06/02/2011
4Вкотре екологи отримали підтвердження тому, що створення штучних лісових насаджень на степових ділянках здійснюється незаконно. Виявляється, багато де лісівники звітують про освоєні «гектари», саджаючи ліси за державні кошти на землях, які навіть не надані для ведення лісового господарства.
Протягом 2009-2010 років учасники громадської кампанії «Збережемо українські степи!» (www.pryroda.in.ua/step) проводили роботу з виявлення випадків незаконного створення штучних лісових насаджень підприємствами лісової галузі в областях степової та лісостепової зон. Серед виявлених нами випадків за вказаний період неодноразово фіксувались роботи зі створення штучних лісових насаджень на ділянках, щодо яких підприємства лісової галузі не мають оформлених документів на право постійного користування земельними ділянками.
Переважну частину території України займають Степова і Лісостепова зони. При цьому цілинних степових ділянок лишилось не більше 1%. З цієї причини велика кількість степових видів тварин і рослин потрапила до списків Червоної книги України. Будучи приуроченими до степових біотопів, ці види не можуть існувати в жодному іншому місці. Залежними від збереження степів є 159 з 543 видів тварин та 276 з 826 видів рослин, включених до Червоної книги України.
4 листопада 2008 року з’явився Указ Президента України №995/2008 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень". Згідно з ч.1 цього Указу, Кабінету Міністрів України доручено забезпечити розробку і затвердження нових показників лісистості України (20%) і план заходів зі створення нових лісів на землях запасу, деградованих та малопродуктивних землях. Виконуючи цей Указ Президента, Держкомлісгосп України своїм наказом №371 від 29.12.2008 затвердив показники оптимальної лісистості, з яких випливає площа для кожної з областей України, яка має бути формально заліснена. І якщо для північних (поліських) областей і Карпатського регіону ці показники практично не змінюються, то в південних областях лісистість планують збільшити практично вдвічі.
Степовий регіон, будучи найбільш розораною частиною України (деякі області – до 80-85%), має дуже невелику частку земель, які досі зберегли природні екосистеми. Саме ці фрагменти на даний момент є останніми резерватами збереження всього степового біорізноманіття країни. Наразі такими перлинами лишаються степові балки, яри і схили по берегах степових річок, які ще подекуди зберігаються поміж орних сільгоспугідь. В той самий час саме ці території, будучи в прямому сенсі «незручними» для орного землеробства, намічені як полігон для заліснення.
При цьому відновлювати місця вирубок в лісах та знищені гірські ліси в Карпатах ніхто не збирається. Задля формальної звітності лісівники просто демонструють статистику освоєння площ новими лісами. А отримати будь-яку нову землю під ліси, коли все розпайовано, крім як заволодіти останніми клаптиками степу, лісгоспи практично не можуть. Натомість навіть в таких умовах, лісівники економлять кошти на оформленні землі під посадку лісу і не розбираючись, чи хтось їм надасть степові ділянки, заліснюють степи без оформлення документів.
За нашими зверненнями деякі державні лісові господарства притягнуті до відповідальності за фактом самовільного користування земельними ділянками у Запорізькій, Черкаській та особливо – у Луганській областях. Аналогічні факти виявлені в АР Крим а також Миколаївській, Донецькій областях. Аналіз документів обласного рівня, таких як розпорядження Луганської ОДА №1620 від 25.11.08 "Про розвиток лісового господарсьва області" та інших, дає зрозуміти, що в областях прискореними темпами, переважно протягом 2009 р. відбувся вибір земельних ділянок, передбачених для перспективного створення штучних лісових насаджень. У багатьох місцях роботи по залісненню розпочались практично відразу, без проходження відповідної процедури та оформлення права користування земельними ділянками.
В результаті таких дій, заліснення здійснено на територіях цінних степових ділянок, що є місцями поширення видів, занесених до Червоної книги України, з яких для 120 у власне рекомендаціях Червоної книги України вказана заборона заліснення місць їх поширення. А отже і без збору пакету погоджень, у т.ч. погодження природоохоронних органів, яким погоджувати відведення степових ділянок під заліснення заборонено окремим дорученням Кабінету Мінстрів України від 08.06.2009 №30359/1/1-09. Відповідно такі дії стають з боку підприємств лісової галузі грубим порушенням земельного та природоохоронного законодавста.
Активність підприємств лісової галузі зі створення нових лісових насаджень у степовій зоні підігрівається коштами, передбаченими прийнятою порівняно нещодавно загальнодержавною програмою «Ліси України на 2010-2015 роки» та необхідністю звітувати про «освоєні площі».
