23/09/2010
0Сегодня в адрес сайта "Украинский лесовод" анонимный автор прислал два проекта нормативных актов, обсуждение которых, по его словам, проводится в отрасли: "Санитарные правила в лесах Украины"(без приложений) и "Инструкция по проведению рубок формирования и оздоровления лесов". На сайте Госкомлесхоза проектов этих документов пока нет, но о втором из них шла речь на заседании Товарищества лесоводов в Ивано-Франковске, – наверняка он подлинный. Мы считаем, что чем больше ошибок и глупостей будет выявлено на стадии подготовки документов, тем легче и эффективней будет работа лесоводов-практиков после их принятия, поэтому размещаем проекты в открытом доступе. Пишите свои замечания в режиме онлайн: я гарантирую, что они будут прочитаны ответственными учеными и чиновниками Госкомлесхоза. Ниже текст Санправил и оба документа в прикрепленном виде – для скачивания. М.П.
ПРОЕКТ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
лісового господарства України
_______ 2010 №
САНІТАРНІ ПРАВИЛА В ЛІСАХ УКРАЇНИ
Загальні положення
1. Санітарні правила в лісах – це сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
2. Санітарні правила обов`язкові для виконання всіма юридичними та фізичними особами.
Санітарно-оздоровчі заходи
3. Санітарно-оздоровчі заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.
4. Види, обсяги, терміни, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються спеціалістами лісовпорядкувальних партій, спеціалізованих лісозахисних підприємств, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів Держкомлісгоспу, а також постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.
5. До санітарно-оздоровчих заходів належать:
вибіркові санітарні рубки;
суцільні санітарні рубки;
ліквідація захаращеності;
запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу;
захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.
6. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться на основі відповідних планів незалежно від віку лісонасаджень у лісах усіх категорій захисності.
Санітарно-оздоровчі заходи в лісах зони радіаційного забруднення плануються і проводяться на підставі спеціальних інструкцій та рекомендацій Держкомлісгоспу.
Плани проведення санітарно-оздоровчих заходів складаються щорічно постійними лісокористувачами за участю спеціалістів служби лісозахисту на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, з урахуванням специфіки, ступеня і періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб (додаток № 1).
Плани санітарно-оздоровчих заходів затверджуються органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та територіальними органами Держкомлісгоспу за погодженням з державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами (на територіях природно-заповідного фонду – і за погодженням з органами Мінприроди).
7. Під санітарні рубки відводяться:
а) насадження, пошкоджені пожежею, – не пізніше ніж через місяць після завершення її гасіння;
б) листяні насадження – за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів;
в) насадження, пошкоджені кореневою губкою, – з розрахунку проведення рубки тільки в морозний період (листопад – березень).
В листяних насадженнях санітарно-оздоровчі заходи проводяться в рік відведення або не пізніше 1 квітня наступного року.
8. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних явищ та техногенних впливів, а також в осередках хвороб і масового розмноження шкідників.
9. Відбір дерев для санітарних рубок провадиться під наглядом лісничого або його помічника.
10. Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає:
застосування найефективніших методів і технологій;
запобігання їх негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів.
Вибіркові санітарні рубки
11. Вибіркові санітарні рубки здійснюються лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, усихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів окремих дерев або їх груп запасом 5 і більше куб. метрів з гектара за умови, що вилучення цих дерев не призведе до зменшення повноти (всіх ярусів) нижче ніж 0,5 пристиглих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,4 – інших насаджень.
З метою збереження цінних насаджень орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держкомлісгоспу з урахуванням породного складу, цільового призначення лісів, природних особливостей регіону можуть визначати інші граничні величини повноти насаджень та їх запасу, а на територіях природно-заповідного фонду – за погодженням з органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами Мінприроди.
Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зменшення повноти деревостанів нижче встановлених меж, що може бути причиною їх ослаблення та відмирання, призначається суцільна санітарна рубка.
12. Вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування та погодженого і затвердженого в установленому порядку Плану санітарно-оздоровчих заходів, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) – за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами Мінприроди.
13. Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та всохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодженням інфекційними хворобами.
14. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев. (При відборі в соснових насадженнях, що ростуть у сухих та свіжих лісорослинних умовах, у перші 1-2 роки після пожежі за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться висота нагару на стовбурах (особливо небезпечний обпал нижньої частини зони тонкої кори)), а у вологих умовах – обпал кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь – 3/4 периметра і більше).
