02/12/2010
0АЗАРОВ М.Я. – Шановні члени Уряду, шановні запрошені! Як ви знаєте, вчора Президент України повідомив про те, що він наклав вето на Податковий кодекс.
Хочу довести до відома наших громадян, що це спільна позиція Президента і Уряду.
В понеділок Уряд розглядав питання Податкового кодексу, сформував позицію, і я цю позицію довів до відома Президента.
В чому вона полягає?
Перше. Чинна податкова система України стримує модернізацію економіки та її швидкий розвиток і водночас створює умови для діяльності значної частини економіки в тіні, а через це державний бюджет і Пенсійний фонд не отримують значні кошти і не в змозі виконувати соціальні зобов’язання. Таким чином, податкова реформа неминуча і абсолютно на часі. Більше того, вона нагальна вже декілька років.
Сьогоднішні наші критики, які вчора були владою, не спромоглися за відведений їм час, а 5 років – це достатньо – здійснити податкову реформу. До речі, за всі ці роки вони не спромоглися здійснити жодної реформи.
Нагадаю, що спроби проведення податкової реформи в 2003-2004 роках були зірвані так званою «помаранчевою революцією». А підготовлена податкова реформа 2006 року не була проведена у зв’язку з антиконституційними діями тодішньої влади, які привели до того, що Верховна Рада України не працювала 9 місяців і потім була розпущена.
До чого це призвело – ми всі свідки.
Але навіть часткова податкова реформа 2003 року, коли з 36 до 13% було знижено ставку податку на доходи фізичних осіб і на 5% зменшено ставку податку на прибуток, дала можливість економіці розкрити потенціал і продемонструвати рекордні темпи розвитку: 12,6% на рік. В новітній історії України це, на превеликий жаль, єдиний приклад такого успішного розвитку. І він підтверджує правильність обраного напрямку реформ.
Друге. Ми повинні чітко усвідомити, що податкове законодавство, як ніяке інше, зачіпає матеріальні інтереси людей. Навіть Конституція 1996 року та зміни до неї приймались із значно меншим опором. Про масштаб зацікавленості до податкового законодавства з боку суспільства, бізнесу, парламентарів свідчить те, що в процесі громадського обговорення Податкового кодексу було внесено більше 4,5 тис. поправок, а до другого читання ще 5 тис. поправок. За всю історію роботи Верховної Ради жоден документ не привертав до себе такої уваги, не викликав такої активності. І це факт.
Чи означає це, що величезний обсяг поправок свідчить про недостатню підготовку цього документу? І так, і ні. З одного боку, масштабність документу породжує масштабність проблем, з іншого, це означає, що в обмежений час врахувати абсолютно все практично неможливо. Тому певні недоліки в такому масштабному документі могли бути. І їх треба виправити, виявлені недоречності усунути.
Третє. Чи відповідає Податковий кодекс головним завданням, які стоять перед економікою: забезпечити модернізацію і оновлення промисловості, створити умови для інвестицій, забезпечити високі темпи економічного і соціального розвитку? Відповідь однозначна – так.
Цей документ, по-перше, знижує податкове навантаження на економіку, послідовно знижуються ставки основних податків. Це потужний сигнал для бізнесу та інвесторів. По-друге – значно спрощується адміністрування податків та скорочується їх кількість.
Я зацитую один розділ з Податкового кодексу. В проекті Податкового кодексу правила адміністрування змінені на користь платників податків. Наприклад, процедура подання податкової звітності, на яку останнім часом чи не найбільше нарікань. Запроваджуються три способи: подати безпосередньо або через представника, надіслати поштою, подати в електронному вигляді через систему «єдиного вікна» подання електронної звітності.
Більш того, проект Податкового кодексу передбачає здійснення виключно судового дозволу на дії податківців. Підкреслюю, виключно судового. Виключно за рішенням суду може здійснюватися обмеження руху коштів на рахунках платників податків, вилучення оригіналів первинних документів.
