15/01/2011
0Две статьи по одной проблеме. М.П.
Кому потрібний лосось в Закарпатських ріках?
Програма "Відтворення лососевих видів риб в басейні р. Тиса на 2008-2017 роки" (далі – Програма) затверджена рішенням двадцять першої сесії V скликання від 4 грудня 2008 року № 709, передбачає штучне відтворення та зариблення природних водойм лососевими видами риб, впровадженні природоохоронних заходів, організації постійного екологічного контролю та моніторингу рік Закарпаття, як середовища їх існування.
Аналізуючи виконання передбачених програмою заходів на протязі двох років, можна твердо заявити про зрив термінів та неможливість практичної реалізації Програми із-за повної відсутності фінансування.
У відповідності до поставлених в Програмі завдань Головне управління Закарпатдержрибоохорони провело цілий ряд підготовчих заходів для її реалізації, а саме:
1. Першочергово отримано рекомендації науковців Ужгородського національного університету та Інституту рибного господарства УААН.
2. За повної відсутності фінансування виконання Програми сектором іхтіології Головного управління Закарпатдержрибоохорони спільно з науковцями Інституту рибного господарства УААН в 2009 році проведено глибокі дослідження з вивчення сучасного стану іхтіофауни рік Закарпатської області, запасів та можливих обсягів вселення молоді лососевих видів риб, стану кормової бази.
3. Під час виконання іхтіологічних досліджень було встановлено основні фактори негативного впливу на процеси життєдіяльності риб серед, яких найбільш масштабними є трелювання та транспортування лісової продукції по гірським річкам, безпідставне втручання важкої техніки в русло річки з метою добування піску та гравію, відсутність або не ефективна робота очисних споруд та катастрофічне забруднення річок побутовими і промисловими відходами.
4. За результатами досліджень підготовлено рибницько – біологічне обґрунтування, щодо ефективного відтворення популяцій дунайського лосося, харіуса європейського та струмкової форелі в річках Закарпатської області.
5. З метою висвітлення проблеми стану чисельності дунайського лосося і харіуса європейського та набуття досвіду по їх штучному утриманню і відтворенню Головним управління Закарпатдержрибоохорони було ініційовано та проведено міжнародну конференцію з питань реалізації Програми відтворення лососевих видів риб в басейні річки Тиса. На конференції професорами Пряшівського університету Яном Кощо та Йозефом Тереком було підтримано цілі виконання Програми та надано відповідні рекомендації. Ними ж відмічено, що завдяки штучному відтворенню та зарибленню природних водойм дунайського лосося та харіуса європейського в річках Словаччини є вдосталь і вони є об'єктами спортивного рибальства.
6. Для можливості виконання заходів передбачених Програмою Головне управління Закарпатдержрибоохорони звернулось до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України з заявкою отримання Дозволу на заготівлю маточного поголів'я дунайського лосося та харіуса європейського з метою їх штучного відтворення. Дане питання було винесено та підтримано усіма членами Національної комісії з питань Червоної книги України, на основі висновків яких, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України видало відповідний Дозвіл з номером та терміном його використання. Саме закладені у Дозволі строки вимагають негайного прийняття мір по вирішенню питань фінансування та забезпечення відновлення басейнового фонду та інкубаторів при НПП "Синевир", НПП "Ужанський" та Карпатський біосферний заповідник. За відсутності постійних місць утримання, заготівля маточного поголів'я не доцільна, в зв'язку з чим унеможливлюється початок виконання поставлених цілей по реалізації Програми. Не використаний в зазначені строки дозвіл підлягає поверненню. При такому результаті повторне отримання дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України може не розглядатись.
В ситуації, що склалася з виконанням Програми не зрозуміла позиція керівництва Управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, оскільки на спільних нарадах, конференціях та в ЗМІ його представники висловлюють повну підтримку реалізації Програми, в той – же час запити Головного управління Закарпатдержрибоохорони на фінансування вкотре навіть не розглядаються (2009-2010 рр.).
Також необхідно зауважити, що Головне управління Закарпатдержрибоохорони клопоче про фінансування на відновлення функціонування відтворювальних господарств, саме на об'єктах природо-заповідного фонду: НПП "Синевир", НПП "Ужанський" та Карпатський біосферний заповідник, які безпосередньо підпорядковані Управлінню охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.
