14/10/2010
0Вона не Коперфілд, а всього-на-всього знахарка, проте, як творити дива, знає не гірше за відомого мага. Волинянка Марія Мегель відкриває чудодійні властивості звичайного мухомора.
І в сезон тихого полювання з великим кошиком ходить до лісу винятково по нього. Каже, за допомогою настоянки з отруйного гриба, звела на ноги чи не півсела. Лікує ним ГРЗ, хронічні болі в горлі, а ще рекомендує пити для профілактики. Єдина умова – помірність.
У Шацьку, оточеному сосновим лісом – на гриби полює кожен другий. Але якщо більшість вештається хащами в пошуках маслят, пані Марія вихоплює тільки мухомори. Заїжджі – сміються. Місцеві – знають, що в руках знахарки цей гриб – панацея від усіх недуг.
30 років тому жінка на собі випробувала таку методу лікування. У медиків, коли це чули – холод по спині бігав.
Марія Мегель, знахарка: “Приймаю настойку мухомора з 1981 року. Тому, що у мене сильно боліло горло і воно мене так мучило, що я не могла ні їсти, ні говорити. Нічого. Я дізналась про мухомора, настояла і випила. І ось уже пройшло 29 років – я ним лікую і кашель, і горло”.
Але не все так просто. Щоб пішло на користь, треба знати, як і коли цього гриба шукати. Найліпша пора – середина осені. До того ж обов’язково день має бути соняшний і без жодної краплі дощу. Адже волога дає грибові гіркоту й тоді випити закваску з-під нього просто неможливо. Є ще одне основне правило – брати до кошика мухомори тільки одного забарвлення.
Марія Мегель, знахарка: “Є мухомор жовтий в крапочку білу, є мухомор білий, теж в крапочку білу, але я беру червоні в білу крапочку. Бо за інших я не знаю”.
Жінка протирає гриб від пилу, зрізає тільки капелюшки і пхає їх до літрової тари. Робить це швидко, аби тендітна шкірка мухомора не зсохнулася. За кілька хвилин заливає все міцним волинським самогоном і щільно закриває. Що довше настоянка вистоїть – то ефективніша. Запевняє – ліпшого антибіотика годі й шукати. Люди з нею погоджуються.
Валентина Оксентюк, сусідка: “В мене чоловік хворів і не захотів приймати такі ліки, бо вважав, що то щось страшне. Але я привела сусідку, яка дала мені того гриба, і він в мене вдома є настояний, ми йому дали. Він випив, заразу показалось, що то щось нехороше, а потім вже сам просив, щоби пополоскати і випити”.
Знає про цілющі властивості отруйного гриба й офіційна медицина. Але говорить про це обережно.
Руслана Дибель, лікар-терапевт: “Це, здебільшого, використовується для лікування онкологічних хворих – так каже народна медицина. Ну, до цього можна ставитися скептично, але в кожній народній думці є частинка правди. Я дійсно знаю людей, котрі використовували у своєму лікуванні мухомор”.
Тим часом диво-бальзаму на основі мухомора регулярно вживають деякі волинські лісівники. Задля розгону тромбоцитів у судинах. Не гребують отруйним наїдком і звірі.
Володимир Ковш, викладач шацького лісового коледжу: “Всі мисливські звірі поїдають червоного мухомора. Зокрема, лось теж постійно поїдає мухомор. Я переконався сам по слідах і по всьому. Наприклад, сьогодні ходиш мухомори є, а завтра лосячі сліди є, а мухоморів немає. Література пише, що лось поїдаючи мухомори готується до зими”.
Якщо не віриш у помічну силу гриба – ефекту не буде, каже цілителька. Якщо вірити – можна вживати настоянки двічі на тиждень для профілактики від недуг.
