Проаналізовано лісовий фонд Державного комітету лісового господарства України, показані його особливості в породному, віковому і типологічному аспектах, охарактеризовано походження і продуктивність лісів за породами. Рекомендовано використати результати роботи при формуванні лісової політики України і в учбовому процесі.

ОСОБЛИВОСТІ ЛІСОВОГО ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

Савущик М.П.,кандидат сільськогосподарських наук,
Київська лісова науково-дослідна станція с.Лютіж Київської обл.
Попков М. Ю. кандидат сільськогосподарських наук,

Полякова Л.В., кандидат сільськогосподарських наук,

Науково-інформаційний центр лісоуправління, м.Ірпінь Київської обл.,

______________________________________________________________

Лісовий фонд, породна структура, типологічні особливості, похідні деревостани, продуктивність лісів.

Не дивлячись на значну кількість наукових робіт з аналізу лісового фонду і лісової типології на сьогоднішній день ми не маємо достовірних відомостей про лісотаксаційну характеристику окремих регіонів і України в цілому. Причиною цього є те, що більшість робіт з цих питань базується на матеріалах державного обліку лісів, матеріали якого не дозволяють в повній мірі провести аналіз лісового фонду, особливо в регіональному аспекті. Адже саме така інформація необхідна для розробки довгострокових програм ведення лісового господарства і підвищення продуктивності лісів.

Саме з таких позицій нами дана оцінка структури лісового фонду. Робота виконувалась в рамках українсько-шведського проекту з розробки стратегічного плану розвитку лісового сектора України. За основу взяті таксаційні описи насаджень, зібрані в повидільній базі Укрдержліспроекту станом на 01.01.1996 р.

Методичні положення для типологічного аналізу лісів прийняті у відповідності до української лісотипологічної школи 1, 3 . Лісовий фонд розділено на регіони згідно з комплексним лісогосподарським районуванням 2 .

В користуванні Державного комітету лісового господарства України знаходиться 7080 тис.га лісового фонду, що становить 76% всіх лісів держави, з них 6056.9 тис.га – вкриті лісом землі, серед яких на лісові культури приходиться 3022.1 тис.га, або 50%.

Ліси представлені на 43% хвойними породами, на 40% твердолистяними і на 17% м’яколистяними. За породами 34% площі займають насадження сосни, 26% – дуба, 9% – бука, 8% – ялини, 23 % інші породи (береза,осика, граб та ін.). Динаміка породного складу лісів (за період з 1956 по 1996 рр., рис.1.) свідчить про зменшення долі хвойних (з 46% до 43%) та твердолистяних (з 43% до 40%) і збільшення частки м’яколистяних порід (з 11% до 17%).

Середній запас на 1 га хвойних становить 239 м3 , твердолистяних – 197 м3, м’яколистяних – 170 м3.

Рис.1. Вікова структура лісів.

Рис.2 Типи умов місцезростання

За віком серед твердолистяних і м’яколистяних насаджень переважають середньовікові деревостани, у хвойних – молодняки, проте останні майже в однаковій долі з середньовіковими. Частка стиглих насаджень у хвойних становить 7%, твердолистяних – 17%, м’яколистяних – 18% (рис.1.). Аналізуючи наявний розподіл лісів за віковими групами та його динаміку можна заключити, що в майбутньому слід очікувати значного збільшення об’ємів лісокористування. Однак лишаючи незмінними підходи до його планування, рівномірність при умові збереження досягнутого рівня продуктивності лісів, витримати буде не можливо, так само як і вікову структуру.

В лісовому фоді найбільш розповсюджені судібровні та дібровні місцезростання (рис.2). Їхня частка становить 32% і 33% відповідно. За зволоженням переважаючими є свіжі (41%) та вологі (37%) типи. Таким чином, слід вказати на те, що лісові землі в Україні потенційно придатні для вирощування високопродуктивних, складних і цінних за породною структурою насаджень.

Аналіз питомої ваги окремих груп типів умов місцезростань регіонів по відношенню до України вцілому показує (рис.2), що основна кількість борів (А) зосереджена в Поліссі (63%) і Південному Степу (23%), суборів (В) – в Поліссі (75%) і Лісостепу (15%), судібров (С) – в Карпатах (36%), Поліссі (30%) і Лісостепу (21%), дібров (Д) – в Лісостепу (54%) і Карпатах (30%).

Українське Полісся. Ліси Полісся займають 37% площі і 34% загальних запасів лісів України.

В типологічному відношенні 52% лісів є суборами, 29% судібровами, 17% борами і 2% дібровами. Найпоширенішими типами є свіжі (25%) і вологі субори (20%), вологі судіброви (13%), свіжі бори (11%) і судіброви (9%). Вони становлять 78% лісів Полісся.

