16/02/2011
0Рішенням обласної ради №3-5 від 23 червня 2006 року «з метою раціонального використання лісових ресурсів» було створене «Волинське обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Волиньоблагроліс». Для зручності нижче будемо його називати КП ВОКСЛП «Волиньоблагроліс», або просто – «Волиньоблагроліс». Одночасно в його структурі були створені три дочірні державні спеціалізовані лісопідприємства: ДП КСЛП «Маневичіліс», «Любомльліс» і «Ківерціліс».
Нині для ефективнішого господарювання облдержадміністрація ініціює реформування комунальної лісової галузі, що викликало неоднозначну реакцію. Зокрема, працівники структури «Волиньоблагролісу» виступили рішуче проти, про що йшлося у попередньому номері газети. Час покаже, хто був правий. А сьогодні друкуємо статтюпро те, скільки комунального є у «Волиньоблагролісу», в чому полягає його «спеціалізація» і як комунальну власність плутають з державною
Вже навіть з появою на світ цих підприємств були закладені внутрішні протиріччя в їхній, назвемо так, господарській діяльності. Полягали вони в протизаконному користуванні землями лісового фонду, які давно передані у державну власність. Як відомо, на землях державної власності мають право вести лісове господарство лише державні лісогосподарські підприємства. Ініціатором цих «мертвонароджених дітей» виступав тодішній голова обласної ради Анатолій Грицюк.
Нещодавно облдержадміністрацією були видані два розпорядження. Першим з них «Про вдосконалення управління лісовим господарством» від 19.01.2011 року був відмінений дозвіл на виготовлення проектів землеустрою вищезгаданих комунальних підприємств, або, іншими словами, вони втратили право на користування землями державної власності.
Наступний документ під назвою «Про утворення комісії для передачі лісів дочірніх підприємств «Волиньоблагролісу» у структуру управління Волинського обласного лісового і мисливського господарства (ВОУЛМГ) Державного агентства лісових ресурсів України» поставив завдання передати 56 тисяч гектарів лісів, які були в користуванні підприємств «Волиньоблагролісу», у ВОУЛМГ. Для збереження 234 робочих місць структури, яка ліквідовується, було прийняте рішення залишити підприємство «Маневичіліс» (21,6 тис. га лісу) без суттєвих змін у його внутрішній структурі і на його базі створити державне лісове підприємство. Аналогічне рішення було прийняте і по «Любомльлісу» (27,8 тис. га лісу). Враховуючи те, що у володіннях «Ківерціліс» рахується лише 6,6 тисячі гектарів лісових масивів, рішенням ВОУЛМГ його ліси відходили до Цуманського і Ківерцівського держлісгоспів. У документі про передачу лісів та інфраструктури цих господарств йдеться також про те, що всі їх працівники переводяться в структуру штатів ВОУЛМГ, де продовжують працювати за своїм фахом.
Проте на практиці, як стверджує перший заступник начальника ВОУЛМГ Сергій Шеремета, процес передачі виявився набагато складнішим, ніж очікувалось. На актах передачі не ставлять свої підписи керівники трьох комунальних лісопідприємств (Анатолій Комар – «Маневичіліс», Микола Повшук -»Любомльліс» і Микола Салівончик – «Ківерціліс»), мотивуючи це тим, що «немає дозволу від районних адміністрацій». Відповідно не підписують акт передачі лісу і керівники нижчих ланок цих структур – лісничі, лісники, майстри лісу. Мотивація непідписання документів двох вищезгаданих голів РДА – «нам не вигідно віддавати з району ліс – ми хочемо, щоб він був наш», хоч ліс – це відносна нерухомість – його не можна перемістити з району.
Що стоїть за цією непокорою і невиконанням розпоряджень місцевої влади? Чому «державні люди» не виконують вимог держави в особі облдержадміністрації?
