Продолжаем исследование «вудберга»: заглянем глубже

Прочитав статью Татьяны Мариновой «Двойной капкан для президента» («2000», № 49 (537), 10—16.12.10, B1), касающуюся рынка лесных материалов (ЛМ), не могу не порадоваться широте и аргументированности ее содержания, честности изложения. Мне бы хотелось углубиться в рассмотрение вопросов, касающихся механизмов формирования рыночных цен на ЛМ, а также учета основных финансовых показателей деятельности лесозаготовительных организаций. Здесь напрашивается не слишком оригинальное сравнение с айсбергом…

Можно почти ничего не знать об этих плавучих ледяных горах, но едва ли не всякий скажет, что видимая, возвышающаяся над поверхностью океана вершина составляет, как правило, не более 10% их объема, тогда как остальные 90% скрыты от глаз. Соответственно для изучения подводной части требуются более сложные механизмы и дополнительные научные и организационно-экономические усилия. Если в слове «айсберг» заменить ice (лед) на wood (древесина), получим «вудберг», а с ним и объект для продолжения научного исследования, объект налогообложения.

Такой анализ представляет не только чисто научный интерес — он имеет немалое значение для социально справедливого распределения доходов от использования природного ресурса. Это также необходимо для формирования рыночных цен на лесные товары и уплаты налога с прибыли. В Украине рынок ЛМ реально представляет собой малоизученную «глыбу», видимая «на поверхности» часть которой (зафиксированная в статинформации) составляет 15—17 млн. куб. м ежегодно, что не так уж мало по сравнению со многими европейскими соседями. Фраза «у нас леса не так много» была привычной во времена Союза, когда сопоставление проводили с РФ.

Упомянутая выше статья «Двойной капкан для президента» раскрывает откровенно противозаконные механизмы «реализации госсобственности» в обход государства. Это следовало бы оценить надлежащим образом всем — и органам местной власти, и субъектам лесопромышленной деятельности, и налоговикам, и экологически обеспокоенной (что нередко проявляется в излишне эмоциональной форме) общественности, и, в конечном счете, украинскому народу в целом. Хотелось бы, чтобы этим материалом заинтересовались органы власти, для которых реализация сырья выступает как источник дохода от использования природных ресурсов, а добыча последних — как путь к увеличению количества рабочих мест. То же касается представителей лесного бизнеса, т. е. работодателей, для которых ЛМ — сырье для переработки в условиях рыночных отношений, неотъемлемыми элементами которых должны быть прозрачность и конкуренция.

Именно рыночные отношения представляют до сего времени невидимую часть «вудберга» и требуют более глубокого изучения, обсуждения и принятия соответствующих решений заинтересованными сторонами и правительством.

Публикация упомянутой статьи совпала по времени с выходом указа президента «Об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти» (№ 1085/2010 от 9.12.10), которым создается — путем реорганизации Госкомлесхоза — Государственное агентство лесных ресурсов. Следует, видимо, ожидать кардинальных мер по усовершенствованию системы экономических отношений в направлении создания прозрачного рынка ЛМ со свободным доступом к нему для всех заинтересованных потребителей — если этому не помешают изощренные менеджерские приемы предпринимателей высокого уровня…

Ведь проблема состоит не столько в том, где и на какой бирже продавать лесные товары, сколько в том, как определять их себестоимость и отражать в статистике рыночные цены на них, как исчислять прибыль и налоговые платежи. Понятно, что без надлежащего ведения бухгалтерской отчетности субъектами промышленного производства, без учреждения на государственном уровне соответствующей статотчетности не удастся уйти от теневых схем, от коррупции.

Тут возникает и вопрос об определении терминов. Собственно лесной бизнес не интересуют ни такие из них, как «рубки главного пользования», «рубки, связанные с ведением лесного хозяйства» и т. п., ни даже термин «ликвидная древесина», казалось бы, относящийся к ЛМ, — он давно устарел и нормативными актами не определяется.

Татьяна Маринова в своей глубоко аргументированной статье упоминает, в частности, о приказе Госкомлесхоза «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини». А между тем именуемого таким образом лесного продукта (товара), на который был бы спрос на рынке, не существует. Виды ЛМ в стране установлены ГОСТами для хвойных и лиственных пород, на них же и представляется соответствующий спрос. Поэтому и речь должна была бы идти о механизмах продажи круглых лесных материалов.

