмова згадка про Берегомет датується 1696 роком у праці Т. Балана «Документи Буковини», яка була видана в Чернівцях 1937 року.
У Берегометі залишилося декілька визначних пам'яток, пов'язаних з життєдіяльністю шляхетного роду Васильків. Найяскравіша споруда – замок Васильків, який існував на початку ХХ століття, щоправда у первісному вигляді не зберігся. Збереглася у центрі селища Михайлівська церква (побудована 1888 року). На вулиці Центральній, 12 збереглася колишня споруда літньої резиденції роду Васильків (нині селищна лікарня). На території лікарні ростуть дерева, які занесені до Червоної книги (тюльпанове та коркове дерева тощо).
Ольга МАКСИМЮК
Стебник та Заріччя чекають газифікації
Сергій Боднарюк, селищний голова Берегомету
Досі кут Стебник та село Заріччя, яке підпорядковується Берегометській селищній раді, не газифіковані. Немає опалення у селищному будинку культури.
Очікуємо з державної казни кошти на реалізацію проекту з будівництва очисних споруд (лише за виготовлення проекту заплатили 30 тис. гривень). Через це каналізація у багатоповерхівках та школі-саду працює неповноцінно. Також плануємо збудувати дамбу на річці Серет на куті Стебник (треба 4,5 млн. грн.), аби укріпити берег, адже під час повені 2008, 2010 років вода з річки наробила в селищі багато шкоди.
Ще однією проблемою Берегомету є відсутність власної пожежної частини. Тож у разі пожежі доводиться домовлятися про допомогу із керівниками підприємств.
Сполучення з обласним центром Берегомет має, однак проблема є з перевезенням у самому селищі, оскільки воно простягнулося на великій території. Ідея зорганізувати перевезення у підприємців виникла ще кілька років тому. Однак далі ідей справа не зрушила.
Краща ситуація у селищі із утилізацією сміття. Сміттєзвалище взяв в оренду приватний підприємець. Він сортує скло, пластик, картон, пресує все це та здає на сміттєпереробний завод у сусідні області.
Проблеми, які накопичувалися впродовж багатьох років, плануємо вирішувати найближчим часом, адже наші люди варті кращого життя.
Лісники працюють на мінімальних окладах
Юрій Марчук, директор "Вижницького держлісгоспу АПК"
Територія підприємства розташована в басейні річок Серет, Махідра та Черемош. Підприємство створили 2000 року. Загальна площа лісового фонду становить 11677 га.
Основні надходження підприємство отримує від реалізації переробленої деревини. Торік реалізували продукції на 6,5 млн. гривень.
На підприємстві працює 178 осіб, з них 64 – це працівники лісової охорони.
Заробітна плата у лісників низька, їх тримаємо на мінімальній ставці, бо немає фінансування. Гроші на лісову охорону виділяємо з господарської діяльності. Однак, лісники працюють також на заготівлі деревини, посадці лісу, тому можуть заробити навіть більше, аніж я.
Окрім деревообробки, займаємося заготівлею березового соку, бджільництвом. Щоправда, торік загинули фактично всі сім'ї бджіл через невідому хворобу.
Маємо розсадники, де вирощуємо головні лісоутворюючі породи – дуб, бук, ялиця, смерека. Усюди, де проводимо рубку лісу, дбаємо про те, аби було відновлення.
Оскільки лісова смуга тягнеться біля житлової зони, уникнути самовільної рубки важко. Однак це не проходить безслідно, до порушників застосовуємо певні міри покарання.
Продукцію реалізовуємо: 50% на внутрішній ринок, решта – зовнішній. Нашу продукцію експортуємо до Молдови, є разові замовлення з Європи, працювали з Єгиптом.
Деревина на Буковині низькоякісних сортів. Передовсім це пов'язано з кліматичними умовами та розташуванням області в передгір'ї Карпат.
Відходи деревини намагаємось використовувати ефективно. Наприклад,
приватні підприємства беруть у нас тирсу для створення паливних палет, а з деревообробних відходів виробляємо "тріску". Дровами забезпечуємо районні школи, школи мистецтв, дитячі установи.
Оскільки підприємство не має вільних коштів, не можемо вчасно оновлювати техніку. Тому є потреба у трелювальних тракторах. Один такий трактор коштує 500 тис. гривень. Доводиться винаймати техніку.
Працівники лісгоспу заробляють в середньому по 2100 гривень
Микола Ракевич, директор державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство"
Наші лісоволодіння знаходять в трьох районах – Вижницькому, Сторожинецькому та Кіцманському. Основні масиви лісів це – Шепітська зона.
Господарство має 9 лісництв та одну мисливську дільницю. Є лісопильний цех, де працює 650 осіб. На мисливській дільниці працює 15 осіб.
Маємо 36 тис. га мисливських угідь. Найбільш поширені тварини – олень, європейський кабан, косуля, ведмідь та рись, які занесені до Червоної книги. Є кілька десятків голів зубрів. Вони мігрують у пошуках їжі, бувають і на Путильщині, перетинають кордон з Румунією. Їхня популяція зменшується з кожним роком.
Торік реалізували продукції на 45 млн. гривень. Цьогоріч плануємо збільшити на 10 млн. Перший квартал роботи показує, що це реально.
Співпрацюємо із підприємцями, вони виконують 27-30% від загального обсягу заготівельних робіт. Така співпраця має перспективу, оскільки не доводиться шукати додатково техніку тощо.
Проблеми, з якими стикаються лісники – технічне забезпечення, незаконна рубка лісів. Актуальними останні кілька років є лісові пожежі. Загорання переходить з сільськогосподарських угідь (люди палять нескошену траву) на наші території.
З 2009 року почали переробляти твердолисту деревину, зокрема бук. Працювати з буком треба дуже оперативно, оскільки і готову продукцію і деревину в круглому вигляді треба захищати від різких перепадів температури.
Наразі вкладаємо кошти в будівництво доріг, так як дороги для нас мають велике значення.
