05/11/2010
3Все это знакомо: и пила в багажнике, и невольное фарисейство коллег, которые и резкое увеличение обьемов санрубок и захламленность лесов обьясняют одинаково, – заботой о здоровье леса. Ещё десяток лет такого "оздоровления и формирования" и снеголомы с буреломами сами о нем позаботятся. Суть проблемы, которая краешком затронута в этой статье, в грубейших ошибках и просчетах , допущенных в законодательно-нормативной базе, регулирующей рубки. Мы уже несколько лет пытаемся привлечь к ней внимание. Вроде бы, ещё в марте договорились все обсудить на малой Коллегии Госкомлесхоза, но что-то мешает: то кадрове перемены, то пожары, то отпуска, то выборы… Ладно, пусть все идет, как идет. Дороги в лес мы перекопали и засыпать не будем, пешком от асфальта далеко не отойдешь, всей правды не увидишь,… а там и до пенсии не далеко. Пусть молодежь разбирается… Мы же профффесссионалы, нас надо беречь! Ведь нервные клетки не восстанавливаются. Правильно я говорю? М.П.
Валяються і вільхи, і дуби
Чорти (тьху, редакційне завдання) занесли в ліс біля села Моргуличі Чернігівського району. Повалені сухі сосни попадали, поперехрещувалися. Зарості підліску розрослися так щільно, що людині не пройти. Треба пригинатися, протискатися й прорубуватися скрізь щільні джунглі. Та що розповідати, цієї грибної осені в лісі побувала більшість населення області. Які хащі практично всюди — побачили. У таких і нечисті завестися недовго.
Баба-Яга, приміром, привільно б тут почувалася. Та, що на знімку, — не справжня. Поки що. (Роль Баби-Яги вдало виконала Юлія Запорожець з Березни). Вважається, що в наших лісах нема ведмедів. Дивишся на хащі, і закрадається думка: скоро будуть! Але хащі — це… нормально, кажуть у Чернігівському лісгоспі. Мовляв, у Німеччині більша частина лісів заросла підліском і завалена ломаччям.
Коли єгері об’їжджають угіддя, вони постійно тримають у багажнику ножівку і сокиру, щоб обрубувати дерева, які впали на дорогу, — розповідає директор мисливського товариства «ПВХ-Пласт» (Булавчин Хутір біля Миколаївки Менського району) Олексій Карцан. — Не було і дня, щоб дорогу не перегороджувало дерево. Тихо його перепиляють, розсунуть у боки і їдуть далі. Користуються ручною пилою, бо бензинову тільки заведи — одразу прилетять лісники, випишуть штраф.
Деревина, яка впала на землю, заражена грибницями та іншими шкідниками, тому годиться тільки на дрова. Так вважала радянська наука.
— Німецькі лісівники доводять, що впалі дерева — частина природного процесу, — заперечує її директор ДП «Чернігівське лісове господарство» Сергій Мотрич.
— Деревина перегниває, постачає поживні речовини в ґрунт. Хоча, звичайно, прибрані ліси виглядають естетичніше.
— Людей у нас ледь вистачає на основні рубки, — скаржиться провідний інженер ДП «Чернігівське лісове господарство» Віктор Каранда. — На 62 тисячі гектарів лісу 150 працівників, тоді як п’ять років тому було 600. На одного лісничого припадає 400-1500 гектарів лісу.
— Дрова заготовляти не рентабельно, — стверджує Мотрич. — 25 гривень коштує кубометр соснових дров, 41 — дубових. Тоді як собівартість їхньої заготівлі становить 50 гривень. Трохи кращий, так званий «кріпкий» сухостій ми продаємо трохи дорожче і цим дещо компенсуємо свої збитки від дров.
Один час був намір дозволити людям підбирати деревину, що впала. Але на це не пішли, бо під цю марку почнуть тягти з лісу й ділову деревину. Та й роботи на лісоповалі небезпечні, ними можуть займатися тільки професіонали.
— Як легально людина може забрати дерева, що валяються в лісі?
— Виписати дрова. Під час планових санітарних рубок працівники лісгоспу їх і заготують. Для цього вимічають дерева та за плату виписують спеціальний дозвіл — лісорубний квиток.
Та значно частіше люди крадуть малоцінну деревину на дрова. Хоча крадуть, мабуть, не зовсім точне слово. Беруть те, що нікому не треба.
— Поки газ був зовсім дешевий, дрова мало кого цікавили, — веде далі Олексій Карцан.
— Цієї осені газ подорожчав наполовину, у ліс потяглося трохи більше людей з Миколаївки. Та, думаю, і нині більшості легше 300-400 гривень віддати за газ, ніж тягати колоди, тоді їх різати та рубати. А як газу нема — заплати 600-700 гривень — привезуть тобі причеп дров у двір.