Це брехня про обшук і вилучення, яка постійно використовувалася на телеекранах, на превеликий жаль.
А як насправді? А насправді тільки виключно за рішенням суду. Подовження строку адміністративного арешту майна – виключно за рішенням суду. Звернення стягнення на майно чи кошти платників при погашенні податкового боргу – виключно за рішенням суду. Примус платників податків до проведення перевірки у разі, якщо платник відмовляється від її проведення – виключно за рішенням суду.
Кодексом прямо забороняється здійснювати без судового рішення обстеження житла громадян. Тому є брехнею твердження авторів листівок, інших повідомлень, які повідомляють, що після набрання чинності Податковим кодексом податківці отримають право вдиратися до квартир громадян. Навіщо ця брехня розповсюджується по країні?
По-друге, значно спрощується адміністрування податків та скорочується їх кількість. По-третє, звільняються від оподаткування кошти, спрямовані на модернізацію і оновлення основних засобів виробництва. Четверте – створюються умови для виведення із глибокої кризи таких важливих галузей, як авіабудування, суднобудування, легка промисловість, які практично в країні не працюють зараз. Запроваджується прискорена амортизація, тобто прискорене оновлення основних фондів, а також зближуються бухгалтерський і податковий облік.
В умовах, коли Україна з величезним напруженням виходить із кризи, а на світових ринках панує невизначеність, то тут, то там виникають нові тяжкі кризи (достатньо згадати Грецію, Ірландію, Іспанію), то в цих умовах ми повинні дати вітчизняній економіці потужний поштовх до розвитку.
У нашої країни немає часу для розкачування, відтермінування реформ. Ми зобов'язані вже наступного року забезпечити стимули для розвитку економіки.
Тому відтермінування податкової реформи – це відтермінування оновлення і розвитку країни. Ми всі повинні це усвідомити.
З огляду на це необхідні зміни до Податкового кодексу потрібно внести в найкоротший час. В цих змінах ми повинні максимально врахувати зауваження людей, які працюють на спрощеній системі оподаткування.
П’яте. На перехідний період, який займе приблизно рік, ми повинні відмовитись від штрафів, стягнень та зосередитись в основному на роз’яснювальній роботі. Державні органи та підприємці повинні стати партнерами, тому що розвиток економіки в цілому дає шанс на покращення бізнесу кожному підприємцю і на покращення життя – кожній родині. Цілі у нас спільні: вивести економіку з кризи і забезпечити її розвиток для добробуту людей.
Ще треба врахувати один урок з ситуації, яка склалась. Це вкрай незадовільна роз’яснювальна інформаційна робота щодо податкової реформи. Це приклад, коли ми на брехню не змогли відповісти. Наші опоненти, які зосередились на окремих недоліках цього документу, замазали чорною фарбою весь позитив від податкової реформи. А наші інформаційні служби, відповідальні працівники не змогли донести до кожного громадянина об’єктивну та правдиву точку зору. Якщо ми не зробимо з цього висновки і не забезпечимо інформаційно-роз’яснювальне супроводження реформ, це поставить під сумнів проведення будь-яких реформ в країні. Тому Уряд зробить з цього необхідні висновки і організує якісну інформаційно-роз’яснювальну роботу.
Шановні колеги, минулого тижня відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра до Лівії та Єгипту. Ми побачили динамічний розвиток цих країн, які в 90-х роках тільки ставали на шлях виходу із «третього світу», до речі, ставали з допомогою нашої країни. А сьогодні близько 10% ВВП Єгипту створюється в галузі IT-технологій. В Україні ж, де традиційно готували і готують донині спеціалістів для Близького Сходу, цей показник дорівнює зараз 0,4%. Треба дійсно людям говорити правду, пора припинити розповідати казки, я тут згоден з Президентом.