Давайте звернемось до результатів журналістського розслідування про результати господарювання цих підприємств. Є висновки комісії з передачі лісів про якість ведення ними лісового господарства, про їх фінансовий стан, облік виконаних робіт і деревини, які стверджують про повну відсутність обліку лісовідновлення і обліку площ, які виведені з-під суцільних зрубів, відсутній і облік площ, на яких створюються нові ліси (а чи створюються!?). У «Ківерціліс» при інвентаризації лісових насаджень комісія виявила 92 кубометри незаконно зрубаної ділової деревини – сосни стиглої із діаметрами пнів 30-40 сантиметрів. В іншому місці у майстра лісу було виявлено 30 кубометрів незаконно зрубаного лісу. На запитання, яке його «походження», ніхто відповісти не міг. Разом з тим, в процесі інвентаризації лісу до керівних осіб ВОУЛМГ звертались мешканці Жидичинської сільради (с. Кульчин) із проблем, м'яко кажучи, зловживання у веденні лісового господарства. Що, хто і які причини стоять за цим звертанням, гадаю, коментувати немає потреби.
У підприємств про господарювання яких йдеться, великі борги із платежів податків у місцеві бюджети і заробітної плати. Кредиторська заборгованість трьох комунальних лісопідприємств на 1 січня нинішнього року (сплата податків, внесків у фонди, борги перед постачальниками і підрядниками, інші платежі) становить 1,75 млн. гривень і вона збільшується.
Аби хоч частково зняти з шиї боргову петлю, керівники цих підприємств вже підготували ділянки для зрубу 22 тисяч кубічних метрів ділової деревини! Це, як допоміг порахувати автору майстер лісу, – 550 вагонів «кругляка»! До речі, середня заробітна плата у держлісгоспах Волині сьогодні становить 2080 гривень і виросла вона протягом минулого року на 30%. «Комунальні» ж лісовики мають середню зарплатню 1-1,2 тисячі гривень, а майстри лісу працюють на половину посадового окладу і отримують… до 600 гривень, в той час, як майстер державного лісу отримує у 4-5 разів більше. Листаю акт передачі: засміченість лісів, незаконні рубки, збитки, лісосічна захаращеність, факти загибелі лісових культур, факти недорубів минулих років… Від такого господарювання стає сумно.
Щодо іншої «економіки» лісу цих підприємств-невдах, то вони ведуть так звану лісогосподарську діяльність, як уже повідомлялось, на землях державної власності, але їхні основні засоби перебувають у трьох формах власності – частково в комунальній, ще частина розпайована і перебуває в індивідуальній власності, решта ж – у власності ТзОВ – паразитичній надбудові над комунальною власністю. Словом, державними лісами і державною землею користуються різні користувачі з метою отримання прибутків, а не ведення лісового господарства, як це записано у їх статутах. Крім рубок лісу, тут і не пахне господаркою. Ліс не відновлюється, процвітають незаконні рубки, відсутнє оформлення лісового фонду в натурі, а також документальне оформлення заповідного фонду, який знаходиться всередині лісового фонду («Ківерціліс»). Автору цих рядків ніхто не зміг надати інформацію про площі нових лісонасаджень в останні роки. У якому вони стані, чи прижились, чи росте сосновий бір, дубовий гай і березняк?..
Ось цікавий приклад: знеособлений кубічний метр деревини (діловий матеріал і технологічні дрова) у ВОУЛМГ коштує 251 гривню. У КП «Ківерціліс» його вартість вдвічі нижча. Якщо різницю помножити на обсяг зрубаного лісу, то рахунок йде на мільйони гривень. Яка доля цих мільйонів, у чию кишеню вони потрапляють? Це загадка чи відповідь на відмову передачі лісу в державну структуру районними мужами і керівниками цього «лісового комунізму»? А може це стане відповіддю на те, чому в області 345 «імпортерів» лісу і близько 750 підпільних пилорам і всі вони сприймають ліс, як вертикально стоячі стовбури?
Допоки вони думають, чи ставити свої підписи під актами передачі, чи ще кілька років «потримати» у себе ліс, матеріали по безгосподарності в комунальних лісах області і по невиплаті заробітної плати передані в обласну і природоохоронну прокуратури. Отож, є сподівання, що багатостраждальний колгоспно-комунально-нічийний ліс, який в останні роки знищується «завдяки» ініціатору створення комунальних лісопідприємств – колишньому голові обласної ради Анатолію Грицюку – знайде доброго господаря – захисника саме в особі державного користувача лісу.