Ідемо в хутір Подівка. З обох боків дороги попадали дерева. В оточеному лісом сільці постійно живе 10 чоловік. Усі опалюються дубовими дровами. Вони дають тепла ненабагато менше за вугілля.
Борис Колесник якраз рубає дрова.
— Думаєте, що я дрова даром взяв? — каже чоловік. — Ні. Приїжджає до мене лісник: «Борис Антонович, поможи ділянку дерев посадить». Я йому: «Вася, а ти мені що?». Він: «Ну, дровець дам». От він дав мені дровець, а я йому помагав сосонку садить. Дрова задаром не візьмеш.
Борис Колесник веде в ліс поруч з хутором. Зустрічаємо дружину Колесника, Ганну Миколаївну, яка під дубами пасе кіз. Тварини вишукують жолуді.
— Он, он і он лежить, — показує Борис Антонович на дерева, що попадали. — Тут і дуби, і ялина, і сосна валяються. Дальше метрівки поскладені. Дерево попиляли, склали. Так воно й стоїть, гниє, непотрібне.
Юлю б сюди з Януковичем прислати, по лісу б вони походили й сказали, що газ нам російський не потрібен.
Ми опалюємося дубом і вільхою. Дуб дає жар такий, що і вугілля не треба. А вільха — графські дрова, вони диму майже не дають.
Довідка
Вчені вважають, що з одного гектара щорічно можна отримувати близько чотирьох тонн сухостою. При спалюванні виділяється кількість енергії, еквівалентна 1,2 тисячі кубометрів природного газу на рік.
Площа лісів та парків України становить вісім мільйонів гектарів, і їх деревні відходи могли б замінити близько 10 мільярдів кубометрів природного газу на рік — чверть того, що Україна закуповує у Росії.
3 коментаря
Lesavik
Дякую, дуже дякую пане Михайло і за статтю, і за коментарі. Дякую за емоційність і за різку, хоч і незручну для багатьох правду.
Я знайомий з лісовим господарством Білорусі досить близько і можу сказати, що в ньому також проблем вистачає: і надмірні рубки на найбільш доступних ділянках, і пали в сосняках, за результатами яких проводиться суцільна санітарна рубка і високоякісна деревина йде за заниженою ціною, і вирубування особливо цінних з природоохоронної точки зору ділянок. Проте в питаннях технічної оснащеності і рентабельності вони насправді випереджають Україну.
Що щ стосується підліску, підросту і метрвої деревини: вони, поза усяким сумнівом, необхідні для здоров’я лісової екосистеми. І відповідно до призначення лісів їх кількість може бути різною. Інша справа, коли ліс "оздоровлюють" так, що крім підліска нічого не залишається. І у цьому полягає фарисейство.
Можна погодитись і з багатьма екологічними тезами, висловленими паном Поповичем.
Але категорично не згідний щодо лісових плантацій: треба відрізняти експлуатаційні ліси (природні екосистеми, процеси в яких хоча і змінені значною мірою господарською діяльністю людини, проте основні потоки речовини і енергії переміщуються відповідно до природних законів, які діють в екосистемах і які є значною мірою саморегульовані). Плантації ж відрізняються тим, що на них основну роль в розподілі і управлінні потоками відіграє людина. Так ось ліс має найбільшу стійкість саме тоді, коли він є природною екосистемою – з травою, грибами, підліском, мікроорганізмами тощо. Експлуатаційні ліси мають порівняно нижчу стійкість через випадіння частини складників природної екосистеми. Але як можна говорити про "переважно екологічні функції" того, що називається плантацією в розумінні пана Поповича? Використання пестицидів, знищення підліску, трав, грибів, мікроорганізмів призведе до того, що ліс перетвориться на фабрику з виробництва деревини. З таким набором плюс ГМО – це майже об’єкт підвищеної екологічної небезпеки. Хіба можна після цього говорити про ліс, про лісогоподарську діяльність? Адже основного об’єкту – лісу – не існуватиме. В кращому випадку можна говорити про сільське господарство, кінцевим продуктом якого є деревина. І до таких об’єктів навряд чи можна застосовувати лісове законодавство, адже вони не відповідатимуть науковому / законодавчому визначенню лісів, не матимуть тих корисних функцій, які мають ліси, а виконуватимуть лише виробничу функцію. Відповідними мають бути і дозвільна система, контроль і оподаткування.
Popovich_Pavel
Не ожидал такой направленности "шапки" статьи. Уже лесной валежник кому-то глаз колет.
