03/11/2010
1В статье Галины Маликовой рассказывается о положении дел в России. В Украине тоже все очень не просто. После опытных и методических работ, выполненных в рамках шведского проекта, провели инвентаризацию Сумской области, заканчивают Ивано-Франковскую… , но… Лесной Кодекс проведения национальной инвентаризации не предусматривает, а стоит она дорого (1); в Госкомлесхозе и Леспроекте не очень понимают за чем она нужна (2), систематические ежегодные ошибки, к примеру, в текущем приросте /более 20 млн.кбм по Украине в год/ всех устраивают(3)… Пока, национальная инвентаризация Украины держится на одном специалисте, – Виталии Сторожук… Сейчас он на курсах в Боярке, когда вернется, попрошу его прокомментировать ситуацию на сайте или в изданиях Госкомлесхоза, которые с приходом Николая Харитоновича Шершуна демонстрируют "не показушную" открытость. М.П.
Третьего августа 2010 года на официальном сайте Минсельхоза России в рубрике «Независимая экспертиза» был размещен проект приказа «Об утверждении Порядка проведения государственной инвентаризации лесов». Первые же отклики на этот документ показали, насколько неоднозначно отношение специалистов к этому нововведению, узаконенному в 2007 году Лесным кодексом РФ.
Многочисленные критики называют новый порядок ГИЛ, мягко говоря, невнятным, а государственную инвентаризацию – очередным благим намерением, которое известно куда приводит. И даже те, кто относится к инвентаризации благосклонно, достаточно осторожны в прогнозах – слишком большая у нас страна и уж очень значительные средства нужно вложить, чтобы должным образом обеспечить всю работу.
По образу и подобию?
Опыта государственной инвентаризации лесов в России никогда не было, и сейчас делается попытка создать национальную систему инвентаризации, аналогичную зарубежным. По замыслу законодателей, она должна обеспечивать поступление необходимой информации для принятия управленческих решений на уровне, как Федерации, так и ее субъектов. Считается, что полученные данные о запасах насаждений будут использованы при разработке документов среднесрочного и долгосрочного планирования. Ожидается, что инвентаризация даст достаточно объективную оценку эффективности использования лесов и качества лесохозяйственных мероприятий. Однако специалисты неоднократно указывали на то, что нельзя просто копировать какую-либо приемлемую систему и переносить ее на российскую почву. На Западе национальная инвентаризация проводится в условиях действия смешанной – частно – государственной формы собственности на леса и высокого уровня финансирования. Например, в США, где площадь лесов в три раза меньше, чем в России, тратят на эти цели около $65 млн. Нетрудно посчитать примерный уровень предстоящих расходов на ГИЛ в нашей стране, и специалистами часто высказываются сомнения в том, будут ли выделяться такие деньги.
Ситуация усугубляется тем, что, по новому лесному закону, вступившему в силу с января 2007 года, лесоустройство в России перестало существовать как единая система, а новая система инвентаризации еще не заработала. С 2007 года плановые лесоустроительные работы на территории Российской Федерации были вообще прекращены. И хотя российским правительством в соответствии с Лесным кодексом была разработана и утверждена лесоустроительная инструкция, эти работы уже три года не проводятся должным образом. Трехлетняя пауза негативно сказалась на работе лесничеств и лесопользователей. Отсутствие плановых лесоустроительных работ не позволяет актуализировать таксационные и картографические базы данных предыдущего лесоустройства и, соответственно, вести обновленный государственный лесной реестр. И все это происходит на фоне общей негативной ситуации в лесном комплексе. За последние 20 лет отечественное лесоустройство значительно утратило свой производственный и кадровый потенциал из-за неустойчивого финансирования и ухудшения социальных условий для работников. По данным Федерального агентства лесного хозяйства, в настоящее время около 50% лесов имеют давность лесоустройства более 10 лет, а на площади более 3 млн га лесов, находившихся ранее во владении сельскохозяйственных организаций, лесоустройство вообще не проводилось. Все важнейшие документы текущего лесного планирования (Лесной план субъекта Российской Федерации, лесохозяйственный регламент лесничества, проекты освоения лесов на арендуемых лесных участках) разрабатывались в большинстве случаев на устаревших материалах лесоустройства, что не могло не сказаться на качестве подготовки этих документов.
