«А за баклана відповіси!»

Спікеру пригадали смертний вирок пернатим /Замечу, что Владимир Михайлович не одинок в своем негативном отношении к увеличению численности баклана. Его союзники есть даже в России. Как доказательство, в конце этого сообщения,  привожу статью "Большой баклан наносит ущерб" о ситуации в Волгоградской области. М.П./

Законопроект про відстріл великих бакланів, який Володимир Литвин ініціював ще позаминулого року, «аукається» спікерові і досі. Прочувши, що у парламенті не відмовилися від убивчої ідеї скоротити кількість бакланосімейств, у Київському еколого-культурному центрі знову забили на сполох. Не пернатими, кажуть, треба займатися, а браконьєрами.

Більшою несподіванкою, ніж поява у Верховній Раді «антибакланівського» законопроекту, для багатьох було те, що під документом підписався Володимир Литвин. Що це раптом спікера на пташок потягнуло? Наче Україні до повного щастя залишилося лише з бакланами поквитатися. Поки народ гадав, що то у голови Верховної Ради в голові перевернулося, спікер виклав свої «благі наміри» на папері (у пояснювальній записці до законопроекту). Так і так, мовляв, птахи вже геть «забакланили» східну частину Криму – ні лісам, ні рибі, ні людям спасу немає. Баклани нищать дерева (отруюють послідом, обламують верхівки, висмикують із землі саджанці кримської сосни), пожирають рибу, розносять інфекції. Треба «шкодників» прописати у чорному списку і дозволити безперешкодно відстрілювати їх, щоб не плодилися.

Спеціалісти Головного науково-експертного управління Верховної Ради спікерську «гуманність» не оцінили. У своєму висновку на «бакланівський» законопроект подали цілий перелік «безкровних» способів зменшення популяції неугодних Володимиру Михайловичу птахів: руйнування гнізд, вплив на колонії бакланів прожекторами, звуковими «гарматами», які імітують постріли…

Ще більше обурилися ініціативою Литвина екологи, звинувативши спікера у намаганні перекласти проблему з хворої голови на здорову. У Китаї вже боролися з горобцями, нагадують природозахисники. «Доборолися» до того, що потім довелося ввозити «жовторотиків» з інших країн, щоб врятувати поля від нашестя гусені та сарани.

«В Україні і так найдовший в Європі список так званих шкідників: вовки, лисиці, єнотовидні собаки, сірі ворони, граки, сойки, бродячі коти та собаки, – каже директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Поняття «шкідлива тварина» є анахронізмом. Не можна розділити тварин на «шкідливих» та «корисних».

Закиди про те, що баклани шкодять рибному господарству, безпідставні, запевняють екологи. Ці птахи, навпаки, приносять користь, бо, поїдаючи хвору рибу (її легше вполювати), перешкоджають поширенню «рибних» епідемій. А те, що баклани розносять небезпечні для людей інфекції, – перебільшення. Проблема не у птахах, а у горах сміття, які виростають на Кримському півострові стараннями відпочивальників.

Ініціатива спікера про безперешкодний відстріл бакланів призведе до процвітання браконьєрства, застерігають екологи. Під загрозою повного знищення опиняться інші види бакланів, занесені до Червоної книги України. Мастаки зі зброєю відстрілюватимуть «бакланових» без розбору.

Большой баклан наносит ущерб

В Волгоградской области принимаются меры по регулированию численности большого баклана.
Постановлением администрации региона утверждено вознаграждение за добывание этого вида птицы в размере 50 рублей за одну особь. Для получения денег охотники должны представить в межрайонную рабочую группу заявление, копию разрешения на добычу бакланов и надклювье добытой птицы.
Необходимость в этом возникла в связи с ростом численности большого баклана на территории нашей области и негативным влиянием птиц на природные экосистемы, рыбное и лесное хозяйство, рекреационные территории. В настоящее время в Волгоградской, Саратовской, Астраханской, Ростовской областях (с учетом миграций) обитает 20-22 тысячи особей.
Как пояснили в управлении охотничьего и рыбного хозяйства администрации области, большой баклан является рыбоядной птицей. Только за 2008 год рыбное хозяйство волгоградского региона понесло от него ущерб, который выражается в более чем 1300 тоннах рыбы или около 42 млн. рублей.
В настоящее время ситуация близка к критической, назрела необходимость регулирования численности большого баклана, чтобы уменьшить избыточную популяцию.
Отметим, что большой баклан не является видом традиционной орнитофауны, характерной для природы Волгоградской области, он появился в нашем регионе только в конце 70-х годов.

ИСТОЧНИК

P.S.Так вот кто виноват в том, что количество рыбы уменьшилось.

http://forum.urup.ru/thread-14993.html