16/03/2011
0За те три дня, что я провалялся с гриппом, появилось много лесных новостей. Особенно на Волыни. Объединяю их в рамках одного дайджеста и прошу рассматривать этот шаг, как комплимент лесной пресс службе области. Постепенно, но ещё не сегодня, добавлю в базу и на сайт все значимые статьи и новости из пропущенных. М.П.
Школа лісничих
Розумна людина ніколи не буде стверджувати, що знає все. Ото ж бо, вчитися ніколи не пізно!
На Волині працює 100 лісничих. Цими днями вони проходили навчання та здавали екзамени у Шацькому лісовому коледжі ім. Валентина Сулька. „Студентів” розподілили на групи. Я потрапила саме тоді, коли поважне журі екзаменувало другу групу працівників лісу. 49 лісничих уже, як-то кажуть, відстрілялися. Інші – чекали своєї черги та гризли граніт науки.
Під час розробки програми враховували питання ведення лісового господарства з розумінням того, що основне завдання лісничого – державна лісова охорона. Знання агротехніки лісовирощування, створення нових лісів, методів і способів рубок формування і оздоровлення, заготівлі деревини, новітніх технологій обліку деревини – все це мали знати поважні студенти. На екзамені відповідали на чотири питання. Основні блоки: організація праці, техніка безпеки, лісовирощування та мисливське господарство. Основна мета іспитів – не тільки перевірити знання лісничих, а й донести до них нововведення в лісовій галузі.
За пропозицією обласного управління склали програму навчання. Викладачі коледжу гарно підготувалися. Для усіх, хто брав участь у курсах, була роздрукована спеціальна методична література.
Звернувшись до лісничих, начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник зауважив: «Ми дійсно хочемо, аби ви, – ті, хто на місцях представляє лісівничу галузь, – були гідними цього. Я впевнений, що волинські лісівники мають проходити підготовку у нашому лісовому коледжі».
Лісничі – першопрохідці. Далі планують екзаменувати ще головних лісничих, інженерів лісового господарства.
– Не хочу сказати, що це буде перепідготовка, – продовжує Богдан Іванович. – Це стане закріпленням знань. Але викладачі до цього також мають бути готові. Бо ж одна справа читати лекції тим, хто тільки вивчає ази лісівничої науки, інша – вести розмову з людьми, які пропрацювали в лісовій галузі десятки років. Будемо обговорювати головні теми лісової галузі, порушувати актуальні питання.
Начальник управління зауважив: база лісового коледжу – одна з найкращих в Україні. І треба закріпити це, докласти усіх зусиль. Тут має бути науковий, духовний центр. Усе цінне, що здобували десятки, а то й сотні років, необхідно акумулювати в Шацьку як приклад для майбутніх поколінь.
– Ви – той лакмусовий папірець, за яким оцінюють галузь у цілому, – каже Богдан Колісник, виступаючи перед аудиторією. – Ми зібралися тут, аби вкотре донести до вас саме це. Кожен мусить себе оцінити. Ви є обличчям усієї структури. Тож у лісничого має бути найкраще все: і зовнішній вигляд, і внутрішній світ, і самодисципліна. Слід розуміти: як театр починається з вішака, так лісове господарство – із садиби лісництва. Загородити, побілити, озеленити, обов’язково закласти дендропарк, який має бути візитною карткою кожного лісничого. Відділіть площу, на котрій повинні рости основні лісоутворювальні породи, які потрібні Волині. А крім цього, ще є інші цікаві дерева. Меж удосконаленню нема. У наглядній агітації мусить бути і зміст, і форма. Надмірна розцяцькованість не потрібна, треба, аби відчувалися самобутність, те, що перебуваєш у лісі. Говорити є про що і можна довго, але основне – у кожну справу необхідно вкладати душу».
До Шацька з’їхалися і ті, кому вже близько шістдесяти, і ті, хто щойно прийшов у лісову галузь. Тим більше, організатори іспитів намагалися зробити так, аби зібралися фахівці з різних лісгоспів і за ці кілька днів могли поспілкуватися, поділитися досвідом, навичками, передати знання, вміння.