Хотели как лучше…
Работа по определению количественных и качественных характеристик лесов должна охватывать все леса России. Первый полный цикл инвентаризации предполагается завершить до 2020 года. Для этого будет организована сеть из 90 тыс. пробных площадей. В соответствии с Программой государственной инвентаризации лесов работы должны выполняться последовательно по приоритетному принципу – в первую очередь в регионах с интенсивным использованием лесов. В дальнейшем планируется заложить сеть постоянных пробных площадей в соответствии с мировыми стандартами. Вроде бы перспективы хорошие, но оппоненты возражают: в России, по разным оценкам, освоенных территорий с развитой дорожной сетью, интенсивным лесопользованием и ведением лесного хозяйства – не более одной трети всей территории страны. Другая проблема: для получения точных результатов нужен очень большой объем выборки, который вряд ли будет обеспечен. Показательно, что за первый год проведения ГИЛ пробных площадей было заложено в 10 раз меньше норматива, обеспечивающего приемлемую точность. Есть еще одна серьезная претензия: если инвентаризация претендует на роль системы государственного надзора за состоянием и использованием лесов, она должна быть независимой от других методов учета лесов. Сейчас этого не наблюдается, так как при проведении инвентаризации используются материалы лесоустройства. Одним словом, специалисты сомневаются, что в результате проведения такой инвентаризации государство сможет получить качественную и статистически достоверную информацию о состоянии лесов в целом.
До сих пор нет документа, который четко бы определил, каким образом должна проводиться инвентаризация, какие работы и в каких объемах должны выполняться. Представители «Гринпис России» считают, что и в новом документе, предложенном к обсуждению Минсельхозом, эти вопросы не решены, а «Порядок проведения ГИЛ» – это «сугубо формальный документ, представляющий собой бюрократическую связку между Лесным кодексом и внутренними правилами и методиками Федерального агентства лесного хозяйства». Тем не менее, вторым пунктом данного документа ФАЛХу поручается «обеспечить ежегодное представление в Минсельхоз России отчетов об обобщенных результатах государственной инвентаризации лесов по субъектам Федерации до 1 апреля, по Российской Федерации – до 1 мая года, следующего за отчетным». Очевидно, что внедрение государственной инвентаризации лесов по зарубежным аналогам идет в России трудно и очень медленно. Поэтому сегодня специалисты склоняются к тому, что нужно возродить и модернизировать систему лесоустройства и гармонизировать отечественную систему государственной инвентаризации лесов с международными подходами к лесоинвентаризации.
Галина МАЛИКОВА
1 коментар
storozhuk
Знаючи послідовну позицію М.Попкова щодо необхідності запровадження національної інвентаризації лісів в Україні, не можу відмовити йому і собі в бажанні висловити деякі давно назрілі думки про національні інвентаризації загалом, українську НІЛ та російську ДІЛ зокрема.
— Національна інвентаризації лісів складає основу національної лісової політики (теза належить М. Попкову). З приводу істинності виразів наука логіка сухо зазначає: якщо вірне твердження "маємо те, що маємо" (Кравчук Л.М.), то вірне й обернене твердження "не маємо того, чого не маємо".
— Державна програма "Ліси України" включає завдання, відповідальність за виконання яких розподілена між різними відомствами; крім чотирьох завдань, що виконуються виключно Держкомлісгоспом, – щодо гідротехбудівництва, ведення мисливства, статистичної інвентаризації та державного обліку лісів. Серед них, національними проектами, що здійснюються одночасно на території всіх лісів України – є лише інвентаризація та облік. Проведення лісового моніторингу, навіть як складової державної програми розвитку екологічного моніторингу, досі не в змозі вийти за територіальні межі лісів Держкомлісгоспу. Періодична процедура державного обліку лісів базується на різної точності методах збору даних про ліси різних користувачів, як врешті і національна звітність по лісах до Кіотського протоколу. Першим перманентним інтегральним лісовим проектом (на національному рівні під орудою Держкомлісгоспу) може стати національна інвентаризація лісів.
— Національні інвентаризації лісів (НІЛ) проводять всі країни ЄС, більшість країн Європи – "білою плямою" на карті європейських НІЛ є Україна і Білорусь. Чи варто згадувати, що національні інвентаризації проводять США, Канада, Китай, Індія, Нова Зеландія, Австралія, і нарешті – Російська Федерація?
— Національна інвентаризація надає достовірні (з відомою точністю) дані про ліси та лісові ресурси. Тому вона може слугувати джерелом даних для національної та міжнародної лісової статистики.
— Єдиним (!) методом який дозволяє визначити поточний приріст лісів є національна інвентаризація лісів.
