07/02/2011
0Учасникам всеукраїнської громадської кампанії «Збережемо українські степи!» стало відомо про наміри Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства здійснювати нові лісопосадки на території Кінбурнської коси.
Ця інформація розміщена на інтернет-сайтах Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державної агенції лісових ресурсів у статті А. Акімової «Лісів на Миколаївщині стане більше». В цій публікації, без посилання на чинні законодавчі вимоги та пріоритети державної екополітики, стверджується, що «Заплавні піски на всесвітньо відомому Кінбурні, за свідченням Геродота, який відвідав ці краї ще в 5 столітті до н.е., взагалі були суцільним лісовим простором. Враховуючи техногенний вплив на людину викидів шкідливих речовин в атмосферу, в грунт та у водойми, обсяги яких уже сягають десятків мільйонів тонн, лісів у наших краях повинно бути значно більше. За висновками науковців, оптимальний показник лісистості для нашої області має становити 7%». Посилання на Геродота, на нашу думку, є абсурдом, бо в такому разі необхідно згадати, що непорушені степові екосистеми складали тоді більш ніж 90 % Миколаївщини, а зараз вони майже всі переведенні в ріллю. Так, було б добре відновити екологічний баланс античних часів, але в нас час це неможливо.
Також в повідомленні інформагентства УНІАН «У Міжнародний рік лісів Держкомлісгосп планує створити нових лісів на площі не менш ніж 25 тис. га» перший заступник голови Державного комітету лісових ресурсів України Ю. Марчук заявив, що в Україні затверджено програму «Ліси України», яка передбачає закладання 465 тис. га нових лісів до 2016 року. В першу чергу нові ліси закладаються на півдні й сході України, де достатньо високий ризик водної та вітрової ерозії грунтів. Ми вважаємо, що ці заяви викривляють дійсний стан речей, оскільки лісова галузь на сьогодні не здійснює робіт з відновлення мережі полезахисних лісосмуг, які й мають виконувати функцію захисту орних земель від ерозії (про що повідомляє у своїх листах сам Держкомлісгосп). Замість цього Держкомлісгосп намагається здійснити лісонасадження на залишках степу, головним чином в балках та схилах, які на нашу думку, це є не тільки екологічним порушенням, але й нераціональним використанням бюджетних грошей, оскільки природні степові ділянки найкращим чином виконують протиерозійні функції.
Слід взяти до уваги і таку обставину: на Кінбурнському півострові розташовані регіональний ландшафтний парк (РЛП) «Кінбурнська коса» і Національний природний парк (НПП) Білобережжя Святослава». Нагадуємо також, що відповідно до Указу Президента України № 1056/2009 «Про створення національного природного парку «Білобережжя Святослава», цей об`єкт ПЗФ створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об'єктів степової зони. Тому будь-які роботи із створення штучних лісових насаджень на його території буде прямим порушенням задач, задля яких його створено. З листів Адміністрації Президента, що надійшли у 2010 році на адреси учасників громадської кампанії «Збережемо українські степи!», нам відомо, що Президент України тримає на особистому контролі питання створення НПП «Білобережжя Святослава» та «Бузький Гард».
Підкреслюємо, що учасники кампанії «Збережемо українські степи!» вітають та підтримують наміри керівництва держави збільшити площу лісів в Україні. Проте, ми вважаємо, що розширення площ лісів має відбуватись в першу чергу з урахуванням природно-кліматичного зонування, тобто в тих регіонах, які є природними для лісів, перш за все це Карпати та Поліссі, північний Лісостеп. Водночас ми припускаємо створення нових лісонасаджень в степових та лісостепових регіонах, але в такому разі сили мають бути спрямовані на створення та відновлення полезахисних лісосмуг на орних, але деградованих землях, а не на залісення цілинних ділянок, та на рекультивацію кар»єрів та териконів, в тому числі шляхом заліснення .
До цього року степи практично не враховувались при розробленні схем екомережі та при плануванні природоохоронних заходів. Головними причинами цього є відсутність степу в українському законодавстві як окремого юридичного поняття та віднесення степів до земель сільгосппризначення і неугідь. Хоча саме на цих територіях зосереджена третина всіх видів, занесених до Червоної книги України. Головною загрозою для степу сьогодні є наміри лісової галузі щодо масового степового лісорозведення. Оперуючи поняттями «невгіддя», «еродовані землі» та іншими, лісівники планують здійснювати посадки штучних лісів саме за рахунок останніх степових балок та схилів. З тексту рішення №6 Координаційної ради з питань формування національної екомережі від 16.12.2011 бачимо, що діяльність із заліснення степу є неприпустимою (додається). Зазначаємо деякі з рішень:
– Державному агентству лісових ресурсів, Державному агентству земельних ресурсів, Рескомприроди Криму, територіальним органам та спеціальним підрозділам Міністерства екології та природних ресурсів під час опрацювання документів, що стосуються виділення земельних ділянок під заліснення, утриматись від надання погоджень документів щодо виділення під заліснення земельних ділянок з цінними природними степовими комплексами, до їх обстеження науковцями на предмет зростання/перебування видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги;
– Рескомприроди Криму, територіальним органам Мінприроди в областях Степової зони забезпечити проведення заходів щодо обстеження степів з метою їх резервування для подальшого заповідання;
– Відзначити роботу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області щодо проведення обстежень на ділянках, які плануються під заліснення, на предмет наявності видів Червоної книги та рекомендувати Рескомприроди Криму і територіальним органам Міністерства цей досвід як приклад для наслідування.
Слід звернути увагу, що стаття про наміри заліснення на Миколаївщині датується 19.01.2011, тобто вже після засідання Координаційної ради. Отже, її рекомендації лісовою галуззю ігноруються.
Сьогодні маємо низку серйозних наукових праць, в яких розкрита та деталізована інформація про цінність степових природних комплексів півострова (перелік додається).
Враховуючи те, що намагання втрутитись в природні комплекси Кінбурнської коси є не тільки проявом наукового невігластва, але й прямим порушенням ряду законів нашої держави та міжнародного екологічного законодавства («Про Червону Книгу України», «Про природно-заповідний фонд України», Бернської конвенції), учасники громадської кампанії звернулись до вищого керівництва держави з проханням покласти край протизаконним та антиекологічним намірам Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо створення там нових лісонасаджень.
Зокрема у зверненні природоохоронці просять:
– організувати перевірку законності намірів заліснення Кінбурнської коси на предмет дотримання законодавства про природно-заповідний фонд України та про Червону книгу України;
– організувати перевірку законності намірів заліснення Кінбурнської коси на предмет дотримання положення про Зелену книгу України;
– проінформувати про наслідки перевірок про причини і наслідки лісових пожеж масивів Очаківського ДЛМГ в 2001-2003 рр, коли господарством керував нинішній начальник обласного управління лісового та мисливського господарства п. Паламарчук.
