02/12/2010
0
БЕРЕЖІТЬ СВОЇ ГОЛОВИ
Весняний ранок минулого року. Над парком похмуре небо скидало дрібний дощ. Молода мама любується легенькою ходою свого чотирирічного малюка, який біжить попереду неї за двадцять метрів і, зупиняючись, вдивляється у дерева і чагарники. Раптом асфальтну доріжку, що неподалік від ротонди, струсонуло, а поперек доріжки впав великий шмат стовбура тополі діаметром майже півтора метра. Автор стояв за метрів п'ятдесят від місця, де впав стовбур, і відчув під ногами, як захитало землю. Дитина з криком кинулася назад до мами, а та, вхопивши її на руки, побігла до виходу із парку. Можна уявити, що вона пережила! Адже ще якийсь десяток метрів – і міг би статись випадок, про який страшно й подумати.
І що головне – на стовбурі тополі, яка переламалася, чітко вирізнявся виструганий шмат кори і фарбою виписаний номер. Тобто це дерево вже вибракуване, і його давно треба було вилучити. І сьогодні ще понад сотня старих тополь із номерами вибраковки стоїть у парку із кістлявими гілками, враженими метастазами пухлин омели.
Одна така тополя цьогоріч впала на місток, що поблизу дитячих атракціонів, і виламала металеві перила. Майже рік їх ніхто не відновлює, добре, що стовбур розпиляли і прибрали. Невже і надалі старі трухляві дерева будуть чатувати на пішоходів? Чому не використовують зимовий час для їх вирізування і вивезення? Адже трухляві гілки під час дощу вбирають вологу і обломлюються від своєї ваги прямо на перехожих. Кажуть, що господарем паркових насаджень нині є «зелене господарство» міста.
Цієї весни можна було спостерігати, як майстри господарства справно зрізали тополі біля автомагістралі по вулиці Глушець, а в парку багато чагарників переробляли на технологічну щепу. З такою б ретельністю навести порядок у самому парку, видаливши старі мертві й хворі дерева. Але, на жаль, час спливає, а загроза отримати товстою гілкою по голові не зникає.
ЧОМУ ВСИХАЮТЬ ЯЛИНИ?
Неподалік від гуртожитку педагогічного коледжу стоять десятки стовбурів ялин без свого зеленого ошаття. Красуні-ялини захворіли від надмірної вологи, закислого ґрунту. Бо ж ніхто не подумав, що тут повинна діяти дренажна система. Тож неподалік центрального входу у парк стоїть і випаровує зловоння справжнє болото.
Рівень ґрунтових вод дуже високий і через нерегульованість каналів, які давно кинуті напризволяще, заросли, вкриті ряскою, ніби якісь занедбані копанки у глухому селі. Хто ж порятує ті ялини, що ще милують око своєю зеленню, хто зробить дренаж землі у заліснених секторах парку, почистить канали? Адже й так асортимент дерев у парку досить одноманітний. Правда, біля дамби висаджено цьогоріч нову алею ялин, але чи не очікує їх доля попередниць? Невже й далі будемо дивитися на спотворені тополі, скручені ясени, бурі від лишайників каштани, липи.
Місцями ще тільки берези із своїми білими стовбурами радують око. А де наша волинська сосна? Навіщо вирізали у парку невелику групу соснових насаджень? Кому вони заважали?
ПЛЯЩИНИ РАЙ
Скільки уже говорилося і писалося про засилля в парку торгових наметів. Бралися навести порядок. Добре зробили, що забрали їх від каналів, які перетворилися на звалище для пластикових пляшок з-під напоїв, пакетів із дитячих фаст-фудів.
І ось у цьому році постала вулиця наметів в окремому місці обабіч центральної алеї. А назвали це містечко «Пташиний гай». Та відвідувачі кажуть, що це не пташиний гай, а плящини рай, Бо у літню днину сюди сходяться любителі пива. А потім з наметів тягне димом – смажаться шашлики. То ж яка птаха захоче жити у струменях їдкого диму?
Ну ніяк тут не можуть обмежитися лише напоями для дітей – то ж недаремно кажуть: плящин рай. До речі, неподалік досить успішно функціонують дитячі атракціони і намети у районі «Поляни казок». Люди просять не збільшувати питейних закладів із гірким зелом у парку. Використовуйте наявні і дбайте про дітей!
