26/10/2010
0Анатолій Петрович Проценко — директор державного підприємства “Лисянське лісове господарство”, депутат Лисянської районної ради ІV-го і V-го скликань, кандидат у депутати до Лисянської райради від Народної партії на цьогорічних виборах, які відбудуться 31-го жовтня, — користується особливою повагою у своїх земляків.
Він уже майже 30 років садить ліс і 12 з них, як керівник Лисянського лісгоспу, який входить до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, робить все, щоб на цій землі було якомога більше лісів. А вони тут вкрай необхідні — для укріплення ерозійних грунтів, захисту сільськогосподарських угідь від вітровіїв та підтоплень, покращення кліматичних умов в цьому регіоні.
Це надзвичайно складна робота — садити і вирощувати ліс саме в цьому районі. Бо куди оком не кинь, майже скрізь на Лисянщині — самі крутосхили, яри та балки. Це результат активних тектонічних процесів, які колись тут відбувалися. Ці високі пагорби, яких тут нараховується понад чотири тисячі, вже давно могли б доруйнуватися вітрами, а вибалки через паводки та дощі перетворитися в глибокі провалля, якби не були засаджені лісами, коренева система яких і грунтам не дозволяє розповзатися, і стоїть на заваді водним стихіям.
Захисне лісорозведення — це головний напрямок роботи лисянських лісівників на чолі з Анатолієм Проценком.
Саме завдяки його настійності п’ять років тому Лисянською райрадою було прийнято програму “Ліси Лисянщини”, розраховану на 2006-2010 роки.
Завдяки її наполегливому здійсненню, лісова зона краю значно розширилась, уже заліснено сотні гектарів земель, непридатних для ведення сільськогосподарського виробництва. Кошти на створення нових лісів, передбачені програмою, виділяються із державного та частково з районного бюджетів.
Необхідно взяти до уваги і те, що Лисянщина віднесена до Чорнобильської зони. У зв’язку з цим і взагалі з погіршенням екологічної ситуації конче необхідно насаджувати нові ліси, адже тільки вони можуть відчутно поліпшити екологічний стан довкілля. Відомо, що гектар лісу за рік виділяє чотири тонни кисню і вбирає п’ять тонн вуглекислого газу. Отже, чим більше лісів, тим більше кисню, не кажучи вже про захист від вітрів, водної ерозії.
Крім того, на Лисянщині є земельні ділянки, які давно не використовуються. Наприклад, це ті ж 4 тисячі гектарів пасовищ, половина з яких уже непридатна для подальшого використання. Всі ці малопродуктивні землі, вважає Анатолій Петрович, необхідно відводити під створення лісів.
Особливістю роботи ДП “Лисянське лісове господарство” є створення саме захисних лісових насаджень на землях, непридатних для використання в сільському господарстві. Завдяки програмі, за 5 років було створено 437 га насаджень. За рахунок районного бюджету частково профінансовано виготовлення державних актів на право постійного користування на новостворені лісові насадження. На сьогоднішній день актів виготовлено на 375 га.
Насаджені акацієві ліси поступово, все більше закріплюватимуть грунти, унеможливлюючи зсуви, вимивання та замулювання річок. Крім того, акація — чудовий медонос.
Слід визначити, що реалізація цих заходів значною мірою сприятиме зміні на краще культурно-соціальної ситуації, зокрема у Шевченківських місцях на території Лисянського району. Адже саме тут можуть проходити нові туристичні маршрути Черкащини. Лісові насадження значно прикрасять дорогу, усунуть монотонність і втомливе одноманіття, створять систему закінченого привабливого ландшафту, навіть найменші вкраплення лісу милуватимуть око в місцях відпочинку.
У 2010 році програма “Ліси Лисянщини” завершується. Однак на досягнутому зупинятися не слід, адже як говорить народна мудрість: “якщо думаєш на рік вперед — посій пшеницю, якщо на десятиліття — посади сад, якщо на століття — вирости ліс”. Це основне кредо в роботі директора Державного підприємства “Лисянське лісове господарство” Анатолія Проценка.
Вибори 31 жовтня 2010 року дають йому шанс, як кандидату в депутати Лисянської районної ради від Народної Партії і надалі вирішувати питання , які постають перед лісовим господарством, на районному рівні.