Ще кілька років нехтування реформами – і наша економіка залишиться позаду цивілізованого світу. Наші переговори з керівництвом 2-х держав показали, як популістська, безвідповідальна політика попередніх п’яти років гнітючим тягарем висить на Україні. Переговори з керівництвом 2-х держав довелося вивести на рівень нової сторінки, оскільки Україна, яка не виконувала зобов’язання, втратила обличчя в цьому регіоні. Саме так, оскільки наших партнерів зрештою не цікавить, яка влада у нас. Зобов’язання бралися від імені України, і держава повинна їх виконувати. Втратити обличчя легко, а відновити репутацію важко.
Тому для нашого Уряду абсолютно безумовним є правило: виконувати всі зобов’язання – міжнародні, перед інвесторами і перед власними громадянами. Тільки виконана обіцянка є переконливим фактом і відкриває шляхи для розвитку співпраці.
Хочу проінформувати членів Уряду, що за результатами українсько-єгипетських переговорів Україна отримала право розробляти два родовища нафти в Західній Сахарі. Також ми домовились з Прем’єр-міністром Єгипту про створення оперативних робочих груп, які розроблятимуть секторальні проекти співробітництва.
Єгипет зацікавлений в активізації співробітництва у військово-технічній сфері, зокрема в поставці літаків сімейства Анів. Ми передали єгипетській стороні літак Ан-74Т-200, останній з контрактної серії, що дозволило нашій стороні обговорити можливість створення до кінця 2011 року сервісного центру з обслуговування літаків сімейства Ан. Прошу Міністра промислової політики взяти це до уваги і до виконання. Цей сервісний центр обслуговуватиме українські літаки не тільки Єгипту, але й інших країн африканського континенту.
З іншого боку, контракт на поставку нашої авіаційної техніки в Лівію був зірваний протягом 5 років. Нам вдалося переконати партнерів, що до кінця наступного року контракт обов’язково буде виконаний. Завдяки таким домовленостям налагодились переговори в інших напрямках. Розроблені програми співпраці між Україною та Лівією в агропромисловому комплексі. Лівійська сторона зацікавлена в продовженні співпраці в галузі машинобудування, будівельній та електроенергетичній галузях, оборонному комплексі. Будуть розглянуті наші пропозиції щодо будівництва метро у Тріполі.
Тому я мушу ще раз підкреслити тверде переконання, яке визріло в ході закордонних візитів, в ході переговорів у Києві. Закордонні інвестори чекають наших реформ, чекають зрозумілих правил гри на податковому полі, які, як ми і обіцяли, мають стати найбільш ліберальними в Європі.
Шановні колеги, Уряд схвалив надзвичайно важливий, принциповий для розвитку країни законопроект «Про регулювання будівельної діяльності». Цей законопроект – продукт спільної роботи Уряду з представниками будівельної галузі. Це реальний приклад того, як технологічно можна створювати законодавчі акти в діалозі з реальним сектором, авторитетними фахівцями, експертами.
На першій нараді з питань розвитку будівельної галузі ми визначили проблеми, які гальмують відновлення будівництва. Далі над створенням законопроекту працювали фахівці міністерств і відомств, експерти, представники будівельників. Ми визначили як розв’язати проблеми, які накопичилися, і як створити каталізатори для відновлення будівельного буму.
На другій нараді ці напрацювання були обговорені, уточнені, схвалені представниками будівельної індустрії. В результаті ми отримали, без перебільшення, революційний закон. Так, встановлюється граничний термін оформлення дозволу на будівництво: не більше, як 30 діб – це порівняно з тим, що сьогодні отримання дозволу може тривати до 2 років. Дійсно, революція.
Запроваджено принцип єдиного вікна для отримання дозволу на будівництво – це порівняно з тим, що сьогодні потрібно зібрати понад 100 погоджень в різноманітних організаціях.