— Що потрібно для запровадження національної інвентаризації лісів України:
1) Люди, що мислять і діють в національному масштабі;
2) Законодавчо-нормативна база;
3) Централізоване фінансування робіт;
4) Не більше однієї (!) польової групи на область (оснащеної ледве краще за відомі бригади з відводу лісосік, створені в кожному держлісгоспі);
5) Науково-методичне забезпечення робіт;
6) Повноваження представлення даних на національному рівні.
— Досвід підготовки української НІЛ дозволяє стверджувати, перефразовуючи Кіма Айлза – відомого спеціаліста з широкомасштабних лісових інвентаризацій: "Основне, на що зараз з надією очікує потяг НІЛ України (стоячи на запасній колії?) – це приєднання локомотива зацікавлених політиків".
Серед того, що зроблено для запровадження національної інвентаризації лісів (відповідно до наказів Держкомлісгоспу):
ЦНІЛ ВО "Укрдержліспроект" підготував проект "Інструкції з проведення національної інвентаризації лісів"; Лабораторія моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА підготувала "Методичні рекомендації з проведення інвентаризації та моніторингу лісів на основі передових технологій" (документи на розгляді Держкомлісгоспу);
ЦНІЛ в 2006-2007 роках виконував експериментальні, а починаючи з 2008 року проводить пілотні лісові інвентаризації на обласному рівні, – що дозволило в цілому відпрацювати технологію збору та обробки даних.
Об’єктивний прогноз розвитку ситуації щодо запровадження НІЛ в Україні зробити важко. Проза життя все більше підтверджує істину того, що "від довгого очікування зникає бажання". Певного оптимізму додає те, що завдяки загальним зусиллям нечисленних зацікавлених спеціалістів, сучасний стан національної інвентаризації в Україні можна оцінити як "слегка беременна" (рос.), як визначили його деякі іноземні експерти, переконано вважаючи подібний симптом ознакою незворотного процесу.
Повернемося тепер до ситуації з ГІЛ Росії. Відразу зауважу, що висловлені нижче думки щодо інвентаризації Росії є виключно суб’єктивними і мають характер припущень, крім наведення даних з офіційних джерел.
1. ГІЛ Росії підтверджує відому істину, що «русские долго запрягают, но быстро ездят».
2. Перша помилка, яку зазвичай роблять неспеціалісти з лісових інвентаризації, – це хибне переконання, що інвентаризація лісів може замінити лісовпорядкування. Український Ліспроект також пережив цю легку недугу, що супроводжується, як правило, підвищенням зацікавленості в предметі інвентаризації. Відразу ж після отримання запевнень, що сталому лісовпорядному життю нічого не загрожує, здається настало швидке одужання з поступовою втратою інтересу до інвентаризації. Національна інвентаризація не може замінити лісовпорядкування, і навпаки, – їх цілі і об’єкти суттєво різні. Однак зайняти належне місце національній інвентаризації – означає змінити усталений порядок речей, де безмежно панувало лісовпорядкування. Тому лісовпорядникам важко зайняти об’єктивну позицію щодо інвентаризації, а в силу свого су-професіоналізму (термін, що означає професіоналів в суміжних областях), вони помилково вважають за можливе оцінювати предмет, про який мають досить туманне уявлення. Інвентаризація лісів – це не лише технологія виконання польових робіт та їх логістика, науковою основою національної інвентаризації є вибіркові методи, геостатистика та обробка даних часових рядів. Проблема запровадження національної інвентаризації в тому, що доцільність її впровадження оцінюють су-професіонали (інших просто немає).
Як зазначено в статті, існуючі на той час проблеми лісовпорядкування Лісовий кодекс Росії 2006 року вирішив лікувати хірургічно, визначивши лісовпорядкування видом бізнесової діяльності, тобто раптово залишивши його без бюджетного фінансування. Натомість питання національної статистики мала вирішити державна система інвентаризації (ДІЛ). Зауважимо, що серед переліку завдань ДІЛ є окремі особливі цілі, не властиві національним інвентаризаціям. Запропонована ідея запровадження інвентаризації серед іншого привела до об’єднання до того розрізнених лісовпорядних підприємств в єдине федеральне державне унітарне підприємство «Рослесинфорг». На фасадах будинків лісовпорядних підприємств поруч з їх вивісками з’явилися вивіски підрозділів Рослесинфорга – нових фактичних власників цих будівель. Як показала практика, без державного фінансування російське лісовпорядкування втратило орієнтири поступального розвитку. В той же час російська держава передбачила просто астрономічні цифри на запровадження державної інвентаризації лісів.