В системе учета лесных товаров Европейской экономической комиссии ООН также употребляется термин «круглый лес» (round wood) с подразделением на четыре вида:
пиловочник и фанерный кряж;
балансовая древесина;
прочие сортименты круглого леса;
топливная древесина (дрова).

Отметим, что в такое деление полностью вписываются украинские ГОСТы (в том числе по группам лесных пород — хвойные, лиственные и пр.), но не будем на нем останавливаться, поскольку это важно и понятно только для профильных специалистов.

Для широкой общественности достаточно указать, что рыночные цены на ЛМ непременно должны учитывать их себестоимость, без чего нельзя достоверно определить размер как прибыли субъекта хозяйственных отношений, так и налоговых платежей. К примеру, предприятия ЖКХ ведут соответствующий учет и поквартально отражают это в статотчетности, что позволяет контролирующим органам и налоговым службам постоянно держать в поле зрения формирование цен на соответствующие услуги, включая важнейшие финансовые показатели и составляющие себестоимости их производства.

Здесь целесообразно только констатировать, что ничего подобного относительно формирования рыночных цен по основным группам ЛМ за 19 лет в нашем государстве так и не заведено. Статинформации (зачастую мало кому нужной) — море, однако учет ценообразующих данных, позволяющий проводить соответствующие рыночным условиям показатели объемов продукции, их реализации, затрат на производство, средневзвешенных рыночных цен и общих доходов, сравнивать их между идентифицированными субъектами лесного бизнеса, не ведется.

Хотя по Украине, напомним, объект, о котором идет речь, представляет собой рынок ЛМ в размере 15—17 млн. куб. м в год (потенциально — 23—25 млн.)! И схема формирования финансовых показателей лесозаготовителей должна быть полностью прозрачной, доступной контролирующим органам власти и понятной смежным субъектам экономических отношений. Каждый из показателей представленной далее общей схемы (см. рисунок) может включать более подробное деление по мере отработки и формирования отчетности с учетом интересов производителей и потребителей ЛМ, а также контролирующих лиц и органов статистики.

Напомним еще об одной важной составляющей для исчисления себестоимости производства ЛМ — о плате лесозаготовителей за право разработки лесосечного фонда по так называемым лесным таксам за древесину в состоянии роста, которые после утверждения Налогового кодекса именуются ставками сбора за специальное использование лесных ресурсов (глава ХVII). Но как бы они ни назывались, их необходимо учитывать при определении себестоимости производства ЛМ. Бухгалтерская и статистическая отчетность производителей ЛМ должна наконец стать прозрачной и доступной органам власти и широкой общественности.

Из сказанного видно, что «под поверхностью» существующего формально рынка ЛМ скрыто довольно много из того, что предстоит сделать явным для обеспечения его прозрачности, формирования надлежащих рыночных цен на ЛМ, для развития деревообрабатывающей и ряда других видов промышленности.

Здесь мы не будем затрагивать экономических отношений, касающихся налогообложения за лесные земли, поскольку этот вопрос принадлежит уже к иной сфере (исчисления земельной ренты за право постоянного их использования с целью ведения лесного хозяйства в качестве продуктивной силы) и к другому — аграрному — сектору экономики.

Без учета вышеизложенного невидимая часть «вудберга» будет серьезно тормозить борьбу с коррупцией. По меньшей мере в части производства и реализации лесных ресурсов окажется проблематичным и получение реальной экономической эффективности от оптимизации центральных органов исполнительной власти в соответствии с упомянутым ранее указом президента. Не будут достигнуты дополнительные поступления налоговых платежей в государственный и местные бюджеты. Затормозится процесс активизации промышленной деятельности субъектов деревообрабатывающей, целлюлозно-бумажной и других видов промышленности, малого и среднего бизнеса.

После публикации статьи «Двойной капкан для президента» в газете «2000» № 49 от 10 – 16 декабря 2010 г. стало известно, что 24 декабря президент Виктор Янукович своим указом № 1211/2010 уволил Николая Шершуна с должности главы Государственного комитета лесного хозяйства.