Вибіркові санітарні рубки на згарищах розпочинають негайно після відведення деревостанів для рубки і закінчують: на весняних згарищах – до 1 липня, ранньолітніх – до 1 серпня, пізньолітніх – до 1 грудня поточного року.
Терміновому вирубуванню підлягають повалені дерева.
Термін розробки згарища площею 5 і більше гектарів може бути продовжений до 3 місяців органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу.
15. У насадженнях, пошкоджених вітром, до рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами. Розробка розпочинається одразу і, як правило, завершується до 1 травня, у разі весняного пошкодження – до 1 липня, ранньолітнього – до 1 серпня.
16. У насадженнях, уражених снігом і ожеледицею, рубці підлягають дерева з пошкодженням стовбура та не менш як 2/3 їх крони. Рубка цих дерев здійснюється негайно після виявлення і завершується до 1 липня поточного року.
17. Дерева, заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають рубці у травні або на початку червня із завершенням вирубування не пізніше початку липня, літньої фенологічної підгрупи – у серпні із завершенням в осінньо-зимовий період.
Під час відбору свіжозаселених шкідниками дерев для рубки враховуються загальний стан цих дерев, кількість шкідників під корою і в деревині, особливості біології деревної породи.
Дерева, заселені стовбуровими шкідниками за місцевим типом, відбираються для рубки, якщо це не призведе до зменшення повноти більше допустимого рівня, за винятком випадків, передбачених пунктами 19 і 21 цих Правил.
Якщо кількість видів стовбурових шкідників значна, відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найнебезпечніших шкідників.
18. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).
19. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою, опеньком та стихійними природними явищами, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, рубці підлягають дерева III – VI категорій стану. За наявності в осередках кореневої гнилі, підвищеної кількості стовбурових шкідників відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться з урахуванням термінів їх розвитку.
20. У насадженнях, пошкоджених смоляним раком – сірянкою, рубці підлягають дерева, в нижній частині крони яких рана охоплює більш як 2/3 периметра стовбура, з жовтіючою хвоєю та заселенням стовбуровими шкідниками.
21. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, рубці підлягають дерева IV – VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід – дерева III категорії. Відбір для рубки проводиться, коли на деревах є листя, а вирубування – в осінньо-зимовий період.
22. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці, а також листяних порід відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами більш як 1/2 периметра стовбура.
23. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами. Життєздатні дерева з дуплами (до 5-10 дерев на гектарі) можуть залишатися з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.
У насадженнях осики, берези і верби, пошкоджених гнилевими хворобами стовбурів, вибіркові санітарні рубки проводяться лише в лісах, що мають санітарно-гігієнічне значення.
Якщо стовбуровими гнилями уражено все насадження, воно в лісах усіх категорій захисності підлягає реконструкції.
24. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного пригнічення (III – VI категорій стану) і всихання, а в насадженнях особливо захисних лісових ділянок проводиться обрізування пошкоджених гілок.
25. Дерева з механічними пошкодженнями стовбура і кореневих лап підлягають рубці, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить третину і більше периметра стовбура, а кореневих лап – половину і більше їх наземної поверхні.
26. Відведення лісосік під вибіркові санітарні рубки в натурі здійснюється в межах виділу або його частини, яка потребує санітарної рубки. Рубка дерев без попереднього таврування забороняється.
27. При відборі дерев у вибіркову санітарну рубку оцінка стану дерев проводиться з урахуванням комплексу ознак їх пошкодження шкідниками, хворобами та іншими несприятливими факторами. При цьому залишають дерева з дуплами, рідкісними декоративними властивостями крони і стовбура, навіть якщо вони мають ознаки патології, але не становлять небезпеки як джерело поширення стовбурових шкідників або інфекційних хвороб.