Лісничі дуже добре підготувалися до іспитів, підійшовши до цієї справи з усією відповідальністю. А спільне навчання ще більше згуртувало і зміцнило велику професійну родину.
Оксана ЧУРИЛО
12.03.2011
На фото автора: свої знання підтверджує Віктор Романюк,
готуючись до іспитів, начальник ВОУЛМГ Богдан Колісник дає основні настанови
http://voulg.org.ua/news/12.03.11(2).php
Вдень – зелений туризм, вночі – браконьєрство?
Під покровом ночі вирішили зайнятися браконьєрством Юрій Йосипович Гламазда та Іван Іванович Бортнік із Луцька. Допомагали браконьєрам ті, хто вдень займається зеленим туризмом і показує красу лісу та його мешканців. Федір Федорович Степанюк працює у Центрі розвитку кінного туризму, що розташований у с. Котів, його першого й вистежила лісова охорона Звірівського мисливського господарства, почувши пізньої ночі постріли.
– Коли почули постріли, було трохи більше 12 години ночі, – розповідає директор мисливського господарства Андрій Шпорук. – У темноті важко вистежити браконьєра. Та й зорієнтуватися де стріляли не легко. Тож лісова охорона, під’їхавши, як їм здавалося, до того місця де могли стріляти, засіла у засідку. Через деякий час вони помітили підводу. Зупинивши її, побачили сіно та поліетилен – те, що треба для транспортування вбитої тварини. Спочатку чоловік говорив, що їде по черешню, а згодом зізнався, що підвода та кінь належать Центру розвитку кінного туризму, що розташовується у Котові та займається зеленим туризмом, а він працює у цій структурі і зветься Федір Федорович Степанюк. Коли лісова охорона почала вимагати, аби назвав тих, хто стріляв і до кого їде, чоловік почав телефонувати. Але дзвінки ні до чого не призвели. Тоді він назвав тих, кому допомагав.
Один чоловік із лісової охорони залишився біля підводи, інший пішов далі і на шляху натрапив на застреленого оленя. Вдалині виднілося світло від ліхтаря. Коли працівник лісової охорони зупинив зловмисника, той кілька разів вдарив його в обличчя і втік. У темряві влаштовувати погоню було б не логічно, відтак працівник мисливського господарства повернувся до вбитого оленя та викликав міліцію. Правоохоронці спрацювали оперативно і затримали браконьєрів. Перевіряючи телефон Федора Степанюка, міліціонери зафіксували, що один із чоловіків записаний як Юра браконьєр, – отак просто і без зайвих придумок.
– Вбитому оленю 5-6 років, – продовжує Андрій Шпорук. – Господарству нанесено збитків у сумі 15 тисяч гривень.
Тепер шукачам легкої наживи доведеться відповідати перед законом.
14.03.2011
Прес-служба Волинського ОУЛМГ
http://voulg.org.ua/news/14.03.11.php
А починається все – з насінини
За календарем – уже весна, але зима не поспішає здавати позиції. Сніги, заметілі, морози не вщухають. Проте роботі така ситуація аж ніяк не заважає. Саме морози допомагають потрапити на заболочені території й заготовити продукцію там, де за іншої погоди не пройти не проїхати. Такі умови сприяють і заготівлі, і транспортуванню. І хоча працювати доводиться досить важко, лісівники використовують момент для переробки деревини та підготовки до весняних клопотів.
ДП «Старовижівське ЛГ» – одне з кращих господарств на Волині. Під керівництвом Петра Сахарука тут досить вдало організовано роботу. Відтак кожен знає свої обов’язки і прагне виконати їх у заплановані терміни. Тим більше, що їхню продукцію чекають не тільки в області, а й за її межами та за кордоном.
Начальник нижнього складу ДП «Старовижівське ЛГ» Леонід Бегаль, показуючи територію, розповідає про тонкощі господарювання:
– Тут приймають хлист, розкрижовують його на сортименти, які відповідно розподіляють по так званих кишенях. У загальному за місяць виходить 1100-1200 кубів. Деревину, що йде на відвантажування у вагони, відправляємо на станцію погрузки. Та, що йде на переробку, подається на естакаду і в цех, де виготовляють продукцію. Здебільшого це – дубові заготовки, яких за місяць видаємо близько 40 кубів. Окрім того, отримуємо обрізний (25-30 кубів) та необрізний (100 кубів) пиломатеріал. Цю продукцію відвантажуємо споживачам, з котрими заключили контракти. Це переважно іноземці – з Польщі, Німеччини, Латвії.