Передбачені до відтворення види риб є цінними в рибогосподарському значенні, про те на даний момент це види, які знаходяться в першу чергу у природоохоронних списках та розміщені в категоріях "зникаючі", "вразливі" і заборонені до вилову. Тому, при ініціативі Головного управління Закарпатдержрибоохорони, позиція Управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області повинна віддаватися виключній підтримці у фінансуванні для можливості початку реалізації Програми, як природоохоронного заходу на об'єктах природо-заповідного фонду по збільшенню чисельності лососевих видів риб, як ті що мають особливих охоронний статус визначений "Червоною книгою України" та законом про неї.
На сьогоднішній день Головне управління Закарпатдержрибоохорони звернулось до Голови Закарпатської ОДА п.Ледиди О.О., Голови Закарпатської обласної ради п.Балоги І.І. з проханням допомоги, у вирішенні питання, щодо фінансування природоохоронних завдань передбачених Програмою з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для можливості практичного виконання заходів по збереженню та відтворенню унікальних представників іхтіофауни Закарпаття, що при успішній реалізації проекту, дасть додаткову можливість не тільки втілити в життя екологічний (природоохоронний) задум, але і урізноманітнить рекреаційний інтерес до Закарпаття з точки зору "зеленного туризму".
http://www.mukachevo.net/ua/news/view/36257-кому-потрібний-лосось-в-закарпатських-ріках?
Браконьєрство і трелювання лісу найчастіше знищують червонокнижну рибу
У листопаді розпочалася зимівля риби. Вона триватиме до 10 березня наступного року. В такі періоди, коли мешканці водойм збираються у зимувальних ямах, виловлювати рибу на них суворо заборонено. Втім, на жаль, чимало «любителів рибки», незважаючи на заборону, відшукують зимувальні ями й браконьєрськими методами знищують рибу. Не менше шкоди у періоди нересту та зимування мешканцям річок завдає господарювання людини.
З якими проблемами зіткнулися охоронці закарпатського «рибного царства» цьогоріч — у розмові із завідувачем сектору іхтіології та контролю «Закарпатдержрибоохорони» Ігорем Великопольським.
Ігоре Йосиповичу, які проблеми найчастіше дошкуляють в періоди нересту та зимівлі риби?
— Із настанням холодів риба стає менш активною і збирається на зимівлю у глибоких місцях, так званих зимувальних ямах. За правилами рибальства, на ділянках річок, які взяті під охорону на період зимівлі, заборонено будь-який вилов риби. Крім того, заборонено проводити й будь-які господарські роботи поблизу водойм. Утім, сьогодні в цьому плані у нас є чимало проблем. По-перше, великої шкоди рибному господарству краю завдають браконьєри, які будь-яким чином намагаються добути великий улов, вдаючись до варварських способів. Також ситуація ускладнюється завданням збитків рибному господарству від непродуманої господарської діяльності на об’єктах держлісгоспів. Тобто, коли заготівля лісу проводиться безпосередньо в руслах річок, а транспортування деревини – по основній частині русла. Якщо браконьєри знищують маточне поголів’я, то трелювання лісу гусеничною технікою перешкоджає міграції риби до нерестилищ, руйнує ці ж нерестилища, чим фактично унеможливлює відтворення риби. Це все призводить до швидкого зникнення в наших річках лососевих.
Недарма на сьогодні в краї повністю заборонено виловлювати струмкову форель, щоби, зрештою, не втратити її як вид. До слова, в періоди зимування риби та нересту на водоймах забороняється проведення низки інших робіт, які негативно впливають на середовище існування риб: миття автівок на березі річок, забір гравію, проїзд автомобілями по руслу річок, а трелювання лісової продукції взагалі заборонено законом. Зокрема, за вилов риби у недозволених місцях на порушника накладається штраф у сумі 170 гривень. Крім того, вираховуються збитки за виловлену рибу.
Невже лісогосподарська діяльність може завдати такої непоправної шкоди рибному господарству?
