29/11/2010
0Делегація лісівників Черкащини їздила на Рівненщину переймати позитивний досвід ведення лісового господарства. Обмін досвідом ініціював начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Кошин. Протягом двох днів черкащани знайомилися з особливостями господарювання рівненських колег. Вони відвідали три лісгоспи – Дубровицький, Клесівський і Сарненський, оглянули нижні склади, лісництва, лісокультурне виробництво тощо.
За словами директора Черкаського лісгоспу Андрія Пустовіта, найцінніший досвід, побачений на Рівненщині, – раціональне розкряжовування деревини. Лісівники побачили на власні очі, як можна істотно поліпшити вихід високоякісної продукції й оптимально скоординувати роботу. На особливу увагу заслуговує оптимізація витрат і чисельності персоналу: «При вдвічі меншій заготівлі деревини Дубровицький лісгосп забезпечує ту саму зарплату, при цьому в них набагато менша кількість автотранспорту і тракторного парку. А показники ефективності роботи ті самі завдяки високому рівню контролю матеріального забезпечення», – говорить Андрій Пустовіт. У Черкаському лісгоспі уже розпочали запроваджувати раціональне розкряжовування деревини – проведено дві робочі наради з виїздом у ліс і на нижній склад, із практичною демонстрацією раціонального розкряжовування.
Чи не найбільше вразила учасників делегації висока культура виробництва. На директора Звенигородського лісгоспу Ігоря Снігура велике враження справив порядок у ремонтному цеху: «Там дуже велика територія, але крім автомобілів я нічого зайвого там не побачив – ні запчастин, ні брухту. Територія в ідеальному стані». Раціональне деревокористування виявляється і в тому, що для роботи котельні, яка опалює контору та господарські приміщення, використовують тут відходи розкряжовування і порубкові залишки, а не дрова технологічні. Ігоря Снігура надзвичайно зацікавила ефективна робота автотранспорту: «О сьомій годині машини вже починають виїжджати, а це значить, що вони встигнуть зробити більше ходок. До того ж, вони дуже щільно завантажені, щонайменше – 16 кубометрів за раз, машина заповнена максимально. А це дає змогу зекономити паливно-мастильні матеріали». Транспортують хлисти завдовжки 18-25 метрів, і розкряжовують їх на нижніх складах, а не одразу на місці заготівлі. Ігор Снігур запозичив чимало ідей для покращення господарювання: «По-перше, будемо домагатися збільшення довжини хлиста, по-друге, оптимізації розробки деревини. Для опалення використовуватимемо відходи. А вже вчора наш транспорт виїхав із гаража раніше».
Не вперше відвідує рівненських колег Іван Назаревич, директор Уманського лісгоспу. Для нього зразковими залишаються високі соціальні стандарти – здешевлене харчування, кімнати відпочинку для працівників, забезпечення спецодягом, навчання спеціалістів, що дуже важливо для поліпшення кадрового потенціалу. «Це великий позитивний досвід, – говорить Іван Назаревич, – і ми його теж запроваджуємо». Клесівський лісгосп один із небагатьох, де вдалося зберегти деревообробний цех. У 90-х роках там зробили переоснащення, завдяки цьому цех нині прибутковий. У Дубровицькому лісгоспі на найвищому рівні ведення технічної документації, вважає Іван Назаревич і планує наслідувати приклад колег.
За словами головного економіста Уманського лісгоспу Лариси Котенко, всебічний аналіз фінансово-господарської діяльності відзначається прозорістю, чистотою і порядком. Тут детально ведуть облік витрат на кожну одиницю транспорту. Як запевнила головний економіст ДП «Дубровицький лісгосп» Лідія Климчук, це допомагає ухвалювати правильні адміністративні рішення. Тож такий досвід вирішили запроваджувати і на Уманщині.
На думку учасників делегації, такі поїздки дають поштовх для розвитку і можливість поглянути на виробництво по-новому, побачити перспективи розвитку.