У Луцькому парку досить розгалужена мережа пішохідних доріжок, але вони вже зникають. Вірніше зникають плитки, якими вони вимощені. Їх зібрали майже з половини доріжки, що йде від уже згадуваного «Пташиного гаю». Відвідувачі парку спостерігали, що регулярно зникають плитки у невеликій кількості – мабуть, щоб зручно їх було вивезти у невеликому авто. Залишаються лише сліди плиток на землі і протекторів шин автомобілів.
БРОДЯЧІ СОБАКИ – І НЕ ТІЛЬКИ
Із собаками в парку постійна проблема. Не тільки з тими бійцівськими, яких виводять без намордників деякі неґречні господарі, а з тими, що збираються у парку у свої прайди. Багато вже мовлено і писано про ті незручності та небезпеки для людей, які пов'язані з нашестям братів наших менших, але так нічого і не міняється.
Один собачий прайд був біля зоопарку, але якось весною його вивезли і там вже можна було спокійно пройти. А ось собачий прайд неподалік ротонди спеціалізується на гонах за втікаючими оленями. У них зараз є вожаки, загоничі і мисливці. Відвідувачі бачили, як зграя псів гнала оленя, а двоє більших собак лежали біля каналів і кинулися напереріз втікаючим оленям.
Оригінально полювали ці пси за ондатрами на каналах, коли цього літа рівень води в них понизився. Одні йшли зверху каналу, витоптуючи і риючи ондатрові нори, інші біля води виловлювали звірів, які втікали із нір та внаслідок малої води ставали здобиччю цих псів. Колись у центрі парку можна було бачити зайців, нині їх немає – пси свою справу зробили.
Ще один собачий прайд є біля дамби – поблизу вивернутого пенька в норі виводяться декілька зграй псів. Їх навіть підгодовували. До речі, ось ця зграя спеціалізується на вилові білок, які бігають біля атракціонів.
А багато дорослих і дітей йдуть сюди побачити білочок, підгодувати їх горіхами. Собаки чатують, коли білки, чуючи стук горіхів, спускаються з дерев, – стрімкими стрибками наздоганяють білочку, яка втратила пильність. Так, цієї весни відвідувачі спостерігали за білкою без хвоста, якого відірвав пес. Згодом і її не стало.
Так хто ж, нарешті, наведе порядок із цими собачими прайдами, забезпечить спокій і білочкам, і людям?
ЧИ Є УПРАВА НА ВАНДАЛІВ?
Інколи гірше собак у парку поводяться окремі двоногі істоти: перевернуті догори лави для сидіння, скинуті у канали ящики для сміття, понищені скульптури, розбиті світильники. І не тільки це. Пора вже господарям встановити відеоспостереження і попередити відвідувачів про це. Можливо, хоч це відбило б деяким молодим балбесам бажання демонструвати свою дурість і дикунські подвиги? Все-таки дешевше витратити кошти на відеоспостереження, ніж постійно ремонтувати світильники, сміттєві урни, інше обладнання парку.
І ДАЛІ ВІДБУВАТИМЕМОСЬ ЕКОЛОГІЧНИМИ АКЦІЯМИ?
Часто у парку у літні дні буває гамірно. Це народ прийшов на чергову екологічну акцію – прибирають парк, збирають пластиковий бруд у мішки. Є вірна прикмета – якщо біля входу в парк стоїть з паперами заступник міського голови Борис Гнатович Сорока – значить, будуть косити і прибирати парк. Справді, енергія Бориса Гнатовича спрямована на підтримку ініціатив екологічних організацій, окремих установ і підприємців, щоб допомогти хворому парку очиститися від слідів безкультур'я, гнійників цивілізації. Скидають учасники акцій сміття у мішки, немало їх опиняється під густими віттями чагарників.
Восени падолист оголив чагарники, і чорні мішки із сміттям, яке збирали під час гучних піарних акцій, нахабно вилізли перед нашим зором неподалік доріжок центральної алеї, біля каналів. Зібрали і не вивезли. Невже і далі будемо відбуватися черговими екологічними акціями? Так би мовити, для людського ока і для галочки.
Наш парк пречудовий, ми могли б з гордістю повести сюди будь-якого поважного гостя. Але йому потрібен ефективний господар. І хочеться вірити, що нова міська влада нарешті по-справжньому візьметься за його впорядкування, щоб він став справді окрасою нашого міста.