За породами лісовий фонд на 57% представлений сосною, на 20% березою, на 11% дубом, на 10% вільхою, інші породи займають 2% вкритих лісом земель. По округах співвідношення окремих порід відрізняється. Так, в Західному і Центральному Поліссі в порівнянні з Київсько-Чернігівським значно менше сосни, а в останньому вона перевищує середню для регіону величину на 16%. Проте в першому лісорослинному районі більше листяних порід: берези, дуба і, особливо, вільхи.

Розподіл головних лісоутворюючих порід за типами умов місцезростання показує, що ліси Полісся на 14% представлені похідними деревостанами. Так в борах вони становлять 4%, в суборах – 14%, в дібровах – 16%, а найбільше їх в судібровах – 19%. В основному це березняки, осичники, вільшанники, а в дібровах ще й сосняки.

Серед соснових насаджень 58% площі займають штучні деревостани. Насадження дуба на 40% є лісовими культурами, на 41% площі ростуть природні деревостани насінневого походження і 18% поросльових. Особливо значна частка поросльових дубняків в 7 і 8 класах віку. Як в соснових так і в дубових насадженнях лісові культури переважають до 6 класу віку.

Загальним для всіх лісоутворюючих порід є вкрай нерівномірний розподіл насаджень по класах віку зі значною перевагою середньовікових деревостанів.

По продуктивності соснові насадження представлені 1 (46%) і 2 (28%) класами бонітету, дубові – 1 (20%) і 2 (61%) , березові – 1 (21%) і 2 (52%), осикові – 1 (50%) і 2 (38%), вільхи – 1 (22%) і 2 (61%), ялинові – 1а (25%) і 1 (47%). Тобто судячи з бонітету, ліси Полісся є високопродуктивними.

Ріст запасів соснових насаджень на 1га відбувається для 1а бонітету до 8 класу віку, для 1 і 2 класів – до 12. В насадженнях 2 бонітету після 12 класу віку запаси насаджень зменшуються.

Середні запаси на 1 га дубових насаджень 1 бонітету збільшуються до 12 класу віку, після чого вони утримуються майже незмінними на протязі 30 років і далі зменшуються. Така ж тенденція характерна і для дубняків 2 і 3 класів бонітету.

Доля непродуктивних (4 клас бонітету і нижче) лісів становить 4% площі.

Лісостеп. На зону Лісостепу припадає 29% площі і 28% загального запасу лісів України.

В Лісостепу найбільш поширені діброви, які займають 60% покритих лісом земель. Судіброви представлені на 25%, субори – на 13% і бори – на 2%. Серед окремих типів на свіжі діброви припадає 46% площі, судіброви – 13%, субори – 9%. Вологі діброви займають 9%, судіброви – 9%, субори – 2%. Разом частка перелічених вище типів складає 88% вкритих лісом земель.

Дубові насадження займають 52% площі, соснові -25%, бука і вільхи – по 4%, граба і ясена – по 3%, інші породи – 9%. По лісогосподарських округах частка головних лісоутворюючих порід сосни і дуба значно варіює. Так найбільше дубових насаджень зосереджено в Дніпровсько – Дністровському Лісостепу (73%), в Середньоруському його доля падає до 55%, а найменше зростає в Західноукраїнському і Лівобережно – Дніпровському (по 41%). Найбільша частка соснових насаджень припадає на Лівобережно – Дніпровський Лісостеп – 40%.

Розподіл головних лісоутворюючих порід за типами умов місцезростання показує, що на 16% площі лісовий фонд представлений похідними деревостанами. Найбільшу площу вони займають в судібровній (21%) і дібровній (17%) групах. Це, в основному, насадження граба, ясена, берези, акації і вільхи. 53% насаджень дуба відноситься до 4 – 7 класів віку, сосни – 67%. За продуктивністю 44% дубових насаджень відноситься до 2 класу бонітету, 39% – до 1 і 11% до 3, що становить 94% всіх дубових насаджень. Насадження сосни ростуть за більш високими бонітетами, а саме по 1 – 52%, 1а – 22% і 2 – 18%, що становить 92% всіх насаджень сосни.

За походженням 56% дубових насаджень штучного походження, 44% природного, в т.ч. 25% поросльового. Штучні насадження дуба переважають в Лісостепу до 7 класу віку, причому їх частка в перших 4 класах сягає 90% і вище. В букових насадженнях доля штучних деревостанів значно зросла в перших 4-х класах віку, тобто перевагу лісовим культурам перед природніми насадженнями віддано в післявоєнні роки.

Північний Степ. Ліси Північного Степу займають 8% площі 6% загального запасу всіх лісів України.

Найпоширенішими групами типів лісорослинних умов є діброви (50%), судіброви представлені на 25%, субори – на 15%, бори – на 10%. За вологістю переважають сухі і свіжі гігротопи (93% площі всіх типів). Серед окремих типів 27% займають сухі діброви, 18% – сухі судіброви, 5% – сухі суборі, 3% – сухі бори.