28. при здійсненні відводів під вибіркові санітарні рубки проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубанню, починаючи із ступені товщини 24 см і вище на висоті 1,3 м. при цьому:
Нумерації підлягають дерева, призначені до рубки (сухостійні, свіжий вітровал та сніговал, усихаючі, сильно ослаблені, пошкоджені шкідниками, хворобами та в наслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів тощо), за виключенням сушняку – мертвих дерев, що лежать на землі;
Номери проставляються стійкою фарбою біля шийки кореня, поряд з клеймом і після звалювання дерева залишаються на пні;
Нумерація ведеться окремо по кожній ділянці;
Взяті дерева в рубку заносяться у перелікову відомість, де відображається загальна кількість дерев, що призначені до рубки на ділянці, за породами, ступенями товщини і категоріями технічної придатності (з врахуванням дерев із нумераційної відомості і дерев, що призначені до рубки без нумерації);
У випадках, коли немає можливості попередньо визначити запас, що підлягає вирубуванню, і застосов4ується облік по кількості заготовлених лісоматеріалів, нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, не проводиться.
Суцільні санітарні рубки
29. Суцільні санітарні рубки проводяться лісокористувачами шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше, пошкоджених шкідниками, хворобами та внаслідок стихійних природних явищ і техногенних впливів до ступеня втрати цими насадженнями біологічної стійкості.
30. Суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня (пункт 13 цих Правил).
31. Насадження, що потребують суцільної санітарної рубки, попередньо обстежуються спеціальною комісією, призначеною за рішенням органу, що дає згоду на проведення цієї рубки.
До складу комісії входять: лісопатолог спеціалізованої служби лісозахисту, головний лісничий або інженер охорони і захисту лісу, а також лісничий та представник постійного лісокористувача.
Для обстеження насаджень на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) до складу комісії включається представник органу Мінприроди.
Комісія визначає в натурі доцільність призначення суцільної санітарної рубки, про що складається відповідний акт.
У виняткових випадках комісія може прийняти рішення про призначення суцільної санітарної рубки з відхиленням від норми, передбаченої частиною третьою пункту 11 цих Правил.
В акті обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, зазначаються: категорія захисності, причини розладнання, обгрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та її терміновості, технологія проведення робіт; пропонуються способи та методи лісовідновлення, а також заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню сусідніх насаджень. Акт підписується всіма членами комісії.
Акт, складений без участі лісопатолога, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника органу Мінприроди, недійсний.
Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких проводиться облік дерев за категоріями стану (додаток № 2) з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо насадження досягає 100 гектарів – загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів – не менш як 1 відсоток площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних документів для таксації лісу.
В осередках хвоє-листогризучих шкідників облік дерев проводиться за ступенем пошкодження (всихання стовбура, гілок і коренів). Об’їдання хвої (листя) враховується окремо.
Під час здійснення обліку на пробній площі обов’язково зазначається заселеність дерев III – VI категорій стану стовбуровими шкідниками і ураженість їх хворобами.
Вітровальні та сніголомні дерева враховуються окремим рядком із зазначенням показника їх заселення стовбуровими шкідниками.
Результати обстежень на пробних площах оформляються згідно з додатком № 3.
32. Згода на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп незалежно від площі насаджень дається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу.
На територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) суцільні санітарні рубки призначаються за погодженням з органами Мінприроди у разі, коли насадження повністю втрачають або втратили захисні та інші природні властивості.
33. Для одержання згоди на проведення суцільних рубок лісокористувачі подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держкомлісгоспу такі документи:
акт комісії про обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки;
зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток № 4).
зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток № 5);
плани лісових насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.
34. Органи, що видають дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки, контролюють дотримання вимог цих Правил в частині щодо її призначення та проведення.
35. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростанню чисельності.
36. Терміни і технологію проведення суцільних санітарних рубок пов’язують з біологією основних шкідників і хвороб, лісівничою характеристикою насадження, забезпеченістю його природним поновленням, до умов зростання і функціональним призначенням насаджень, а також вимогами збереження рідкісних і зникаючих видів, занесених до Червоної книги, та вимогами збереження біологічного різноманітності лісів.
37. У насадженнях, що примикають до суцільно-лісосічних рубок, лісокористувачі повинні проводити обов’язковий нагляд за станом насаджень і при необхідності в них проводиться вибірка хворих і свіжезаселенних стовбуровими шкідниками дерев, а також очищення від захаращеності.
Ліквідація захаращеності
38. Ліквідація лісосічної та позалісосічної захаращеності здійснюється лісокористувачами шляхом прибирання поваленого сушняку (з відхиленням стовбура більш як на 30 градусів від вертикальної осі), хмизу та порубкових решток.
39. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається лісокористувачем та здійснюється в процесі рубок догляду за лісом, головного користування та інших рубок.
Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється лісокористувачем одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід вона здійснюється у разі, коли проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше, а в середньовікових, пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанах – 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій захисності.
З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держкомлісгоспу можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (на територіях природно-заповідного фонду, за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, за погодженням з органами Мінприроди) в менших обсягах.
40. Одночасно з ліквідацією захаращеності (якщо вона здійснюється як окремий захід) допускається прибирання вітровальних, сніголомних, сухостійних стовбурів за умови, що їх сумарний запас не перевищує 5 куб. метрів з гектара (про що в лісорубному квитку робиться відповідна відмітка).
У лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, захисних смугах уздовж залізниць і автомобільних доріг та інших особливо цінних лісових масивах очищення від захаращеності проводиться регулярно при наявності буреломних, вітровальних, сніговальних дерев в естетичних, санітарно-оздоровчих, протипожежних цілях і в цілях безпеки відвідувачів.
Запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників та хвороб лісу
41. Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків і хвороб лісу плануються та здійснюються лісокористувачами на підставі вимог і рекомендацій Держкомлісгоспу.
Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб
42. Якщо заготовлена і неокорована деревина (у вигляді круглих лісоматеріалів або стовбурів) залишається на місці її заготівлі, а також на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані вживати заходів до запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами шляхом:
суцільного (для хвойних порід) або часткового (для листяних) корування круглих лісоматеріалів і стовбурів та складання їх у штабелі відповідно до стандартів і спеціальних інструкцій;
обробки круглих лісоматеріалів біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в лісовому господарстві.
Спосіб захисту деревини визначається лісокористувачем. Забороняється хімічна обробка деревини, яка буде транспортуватись способом, що допускає контакт її з водою.
43. Заходи для запобігання заселенню деревини шкідливими комахами і пошкодженню грибами здійнюються одночасно із заготівлею деревини:
у період з 1 жовтня по 31 березня – до 1 квітня, а в гірських лісах Криму і Карпат – до 15 квітня;
у період з 1 квітня по 30 вересня – протягом 10 днів з дня її заготівлі включно.
44. Заселені шкідливими комахами лісоматеріали або стовбури негайно коруються з подальшим спалюванням кори чи обробляються відповідними інсектицидами.
Якщо лісоматеріали заселені комахами, проти яких корування і хімічна обробка малоефективні або неможливі, здійснюється термінова переробка деревини.
45. Перевезення лісоматеріалів, заселених стовбуровими шкідниками, допускається тільки після їх корування або обробки інсектицидами.
Після вивезення деревини територія складів, вантажних пунктів та інших місць її зберігання очищається від кори, трісок та інших деревних залишків.
Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів
Санітарні вимоги до проведення рубок головного користування, рубок догляду та інших рубок
46. Під час вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок з поліпшення якісного складу лісів насамперед здійснюється вирубування дерев III і ІV категорій стану з місцевим пошкодженням і відмиранням коренів, стовбура та його частини, грубих сучків або всієї крони, заселені чи відпрацьовані стовбуровими шкідниками і уражені хворобами.
47. Під час рубок з поліпшення якісного складу лісів в загущених культурах сосни з високою чисельністю травневого хруща та соснового підкорового клопа не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.
Забороняється проведення таких рубок лінійним методом у соснових культурах III – V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків травневого хруща і соснового підкорового клопа.
У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою і опеньком або чутливих до них, рубки поліпшення якісного складу лісів проводяться відповідно до спеціальних інструкцій, затверджених Держкомлісгоспом.
48. Очищення місць рубок від порубкових решток здійснюється відповідно до правил рубок головного користування.
В осередках стовбурових шкідників, судинних і некрозно-ракових хвороб порубкові рештки підлягають обов’язковому спалюванню.
З метою запобігання пошкодженню цінних деревних порід лосями та іншими дикими ссавцями дозволяється залишати для підгодівлі цих тварин в осінньо-зимовий період на лісосіках порубкові рештки сосни, осики та інших кормових порід дерев (з відміткою про це в лісорубному квитку) з обов’язковим подальшим очищенням лісосік.
49. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт забороняється пошкодження дерев, що не підлягають рубці, в тому числі за межами лісосік.
