Вирубка лісу біля села Зарічани

Із середини січня жителі села Зарічани шукають пояснень щодо вирубки лісу біля їх села. Зрізано два з половиною гектари соснових насаджень віком більше шістдесяти років. Від керівництва Зарічанського військового лісництва, якому належить ділянка, до сих пір люди не отримували якихось прийнятних пояснень, тому звернулися зі своїми скаргами до народного депутата Олега Черпіцького. На місці події народний обранець зустрівся з представниками обох сторін і домігся компромісної угоди.

Зарічанський масив. Велика його частина належить Зарічанському військовому лісництву. Працівниками саме цього підприємства визначено ділянку санітарної вирубки. Жителі села кажуть, що про це нічого не знають.
Наталія Кириченко, жителька села Зарічани: "Мы обеспокоены тем, что мы не понимаем и не знаемсколько запланировано вырубки леса. Обращались в несколько инстанций…Кроме того, что приходять извещения, что наши документы приняты, никаких движений со стороны этих инстанций нет."
Місцеві старожили пам’ятають, як у післявоєнні роки всім миром саджали цей ліс.
Марія Хотинська, жителька села Зарічани: "Це був сорок восьмий, сорок дев’ятий, п’ятдесятий роки. Це кілька років було, бо це аж до самої траси туди… Всі помагали хто, що міг. А зараз крок ніхто не зробить – тільки плати…."
Те що побачив запрошений громадою Олег Черпіцький, він називає просто:
Олег Черпіцький, народний депутат України: "Повний безлад."
І просить пояснення у господарів. Спеціалісти військового лісгоспу запевняють: санітарна чистка була необхідною, інакше хвороба, «коренева губка», вразить ще більшу ділянку лісу. Підчас розмови лісівники зобов’язалися на двох з половиною гектарах вирубаного лісу посадити новий.
Генадій Девецький, директор Житомирського військового лісгоспу: "Червоний дуб будемо садить. Бо сосна після кореневої губки не садиться – вона так само пропаде як і ця."
Олег Черпіфцький: – Це не обіцянка. Якщо лісництво цього не зробить, то я змушений буду це робити.
Генадій Девецький: –У нас все вже є: посад матеріал…
Марія Хотинська: – Хороше треба робить всім разом. Як зробите рядки, то покличте – ми будемо садити дуб.
Згоди досягнуто. Лісівники пообіцяли: не рубати з плеча та надалі зважати на думку громади.