21/09/2010
0– У попередні роки ми проводили чемпіонати з футболу серед дорослих і дитячих команд, – зазначив Павло Миколайович. – Були спортивні ігри на майданчиках Колок, Голоб, Турійська, двічі вони відбувалися в Луцьку. Цьогорічні змагання стартують на одному з найкращих стадіонів краю, до спорудження якого причетні й лісівники Любешівщини. Тут зібралися найсильніші працівники галузі, а може, й найдужчі люди Волині. Загалом, у спартакіаді лісівників взяло участь близько двохсот спортсменів. Суддівську колегію спартакіади, до якої увійшли Світлана Шахно, Юрій Бущук, Василь Нестерук, Михайло Редько, Володимир Євстратьєв, Семен Лотоцький, Олександр Артеменко, очолив заступник голови облради спортивного товариства «Колос» Володимир Войтович.
У напруженому графіку знай-шов час і приїхав подивитися на найсильніших людей галузі і начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. Ще б пак, адже саме на їхні плечі цьогоріч випали надзвичайні випробування спекою, цілодобовими чергуваннями, важкою працею. Нинішнє літо поставило людей в екстремальні умови. Фізичні навантаження на організм зросли в декілька разів. Та волинські лісівники вистояли, вберегли ліси.
…Найбільше вболівальників на майданчику, де змагаються з армрестлінгу. Вболівають, підбадьорюють своїх представників директор ДП «Любешівське ЛМГ» Юрій Васюхник, головні лісничі ДП «Маневицьке ЛГ» Володимир Радіон, ДП «Ратнівське ЛГ» Василь Дуда, ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» Володимир Українець, лісничий Деревківського лісництва Любешівського лісгоспу Ігор Дроздик…
– Знайомтеся – Віталій Глущук, – представляє молодого борця Василь Дуда. – Він працює у нас робітником Заболоттівського нижнього складу. У ваговій категорії до сімдесяти кілограмів вже входить у трійку кращих. Зараз розпочнуться бої за золото.
Затамувавши подих, спосте-рігаємо фінальні поєдинки. Віталія Глущука переграє третьо-курсник Шацького лісового коледжу імені Валентина Сулька Юрій Волох. Майбутній лісівник родом із с. Поліське Старовижівського р-ну, навчається на лісогосподарському факультеті, готується стати май-стром лісу. Зізнається: мріяв про цю професію з дитинства, бо любить ліс.
За перше місце йому доводиться змагатися з робітником Любешівського лісомисливського господарства Дмитром Олексюком. Два заходи – і сильнішим виявляється Дмитро. Він – молодий батько, свою перемогу присвячує тримісячному Стасові і дружині Вікторії.
А ось у важковаговиків з армрестлінгу на золото претендує робітник ДП «Володимир-Волинське ЛГ» Олександр Світличний. Він зростом під два метри і важить за сто. Такі ж велетні – Анатолій Горнік і Олександр Свентий, котрі представляють Турійський і Маневицький лісгоспи. Але жодному із них побороти правицю Олександра Світличного не під силу, тож вони займають відповідно друге і третє місце у цьому турнірі. Але в загальнокомандному заліку команда ДП „Володимир-Волинське ЛМГ” – тільки друга. Перше місце вибороло ДП „Ратнівське ЛГ”, третє – за командою ДП „Турійське ЛГ”.
Зростає градус напруги і на майданчику з піднімання двадцяти-чотирикілограмових гир. Ось до них підходить представник ДП «Старовижівське ЛГ» Микола Юхимчук. У його руках двопудові гирі літають, мов м’ячики. Вгору, вниз, вгору… Лік пішов на третій десяток. Є сорок вижимань.
– Колю, потрібно сорок сім, – нагадує представник команди. – Ще є час.
Микола збирається із силами і виштовхує над головою обидві гирі й у сорок другий, сорок п’ятий, і в сорок сьомий раз…
– Молодець! – гукає товариш по команді. – Сорок восьмий – для себе!
Але суддя зараховує тільки сорок сім підйомів. О, що тут зчиняється! Гамір, крик! Розмова йде на підвищених тонах.
– Сорок восьмий він не дотягнув! – заявляє суддя безапеляційно. – Це теж всі бачили.
У загальнокомандному заліку перше місце посів колектив Турійського лісгоспу, друге і третє відповідно – горохівчани і володимир-волинці.
На майданчику, де проходять змагання з метання колоди, також ідуть суперечки. Хтось заступив за лінію, у когось зірвалася колода в момент кидка, комусь потрібна порада більш досвідченого товариша. Хоч у лісі й кроку не ступиш, як кажуть, щоб не випробувати свою силу колодою, але на змаганнях випадок особливий – її потрібно підняти перед собою і жбурнути якнайдалі. Тут рівних не було представникам Старовижівського лісгоспу Миколі Яцуніку (у ваговій категорії до 70 кг) і маневичанину Вікторові Кушніру (вагова категорія більше 80 кг). А в командному заліку перемогу святкувала команда Маневицького лісгоспу, друге місце вибороли любомльчани, третє – у Володимир-Волинського лісгоспу.
