23/03/2011
0Багату історію має державне підприємство «Тульчинське лісомисливське господарство». І пишеться вона з початку 20-х років минулого століття. Саме в Тульчині функціонувало Тульчинське Окружне лісове управління, до складу якого входило і Тульчинське збільшене головне лісництво.
А з першого березня 1971 р. почало писати свою історію і Томашпільське лісництво Тульчинського лісгоспу. Спочатку утворено воно було на базі урочищ «Жолоби» і «Сольоне», які відійшли від Журавлівського лісництва. Через пару років до цієї території приєднали Вапнярську зону Кирнасівського лісництва. Першим лісничим Томашпільського лісництва на довгих 22 роки (до 09.09.1993 р.) став 39-річний Поліщук Анатолій Макарович, який продовжував уже діючу династію лісівників і який дав путівку в лісівниче життя своєму сину Віктору, нині директору ДП «Тульчинське ЛМГ», а згодом і внуку Анатолію, який працює зараз на посаді лісничого Брацлавського лісництва.
Що для історії 40 років? Мить! А для людей – це життя, наповнене нелегкими трудовими буднями. Поліщук А.М. уже був досвідченим лісівником, коли прийшов з нуля піднімати Томашпільське лісництво. До цього 15 років трудився лісником Михайлівського лісництва Могилів-Подільського лісгоспзагу, з 1969 до 1970 р. – майстром лісу Івашковецького лісництва. З ентузіазмом взявся за доручену справу, розпочав будівництво адмінприміщення лісництва.
Першочерговим завданням було заліснення яруго-балкових земель. За 40 років роботи Томашпільського лісництва тут посаджено 773 га лісових культур на землях, непридатних для сільгоспкористування, 495 га – на землях державного лісового фонду.
У 1993 р. Поліщук А.М. передав лісництво Гомелю Олександру Андрійовичу, який 16 років активно продовжував усі починання свого старшого наставника. А в січні 2011 року лісництво отримало третього за свою історію лісничого – Сколодчука Володимира Васильовича, який вже віддав лісництву 30 років свого життя (1983-2008 р.р. – майстер лісу, 2009-2011 р.р. –помічник лісничого).
Золотий фонд лісового господарства, зокрема Томашпільського лісництва – його працьовиті люди, які десятки років трудяться на одному місці.
Пшенична Марія Андріївна – бухгалтер лісництва з червня 1971 р. до цього часу, Соколовський Василь Григорович – помічник лісничого з червня 1971 р. до січня 2009 р.;
Олійник Микола Дмитрович – лісоруб з лютого 1969 р. до грудня 2005 р.;
Кривенко Віктор Миколайович – майстер лісу з липня 1984 р. до цього часу;
Пеньківський Михайло Денисович – лісоруб, лісник з жовтня 1980 р. до березня 1999 р.;
Пилявоз Володимир Миколайович – лісник з червня 1984 р. до січня 1995 р.
Дякуючи злагодженій роботі спеціалістів, справжніх лісівників тут створено за 40 років в цілому 1268 га нових лісів. Щорічно на землях держлісфонду створюється 25-30 га нових лісів, на землях меліофонду – 20 га, проводиться догляд за лісами на площі більше 500 га (ДЛФ – 251 га, МЛФ – 254 га).
У 2010 р. рубки формування та оздоровлення лісів проведено на площі 201 га, при цьому заготовлено 2774 кбм деревини. При рубках головного користування заготовлено 1400 кбм деревини. Реалізація склала 554 тис. грн.
