Кому заважає державна переробка лісу?

Екологічні громадські організації в Україні щоразу голосніше заявляють про те, що незабаром у нашій державі не залишиться лісів. Головна проблема, на їх думку, в тому, що за українським законодавством контролюють правомірність рубок, видають на них дозволи та займаються переробкою лісу самі працівники лісового господарства. Нещодавно центральні ЗМІ інформували про те, що у профільному лісовому відомстві вирішили провести реформу та відібрати у державних управлінь право займатися переробкою лісопродукції.

Якщо свій задум у міністерстві доведуть до кінця, то для волинських лісівників це стане серйозним ударом: тільки за минулий рік держлісгоспами області реалізовано продукції власного виробництва на суму 190 млн. гривень, що на 48 мільйонів, або 34%, більше, ніж попереднього, 2009 року. Це солідний куш, тож не дивно, що його хочуть забрати та поділити.

Начальник управління лісового і мисливського господарства Богдан Колісник каже, що не бачить потреби у такому радикальному кроці.

— Якщо говорити про відділення переробки від державних підприємств, то ми вже таку практику проходили, коли реформували «Волиньдерев», де працювали тисячі людей, — зазначив Богдан Колісник у коментарі «Відомостям». — Тоді доводили, що роблять реформи, що буде краще, створюються робочі місця, будуть випускати сучасні меблі. В кінцевому результаті ми возимо меблі з Польщі, де вони виробляються у хлівах. А наше потужне меблеве підприємство завалили. Проблема в тому, що деревину, яку вирощують лісівники, ніде переробляти. Жодного деревообробного заводу немає. Коли ми виставляємо на аукціон деревину за державною ціною (за кубометр це і 400 гривень, і 350, і 500, і 2 тисячі — за дуб, і 3 тисячі), то я не бачу охочих купувати її та переробляти на своїх пилорамах. Сьогодні нас змушують відійти від переробки. У мене питання: а що далі? Якщо хтось ввійде в область із деревообробкою й буде ринок круглого лісу, ясно, що ми відійдемо. Процес повинен іти еволюційним шляхом, аби не загубити те, що маємо. Переробкою ми, звичайно, всіх питань не вирішимо, та це тимчасове явище у перехідний період. Сьогодні ми переробляємо низькосортну деревину: торік підприємства нашого управління переробили понад 140 тисяч кубометрів. Отримано продукції на 60 мільйонів гривень. Вищі сорти ми продаємо за вищими цінами, у тому числі й на експорт.

Богдан Колісник переконаний, що всі розмови, які точаться навколо того, щоб забрати у лісівників переробку, — поки що тільки розмови. Адже ніхто ще не запропонував реальних механізмів, як це зробити. Ті ж, хто посилається на досвід європейських держав у веденні лісового господарства, коли лісівники лише вирощують і зберігають ліс, а переробляють його приватні структури, чомусь не говорять про те, що там лісорозведення фінансується з держбюджету. У нас же заробляти кошти на це мають самі лісівники.

— Ми за те, щоб лісівник займався винятково лісом. Але у Польщі на ліси держава виділяє гроші. Навіть на ідеологічну та просвітницьку роботу. А ми повинні на все заробляти самі, — зазначив Богдан Колісник. — А коштів для нормального ведення лісового господарства треба чимало. Сьогодні для волинських лісів великою проблемою є підтоплення. Тому необхідно провести лісову меліорацію. Протипожежні заходи теж вимагають грошей. Займаємося також будівництвом і ремонтом лісових доріг тощо.

Якщо говорити про переробку, то волинські лісівники займаються не лише деревиною, а й іншими дарами лісу. Як зазначив Богдан Колісник, підприємствами управління торік випущено продукції з недеревних ресурсів лісу на суму 5,7 мільйона гривень, а це становить 130% щодо рівня попереднього, 2009 року. Зокрема, консервними цехами виготовлено харчової продукції на суму 3,6 млн. гривень (показник на 42% вищий, ніж у 2009 році). Приміром, лісівниками заготовлено 1018 тонн березового соку.

— Якщо розставляти акценти, то я б наголосив на тому, що не волинські лісівники виготовили продукції на 190 мільйонів гривень. Це зробила держава, — зауважив Богдан Колісник. — І гроші пішли у державу. То що ми зробимо розумного, коли віддамо все у приватні руки?

Наталка Слюсар

3 коментаря

  • Умножающий знания человек — увеличивает скорбь

  • Пока на внутреннем рынке не будет  деревообрабатывающих мощностей способных покупать круглый лес  по рыночным ценам, необходимо её перерабатывать самостоятельно, – даже при нулевой рентабельности. Практически все 30-60 летние древостои Украины перегущены. Не разреживать их значит гробить леса, снижать их продуктивность, товарность, стоимость и долговечность. Впрочем именно по этой дороге нас ведут "вожди" и "ученые": то полноту для назначения рубок ухода повысят, то плату за мало рентабельные рубки придумают, то интересы  "отечественных производителей" лоббируют.

    Кстати, среди этих отечественных производителей куча дочерних компаний зарубежных фирм, которые у себя платят за аналогичное сырье в 1.5 -3 раза больше, несут более высокие затраты на рабочую силу, энергоресурсы и т.д  и рентабельны. А в Украине почему-то нет.  Требуют снижения цен на сырье. Все просто, здесь их 20% рентабельность не устраивает, надо хотябы 70-100%. Это неоколониальная политика в чистом виде. Идти на поводу у её апологетов  нельзя. Нам нужны честные и надежные инвесторы и партнеры, а иные при желании могут "освободить пляж" или покупать сырье за границей.

    А вообще…, что-то затянулся у нас  "переходный периодом", дающий  возможность под разговоры о кардинальных реформах успешно "ловить рыбку в мутной зелени лесов".

    •  Все вірно, на сьогодні лісгоспам без переробки не вижити, хоча і є логічним те що не лісоводів це справа. Погджуюся і щодо нормативних документів- проводили прорідження з повнотою 0,7 в соснових насадженнях з "щадяшою" виборкою- через два роки насадження було не впізнати- пішло в ріст і по діаметру- стало похоже на ліс, от тобі і норматив, який ми свідомо порушували

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.