Та найцікавішим було змагання з перетягування линви. Аби не зіпсувати галькових доріжок стадіону, турнір перенесли у парк імені Тадеуша Костюшка, де ростуть предковічні дуби та грабина. Тут на доріжці зійшлися найсильніші люди Волині – і зростом, і вагою, і козацьким характером вдалися. На гумор та добру вдачу щедрі. З кожного боку – по шість силачів. Ну ж бо, хто виборе чемпіонське звання у цьому захопливому змаганні богатирів?
Шацьк – Стара Вижва – 0:2. Горохів – Ківерці – 2:0. Ковель – Любомль – 0:2. Цумань – Маневичі.
– О, в них нові чоботи! – помітив обновку хтось із лісорубів. Глядачі шаленіють. Це – видовище, яке потрібно бачити. Навіть місцеві міліціонери вибігли з відділку. Замилувалися силачами-лісівниками кількасотрічні дуби, згадали, як самі козакували, боронили наш край. Камінь-Каширськ – Ратно. 0:2.
– Раз! Раз! Раз! Раз! Лягли, пішли! Дружно! Ра-а-аз! Раз-з-з! Після чергового перетягування каната комусь із силачів Городоцького лісгоспу стало погано, тому до нього заспішила фельдшер “Швидкої допомоги” Любешівської райлікарні Ніна Петрик. На цих змаганнях вона поперемінно чергувала із колегою – старшим фельдшером Любою Фесик та шофером Анатолієм Бордічем. Але, на щастя, все добре. Змагання набирають обертів. Маневичі – Камінь-Каширський.
– Як не потягнем, то піском засиплемо! – жартує капітан камінь-каширців і повертає шапку козирком назад. Але це не допомагає. Маневичани у нових чоботях і в прикмети не вірять, тягнуть линву, мов колодки із лісу. Чи знайдеться сила на цю богатирську завзятість? Ось-бо команда володимир-волинського лісгоспу легко долає шацьких силачів. – Прив’яжіться до дерева, – радять уболівальники шачанам.
– Шкода двохсотлітнього дуба, – віджартовуються шачани. – Вирвуть із корінням.
Турійськ – Стара-Вижва: «Вага маленька! Хоч би поїли нормально перед змаганнями!». Спортсмени жартують. Хоча це дається понад силу! Потрібно опиратися, тримати линву.
– Не відпускати! Раз! Раз! Раз! – укотре розгукався силач із боку камінь-каширців.
– Ну вас, хлопці, в баню! – чути з іншого боку. – Згодні на нічию.
Але нічиїх тут бути не може. Тут у найчесніший спосіб має визначитися команда-тягач, шестірка-буксир, богатирська сила Волині. І ось уже Горохів із Колками змагаються за третє місце, а володимир-волинці із маневичанами, мов стосильні бульдозери-тягачі, борюкаються за золоті медалі чемпіонів шостої спартакіади працівників лісової галузі Волині. Глядачі шаленіють, линварі напружуються, червоніють, рвуть руки, тягнуть шиями, носами, вухами, кожною клітиною тіла, важким одягом, новими чобітьми, а дехто для ваги вже й у чоботи, як козаки, зачерпнув любешівської земельки. – Раз! Раз! Раз! Лягти! Разом! Раз! Раз!
– Не пускати! Тримати! Тримати!
Ці можуть і канат навпіл перервати! Є ще сила! Не перевелися богатирі на Волинській землі!..
Першими не витримали маневичани. Певно, суперники побачили, що золоті медалі висять на линві з іншого боку і потягли, посунули їх так вперто та завзято у свій бік, що маневицькі важковаговики, мов на ковзанці, з’їхали у протилежний бік. І вдруге в інший бік перетягли маневичан силачі ДП «Володимир-Волинське ЛМГ». Ось вона – мить перемоги. Всі знеможено лежать на землиці і слухають, про що шепочуть дуби-велетні… Віктор Дорошук, Володимир Бегеза, Володимир Кузьмич, Олександр Світличний, Володимир Горошкевич, Юрій Войтович, Микола Торчило – найдужчі, найсильніші.
Володимир-Волинське лісо-мисливське господарство і в загальнокомандному заліку у чесній спортивній боротьбі вибороло перше місце. Разом із батьком Миколою Торчилом вийшов на п’єдестал і його син Дмитро – головний уболівальник команди. Він лише в шостому класі, але, зізнався, вже зараз мріє про лісівничий фах і, звичайно ж, хоче вирости таким же сильним і працелюбним, як батько.
Срібло завоювала команда ДП «Маневицьке ЛГ», а бронза дісталася ДП «Любомльське ЛГ»