Ведущий научный сотрудник НИИ финансового права Государственной налоговой службы Украины,
abobko@bigmir.net

Андрей БОБКО

12 коментарів

  • Щодо калькуляції собівартості "вудберга" діє Наказ Міністерства лісового господарства України N 72 від 17.07.1996 "Про затвердження Інструкції по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України"

    див. http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1034.784.0

     

    • Репліка  Foresterа   об"єктивна.

       Проте автор статті  не вник у саму суть формування ціни на лісопродукцію, що діє у лісовому господарстві, що є цілком зрозуміли для спеціалістів  які там працюють.

       У формуванні ціни на лісопродукцію визначну роль відіграє не стільки її собівартість, стільки ринковий  попит на неї. Елементарним і логічним є те, що наприклад собівартість заготівлі дров паливних є навіть вищою, ніж собівартість заготівлі ділової деревини, проте відпускна їх ціна у десятки раз є нижчою від ділової деревини. Так у лісовому господарстві діє таке поняття як "знеособлений кубометр заготовленої деревини" по якому і складається собівартість 1 кбм заготовленої деревини. Не буду вдаватися у деталізацію формування ціни, постільки на неї впливає  досить багато факторів, але основними є породний склад заготовленої лісопродукції та вид заготовленого сортименту, що  встановлений по ГОСТу.

          Автору статті перед тим як писати дану статтю по собівартості лісоматеріалів, необхідно було елементарно проконсультуватися у будь якого еконоста дерлісгоспу. Іншого підходу до формування відпускних цін насьогодні поки що не придумали- тут фактично діють закони ринку, а не державне регулювання. Зрозуміло, що у автора статті була основне завдання показати що у лісовому господарстві існує прихований резерв сплати податків до бюджету  за рахунок приховування прибутків отриманих від продажу лісоматеріалів. Але п. Бобко не там Ви шукаєте "резерви", хто-хто, а дерлісгоспи податки з продажу лісоматеріалів платять справно.

        Разом з тим не буду заперечувати той факт що торгівля лісопродукцією у лісовому господарстві є дійсно невидимим айсбергом, але причини цьому інші.

      •   А щодо торгівлі лісоматеріалами, то  проаналізувавши останні новини в оподаткуванні при реалізації деревини (держава так даром нічого не дарує, в тому числі і ПДВ) та в питаннях альтернативних джерел енергопостачання (досить перспективний бізнес що звільняється від податків і хто його курірує), створення нової біржі для  торгівлі  деревиною (стажировка по продажі деревини 1 кварталу 2011 роук),  іншу  наявну інформацію  в питаннях реорганізації лісового господарства (слухи щодо можливих призначень на посаду лісовими ресурсами), то на мою думку в скорому нас очікують у великі переміни, коли докорінно зміниться весь принцип заготівлі та реалізації деревини і не зрозуміло чи це буде краще для лісового господарства. Існує велика ймовірність появи державної структури (аналогічна Білоруському концерну, але з розширеними повноваженнями та можливостями), яка візьме питання торгівлею деревиною (і не тільки це) під свій повний контроль, хоча  кінцевою метою цих можливих змін є просто бізнес і ті величезні гроші що можна тут отримати, підійшовши до цієї справи з розумом.

             А ви порозмірковуйте над цим, врахуввши останні події навколо лісової галузі і стоврення агенції лісових русурсів, яка напевно і буде займатися лише лісовим господарство та вирощуванням цих ресурсів, а споживати їх будуть інші, то  можливо і ви складете та розгадаєте цей "великий державний ребус", для якого скоро настане час.

          Можливо я і помиляюсь, проте нажаль  все складається досить правдоподібно.

        • Уважаемій Kverkur,
          Во-первых, спасибо на добром слове. Возможно, именно благодаря Вам, я ещё не забросил этот сайт, который приносит мне массу неприятностей и очень мало положительных эмоций…

          Во-вторых, я полностью с Вами согласен по всем пунктам.

