21/12/2010
0Часто доводиться чути, буцімто у нас масово вирубують ліси і нових не засаджують. Чи справді нашим дітям буде нічим дихати й ніде позбирати грибів та ягід? СіД не збиратиме пліток, а вирушив довідатися правду безпосередньо до лісівників. Усі провокативні запитання ми адресуємо провідному інженерові Любешівського лісомисливського господарства Василю КОТИКУ.
Кажуть, що… сьогодні безконтрольно вирубують ліси.
А насправді… третину площі Любешівського лісового господарства займає національний природний парк. Відтак на цій території немає жодних суцільних рубок, лише санітарні, тобто зрізаються поодинокі дерева. При цьому на кожне з них потрібно чимало погоджень. «Частина території лісгоспу перебуває у прикордонній зоні, відтак прикордонники допомагають охороняти й ліс, тому самовільні рубки зведено нанівець практично стовідсотково.
Кажуть, що… на Любешівщині масово всихають дуби.
А насправді… не лише дуби, а й вільха чорна. Як стверджують учені, відбувається це внаслідок меліорації. Спершу почали всихати і зникли деякі болотяні рослини. Потім постраждала вільха чорна в заплавах Стоходу та Прип’яті. По суті, це єдине дерево, яке може рости у заболочених умовах. Згодом дійшла черга і до дубів. На Любешівщині починають всихати дуби навіть у 20 та 40 років, а найчастіше – у 80. При цьому зрілим для заготівлі вважається столітній дуб, а за нормальних умов він може рости близько трьохсот років. На щастя, нині вдалося призупинити нищівні процеси всихання.
Кажуть, що… врятувати ліс від всихання можна, вирубуючи його.
А насправді… так воно і є. Вільхові насадження відновлюються природним шляхом. Але для того, щоб дерево пустило пагони, його потрібно зрубати вчасно й сирим. Якщо пропустити той період, коли дерево щойно захворіло і почало всихати, пень струхлявіє й відновлення не відбудеться. А оскільки вільха росте на болоті, там штучно висадити молоді дерева годі.
Коли вчасно не зрубати дуб, його деревина стає менш якісною й приблизно удесятеро дешевшає.
Кажуть, що… старіше дерево, то воно цінніше.
А насправді… якщо насадження досягли віку стиглості і їх не зрубали вчасно, ліс відновлюється довше і гірше. Це можна порівняти із врожаєм зернових: якщо його не зібрати вчасно, втрат не уникнути. У лісівництві слово «рубка» і «відновлення» є синонімами.
Кажуть, що… ліс зрубують, а новий не засаджують.
А насправді… усі площі після суцільних рубок засаджуються, до того ж тими породами дерев, які відповідають умовам, тобто зрізали дуб – посадили дуб. А нещодавно була створена програма, відповідно до якої навіть при вибіркових рубках поряд із великими деревами сусідують молоді саджанці. Таким чином щойно дуб починає всихати, поряд висаджують інший.
В останні роки площа лісу постійно збільшуються, адже на тих землях, які не придатні для сільськогосподарського використання, засаджують дерева. Щороку лісу стає більшим на 70 га.
Кажуть, що… недоторканих куточків природи вже немає.
А насправді… поблизу кордону з Білоруссю залишилося ще багато місць, де не ступала нога людини. Там є цілі квартали лісу, де з роду-віку не рубали дерев, вони самі собою відмирають та відновлюються. А найунікальнішим місцем Волинського краю є Сваловичівська дача (так лісівники називають великі урочища). Тут ростуть практично усі види дерев, які трапляються в Україні, дуже багато видів червонокнижних рослин, тварин і птахів. Варто зауважити, що Сваловичівська дача є заповідною зоною та охороняється законом. Там заборонено будь-яку господарську діяльність, а перебувати на цій території дозволено лише у визначених місях. А позаяк зонування цієї території ще не відбулося, можна потрапити у будь-яке місце парку. Тому охочим побачити унікальну недоторкану природу варто поквапитися.