В породному відношенні ліси Північного Степу на 43% представлені дубом, на 32% – сосною, на 10% – акацією, на 6% – ясеном, на 2% – тополями, на 1% – в’язом і на 6% іншими породами. Найбільше насаджень дуба представлено в Лівобережно – Дніпровській північностеповій окрузі (50%) і найменше в Донецько – Донській (32%). Сосна переважає в Донецько – Донській (53%), найменше її в Правобережно – Дніпровській, де після дуба найбільш розповсюджена акація (26%).

У породному відношенні 27% всіх насаджень представлені похідними деревостанами, найбільше їх у судібровах (48%). Дібровні насадження похідні на 25%, а субореві – на 16%. Це деревостани акації, ясена, тополі, в’яза.

У віковому відношенні дубові насадження представлені 4 – 8 класами віку (72%), соснові – 4 – 6 (55%), акацієві – 6 – 7 (53%), ясеневі – 5 – 7(49%).

В дубових насадженнях переважають 2 і 3 класи бонітету (67%), в соснових – 1 і 2 (70%), в акацієвих – 1 і 2 (52%), в ясеневих – 2 і 3 (66%). Частка насаджень 4 і нижче бонітетів становить 14%.

47% насаджень дуба штучного походження, 53% – природного, серед яких 47% належить поросльовим дубнякам. Насадження штучного походження переважають в 1 – 5 класах віку, причому в перших трьох класах їх частка становить 94%. Сосна на 91% рукотворна, її частка за 90% сягає останні 60 років. Акацієві насадження на 97% штучні.

Південний Степ. Ліси Південного Степу займають 3% площі і 1% загального запасу лісів України.

В протилежність попередній області тут основна маса лісів приходиться на борові типи (55%), суборі займають 16%, судіброви – 17% і діброви – 12%. За вологістю у всіх типах 66% лісів зростає у сухих місцезростаннях.

55% лісів Південного Степу є сосновими, 21% площі займає акація, 7% дуб, 5% верба, 3% ясен, 2% в’яз і 7% інші деревні породи.

Оцінка породної структури лісів в розрізі типологічних одиниць показує, що найбільше похідних деревостанів представлено в дібровах і судібровах (по 67%), дещо менше в суборах (40%) і вцілому по області їх частка становить 27%. В основному це деревостани із акації, верби, ясена і в’яза.

За віком у соснових насаджень переважають 2 – 4 класи віку (90%), у акацієвих – 4-й (24%), дубняки представлені 4 (44%) і 5 (19%) класами віку, серед насаджень верби насадження 6 і вище класів віку займають 56% площі.

За бонітетами у соснових насаджень переважають 3 (44%), 2 (26%) і 4 (19%) класи, 86% площі дубових насаджень також відносяться до 2 – 4 бонітетів, у акацієвих насаджень переважають 1 (28%), 2 (28%) і 3 (18%) класи. Частка насаджень 4 і нижче бонітетів становить 17%.

Серед всіх головних лісоутворюючих порід Південного Степу переважна більшість є насадженнями штучного походження. Найбільша їх частка характерна для сосни (99%), дуба (89%) і акації (90%).

Гірський Крим. Ліси Гірського Криму займають 3% площі і 2% загальних запасів лісів України.

Більшість лісів Криму зростає в судібровній групі типів умов місцезростання (62%), в дібровах – 30%, в суборах – 8%. Переважають сухі та свіжі гігротопи (96%). Так сухий субір займає 37% всієї площі, діброва – 13% і субір – 4%.

В породному відношенні в лісах Гірського Криму переважає дуб (56%), сосна займає 18% площі, бук – 14%, граб – 6%. На долю інших порід припадає 7%.

Похідні деревостани займають 15% площі лісів Криму. Найвища їх частка в суборах і дібровах. В суборах це насадження дуба, бука, граба, в дібровах – сосни, граба, ясена.

78% насаджень дуба в Криму відносяться до 6 – 9 класів віку, у сосни більшість деревостанів (70%) 2 – 4 класів віку, майже третина (31%) букових насаджень 5 – го класу віку, 51% грабняків віднесені до 7 – 9 класів віку.

За бонітетами дубові насадження Криму, в основному, 4, 5 і 5а класів (82% площі), соснові 3 (43%) і 4 (32%), букові 4 (43%) і 3 (37%), грабові – 4 (44%) і 5 (23%). Частка насаджень 4 і нижче бонітетів становить 75%.

Дубові ліси Криму на 99% поросльового походження, сосна на 72% природного походження, бук поросльовий на 65%, граб і ясен – на 94%.

Українські Карпати. Ліси Карпат займають 20% площі і 29% загальних запасів лісів України.