          1. Очевидные изменения в торговле и ценообразовании  связаны с тем, что:
              a. При реализации товаров 4401 и 4403 на внутреннем рынке НДС отменен, а на экспорт наоборот.
              b. Введена плата за древесину от проходных и иных рубок в насаждениях старше 40 лет
              c. Государственным предприятиям не дали заключить нормальные годичные экспортные договора и полностью дезориентировали внешних партнеров
              d. Инициатива с созданием универсальной лесной биржи, действительно в чем- то сходная с аферой 2006 года, не прибавила порядка с реализацией сырья и имеет туманные перспективы
              e. Необходимость платы налогов за работы, выполненные упрощенцами, скоро изменит себестоимость лесозаготовок
              f. Упрощенцы сохранили возможность заниматься внешне экономической деятельностью

          2. В этих условиях, на первом этапе, следует ожидать от:
              a. Бизнеса
                  i. Игры на понижение цен на круглый лес в связи с отменой НДС
                  ii. Попыток отменить НДС при экспорте щепы и пеллет 4401
                  iii. Увеличения загрузки существующих мощностей по лесопилению и производству иной продукции, не относящейся к 4401 и 4403, с целью её экспорта
                  iv. Быстрого роста объемов экспортно ориентированного производства мелкого и среднего лесопильного бизнеса, в т. ч. теневого
              b. Государственных лесных предприятий:
                  i. Снижения объема лесозаготовок ,прежде всего за счет проходных рубок и мало рентабельных лесосек
                  ii. Отказа от заключения договоров подряда на заготовку и другие работы с упрощенцами
                  iii. Поиска легальных и теневых схем взаимодействия с лесопильным бизнесом по принципу: я ТЕБЕ сырье ты МНЕ доску или брус
                  iv. Возможного сворачивания производства, отправления в отпуск и снижения реальных зарплат сотрудников на предприятиях, которые были ориентированны на экспорт
                  v. Общего ухудшения экономических показателей производства и некоторого их «выравнивания» по направлению к общей бедности
              c. Импортеров
                   i. Быстрого развития импортеров, действующих через свои предприятия, зарегистрированные в Украине, которые имеют статус «отечественных производителей» и экспортируют продукцию своим «мамам». Помимо прочего, они расширят скупку товаров лесопиления на внутреннем рынке с целью экспорта
                   ii. Ухода с украинского рынка части крупных и серьезных покупателей, которые найдут более надежных и предсказуемых партнеров в Белоруссии и России

          3. На втором этапе, который начнется почти одновременно с первым, возобновятся сырьевые конфликты по поводу поставок индустриальной древесины. Госкомлесхоз будет уверять, что её заготовка не рентабельна и отстаивать высокие цены, а бизнес предложит взять заготовку на себя. В этой связи можно ожидать:
               a. Новых законодательных инициатив
               b. Появление новых проектов типа «Карпатылэнд»
               c. Развития частного лесозаготовительного сектора при крупных потребителях древесины , либо самостоятельного

          Конечно, новые кадровые назначения, также как и неизбежное законодательное урегулирование функций агентства лесных ресурсов, будут иметь громадное влияние на развитие ситуации. Строить прогнозы не берусь: думаю, отдохнув и пообщавшись в Карпатах, Президент обнародует Указ, а какой он будет, по-моему, даже ему до конца сегодня ещё не ясно: ведь той бумаги, которая уже подписана, но не обнародована, – считай, что нет…,- значит вопрос спорный, а  все аргументы в споре угадать  нельзя …

          Идея торговли из единого центра, нравилась всем в Киеве: и регионалам (Сивец) и коммунистам (Тимошенко) и народникам (Шершун), которые, будучи в большей или меньшей степени «варягами», без сомнения, находили идейную и практическую поддержку внутри Госкомлесхоза. Однако, правительство Азарова вряд ли пойдет навстречу извечному желанию украинских лесных чиновников одновременно, и  значимо влиять на торговлю древесиной и расставлять кадры, иметь иные властные полномочия, а также льготы и зарплаты госслужащих. Заготовленный лес, – собственность предприятий и им надо решать как ею торговать. У нас, это право сделали голой декларацией. Надеюсь на перемены в этом вопросе. Выход  вижу не в создании бирж и торговых домов, хотя это не исключается, а в укрупнении государственной собственности на леса. При этом, в предверии далекой территориальной реформы, можно было бы испытать на лесном хозяйстве не только областной, но и зонально-региональный тип объединения, полностью выведя его из подчинения местной власти (как это сделано в Европе).

