Царське полювання на бакланів

Статья по журналистски хорошо написана, но не удачно названа и содержит спорные выводы. Большой баклан – очень агрессивный вид, который вытесняет многих других, действительно редких птиц, занимая всё большие территории: от Кинбурна и Крыма до Припяти и Шацких озер. Ограничивать его численность и распространение необходимо. Законопроект В.М. Литвина принят по просьбе лесоводов и  обоснован экологически. Что касается буферных и антропогенных территорий НПП и заповедников, то, конечно, рассматривать их как охотничьи угодья нельзя. Однако санитарный отстрел здесь часто бывает необходим, а это – охота. Её вполне можно и нужно организовывать. Во многих объектах ПЗФ кормят копытных, тем самым искуственно поддерживая их слишком высокую численность. Если в этих условиях не регулировать состояние популяции путем отстрела – она неизбежно вырождается.  Это аксиома охотоведения и дичеразведения. В Швеции, Словакии, Чехии, и вообще в Европе, из окна автобуса можно видеть косуль, лосей и оленей. Такую численность животных в этих странах удается поддеживать не в НПП, а ВЕЗДЕ, причем исключительно благодаря охотникам и охотничьему хозяйству. Где есть егерь и цивилизованный охотник, там много зверя и птицы и  нет места браконьерам. Многим людям  противно любое убийство и я уважаю их позицию, сам не стрелял в живое (вру: пару раз стрелял на охоте по уткам, но не попал) и по лесу хожу с фотоаппаратом, но… У меня есть друзья и коллеги охотники, причем настоящие охотники и их страсть я тоже понимаю и уважаю… Да что там говорить, любой мальчишка в детстве переживает период увлечения охотой и войной. Врядли и  уважаемый Владимир Борейко – исключение. В целом  статья Аллы мне понравилась: она полезна. Экологически ориентированный стёб в адрес Власти, – не только фактор её сдерживания, но  и средство стимулирования. "У руля" сейчас – охотники и доказать то, что они могут охранять, любить и восстанавливать Природу Родины не только за своим забором и не хуже, чем пчеловоды, для них должно быть ВОПРОСОМ ЧЕСТИ. Начинать логичней не с охоты на землях ПЗФ, а с развития  их инфраструктуры, обеспечения уставной дейтельности заповедников и НПП, а главное с тотального (повсеместного) наведения порядка и  восстановления  многострадальной Природы.  М.П.

Депутати вже розчохлили рушниці для полювання в заповідниках — вчіться, як потрібно відпочивати!

Поки народ посилено ворожить, посадять Тимошенко чи ні , «замочать» когось монтировкою в парламенті чи ні, екологи б'ють на сполох із приводу чергової депутатської примхи. Якщо коротко, чотири колишні бютівці — Рибаков, Каплієнко, Задирко та Камчатний і регіонал Комар — запропонували дозволити полювання в антропогенних зонах біосферних заповідників і заповідників (95% їхніх територій), а також охоронних зонах національних парків і заповідників. А заодно – дати право місцевим радам узгоджувати проекти заповідників.

Пояснення, чому полювати потрібно саме в «Дунайських плавнях» або «Асканії-Новій», — просто «пісня». «Легалізація полювання на даній території (тобто в заповідниках) дасть можливість зменшити обсяг нелегального полювання і браконьєрства, а також стане одним із джерел наповнення бюджету». Тобто боротися з браконьєрством — дурість, а його дозволити — мудре державне рішення. Наслідуючи таку логіку, треба дозволити і проїзд на червоний колір, і наркобізнес з проституцією легалізувати — адже все одно порушують.

Пасаж про наповнення бюджету — теж «шедевр». Тільки треба ще дозволити в заповідниках вирубування лісу, видобуток корисних копалин, будівництво «хатинок» — ото вже скарбниця поповниться!!!

І що найобурливіше, такий же законопроект (тільки зі словом «полювання» в заголовку) вносили в жовтні двоє регіоналів — глава Регламентного комітету Володимир Макієнко і почесний голова ФК «Чорноморець» Леонід Клімов. З його приводу навіть завжди обережне Головне юридичне управління Верховної Ради не витримало, зазначивши, що «в Пояснювальній записці до законопроекту не наведено жодного аргументу, який би свідчив про екологічну допустимість полювання на відповідних територіях, указував би на те, що в січні 2010 року законодавець помилився, встановлюючи заборону на полювання» у вказаних зонах.

Після того, як вся прогресивна громадськість і Анатолій Толстоухов обурилися такому неподобству, законопроект відкликали. Але, як той казав, не чекали, не гадали, і от знову.