В лісорослинному відношенні вкриті лісом землі представлені судібровами (55%) і дібровами (42%). За вологістю домінують вологі типи (86%), серед інших більшість припадає на свіжі різновидності (9%).

Головними лісоутворюючими породами Карпат є ялина (39% площі) і бук (36%). Поряд з ними насадження дуба і ялиці займають відповідно 11% і 8%. На долю інших порід припадає 6%. Породний склад лісів істотно відрізняється по лісогосподарських округах. Так в Передкарпатті найбільшу площу займають дубові насадження (32%), букові – 21%, ялини і ялиці 17% і 15% відповідно. Гірськокарпатська округа представлена ялиною (49%) і буком (34%). Ялицеві і дубові насадження займають 8% і 5% площі лісів. Округа Закарпатських рівнин і передгір’їв на 68% вкрита буковими лісами. Дубові насадження займають 23% площі і ялинові 4%.

Розподіл головних лісоутворюючих порід за типами лісорослинних умов показує, що більшість похідних деревостанів зосереджено в суборовій групі типів умов місцезростання. Їх частка становить 77%. Це ялинники.

74% насаджень ялини 2 – 5 класів віку, 60% бука 3 – 5 класів , у віковій структурі дуба переважають насадження 4 – 6 класів віку (45%), ялиці – 4 – 5 (44%).

Насадження ялини представлені 1 (42%), 1а (28%) і 2 (19%) класами бонітету, ялиці – 1 (65%) і 1а (23%), дуба – 1 (49%), 2 (28%) і 1а (11%), бука – 1 (56%), 2 (22%) і 1а (17%). Частка насаджень 4 і нижче бонітетів становить 1.1%.

Ялина на 67% природного походження, насадження штучного походження переважають на протязі перших 4 -х класів віку. Насадження бука на 96% природного походження, лише молодняки 1 класу віку на 2/3 штучні. Дубові насадження на 63% природного походження. Культури дуба переважають в лісовому фонді 1 – 4 класів віку.

Викладений вище матеріал дозволяє заключити про те, що особливостями лісового фонду, який знаходиться в розпорядженні Державного комітету лісового господарства України є:

1. Значні відмінності в породному складі та продуктивності насаджень по окремих лісогосподарських областях України, що потребує диференційованих підходів до державного управління лісами в кожному з регіонів.
2. Загальним для всіх лісоутворюючих порід є вкрай нерівномірний розподіл насаджень за класами віку зі значною перевагою, в основному, середньовікових деревостанів.
3. Наявний розподіл лісів за віковими групами та його динаміка свідчить про те, що в майбутньому слід очікувати значного збільшення об’ємів лісокористування, проте при існуючих підходах до його планування рівномірність витримати буде не можливо, так само як і вікову структуру.
4. В лісовому фонді на культури приходиться 50%. Проте в Лісостепу, Північному Степу та Південному Степу частка штучних насаджень значно вища. Враховуючи складність лісорослинних умов, особливо в останніх областях, підтриманя стійкості лісів потребує значних затрат, яких не покриє лісозаготівля.
5. Розподіл насаджень за походженнням в розрізі класів віку свідчить про те, що орієнтація на лісові культури і майже повне нехтування природнім поновленням стала однією з найхарактерніших рис лісового господарства останніх десятиріч.
6. Розподіл насаджень головних лісоутворюючих порід за типами умов місцезростання показує , що вцілому по Україні частка похідних деревостанів складає 14%. Проте в Степу доля похідних деревостанів перевищує середній для України показник вдвічі. При цьому слід відмітити значну частку штучних стиглих насаджень акації, верби і інших другорядних порід в степових регіонах.
7. Значна доля лісів Степу і Криму представлена низькопродуктивними насадженнями. Так в Північному Степу вона досягає 14%, в Південному – 17%, а в Криму 75%. Таку особливість лісового фонду слід враховувати в першу чергу при складанні прогнозів збільшення лісистості в Україні за рахунок степового регіону. Тобто створення і вирощування лісових насаджень можливе тут виключно на кошти держави і ніяка лісозаготівля в майбутньому не покриє витрат з лісовирощування.
8. Розподіл насаджень сосни і дуба, як головних в Україні лісоутворюючих порід, за типами лісорослинних умов (рис.3) вказує на раніше допущені помилки в лісорозведенні. Воно свідчить про наяність значних резервів для підвищення продуктивності лісів інтенсиними методами, котрі в планах заходів з лісоівирощування в останній час все далі відходять на задній план.

Список літератури

1. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. – К.: Урожай, 1967. – 388 с.

2. Генсирук С.А., Бондарь В.С., Шеляг-Сосонко Ю.Р. и др. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии. – К.: Наукова думка, 1981. – 360 с.
3. Погребняк П.С. Основы лесной типологии . – К.: Изд-во АН УССР, 1955, – 456 с.