На Полтавщині не вистачає землі для створення нових лісів

Уже за кілька тижнів із настанням тепла у лісівників розпочнуться активні весняні роботи. У Міжнародний рік лісів лісогосподарські підприємства області планують посадити 1300 га дерев, побудувати нові та розширити існуючі дендропарки, провести суботники з очищення лісових територій, створити цикл програм, присвячених захисту лісів тощо. Про те, як втілюватимуть плани в життя та які проблеми розв’язуватимуть лісівники, «Вечірка» запитала в першого заступника начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (ПОУЛМГ) Анатолія Даниленка (на фото).
— Анатолію Андрійовичу, які проблеми лісогосподарської галузі потребують навесні першочергового вирішення?
— У нас є два нагальних питання, які ми повинні вирішити з настанням тепла. Перше — це, звісно, створення нових лісів, а друге — підготовка охорони лісу до пожежного періоду. Також через два тижні, а, можливо, й раніше, на півдні Полтавщини вже почнемо створювати нові ліси.
— Чи справді цього року в області з’явиться 15 нових дендропарків? Де й коли їх саджатимуть, яка буде їхня площа?
— Створюватимуть нові та доповнюватимуть посадковим матеріалом існуючі дендропарки, перш за все, в селі. Сьогодні в селах є дендропарки, але більшість із них у занедбаному стані. Полтавська облдержадміністрація звернулася до нас із ініціативою поновити їх та привести до порядку. Лісогосподарські підприємства Полтавського ОУЛМГ готові надати якісний декоративний посадковий матеріал хвойних, листяних, деревних і чагарникових порід. Окрасою сіл стануть дуби, липи, ялини, клени, берези, сосни, горобини, каштани, декоративні верби, ялівці, туї тощо.
Якщо говорити про дендропарки, які знаходяться біля контор лісництв та лісових господарств, то їхня площа — майже 12 гектарів. Їх теж доповнимо новими культурами.
— Тож йдеться лише про доповнення існуючих дендропарків, а не утворення нових?
— Наразі точно можу сказати лише про те, що новий дендропарк з’явиться в Пирятині, а де створюватимуть інші парки ще невідомо.

Чому влада деяких районів області не хоче давати лісівникам землю для насадження нових лісів?
— Знаю, що проблемним для ПОУЛМГ залишається питання землі, яка потрібна для створення нових лісів. Ви зазначали, що деякі райдержадміністрації та районні ради не хочуть йти вам назустріч та виділяти непридатні для сільськогосподарського користування або занедбані землі під посадку лісу. На вашу думку, чим це зумовлено?
— Так, це справді велика проблема. Якщо в цьому році ми виконуємо державну програму «Ліси Полтавщини» — до 2015 року садимо 1300 га лісу, то наступного року, якщо не вирішимо питання із землею, зможемо посадити лише 800—900 га нового лісу. Сьогодні в районах області ми вже забрали та залісили майже 10 га непридатних для сільськогосподарського використання земель. А щодо районних рад, то, думаю, їхню позицію можна пояснити тим, що вони чекають на земельну реформу та відміну мораторію на продаж землі. Адже тоді землю можна буде продати. Іншої причини відмови давати нам землю я не бачу. А, можливо, люди просто не розуміють, що сьогодні лісистість Полтавщини становить всього 8,7 відсотка. Якщо брати цей показник у цілому по країні, то ми знаходимося далеко не в першій десятці. Нам ще потрібно в цьому напрямку дуже багато працювати. Навіть якщо ми виконаємо програму «Ліси Полтавщини» до 2015 року та посадимо все, що заплановано, лісистість Полтавської області буде лише 10 відсотків. А оптимальна лісистість Полтавщини, визначена науковцями, — не менше 15 відсотків. У радянський час потенціал лісів завжди нарощувався. Нині у посадці нових насаджень нам може допомогти тільки держава, тому посприяти у виділенні нових земель ми попросили обласний екологічний фонд.
— Вам виділяють кошти на саджання дерев із державного бюджету?
— Цього року на створення нових лісів держава виділила 5,7 мільйона гривень. Щороку фінансування з державного бюджету збільшується. Маємо розуміння із боку обласної влади. Зокрема з обласного екологічного фонду обіцяють виділити приблизно 1 мільйон гривень. Ці кошти, якщо ми їх отримаємо, будуть використані тільки на насадження нових лісів. Взагалі ж, для того, щоб посадити 1300 га лісу, потрібно 8 мільйонів гривень. Тому решту грошей треба знайти з інших джерел. Із цим проханням управління звернулося до сільських та районних рад. Все-таки створення нових лісів — це державна справа, потрібна для всіх. Для цього в нас є і відповідна техніка, і достатня кількість посадкового матеріалу. Ми розширили кількість лісорозсадників в області.
— До речі, який район на Полтавщині найбільш заліснений?
— Котелевський район — 21 відсоток. А є ж такі райони, лісистість яких становить лише 2—4 відсотки, — це Машівський та Семенівський.
— Скажіть, будь ласка, переважно які ліси саджаєте в області: хвойні чи мішані?
— Це залежить від категорій земель. На піщаних грунтах створюємо соснові ліси, а на більш родючих — мішані, дубові, тополеві. Загалом же в області більше шпилькових лісів.
— ПОУЛМГ ініціювало створити «Алею дружби», дерева на якій посадять журналісти. На коли плануєте цей захід?
— Переконаний, що люди повинні знати про нашу роботу, а представники преси, які посадять нову алею, розкажуть людям про такий чудовий захід. Думаю, журналістам теж буде приємно взяти в ньому участь. Нову алею плануємо посадити на території Лубенського лісництва.