Чого ж бракує, спитаєте, парламентаріям, що вони вервечками потяглися ближче до природи? Перша причина — в навколишніх лісах всю живність вже давно знищили. Із 800 зубрів залишилося 180, з тисячі бурих ведмедів — 100, з 18 тис. лосів 1991 року — 1,5 тис. А ліцензія грошей коштує: на лося — 500 грн, на кабана — 200 грн. От і виходить «кидалово» якесь: на «груди прийняв», розчохлив рушницю, вийшов на «стежку війну», а на ній нікого. Падлюча дичина вже поскакала, відлетіла в заповідники. І виходити звідти на вимогу представника влади не бажає.

Ось тут і підказала депутатська кмітливість, де можна розвернутися, — в заповідниках, заказниках і національних парках (займають 0,5% територій України). Який сенс розводити дичину в своїх мисливських господарствах, якщо можна прийти на все готове — залізти на джипах зі скорострільними карабінами в заповідники, де поки дичина ДИВОМ уціліла, каже директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Добре, що ще на людей полювати не почали (з Лозинським, щоправда, осічка вийшла). І хто там сп'яну читатиме таблички, де яка зона в заповіднику?

«А вони не знахабніли, наші «слуги»? У них що, інших справ нема?» — могли подумати деякі екологічно свідомі читачі. Виявляється, ні. Як написала російська колумністка, письменниця Юлія Латиніна, «круті хлопчики відпочивають круто». «Роздача бабла своїм займає при налагодженій вертикалі дуже мало часу. Запитання – як боротися з нудьгою?», — цікавиться Латиніна.

Це хай Обама з Меркель пишуть програми. А на наших просторах «всякими дурницями на кшталт реформи охорони здоров'я чи фінансової системи, які стосуються життя народу» або будівництвом «хайвеїв» ніхто не займається.

Реформи — податкова й адміністративна — власне, закінчилися тим, що на фінансові потоки було поставлено «своїх» людей. Тарифи підняли. Держлісгосп перепідпорядкували Мінагрополітики. Не гріх і відпочити після трудів праведних. А за апаратом, якщо треба, нагляне Сергій Льовочкін або Микола Азаров.

Що ж залишається? Сусідський прем'єр опускається в батискафі на дно Байкалу, сплавляється по річці в Туві, мітить уссурійського тигра, катається в кабінах бойових літаків. Наш Президент — розводить кенгуру в Міжгір’ї, грає в гольф, катається на «Побєді» з їхнім президентом.

«Пацани меншого розміру» пишуть вірші і лібрето до опер і дуже не люблять, коли журналісти набридають «безглуздими» питаннями, якщо ті ще не «трапезували» (особливо депутат Хомутиннік). І пофіг, що зі списку адекватних країн після дозволу полювання в заповідниках нас виключать надовго. І сенсу, що Світовий банк виділяв гроші на наші заповідники в рамках створення екологічних мереж в Європі.

У Володимира Михайловича Литвина, як виявилося, теж таємна пристрасть є — це великі баклани. Проблема регулювання їхньої чисельності прямо спати не дає сивоволосому спікеру. Як каже доктор біологічних наук Сергій Межжерін, баклани в природі бувають двох видів: одні дійсно «рибку їдять», інші — до «Червоної книги» занесені. Але якщо професор здатен відрізнити одного баклана від іншого, то Володимир Михайлович навряд чи.

Та що там баклани. Є маса інших прикладів, коли задля депутатських примх знищували флору та фауну, кажуть екологи. 50 років розводили осетрових в Азовському морі, все вже почало виходити, як втрутилися депутати. Тільки-но вони дозволили їхній вилов у так званих «ямах» — все, осетра не стало. Скасували охоронні зони в горах і вздовж річок — ліси спорожніли. Дозволили передавати в одні руки до 50 га лісу — околиці навколо Києва й інших великих міст перетворилися на закриті мисливські угіддя.

До речі, польські психологи стверджують, що полювання на великих хижаків — вовків, рисей, тигрів, левів — це непряма ознака, котра видає осіб, які страждають на імпотенцію. От і намагаються вони відігратися на «статевозрілих прекрасних самцях» іншого біологічного виду, стверджують учені. Ми, звісно, нічого такого про наших депутатів стверджувати не будемо, але про всяк випадок зауважимо, що, за оцінками Владимира Борейка, найбільше за все мисливців у фракціях БЮТ (до 20%) і Партії регіонів (до 30%).

І щоб дурненький народ перестав заздрити, залишилося «нацькувати» на нього Михайла Чечетова, аби той пояснив, що в заповідниках «завівся Змій Горинич, горгона Медуза і Лернейська гідра і …терміново довелося, покинувши всі державні справи… особисто винищити нечисть, яка загрожувала народу».