Кому заважає державна переробка лісу?

Екологічні громадські організації в Україні щоразу голосніше заявляють про те, що незабаром у нашій державі не залишиться лісів. Головна проблема, на їх думку, в тому, що за українським законодавством контролюють правомірність рубок, видають на них дозволи та займаються переробкою лісу самі працівники лісового господарства. Нещодавно центральні ЗМІ інформували про те, що у профільному лісовому відомстві вирішили провести реформу та відібрати у державних управлінь право займатися переробкою лісопродукції.

Якщо свій задум у міністерстві доведуть до кінця, то для волинських лісівників це стане серйозним ударом: тільки за минулий рік держлісгоспами області реалізовано продукції власного виробництва на суму 190 млн. гривень, що на 48 мільйонів, або 34%, більше, ніж попереднього, 2009 року. Це солідний куш, тож не дивно, що його хочуть забрати та поділити.

Начальник управління лісового і мисливського господарства Богдан Колісник каже, що не бачить потреби у такому радикальному кроці.

— Якщо говорити про відділення переробки від державних підприємств, то ми вже таку практику проходили, коли реформували «Волиньдерев», де працювали тисячі людей, — зазначив Богдан Колісник у коментарі «Відомостям». — Тоді доводили, що роблять реформи, що буде краще, створюються робочі місця, будуть випускати сучасні меблі. В кінцевому результаті ми возимо меблі з Польщі, де вони виробляються у хлівах. А наше потужне меблеве підприємство завалили. Проблема в тому, що деревину, яку вирощують лісівники, ніде переробляти. Жодного деревообробного заводу немає. Коли ми виставляємо на аукціон деревину за державною ціною (за кубометр це і 400 гривень, і 350, і 500, і 2 тисячі — за дуб, і 3 тисячі), то я не бачу охочих купувати її та переробляти на своїх пилорамах. Сьогодні нас змушують відійти від переробки. У мене питання: а що далі? Якщо хтось ввійде в область із деревообробкою й буде ринок круглого лісу, ясно, що ми відійдемо. Процес повинен іти еволюційним шляхом, аби не загубити те, що маємо. Переробкою ми, звичайно, всіх питань не вирішимо, та це тимчасове явище у перехідний період. Сьогодні ми переробляємо низькосортну деревину: торік підприємства нашого управління переробили понад 140 тисяч кубометрів. Отримано продукції на 60 мільйонів гривень. Вищі сорти ми продаємо за вищими цінами, у тому числі й на експорт.

Богдан Колісник переконаний, що всі розмови, які точаться навколо того, щоб забрати у лісівників переробку, — поки що тільки розмови. Адже ніхто ще не запропонував реальних механізмів, як це зробити. Ті ж, хто посилається на досвід європейських держав у веденні лісового господарства, коли лісівники лише вирощують і зберігають ліс, а переробляють його приватні структури, чомусь не говорять про те, що там лісорозведення фінансується з держбюджету. У нас же заробляти кошти на це мають самі лісівники.

— Ми за те, щоб лісівник займався винятково лісом. Але у Польщі на ліси держава виділяє гроші. Навіть на ідеологічну та просвітницьку роботу. А ми повинні на все заробляти самі, — зазначив Богдан Колісник. — А коштів для нормального ведення лісового господарства треба чимало. Сьогодні для волинських лісів великою проблемою є підтоплення. Тому необхідно провести лісову меліорацію. Протипожежні заходи теж вимагають грошей. Займаємося також будівництвом і ремонтом лісових доріг тощо.

Якщо говорити про переробку, то волинські лісівники займаються не лише деревиною, а й іншими дарами лісу. Як зазначив Богдан Колісник, підприємствами управління торік випущено продукції з недеревних ресурсів лісу на суму 5,7 мільйона гривень, а це становить 130% щодо рівня попереднього, 2009 року. Зокрема, консервними цехами виготовлено харчової продукції на суму 3,6 млн. гривень (показник на 42% вищий, ніж у 2009 році). Приміром, лісівниками заготовлено 1018 тонн березового соку.

— Якщо розставляти акценти, то я б наголосив на тому, що не волинські лісівники виготовили продукції на 190 мільйонів гривень. Це зробила держава, — зауважив Богдан Колісник. — І гроші пішли у державу. То що ми зробимо розумного, коли віддамо все у приватні руки?