          С себестоимостью любят упражняться руководители и специалисты «советского разлива», которые собственно и руководят страной и отраслью. На самом деле, цену древесины определяет рынок и не столько украинский, сколько европейский. От себестоимости зависит только конкурентно способность товара того или иного лесхоза и рентабельность его производства. К тому же, у нас рассчет себестоимости, – это не наука, а скорее искусство…

          Совершенно очевидно, что лесную флотилию оставили и без штурманов, и без лоций. Все обреченно ждут, гадая кого назначат капитаном и кого он спишет на берег. Куда поплывем,  – это уже второй вопрос. Способность объединяться и отстаивать свои интересы, государственным лесным предприятиям не свойственна. Так что будем ждать очередного барина, который расскажет нам как правильно вести лесное хозяйство и управляться с лесными ресурсами…Ждать уже не долго…

          •       Я чомусь думаю, що це буде уже не той  „Барин”, а Купець і то не „первой гилдии”, постільки на перший план ймовірно вийде великий бізнес і контроль на лісовими ресурсами (підрозуміваємо і над лісовим господарством), а контролювати його буде уже дійсно „Барин”.

                 На сьогодні під контролем знаходиться майже всі  ресурси окрім землі і лісу. Щодо розвитку земельних відносин  у нас велика ймовірність Аргентинського варіанту (http://www.vgoru.org/modules.php?name=News&file=article&sid=9900), а от з лісом поки що все під великою таємницею.

             І от саме у цьому аспекті, як мені здається, під контролем єдиного центра будуть знаходитися і управлятимуться (хоча на сьогодні час його створення  ще не прийшов, але він і не забариться на довго – думаю він настане після першого етапу адмінреформи  (формування основних структур) десь у 2 кварталі поточного року):

            • Лісові ресурси (в тому числі торгівля через біржі та експорт)
            • Деревообробне (пиломатеріали, ДСП, і т.п.) і меблеве виробництво
            • Виробництво палива з відновлюючи ресурсів (брекети, пілети і т.п.)

                Причому основою та початком цього  звичайно є лісовий ресурс – від ділової деревини і закінчуючи дровами паливними та відходами деревообробки. А для того щоб цим усім  управляти ось тут і потрібна відповідна структура і не будь яка, а  саме державна з не менше ніж з 51% держави у статутному її фонді. Інші 49%  можуть належати приватним структурам, що споживають лісовий ресурс і виробляють з нього пиломатеріали, ДСП, меблі, паливну продукцію для енергозберігаючих технологій.

                Чому державна?

            • По перше, щоб не будоражити суспільство таким не простим питанням як контроль над лісовими ресурсами,
            • По друге – це  гарантії держави для інвесторів.
            • По третє це податкові пільги (відсутність ПДВ при реалізації необробленої деревини, 0 ставка податку на прибуток для виробників енергозберігаючих технологій і відсутність мита на імпорт обладнання для цих технологій)
            • По четверте це можливість залучення бюджетних коштів на виконання прийнятих попередньо Державних програм у питаннях енергозберігаючих технологій де будуть задіяні і лісові ресурси та продукти їх переробки.

                Згадайте останні події в лісовій галузі в оподаткування, то побачите, що  все це осмислювалось і планомірно готовилося.

                 А роль лісового господарства при цьому просто зведеться до вирощування таких ресурсів,  а це звичайні і зрозумілі задачі для лісоводів – саджати ліс, вирощувати та охороняти його. Все досить просто.

                 А вирощений ресурс лісгоспи передають (на пні по встановленим цінам або ж по існуючим таксам і заготівлею деревини займатися не будуть, а лише контролювати її та передачу лісосік під заліснення)  уже створеній державній структурі, яка і буде його заготовлювати, повністю, контролювати, розподіляти та продавати через біржі. Тим більше початковий досвід у цій справі у нас уже є.  У нас уже існує система контролю за торгівлею деревиною, яка уже досить широко випробувана в межах Держкомлісгоспу – це знамените  -ДП «Торговий дім «Крона». Ось тільки її контролювали та  заробляли гроші чиновники Держкомлісгоспу і я не думаю, що в Уряді цього не помітили.