Наши лесоводы, особенно высокопоставленные очень любят рассуждать о приросте, меньше об изменении запаса. Мол, в Европе используется-изымается гораздо больший процент прироста, чем в Украине. Рассуждение сугубо таксационное, мало опирающееся на биологию леса и совсем не экологическое. Надо немного выйти за рамки сугубо "лесной науки" и использовать знания, накопленные экологией. Увы, мало кто из лесоводов слышал об экологических законах 1 и 10%.
Изъятие или внесение в экосистему до 1% вещества или энергии (что одно и то же для экосистемы) не приводит к изменениям в системе. То же самое но больше 10% (в отдельных случаях авторы называют до 17%) приводит к необратимой деградации и распаду экосистемы. От 1 до 10-экосистемы трансформируются, приспосабливаясь к изменениям.
Наши леса, при существующей норме изъятия (расчетной лесосеке+рубки ухода+санитарные) неуклонно теряют устойчивость, уменьшается биологическое разнообразие, распространяются инвазионные виды растений в т.ч. древесных (акация-робиния, клен ясенелистый американский)
Согласно экологического подхода необходимо при изъятии древесного запаса (рубках) ориентироваться не на прирост, а на процент изъятия фитомассы. Экосистемой необходимо считать, сугубо мое мнение, совокупность выделов с одними типами условий произрастания, одним типом или родственными типами древостоя, требующих одних хозяйственных мероприятий то-есть – хозсекция. Вот из хоз секции необходимо изымать не более 1% фитомассы.
Время комплексного многоцелевого использования леса в Украине прошло. Необходима пространственная дифференциация и специализация насаждений на определенных участках лесов. Лесной кодекс определяет 4 категории:
1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції);
2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);
3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);
4) експлуатаційні ліси.
Режим ведения хозяйства в этих категория должен быть различен. Чего сейчас не наблюдается. В эксплуатационных лесах-плантациях необходимо проводить все мероприятия, направленные на выращивание древесины. Весь агроклиматический потенциал участка и местности должен быть направлен на выращивание древесины. Нужно исключить любое использование почвенного плодородия на траву грибы и т.д. никакого подлеска, подроста, напочвенного покрова, насекомых, птиц и зверей. Широкое использование удобрений, гербицидов, и прочих пестицидов. Допустимы стимуляторы роста и ГМО.
В лесах других категорий режим ведения хозяйства соответствующий целевому назначению.
Прав Сергей Мотрич: заготовка дров не выгодна. Нечего "варежку разевать" на валежник. Он необходим для нормального функционирования лесной экосистемы.
Рассуждения о замене российского газа на сухостой яркий пример олигархического мышления, только это "олигархизм" бедных. Суть предложения: олигархи, выгребающие земные недра плохие, давайте мы выгребем из леса все веточки и палочки и мы хорошие-рачительные хозяева.
Уже бегают по властным коридорам прожектеры с мышлением 50-х годов с предложениями допустить мелкий отпуск леса на пне, так не долго дойти до лесных реформ по типу российских. У меня сложилось впечатление, что М.П. вольно или не вольно поворачивает на не ту дорогу в своем коротком замечании. На чью мельницу воду льете?
У украинского лесного хозяйства свой путь-европейский, с украинской спецификой.
Государственные леса-последний экологический бастион Украины СВЯЩЕННЫ И НЕПРИКОСНОВЕННЫ. Необходимо реструктуризировать леса по категориям, диверсифицировать режимы хозяйствования, перевести его на экологические основы. Не заниматься не рентабельной деятельность.
А временное обеспечение населения дровами необходимо предоставить предпринимателям, которые займутся лесоразведением на брошенных землях. ЧАСТНИМ ЛЕСОРАЗВЕДЕНИЕМ. Всё равно сразу, в первом поколении, высококачественные устойчивые насаждения хозяйственно ценных пород создать невозможно. Вот пусть пионерные насаждения и идут на дрова. Необходимо дать возможность каждому взять несколько гектаров никудышней земли малопродуктивной и деградированной для лесоразведения. Сейчас человека, собирающегося посадить лес. Бояться, как черт ладана. Вот это будет по-европейски.
popkov
Дорогой Павел! Мне нужен адвокат…
Какой-то Popovich, судя по риторике – прокурор, обвиняет меня в том, что я "свернул не на ту дорогу" и "лью воду на чью -то мельницу". Мне страшно… Я не сплю… Даже сейчас…
Пожалуйста, помогите мне разобраться в прокурорской логике. Куда я свернул? Что за мельница? На какой доказательной базе основаны эти обвинения и как их расшифровать? Я хочу стать на путь исправления. Помогите.
С уважением,
М.П.
Comments are closed.