18/02/2011
0В предверии публичного обсуждения проблемы, предлагаем ознакомиться с отчетом О.Сторчоуса "Аналіз правової регламентації довгострокового тимчасового користування лісами: забезпечення прав громадян на користування лісовими ресурсами, корупційні ризики та попередження порушень лісового законодавства" подготовленным в рамках программы ФЛЕГ. Будем благодарны за критику и комментарии, которые Вы можете разместить на сайте, либо выслать по адресу popkovm[at]ukr.net
РЕЗЮМЕ
Аналіз правової регламентації довгострокового тимчасового користування лісами: забезпечення прав громадян на користування лісовими ресурсами, корупційні ризики та запобігання порушенням лісового законодавства
Однією з найбільш суперечливих сфер застосування нової редакції Лісового кодексу України (2006 рік) виявились правовідносини довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками (далі – ДТКЛД). Запровадження цих норм створило низку проблем у сфері дотримання лісового законодавства, спричинило численні суперечки в частині забезпечення прав громадян на користування лісовими ресурсами та призвело до виникнення численних судових спорів.
Найбільш резонансними конфліктами у сфері ДТКЛД за останні два роки виявились:
− Миколаївська область, Коблевський район, 2009 рік. У тимчасове користування передано лісові ділянки, які були пляжною зоною Чорноморського узбережжя. Конфлікт виник між керівниками баз відпочинку та тимчасовими лісокористувачами. Причина − лісокористувачі обмежили доступ на територію пляжу відпочиваючим, висунули фінансові вимоги керівникам баз відпочинку.
− Черкаська область, Канівський район, 2010 рік. У тимчасове користування передано лісові ділянки на березі Дніпра. Конфлікт виник між місцевими жителями та тимчасовими лісокористувачами. Причина − лісокористувачі обмежили доступ у лісовий масив місцевим жителям.
− Львівська та Харківська області, 2010 рік. Тимчасові лісокористувачі здійснювали самовільне будівництво в лісових масивах, на виділених їм лісових ділянках.
Необхідно врахувати, що нині на території країни вже укладені та діють сотні договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, а лісокористувачам різних форм власності виділено тисячі гектарів лісових ділянок. Варто зазначити, що така «популярність» тимчасового лісокористування викликана очікуваннями окремих користувачів щодо майбутніх змін до Лісового кодексу, за якими ці лісові ділянки можливо буде одержати у приватну власність. Окремі з них, користуючись ділянками вже сьогодні припускаються різноманітних порушень, основними з яких є самовільне будівництво, обмеження доступу громадян у ліси, порушення умов укладених договорів.
Викликає стурбованість те, що через значні проблеми правової регламентації, судді вимушені виносити рішення на користь тимчасових лісокористувачів, на шкоду державним інтересам. Це переконливо свідчить про те, що наявна законодавча база у сфері регулювання відносин ДТКЛ не спроможна ефективно впливати на недобросовісних лісокористувачів та забезпечувати належну реалізацію політики держави в цій сфері.
Ситуація до цього часу ускладнюється відсутністю Порядку використання корисних властивостей лісів, розробка якого передбачена Лісовим кодексом України. Отже, не викликає сумнівів, що проблемні питання, пов’язані із застосуванням правовідносин у сфері користування лісами, надалі виникатимуть в більшості регіонів країни. Така ситуація потребує термінового вжиття заходів реагування з боку державних інституцій, які полягають у внесенні відповідних змін та доповнень у чинне законодавство.
Зокрема, з метою удосконалення правовідносини в сфері ДТКЛ пропонується:
1. Внести зміни у Лісовий кодекс України, вдосконаливши порядок надання та використання лісових ділянок при ДТК.
У законі рекомендується запровадити такі положення:
− обмежити максимальні терміни надання лісових ділянок у ДТК до 10-15 років;
− обмежити площі виділення лісових ділянок тимчасовим лісокористувачам у ДТК залежно від цілей використання;
− ввести обмеження на виділення лісових ділянок, які відносять до категорії особливо захисних, на територіях та об’єктах природно- заповідного фонду тощо;
− запровадити конкурсну (аукціонну) систему реалізації прав на укладення договорів ДТКЛД;
− до обов’язків тимчасових лісокористувачів віднести забезпечення вільного та безперешкодного доступу громадян на виділених у ДТК лісових ділянках;
− розширити перелік припинення права використання лісових ресурсів з урахуванням специфіки правовідносин ДТКЛ (наявність договору). Такими підставами можуть бути: систематичне порушення вимог лісового законодавства, вилучення земель для суспільних потреб, невиконання обмежень використання лісової ділянки тощо.
2. Розробити Порядок використання корисних властивостей лісів.
У такому нормативно-правовому акті пропонується:
− визначити поняття «корисні властивості лісів»;
− визначити поняття «спортивно, оздоровчі, культурно-освітні, туристичні, науково-дослідні цілі». З метою запобігання можливим зловживанням при використанні лісових ділянок, необхідно надати роз’яснення перелічених понять; спираючись на наукові дослідження, конкретизувати питання функціонального зонування лісів, таким чином запровадивши обґрунтовані обмеження щодо виділення лісів у ДТК;
− зобов’язати органи влади та постійних лісокористувачів публікувати в мережі Інтернет або оприлюднювати через місцеві ЗМІ інформацію про вільні лісові ділянки, умови їх виділення та плату за їх використання, а також інформацію про вже виділені лісові ділянки, їхніх власників, номери їхніх телефонів, мету використання, перелік послуг, які ними надаються;
− визначити поняття «тимчасова будівля та споруда», встановити перелік тимчасових споруд та будівель (або критерії їх віднесення до категорії «тимчасових»), які можуть бути зведені на лісових ділянках, деталізувати порядок надання погоджень;
− встановити спрощений порядок розірвання договорів ДТКЛД у випадку зведення користувачами капітальних споруд, несанкціонованого встановлення парканів та огорож тощо.
3. Розробити та затвердити Типову форму договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою.
У договорі слід деталізувати обов’язки тимчасових лісокористувачів, чітко визначити підстави для розірвання договору, запровадити надання періодичних звітів тимчасовими лісокористувачами, уточнити випадки обмеження права лісокористування, деталізувати процедури такого обмеження тощо.
4. Ініціювати внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо застосування адміністративної відповідальності стосовно представників тимчасових лісокористувачів за будь-які обмеження або перешкоди вільного доступу громадян в ліси, зокрема, з метою загального лісокористування.
5. Розробити методичні рекомендації щодо практичного застосування положень лісового законодавства з питань ДТКЛД для обласних державних адміністрацій та постійних лісокористувачів.
З метою запобігання порушенням в діяльності підпорядкованих підприємств та уникнення необґрунтованих конфліктів з тимчасовими лісокористувачами проводити систематичні узагальнення практики довгострокового тимчасового лісокористування.
