С этой же ситуацией латвийские лесоводы столкнулись ещё в 1998 году: бобры подтопляли леса и разрушали своими норами лесовозные дороги, нанося при этом серьезный экономический ущерб. Сейчас проблема решена: их численность регулируется, а за разрушение бобровых запруд при расчистке мелиоративных каналов операторы экскаваторов получают доплату. М.П.
Через «будівничу» діяльність бобрів у трьох лісництвах ДП «Бродівський лісгосп» – Берлинському, Заболотцівському і Лагодівському – підтоплені чи загинули сотні гектарів лісу.
Бобри на Бродівщині з’явилися на початку 1980-х років в угіддях мисливського господарства. Бродівський лісгосп відвів для проживання і розмноження цих тварин 300 га лісу в одному з лісництв, – передає кореспондент ЗІКу.
Якби мисливське господарство належним чином пильнувало за їх чисельністю, забезпечувало кормову базу, то тварини були б під контролем, – переконаний головний лісничий Бродівського лісгоспу Олег Потьомкін. А так, бобри освоюють усе нові території у пошуках корму. Зараз підприємством відведено три ділянки лісу під суцільну рубку, але є багато площ, до яких лісівники навіть не в змозі добратися. На виготовлення проекту та створення нової мережі меліоративних каналів у затоплених лісах Бродівщини потрібно декілька мільйонів гривень, яких у підприємства немає. І навіть відстріл бобрів не врятує ситуації. Тому, щоб відвести воду від лісових насаджень, бродівські лісівники планують відновлювати старі меліоративні канали у лісах.