19/02/2011
0Подібного природного явища не пам'ятають навіть старожили селища.Незвичайне природне явище спостерігали у вівторок, 15 лютого, вранці жителі Любешова. Перед сходом сонця в морозному небі (було 16,3 градуса морозу) над сонячним диском з'явився величезний темно-червоний світловий стовп, спрямований угору. Він був добре помітний. Викликав цікавість і, водночас, було якесь гнітюче враження. Можливо, від того, що колір його був якийсь кривавий.
До того ж, трапилося це на релігійне свято Стрітення Господнє. Старші жінки, які зранку поспішали в церкву, дивлячись на величезну свічу на небі, – хрестилися. Тому й не дивно, що в прадавні часи оптичні явища подібного роду зазвичай тлумачилися як погані знамення. Хоч пояснення цьому оптичному атмосферному явищу, яке по-науковому називається сонячний стовп, просте. Його в холодному повітрі на світанку або при заході сонця можуть породити кристалики льоду, відбиваючи сонячне світло. Іноді ці кристалики, що опускаються з високих хмар, отримують плоску форму. Опір повітря змушує їх при падінні займати горизонтальне положення. Сонячне світло, відбите такими орієнтованими кристаликами, і створює ефект сонячної колони.
Рано-вранці в той день я виходив на подвір'я й з тривогою оглядав своє обійстя, адже живемо на березі Стоходу. Напередодні увечері метеорологи на річці зареєстрували історичний максимум рівня води: 300 сантиметрів над умовним нулем! Вода в останні дні прибувала буквально на очах, навіть по 12 сантиметрів за добу! Така велика вода на нашій тихоплинній річці ще ніколи не реєструвалася з 1922 року, відколи ведуться на ній постійні спостереження. Небачена досі вода принесла багато біди, клопотів і тривог жителям містечка. Адже затопила будівлі, худобу, городину.
На небі нічого незвичайного не помітив. Лише річка на морозі парувала. Та незабаром з вулиці прийшла схвильована невістка Ольга: «Батьку, ідіть-но подивіться на незвичайне небо». Я схопив фотоапарат і прямо з ганку почав фотографувати. Адже на півнеба світила небачена досі мною свіча. На жаль, фотографія, навіть кольорова, не передає тих кольорів, а тим паче – настрою від побаченого.
Сходило сонце, воно почало підніматися все вище над горизонтом. Почав потроху світлішати й сонячний стовп, але його, як і раніше, було добре видно. Часом яскравість незвичайної свічки, як мені здалося, перевищувала яскравість сонячного диска. Інколи мені здавалось, що навколо сонця появлявся червоний хрест. І він справді був: його добре видно на фотографіях, які я зробив.
Цікаво, що великий яскравий сонячний диск мав дуже чіткі видимі обриси. А колір був у нього, як стигле жито. Якийсь яскраво-жовтий, з невеликими домішками інших кольорів. А навколо сонця було червоно-малинове обрамлення, точніше – корона. На жаль, фотоапарат цього не зафіксував.
Хоч і стверджують метеорологи, що сонячний стовп досить часте оптичне явище в період морозної погоди, але я його бачив уперше у своєму житті. Розпитував старожилів, які прожили понад 80 років, але це явище вони побачили також уперше. Не чули про щось подібне й від своїх батьків.
Розглядаю фотографії й ще раз переконуюся, що сонячний стовп разом із сонячним диском був дуже схожий на величезну свічу на вранішньому небі. Вона віддзеркалювалася в незамерзлій річковій воді Стоходу. Річка ж парувала. Я фотографував це дивне явище 41 хвилину (це зафіксував мій електронний фотоапарат). А перша фотографія була зроблена о 7 годині 46 хвилин.
Якщо припустити, що це й справді знамення (адже трапилося на свято Стрітення Господнє), то будемо надіятися, що для любешівців воно буде добрим. Адже стрітенська свічка, кажуть, і справді помічна. Можливо, тому й велика вода в Стоході почала стрімко спадати.