50. Вивезення деревини з лісу, а також очищення лісосік від порубкових залишків здійснюється, як правило, одночасно з її заготівлею. Зберігання деревини в лісі допускається за умови додержання вимог, зазначених у пункті 42 цих Правил.
Санітарні вимоги до підсочки дерев (насаджень) та заготівлі деревних соків
51. Дерева (насадження), що передаються для підсочки та заготівлі деревних соків, попередньо обстежуються постійним лісокористувачем з метою визначення їх санітарного стану.
Не призначаються для підсочки та заготівлі деревних соків дерева (насадження) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев I і II категорій стану не досягає 75.
52. До початку проведення підсочки та заготівлі деревних соків у насадженнях вирубуються всохлі та всихаючі дерева, а також ліквідується захаращеність.
Якщо у насадженнях, де ведеться підсочка або заготівля деревних соків, виявлено сухостійні та всихаючі дерева в обсягах, що перевищують природний відпад, постійним лісокористувачем створюється комісія для встановлення причин цього явища, до складу якої обов’язково включається спеціаліст служби лісозахисту. Комісія оцінює санітарний стан насадження та приймає рішення про необхідність припинення підсочки, здійснення оздоровчих заходів або проведення дострокової рубки головного користування.
Санітарні вимоги в лісах, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції
53. У лісах, що належать до санітарно-гігієнічних та оздоровчих категорій захисності, а також в інших насадженнях, які використовуються з рекреаційною метою, постійні лісокористувачі регулюють рекреаційне навантаження шляхом організації території, а також вживають санітарно-оздоровчих та інших заходів для захисту лісу з урахуванням особливостей структури і використання цих насаджень.
54. Під час здійснення всіх видів рубок вирубуються переважно фаутні і сухостійні стовбури, залишаючи дерева з рідкісними декоративними властивостями, навіть за наявності ознак патології, які не ослаблюють їх життєздатності та не створюють загрози зовнішньому середовищу.
55. На територіях природно-заповідного фонду, в лісах населених пунктів та зелених зон, в особливо цінних лісових масивах, поряд з виконанням вимог цих Правил може проводитись індивідуальний захист дерев: лікування ран, обрізування окремих всохлих і пошкоджених гілок, вилучення плодових тіл грибів, пломбування дупел тощо.
Державний контроль за дотриманням санітарних правил у лісах
56. Державний контроль за дотриманням цих Правил здійснюється Держкомлісгоспом і Мінприроди та їх органами у межах їх компетенції.
57. Постійні лісокористувачі щорічно подають органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальним органам Держкомлісгоспу, а також спеціалізованим лісозахисним підприємствам санітарні огляди, в яких відображають санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, зазначають основні порушення цих Правил, заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.
Органи виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та територіальні органи Держкомлісгоспу узагальнені санітарні огляди разом з річним звітом надсилають Держкомлісгоспу.
58. За вчинені підприємствами, організаціями, установами та громадянами порушення цих Правил встановлюються такі розміри стягнень:
за проведення суцільної санітарної рубки насаджень без попереднього обстеження їх спеціальною комісією або з обстеженням, але без лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без представника органу Мінприроди – десятикратна таксова вартість зрубаної деревини;
за невивезення з лісосіки деревини в установлений термін або залишення її в місцях рубок, на верхніх складах, вантажних пунктах та інших територіях на відстані менш як 2 кілометри від лісових насаджень (за винятком деревини, зрубаної під час лісовпорядкування, проведення наукових досліджень, інших вишукувальних робіт), якщо залишена деревина не захищена від шкідників та хвороб, – двократна таксова вартість цієї деревини;
за несвоєчасне очищення або з порушенням вимог лісового законодавства місць рубок від порубкових залишків, захаращення просік, доріг, смуг, шириною 30 метрів, що прилягають до лісосік, – за кожний гектар неочищеної або захаращеної території – половина таксової вартості деревини, зрубаної з одного гектара лісосіки (сплата суми стягнення не звільняє лісозаготівельника від проведення очищення місць рубок у визначені терміни);
за несвоєчасне виявлення лісокористувачем осередків шкідників із загрозою об’їдання 25 і більше відсотків листя, хвої: у листяних насадженнях – таксова вартість, а у хвойних – двократна таксова вартість деревини втраченого у зв’язку з цим приросту насаджень (додаток № 6).