У результаті мусимо констатувати, що в Україні набула поширення практика використання бюджетних коштів для створення лісових насаджень до оформлення права користування земельними ділянками, на яких вони створюються, а отже – використання бюджетних коштів для нецільових потреб. Зважаючи на широке поширення та ймовірно значні обсяги цього порушення, ми звернулись до Вищого керівництва держави з проханням організувати комісію по тотальній перевірці наявності правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких відбуваються роботи зі створення лісових насаджень у всіх областях степової та лісостепової зон.
У результаті Державний комітет лісового господарства повідомив, що перевірка, організована територіальними органами Держкомзему в областях, підтвердила, що степові ділянки заліснюються самовільно. Незабаром після завершення перевірок Держкомзем планує централізовано вжити заходів з припинення самовільного освоєння земель лісівниками.
4 коментаря
kverkur
Не заперечую, що роботи з лісорозведення повинні виконуватися відповідно з вимогами нормативних документів в землекористуванні, лісовому господарстві, але й з елементарним логічним мисленням та здоровим глуздом. Де це потрібно, то це зробити, а де не потрібно то для чого завдавати шкоди природному середовищу.
На мою думку вся біда в тому, що у цій ситуації лісівники виступають як заручники – з одного боку прийняті нормативні документи по збільшенню лісистості на рівні держави та областей у вигляді державних і регіональних програм, указів, розпоряджень та рішень, тобто їх лісівникам потрібно виконувати. З іншого боку виникає запитання – чому вони повинні одноосібно відповідати за їх виконання, невже це стосується лише їх. Невже це не загальна справа всіх природоохоронних органів, органів влади? Щось же думали всі коли приймали ці програми, укази, рішення та розпорядження. Все у нас робиться навпаки – не як у нормальних людей. Як би правильно та логічно все робилося, та був до цієї справи державницький підхід Для чого у нас створені державні органи екології і земельних ресурсів? От вони повинні були по кожному регіону (району, області) скласти відповідні проекти виконання робіт з лісорозведення з урахуванням всіх екологічних особливосте землекористування яких і визначити конкретні площі для заліснення, а на основі цих проектів прийняти регіональні і державну програми. А вже потім органи влади повинні виділити кошти на виконання цих програм і зобов’язати лісоводів провести роботи з заліснення – ось тоді б запитань не виникало ні у органів екології ні в земельних органів. Лісники просто були виконавцями цих робіт, з них не потрібно було б питати за те де проходить заліснення степів чи це потрібно чи ні, бо за це відповідали б органи екології і земельники, постільки вони всі ці питання вирішували при складенні відповідних проектів і програм при комплексному підході до екологічних проблем.
Ну скажіть яка на сьогодні роль екології, земельників, влади у питанні лісорозведення щодо урахуванням екологічної оцінки виконання цих робіт. Та ніхто з них в даному випадку не відповідає ні за що. Їм легше "всіх собак повісити на лісників" і бути в стороні. Бо більшість цих функціонерів своїми руками за життя нічого не створили – і бачать вони свою роль у збереженні природи та землі лише як контролюючу.
А ось і вдумливий підхід до лісорозведення перевірений часом – це увіковічена пам'ять лісоводу В.Скаржинському і екологи тут ні до чого їхньої заслуги тут 0. http://www.lesovod.org.ua/node/8915
Ось в якому напрямку потрібно вирішувати питання
Popovich_Pavel
Скаржинський садив ліс на своїй землі, тому й досяг видатних результатів. Час, коли все робила за людей держава закінчився. Необхідно припинити дерибан земель під заліснення і віддати ці землі приватному власнику а не даржлісгоспам. Державні підприємства повинні займатися своєю справою-зберігати ліси, забезпечувати відтворення лісових ресурсів, підтримувати екологічний каркас країни. Пора припинити розтринькувати державні кошти на лісорозведення крім півдня і сходу країни. В Поліссі і Лісостепу прекрасно з цим завданням впораються приватні інвестори. Не органи екології і земельних ресурсів повинні складати проекти лісорозведення, щоб державні органи виділяли кошти а лісогосподарські підприємства лише розкривали рота на все готове. Приватний власник повинен зініціювати регіональні і місцеві програми лісорозведення, залучити кошти, хоч вітчизняні, хоч іноземні, пройти всі необхідні процедури для реалізації цих проектів в органах екології і земельних ресурсів. Ось тоді лісорозведення підніметься на необхідний рівень. А для цього необхідно створити необхідні умови, зацікавити зниженням оподаткування, а саме головне поміняти свідомість лісоводам, щоб кожен дивився не як де вкрасти в несвоєму лісі, а як збільшити площу свого, посадивши дерева на всіх можливих для цього ділянках. Де побачив вільну землю, зразу оформив її на себе і посадив ліс. Китай та Індія за декілька років висадили десятки млн. га. на приватних землях. А держлісгоспам немає чого цим займатися, це не їх діло. Хватить заглядати в кишеню держави і дерибанити землю.
kverkur
Шановний Popovich_Pavel !