Поліщук Віктор Анатолійович, директор ДП “Тульчинське ЛМГ”:
– Коли батька призначили 1 березня 1971 року лісничим Томашпільського лісництва, мені було 13 років. На попередньому місці батькової роботи вже все було давно облаштовано, там жили мої друзі, там були мої улюблені місця в лісі, на ставку. Скажу чесно, що не хотілося залишати обжиті місця. Але почуття обов’язку, відповідальності за доручену справу, любов до своєї роботи зробили свою справу. Нове місце на околиці Томашполя було диким пустирем. І подивіться, яким воно є зараз. Скільки зусиль, щоденних трудових буднів, недоспаних ночей віддав батько зі своїми колегами, щоб Томашпільське лісництво стало на ноги. Синівське спасибі йому і його колегам за трудовий подвиг. На відстані років вкотре переконуюся у далекоглядності тодішнього начальника обласного управління лісового господарства Твердохліба Павла Тимофійовича: саме він, добре знаючи лісові угіддя області, прийняв рішення про необхідність створення на цій території Томашпільського лісництва. По-іншому заліснити її було неможливо. Тут потрібна була постійна і надійна людина для виконання поставлених завдань…
КІлимник Галина Петрівна, в.о. головного лісничого ДП “Тульчинське ЛМГ”:
– 40-річчя лісництва – це ще один привід щиро подякувати всім лісівникам, зокрема лісівникам Томашпільського лісництва за багаторічну, сумлінну, віддану, наполегливу роботу. Перший лісничий Поліщук Анатолій Макарович 22 роки віддав рідному лісництву. На голому місці створив міцну виробничу базу. По-справжньому цей трудовий подвиг може оцінити лише та людина, яка працює в лісі, яка живе лісом. Адже його робота стала спільною справою всієї його сім’ї: дружини, дітей. Ветерани лісового господарства – наша гордість. Нехай Всевишній дає здоров’я і Анатолію Макаровичу, і Олександру Андрійовичу, всім, хто творив і творить історію Томашпільського лісництва…
Сколодчук Володимир Васильович, лісничий Томашпільського лісництва:
– Мої попередники Поліщук Анатолій Макарович і Гомель Олександр Андрійович залишили велику спадщину: сотні гектарів лісів, які потребують щоденного догляду, людських рук, людської любові. Я маю велику честь продовжувати благородну справу цих людей, відданих лісу. Молоді ліси потребують особливого догляду. І тут без добрих професіоналів не обійтися. І першими моїми помічниками в щоденній нелегкій роботі є лісники. То є дуже добре, коли лісник багато років господарює на одному обході, коли він знає його як свої п’ять пальців. Так, сьогодні нелегко знайти достатню кількість робочих рук для проведення доглядів за сотнями гектарів лісу. Але все-таки з доведеними завданнями справляємося, бо ліс не простить нам бездіяльності, безгосподарності…
СОКОЛОВСЬКИЙ Василь Григорович, колишній помічник лісничого Томашпільського лісництва, ветеран лісового господарства:
– 17-річним у 1961 році я розпочав свою роботу у лісовому господарстві, з 1 червня 1971 року – у Томашпільському лісництві. Не уявляю свого життя без роботи, без цих лісів, створених за останніх 40 років. Сотні гектарів нових лісів – це робота багатьох людей, не лише працівників самого лісництва. Душа радіє, коли бачиш результати своєї роботи. Спасибі всім поколінням лісівників за те, що вони без особливого героїзму, високопарних слів багато років підряд, в погоду і непогоду піднімають на ноги своїх дітей – майбутні ліси…
ПШЕНИЧНА Марія Андріївна, бухгалтер Томашпільського лісництва:
– Мені ще не було 18 років, коли я з 1 червня 1971 прийшла на посаду бухгалтера Томашпільського спеціалізованого лісництва. У березні того року якраз народився мій старший син. Пам’ятаю, як Поліщук Анатолій Макарович приїхав у Брацлавський сільгосптехнікум, де я навчалася, і сказав: “Марія Андріївна, ідіть до нас працювати бухгалтером…”. Не віриться, що пролетіло 40 років! Моя 20-річна внучка-студентка вже старша від мене, коли я приступила до роботи. Томашпільське лісництво – моє життя, моя рідна домівка, моя сім’я, моя робота, моя радість і мої переживання. Ми тоді орендували одну маленьку кімнатку для роботи. А зараз маємо гарне адмінприміщення, облаштовану територію, гаражі, непогану виробничу базу. І все це створено людськими руками, командою лісівників-однодумців. Спасибі всім за плідну роботу. Нехай Бог дає всім здоров’я і довголіття…
2011-03-22