                Не забувайте, що уже була спроба взяти під контроль весь лісовий ресурс- згадайте першу акційна продажу необробленої деревини у 2006 році і згадайте  хто був „хрещеним” батьком” цієї ідеї. Але після того напевно її ініціаторами були зроблені певні висновки і все підготовлюється набагато розумніше, ширше і з перспективою. Будемо чекати хто ж стане  на чолі агенції лісових ресурсів (але це буде уже не „Барин”), ця подія або ж у дечому підтвердить мої припущення, або навпаки їх спростує.

               Будемо чекати.  

            •  Так напевно це основне юридичне питання без якого структура може і не функціонувати. Як це зробити, щоб засновниками виступили державні підприємства і їх доля у новій структурі була не нижчою 50%? 

                 На перший погляд це досить не просте завдання, постільки це повинні бути саме державні лісогосподарські підприємства у яких і знаходиться лісовий ресурс, проте вони своїм майном аж ніяк не витягнуть  "питому вагу" " понад 50% у новоствореній структурі проти іншої бізнесової частини цього айсберга який знаходитимиться в приватних руках. І це дійсно так, якщо не враховувати вартість самого лісового ресурсу, а точніше вартості земель на якій цей ресурс вирощується, тобто за основу для розрахунків взяти просту типологію лісів за класифікацією П.С. Погребняка, в основу якої покладено  зволоженість грунту і його родючість. Не буду вдаватися в подробиці –  лісоводам все зрозуміло.  Якщо дивитися з цього боку, то тоді питання якби і вирішується.  Необхідно лише розрахувати вартість лісових земель (що враховує їх продуктивність) по 24 позиціям:

                Боры Субори Судубравы    Дубравы
              Ксерофильные (очень сухие) A0 B0 C0                       D0  
              Мезоксерофильные (сухие) A1 B1 C1                       D1  
              Мезофильные(свежие) A2 B2 C2                        D2  
              Мезогигрофильные(влажные) A3 B3 C3                        D3  
              Гигрофильные(сырые) A4 B4 C4                         D4  
              Ультрагигрофльные(болота) A5 B5 C5                           D5  

              А дальша справа техніки- матеріали лісовпорядкування, визначена ціна- бери перемножай та підсумовуй і отримаєш вартісну оцінки землі.

                  Це вище викладене мною   в ідейному варіанті, так би мовити. Ну а виконання для професіоналів це не проблема- трохи логічного лісоінженерного і економічного мислення та часу.

               

              • Земля – имущество. В большинстве стран лес – "принадлежность земли", которая является главным имуществом /у нас  в понятие "лес " включена "почва", но не "земля" в юридическом смысле этого понятия/. Любое имущество имеет свою стоимость, которая должна отражаться в балансе собственника. В ЕС, отражение стоимости лесной земли (земля + древесина) в балансе предприятий – обязательное требование. У нас,  при разработке новой редакции ЛК, на эту тему даже думать отказались  и, как результат, все запутали. Впрочем, давно не трогал эту тему и боюсь быть не  точным, ведь растущий лес и земля не являются собственностью предприятий… Уточню, – напишу…

            •  Прочитавши новий Податковий кодес можна поставити відмітку "ВИКОНАНО"  і не тільки по тих позиціям, що планувалося:

              Проект Закону України
              “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження”

              Номер реєстрації: 9001
              Дата реєстрації: 24.01.2006
              Суб’єкт законодавчої ініціативи: народні депутати України Клюєв А.П., Оробець Ю.М., Поровський М.І., Єремеєв І.М., Бронніков В.К., Сабашук П.П.,  Волинець М.Я., Рудьковський М.М., Писаренко А.Г.

              Метою прийняття законопроекту є забезпечення раціонального використання та економії енергоресурсів в Україні

              Законопроект передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України “Про енергозбереження”, “Про Єдиний митний тариф”, “Про податок на додану вартість” та “Про оподаткування прибутку підприємств”.

              Зміни до Закону України “Про Єдиний митний тариф” передбачають звільнення від сплати мита:

              • устаткування, яке працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю, що ввозяться на митну територію України вітчизняними підприємствами;
              • матеріали, устаткування та комплектуючі, що ввозяться на митну територію України і використовуються для виробництва устаткування, яке працює на нетрадиційних джерелах енергії.