У полтавських лісах сьогодні не вистачає зайців…
— Які звірі водяться сьогодні в лісах Полтавщини? Чи суворою була для них цьогорічна зима?
— Одразу зазначу, що звірі перезимували добре. Усі господарства мали необхідний запас кормів для підгодівлі тварин. Не було зафіксовано жодного випадку загибелі тварин внаслідок складних погодних умов. Ми постійно перевіряємо мисливські господарства. Звичайно, є певні недопрацювання. Не всі господарства мають достатню кількість єгерів. А це означає, що мисливські угіддя не охороняються так, як треба. Є мисливські угіддя, де недостатньо кормів, а це призводить до того, що частина звірів просто йде із цих угідь. Щороку ми робимо облік диких тварин. Згідно з останнім у лісах області 229 лосів, 280 оленів європейських, 354 олені плямистих, 3056 кабанів,
5421 козуля, 108 ланей, 37 муфлонів (парнокопитна тварина з роду баранів), також велика кількість пернатої дичини та пушних звірів. До речі, маємо проблему із зайцями, адже більшість мисливців полюють саме на цих тварин. Тому сьогодні постало питання про збільшення їхньої кількості.
— Серед перелічених видів тварин є такі, полювання на яких або заборонене взагалі, або дозволене в обмеженій кількості?
— Полювання на муфлонів, лосів та ланей — заборонено.

…а вовків із початку року вже виявили 11
— Говорять, останнім часом на Полтавщині з’явилося багато вовків, які наблизилися до населених пунктів. Якщо так, то як будете з ними боротися?
— Потреба в боротьбі з вовками завжди є, бо вовк — це хижак. До нас вовки мігрують із Харківської та Сумської областей, де більша лісистість. У 2010 році в Полтавській області відстріляли
50 вовків. Я б не сказав, що ці звірі дуже наблизилися до людських осель. Згідно з обліком на території Полтавщини нині 11 вовків. Цей звір не звик знаходитися на одному місці, постійно мігрує.
— Минулого року мисливський відділ вашого управління офіційно заявив, що в області було виявлено дві хворих на сказ лисиці. Тож чи є в області скажені лисиці сьогодні?
— У 2011 році в області зафіксований один випадок захворювання лисиці на сказ у Великобагачанському районі. Це питання завжди під конт-ролем. Усіх лисиць, яких відстрілюють, здають на експертизу виявлення на сказ, в тому числі роблять це й мисливці.
— Анатолію Андрійовичу, чи є в лісових господарствах області шишкосушарні?
— Маємо дві шишкосушарні. Одна з них знаходиться в Рублівському лісництві Полтавського лісгоспу, а друга в Кобеляцькому лісництві Кременчуцького лісгоспу. Сушимо соснові та ялинові шишки. Перед сушінням із шишок збирають насіння, яке навесні висівають у лісорозсадник, та доглядають за ним увесь рік. Нові деревця за цей час виростають до 10 сантиметрів. А пустими шишками опалюють самі сушарні.
Фото Іванни СЕРДЮЧЕНКО та прес-служби ПОУЛМГ