Моркву, капусту, картоплю і навіть цукерки несли діти до лісу, аби побачити і підтримати диких тварин холодною зимою. Малеча не боялася, бо ж не з порожніми руками на гостину їдуть. І дійсно, лісових мешканців вдалося не тільки побачити, але й погодувати.
Діти підійшли до місця, де харчуються звірі. До речі, натрапити на зубрів можна хіба на світанку або ж під вечір. А от олені з косулями людей практично не бояться, хоча й надто близько до себе не підпускають. Тому їжу доводиться залишати безпосередньо у годівничках.
– Думаю, кожна дитина запам’ятає надовго, як вона клала капусту чи інший харч, а згодом – свинка чи олень приходили поласувати гостинцями, – каже старший єгер ДП «Звірівське МГ» Володимир Лойко.
– У моїх вихованців від таких зустрічей і подорожей проявляються відданість, доброта, бажання допомогти ближньому, – розповідає керівник Луцького туристичного гуртка Руслана Мельник.
Такі екскурсії – найкращі уроки краєзнавства.