Не буду вдаватися з Вами в поглиблюючу дискусію, бо Ви мене не переконаєте, що на сьогодні приватний власник землі вирішить всі питання лісорозведення- при умові що він цього хоче. Теоритично це так, але в дійсності все навпаки. Як би Ви хоч місяць попрацювали, вибачте за слова, "в шкурі лісничого", то багато чого зрозуміли. Ну скажіть хто на сьогодні буде вкладати кошти в лісорозведення, коли отримати від вирощених лісів прибуток можна через 40 років? Ніколи Ви мене не переконаєте. Ну немає у нас патріотів у цьому питанні. Я не буду захищати та оправдовувати всіх працівників лісового господарства, що займаються лісорозведенням, але більшість з них до цієї справи відносяться з розумінням та відповідальністю і ті кошти, що вони отримують на лісорозведеня ними відпрацьовуються сповна, в тому числі і не враховані витрати – на втрату нервів при вирішенні цих питань.
В своєму коментарі я звертав увагу на інше- для чого тримати державні служби екології і земельників і яка їх роль у питанні збереження та примноження лісових та земельних ресурсів. Ну елементарно ж просто і зрозуміло, що саме ці служби повинні "возглавити" вирішення питань- де садити ліс, а для цього замовити відповідні проекти з урахуваннях всіх аспектів вирішення екологічних проблем і питань збереження земель. Ну скажіть на милість, яка відповідальність приватного власника землі може бути у цьому питанні. Хто на сьогодні віддасть приватнику десятки, сотні гектарів ерудованих земель (яри, балки, піски) і під яку гарантію, що він їх заліснить і доведе до "ума"?.
Та не у лісівниках проблема. Невже Ви думаєте що їм так потрібні ці державні кошти? Ми, лісівники, не проти- нехай екологи і земельники в проектах малюють карти, де визначають місця посадок нових лісів, а потім влада виділяє під це кошти і проводять тендера по залісненню цих земель. Ну хто тут каже проти. Хто виграє той тендер той і проводить роботи з лісорозведення. Так місто не забудовується стихійно. Для цього є генеральний план його забудови, ось так аналогічно повинен бути і генеральний план стоврення нових лісів з урахуванням всіх екологічих аспектів виконная цих робіт. Це не приватника справа- це державна справа і повинні її здійснити державні органи- екологія і земельники. А хто практично буде втілювати цей план в життя це вже справа техніки- і ніхто не говорить, що це одноосібно – лісники. Я надіюсь Ви зрозуміли мою думку. Не потрібно , вибачте "чіплятися" до лісників- вони є виконавці і повинні такими стати в корені і не заперечую – на основі здорової конкуренції виконня робіт з лісорозведення. Нажаль на сьогодні крім лісників більш ефективного виконавця цих робіт немає. А приватник, який забезпече створення нових лісів, на сьогодні є поки що утопією. Приватник не буде викидати свої кошти на вітер, а це не малі кошти- посадити та доглянути ліс.
І ще на той час коли Скаржинський створював парки і лісосмуги на своїй землі не було погоджень органів екології і земельного відомства і це було для нього щастям. А тому саме сьогодні ці органи (від яких нажаль нікуди подіться) і повинні "возглавити" цю роботу і тоді їм проблеми не буде на кого спихати, крім самим на себе.
Popovich_Pavel
Ліс на своїй землі – це на сьогодні утопія. Так не буду і я сперечатися.
А ось СВІЙ ЛІС НА ЧУЖІЙ (ПЕРВАЖНО ДЕРЖАВНІЙ) ЗЕМЛІ на сьогодні реальність. http://lesovod.org.ua/node/9148
Я спеціально дочекався появи цього матеріалу на сайті. Думаю Ви ознайомитесь з ним. Пізніше я висловлю свою думку з цього приводу. В контексті приватного лісорозведення, звичайно.
Comments are closed.