Отже, в цілому в 4 рази зменшується кількість дозвільних процедур та щонайменше в 7 разів – час на отримання дозвільних документів. Впровадження запропонованих норм дозволить спростити дозвільні процедури в будівництві, оптимізувати вартість спорудження об’єктів, мінімізувати корупцію, адже дозвільна система в цій сфері стане прозорою та контрольованою. А також планувати і реалізувати комплексні будівельні проекти в довгостроковій перспективі – це дуже важливий крок, оскільки на сьогодні система дозволів та погоджень в містобудівній діяльності відлякує інвесторів і затримує реалізацію будівельних проектів. Практично у найближчі дні цей законопроект буде переданий до Верховної Ради.
Шановні колеги!
Щодо тих питань, які сьогодні включені до порядку денного.
Уряд продовжить запровадження ризикоорієнтованої системи здійснення державними органами наглядових функцій. Сьогодні буде розглядатися проект постанови, якою встановлюється періодичність здійснення перевірок. Як ми неодноразово інформували громадян України, за ініціативою Уряду вже прийнято ряд документів, які спрощують процедуру отримання дозвільних документів щодо започаткування та ведення бізнесу.
Разом з тим, необхідно максимально зменшити можливість зловживань з боку посадових осіб, яким держава доручила виконувати ці функції. Тому на сьогоднішньому засіданні буде розглянуто законопроект, яким передбачено посилення контролю за діяльністю дозвільних органів, встановлення періодичності та підстав для їх перевірки, а також санкції за порушення порядку та терміни видачі документів дозвільного характеру.
Також серед питань порядку денного вирішення проблеми невиробничого травматизму, який на сьогодні значно перевищує, на превеликий жаль, травматизм на виробництві. Ця проблема давно перестала бути локальною. Так, за оцінками наших науковців, річні втрати економіки України тільки внаслідок загибелі і травмування громадян у побуті перевищують 10 млрд. грн.
На цьому засіданні ми розглянемо законопроект, який формує базу для пріоритету безпеки людини як передумови сталого розвитку суспільства. Проте, тут ми не повинні обмежуватись тільки контрольними, освітніми та інформаційними заходами. В цьому контексті пріоритети значно ширші: це і посилення безпеки дорожнього руху, посилення контролю за якістю харчових продуктів та ліків, покращення водопостачання, особливо у сільській місцевості.
Наступне питання. Ні для кого ні секрет, що останніми роками землі рекреаційного призначення скорочувались катастрофічними темпами, розпайовувались, хаотично неконтрольовано забудовувались. Урядом проводиться робота по збереженню і розвитку курортних зон, якими так багата Україна. На сьогоднішньому засіданні ми розглянемо постанову «Про затвердження режиму округу і зон санітарної охорони курортів». Це забезпечить збереження унікальних природних лікувальних ресурсів.
Також Уряд буде ініціювати заборону на відчуження підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Це надзвичайно важливо як для збереження майнових комплексів, так і з точки зору державного контролю за обігом цієї продукції, адже статистика свідчить, що кількість отруєнь внаслідок споживання лікеро-горілчаних виробів з року в рік не зменшується. Тільки за минулий рік з цієї причини померло більше 6 тис. людей.
Ми продовжуємо приведення вітчизняного законодавства до світових та європейських стандартів, сьогодні ми розглядаємо зміни до Закону «Про лікарські засоби» в частині випуску вітчизняними виробниками аналогів вже існуючих лікарських засобів. Це дасть змогу наповнити ринок необхідними ліками, засобами належної якості та доступної ціни, відповідно до потреб населення.
Ми також розглянемо план заходів з виконання у 2011 році загальнодержавної програми – Національний план дій «Про права дитини».
Уряд завершує розробку прийняття нормативної бази, необхідної для ефективного запровадження з 1 січня 2011 року нового Бюджетного кодексу. На сьогоднішньому засіданні в рамках цієї роботи буде розглянуто порядок покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, як це передбачено статтею 43 Кодексу.
У сфері міжнародних відносин пропонується до розгляду цілий ряд угод. Також на розгляд представлено Державну програму розвитку транскордонного співробітництва. Також ініціюється перегляд положень про дипломатичне представництво України. І цілий ряд інших питань.
Дякую за увагу.