              Одночасно пропонується звільнити операції із ввезення зазначених товарів на митну територію України від оподаткування податком на додану вартість шляхом внесення змін до ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”. 

               Залишається вирішити основне питання – забезпечити контроль над  відновлювальним ресурсом- яким є і лісовий ресурс. Не маючи в розпорядженні ресурсу- пільги не потрібні.

            • З прогнозом  призначення  не помилився, а значить і припущення у дечому уже підтверджуються.

              Як бачимо наші сусіди Білоруси також ідуть по шляху продажу деревини на пні  http://www.lesovod.org.ua/node/8624 але в нас це а 

              Неможливо забезпечити контроль над лісовим ресурсом не забравши його на пні у директорів та лісничих- так що напрямок дій напевно буде такий. А завдання директорів та лісничих буде вирощувати  та зберігати даний лісовий ресур, що в принципі  і є їх основним завдання.

              Будемо чекати інших кроків уже призначеного Голови.

              • Все дело в экономике. Продавать заготовленный лес значительно выгоднее. Именно поэтому, эстонское RMK и латвийское LVM, сразу после образования ориентировавшиеся на продажу леса на корню, постепенно отказались от этой формы торговли. Вообще-то, предприятиям должны быть доступны все формы и методы реализации. Регулировать их выбор законодательно или административно  не целесообразно. 

                • Так дійсно для підприємства торгівля заготовленими сортиментами  більш ефективна. Це чиста економіка.

                   Але я про інше – для того щоб забезпечити контроль на лісосировинним ресурсом і гарантувати постійну його наявність (бізнесова мета) – тоді можуть підти іншим шляхом – шляхом передачі на пні цього ресурсу новоствореній структурі, яка сама буде заготовлювати, торгувати круглим лісом (через ті ж  біржі), використовувати своїми уже бізнесовими структурами (лісопиляння, ДСП, меблі, виготовлення палива -пілети, брикети). В послідуючому було б логічним створення у даній структурі розвиненої мережі торгівлі (щось на зразок лісоторгових баз) матеріалами отриманими після використання переробки даного ресурсу ( пиломатеріали, ДСП, пілети. брикети і т.п.)

                       Доки ж лісозаготівлю і торгівлю деревиною будуть проводити лісгоспи, то контроль над лісосировинним ресурсом бізнесу узяти не удасться. Тільки через ціле направлений розподіл деревини на новоутворену структуру  вдасться "видавити" мілких лісопереробників з їх приватними пилорамами (контроль над бізнесом у переробці деревини і отримання прибутків)  і забезпечити контроль за самовільними рубками (незаконним використанням ресурсу- а це дуже великий обсяг), постільки необроблену деревину можна буде купити лише на біржі і туди її виставлятиме лише новостворена структура. Такої конкуренції мілкі переробники не витримають, а правоохоронним органам і контролюючим органам легко можна буде прослідкувати звідки взялася деревина – або ж вона куплена на біржі, або ж крадена. Дальше справа «техніки». Все досить елементарно просто. 

            • Я вспомнил Некрасова не для того, чтобы кого-либо охарактеризовать, а с тем чтобы подчеркнуть не способность отрасли самостоятельно (без приказа сверху т.е. без решения " Барина") подготовить вариант перехода  на европейский путь развития и избавиться от атавизмов советского времени, которые давно уже стали коррупционными рисками… Я много лет пытался убедитить руководство в том, что это необходимо, но увы… Даже за месяц до реформы все надеялись  обойтись косметическими мерами.

              О биржевой авантюре 2006 года хорошо помню, но не знаю кто был автором изначально провальной идеи: вполне вероятно, что это  совсем  и не Сивец. В те дни, отдал Председателю и его Первому заму докладную с разбором причин по которым выдвинутую Госкомлесхозом идею следовало признать вредной утопией.  Если найду текст, – размещу для истории.

              Вариант с отделением лесного хозяйства от лесозаготовок и реализации многие давно вынашивают. Однако, качество его правовой подготовки всегда подводило авторов. Надеюсь так будет и на этот раз.

              Если реформа пройдет катком, а точнее пилой, по предприятиям отрасли, то лесное хозяйство будет отброшено на десятилетия. С этим надо бороться…

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.