— Звичайно. Адже в останнє десятиліття, після кількох великих паводків, було розмито чимало доріг. У багатьох держлісгоспах питання відновлення старих доріг та будівництво нових взагалі не розглядається. Тому трелювання та транспортування лісу відбувається безпосередньо по руслах річок. Звичайно, для керівництва лісгоспів набагато легше, так би мовити, заплющити очі на все це, аніж вкладати великі кошти у будівництво лісових доріг для транспортування лісової продукції. В результаті проїзду техніки по руслу гірської річки відбувається неприродне скаламучення води. А в такій болотистій консистенції, як відомо, форель не може не тільки відтворюватися, але й існувати. Тому риба фактично гине від задухи. Під гусеницями нищиться, на жаль, і кормова база, і мальок. Найчастіше подібне варварство відбувається на Тячівщині, Свалявщині, Великоберезнянщині, Хустщині, Міжгірщині та Рахівщині. У цих гірських районах дуже важкий рельєф, тому там найчастіше вдаються до транспортування деревини руслами.
До речі, велику проблему маємо зараз і з Тереблянським водосховищем, де висота замулення становить від 6 до 19 (!) метрів. Коли йде спрацювання води, відбувається осушення водосховища на проміжку 3—5 кілометрів. Найбільше цей процес завдає шкоди у періоди нересту та зимівлі риби. На жаль, вирішити цю проблему складно, оскільки режим роботи Теребле-Ріцької ГЕС не розрахований на особливості існування іхтіофауни р. Теребля вище греблі самою ж проектною документацією. Тому зараз ми працюємо над тим, щоб урегулювати режим спрацювання води для забезпечення природного існування та відтворення риби у водосховищі.
А браконьєри часто дошкуляють?
— Часто. З початку року було викрито 1381 порушення, з них 65 випадків браконьєрства. Воно залежить від погодних умов. Коли йдуть дощі і рівні каламутності води піднімаються, браконьєри працюють з сітками-«павуками». При низькому рівні та чистій воді найчастіше має місце нічне браконьєрство на гірських та передгірських річках, де через мілководдя браконьєри з допомогою ліхтарика освічують воду і острогою пронизують рибу. Не меншою популярністю серед порушників у такий період користується і електровудочка, коли рибу вбивають електрострумом, під’єднавши вудицю до електромережі або через випрямляч струму до акумуляторної батареї. На річці Тересві часто доводилося спостерігати обладнані браконьєрами «паліски». Такий вид лову практикується на гірських річках, коли штучно звужується русло і встановлюється плетений з лози кошик. Риба скочується в цей кошик і не має змоги звідти вибратися. Доволі часто на річках Ріка, Теребля та Тересва місцеві браконьєри використовують для лову риби й метод глушіння молотом.
При підрахунку збитків та притягненні до відповідальності винних осіб ситуація для браконьєрів ускладнюється тим, що в закарпатських водоймах живуть понад 20 червонокнижних видів риб. Коли вдається зловити браконьєра, то справа по ньому може вирішуватися тільки в судовому порядку. Крім цього, за браконьєрство передбачається й кримінальна відповідальність. За один факт сума стягнення становить від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів плюс відшкодування компенсації за кожну рибину. За результатами рибоохоронної роботи цього року по 1158 справах стягнуто з порушників 92382 гривні.
Одночасно з виявленням порушників «Закарпатдержрибоохорона», очевидно, працює і над збільшенням чисельності риби в наших річках?
— Разом із науковцями-іхтіологами ми проводимо контрольні лови упродовж року в різні періоди життєдіяльності риб. Таким чином визначається чисельність різновиду риб, місця та терміни нересту, локалізації в періоди зимівлі. Саме за результатами проведених досліджень було розроблено, погоджено та затверджено рішенням Закарпатської обласної ради Програму відтворення лососевих видів риб басейну р. Тиса на 2008—2017 роки. Реалізація цієї програми дасть змогу вирішити питання створення маточних стад дунайського лосося, харіуса європейського та струмкової форелі, збільшити число лососевих видів у річках шляхом їх зариблення молоддю риб, створити ресурсну базу для організації ліцензійного спортивного рибальства та інших видів рекреаційного використання басейну р. Тиса.
Та, на жаль, незважаючи на те, що програма прийнята ще у 2008 році, з обласного природоохоронного фонду кошти на її реалізацію досі не виділялись. Хоча необхідність розпочати виконання заходів по програмі загострюється тим, що передбачені до відтворення види: дунайський лосось (головатиця) та харіус європейський занесені до Червоної книги України, а невикористаний в зазначені строки дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища на заготівлю маточного поголів’я вважається недійсним і підлягає поверненню. При такому результаті повторне отримання дозволу може більше взагалі й не розглядатися.
Джерело: mukachevo.net
http://pryroda.in.ua/blog/brakonyerstvo-i-trelyuvannya-lisu/