Лісівники Старовижівщини досить плідно трудяться і над тим, аби було з чого вирощувати молоді сіянці сосни звичайної, ялини, модрини. Шишкосушарка працює в Дубечнинському лісництві вже понад 40 років.
Лісничий Богдан Ковальчук розповідає, що сировиною їх забезпечують 12 держлісгоспів області. Вони чекають якісного насіння, яке потім використовують, засіваючи плантації.
– Шишка із насіннєсховища потрапляє у відділення попередньої підсушки, де перебуває 6 днів і при температурі 25-30 градусів підсихає, – ознайомлює з технологією роботи Богдан Миколайович. – Через сім днів її завантажують у відділ переробки, де протягом 24 годин обертається у шести барабанах. Температура переробки – 55-60 градусів.
Так і отримують високопродуктивне насіння. Середній вихід у сосни звичайної – лише 1%: із 100 кг шишки отримують 1 кг насіння. І це нормально! В кілограмі – близько 100 тис. насінин. За сезон тут переробляють близько 120-150 тонн, отримуючи до 1,5 тонни насіння сосни.
Котельня – самоокупна. Витрачаються тільки на електроенергію, яка використовується на обертання транспортерів і барабанів. Далі – залучають відходи переробки. А тут уже фактично безвідходне виробництво.
– За добу завантажуємо близько 600 кг шишки, – продовжує Богдан Ковальчук. – Отримавши 6 кг насіння, решту відправляємо на переробку. Близько 550 кг шишки, яка вже не має насіння, спалюємо, використовуючи для обігріву та підсушки насіння.
Лісгоспи мають свій план заготівлі. Насіння, яке тут отримують, вистачає всім. Є й покупці з-за меж області, «Укрліснасіння» також замовляє. Відтак із насіння волинської сосни проростають деревця не тільки в нашому регіоні, а й далеко за його межами.
Оксана ЧУРИЛО.
Фото автора
http://voulg.org.ua/news/14.03.11(2).php
Готуючись до весни
Для забезпечення своєчасного та якісного проведення лісовідновлення і робіт із лісорозведення, з метою виконання державної програми „Ліси України” начальник ВОУЛМГ підписав наказ, згідно з яким директори державних лісогосподарських та лісомисливських підприємств мають забезпечити відповідний повноцінний комплекс робіт.
Лісовідновлення треба здійснити на 2670 га, в тому числі створити лісових культур на землях держлісфонду в кількості 1390 га, захисних насаджень у кількості 250 га та природного відновлення 1030 га. Прийняти всі заходи для організації своєчасної доочистки лісосік і проведення на них якісної підготовки ґрунту під створення культур і сприяння природному поновленню, дотримуючись рекомендованих технологій та затверджених проектів. Слід застосовувати такі способи обробітку ґрунту, які б забезпечили сприятливі умови для високої приживлюваності та швидкого росту дерев.
Створюючи культури, враховувати досвід їх вирощування, використовувати схеми культур, рекомендованих для кожного типу умов місцевиростання, які б забезпечили нормальний ріст, змикання у встановлені строки, диференціацію та своєчасне зріджування насаджень.
Створювати змішані лісові культури, розширити виконання програми „Діброва”, використовуючи при цьому землі запасу, реконструкцію похідних деревостанів і створення котловинних культур. Мають створити плантаційні культури берези повислої на зрубах насаджень, пошкоджених кореневою губкою. Для забезпечення потреб у високоякісному садивному матеріалі забезпечити належну роботу селекційно-насіннєвих об’єктів, теплично-розсадникових комплексів.
До лісокультурних робіт планують залучити громадські організації, установи та населення.
Оксана ЧУРИЛО.
http://voulg.org.ua/news/14.03.11(4).php