В результаті вийшла наступна житейська ситуація: в будівлях ліспроектів під новими вивісками йде ремонт, купується техніка і оргтехніка, у працівників виникають хороші можливості заробити кошти на інвентаризації. При цьому всі розуміють, що проблеми лісовпорядкування накопичуються, але переважно мовчать, – навіщо, якщо і власний і підприємства фінансовий стани поліпшується. Ось так, проблеми лісовпорядкування поєдналися в Росії з модифікованою надміром коштів формою хвороби «су-професіоналізму». Проте це звичайно ж хвороби, – тому вони не могли не проявитися. Перші симптоми засвідчило рішення міжнародної конференції «Проблеми лісовпорядкування та державної інвентаризації лісів Росії», наступні публікації і ця стаття. Нічого неочікуваного не відбувається, все прогнозовано, однак на дискусію «лісовпорядкування чи державна інвентаризація лісів?» варто дивитися як на прояв су-професіоналізму, хвороби яка пройде сама по собі, якщо знати, що лікувати проблеми лісовпорядкування і проблеми інвентаризації слід окремо.
4. Висловлю також нову-стару думку, що які б результати не дала державна інвентаризація вони не будуть в змозі задовольнити вимоги всіх зацікавлених сторін. Інвентаризація не може дати більше ніж в неї закладено від початку. Крім того, дизайн будь-якої національної інвентаризації – це історія зафіксованих помилок. Наприклад, в Росії проводиться інвентаризація не всіх лісів, а лише частини лісів, визнаних такими за даними земельного обліку. Такі інвентаризації не можуть визначити показник лісистості. Також слід очікувати на певне розгублення, коли виявиться, що дані державного обліку не завжди можна буде порівняти з даними ДІЛ. Як слідує з «Тимчасових робочих правил проведення польових робіт» описи насаджень (склад, повнота, бонітети, середній діаметр та висота) не проводяться, а визначаються на основі синтетичних характеристик пробних ділянок, що не тотожно. Як наслідок в графі «запас соснових насаджень» слід очікувати появу показника «запас дерев сосни», а в силу особливостей методики розрахунку в Field-Map, замість «площі соснових насаджень» буде підставлена «площа, зайнята деревами сосни». Загалом, поживемо побачимо, лишень при запровадженні інвентаризації в Україні, слід пам’ятати, що "Україна не Росія" (Кучма Л.Д.)
ДЛЯ ДОВІДКИ:
В рамках аналитической ведомственной целевой программы Федерального агентства лесного хозяйства «Государственная инвентаризация лесов (2007-2010 годы)» планировалось выделить 4460,5 млн. рублей (Доклад МПР РФ о результатах и основных направлениях деятельности на 2008-2010 годы):
————————————————————————————————————————————
Цель программы: Обеспечение проведения государственной инвентаризации лесов
2007 год 2008 год 2009 год 2010год
Показатели уровня достижения цели: % 2 10 19 28
Затраты на реализацию программы, всего млн. руб. 1050,4 1092,4 1136,1 1181,6
———————————————————————————————————————————–
Пример государственного заказа Российской Федерации
Предмет госзаказа: Выполнение изыскательских работ по государственной инвентаризации лесов, выполняемых в 2007-2008 годах
Государственный заказчик ФГУ "Лесоинфотека" (все закупки)
Тип: Открытый конкурс
Вид продукции: Услуги в области лесного хозяйства
Содержание: Лот №1. Выполнение изыскательских работ по государственной инвентаризации лесов в Пермском крае, Ульяновской области, Воронежской области, Свердловской области
На площади 1012,6 тыс. га
Начальная стоимость: 46 260 тыс. руб
Краткие характеристики товара (работы, услуги): Получение по результатам изыскательских работ объективных сведений о состоянии лесов, их количественных и качественных характеристиках, процессах, оказывающих негативное воздействие на леса, эффективности мероприятий по охране, защите и воспроизводству лесов, а также о соответствии современного состояния лесов установленным целевым прогнозным показателя.
———————————————————————————————————————————–
Для сравнения, подготовка упомянутой среди прочих подготовительных мероприятий украинской «Инструкции о проведении национальной инвентаризации лесов» осуществлялась без дополнительного финансирования, в то время как Федеральное агентство лесного хозяйства в 2007 году заключило с ФГУП Рослесинфорг контракт на разработку «Методических основ государственной инвентаризации лесов» на сумму 5900000 рублей. После утверждения бессребренной украинской Инструкции можно будет сравнить качество этого документа с миллионными российскими Методическими основами.
Comments are closed.