10/02/2011
0
Учора, 8 лютого, голова облдержадміністрації Олександр Ледида та перший заступник голови облради Володимир Закурений узяли участь у засіданні колегії обласного управління лісового та мисливського господарства в Закарпатській області. Головними питаннями, винесеними на порядок денний, були підсумки роботи за 2010 рік і плани на 2011-й.
За словами начальника управління лісового господарства Закарпаття Ігоря Фізика, результати роботи за минулий рік не такі втішні, як хотілось би. Лісогосподарствам краю не вдалось ліквідувати недоїмку до бюджету, достатньо підвищити обсяги лісозаготівлі та реалізації продукції. У той же час проведено чимало санітарно-оздоровчих заходів лісу, насадження нових дерев.
Головним своїм завданням сьогодні лісівники бачать – збільшення реалізації продукції щонайменше на 20 відсотків, максимальне скорочення заборгованостей. Серед можливостей вирішення проблемних питань також – залучення іноземних інвестицій, пропозиції по яких вже є.
Олександр Ледида сказав відверто, що , на жаль, він не побачив глибокого аналізу стану справ у лісовому господарстві краю. Тому, на думку керівника області, до таких підсумкових зібрань необхідно готуватись більш предметно, виходячи з реалій дня та накреслюючи конкретні, дієві завдання на поточний рік і перспективу.
Володимир Закурений висловив свою думку керівництву обласного управління. Він наголосив на необхідності тісної співпраці лісівників, лісничих з органами місцевого самоврядування, закликав їх брати участь у засіданнях сільських і районних рад, які найближче стоять до людей. Бо є очевидним, що люди скаржаться, мовляв, ліс вирубують, вивозять, а щоб купити машину дров у гірській глибинці, треба зібрати щонайменше 2 тисячі гривень. Чи, приміром, аби залатати паркан у школі, треба пооббивати пороги у лісництві. Це – нонсенс. Ясна річ, не йдеться про те, аби у лісі господарював кожен, хто і як хоче. Та взаємодія з представницькою владою повинна бути констурктивною. Тоді зміняться показники самовільних рубок, та й різних чуток серед людей поменшає.
Ясна річ, – підкреслив Володмир Петрович, – лісівникам сьогодні живеться непросто: зарплати – невисокі. Свого часу вони мали спецодяг, техніку, зброю за державний кошт. Нині ці гроші треба заробити. Але правий і Олександр Олександрович, – далі мовив він, – наразі необхідно зробити аналіз діяльності галузі в краї, щоб бачити плюси і мінуси своєї роботи, а тоді вжити відповідних заходів. Адже непоодинокі випадки, коли два лісгоспи, які діють по сусідству, завершують рік із полярними показниками. Один рахує прибутки, інший – збитки.
Словом, роботи на наступний період у представників найблагороднішої професії достатньо. Треба тільки захотіти. Адже досвід господарювання закарпатських лісівників свого часу поширювався по всій Україні.
